Постанова № 141378612 у справі № 300/2158/24 від 09.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 300/2158/24 пров. № А/857/56419/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Калмикової Ю.О.,

суддів Затолочний В.С., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в електронній формі в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року про зміну способу та порядку виконання рішення суду у справі № 300/2158/24 (головуючий суддя І інстанції Микитин Н.М.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дії щодо відмови у проведення перерахунку пенсії згідно з оновленою довідки від 12.02.2024 №2950, зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 згідно з оновленою довідкою від 12.02.2024 №2950, виданою Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17 травня 2024 року позов задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 №2950, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області".

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 12.02.2024 №2950 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду набрало законної сили 18.06.2024.

28.09.2026 представник позивача Попроцька Інна Володимирівна звернулася до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, згідно якої просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 300/2158/24, шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 перерахованої та невиплаченої суми пенсії у розмірі 307 259,13 грн. Вказана заява мотивована тим, що рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2025 у справі № 300/2158/24, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки не виплачено суму доплати у розмірі 307 259,13 грн. При цьому, невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат, що прямо випливає з положень статті 378 КАС України.

05.10.2026 на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду, згідно якого зазначено, що змінивши спосіб виконання судового рішення змінивши перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати, буде змінено рішення по суті. Просить у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року заяву представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення - задоволено.

Змінено спосіб і порядок виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 300/2158/24: із зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 12.02.2024 №2950 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів, на: стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ - 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсії за період з 01.12.2019 по 30.06.2024, в сумі 307 259,13 (триста сім тисяч двісті п`ятдесят дев`ять) гривень 13 копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088, вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір в розмірі 798 (сімсот дев`яносто вісім) гривень 72 копійки.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 06.10.2026 року, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана ухвала постановлена за неправильного застосування норм процесуального права, а тому її потрібно скасувати. Покликається на те, що ГУ ПФУ на виконання рішення суду провело перерахунок та виплату пенсії позивачу. Різницю між перерахованим і фактично виплаченим розміром пенсії включено у відповідний реєстр, виплата за яким буде проведена з урахуванням Порядку, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2025 №821, тому підстав для задоволення заяви щодо способу виконання судового рішення немає. Виплата заборгованості по пенсії одним платежем в межах двох місяців неможлива з огляду на відсутність в розпорядженні відповідача відповідних бюджетних асигнувань. Також стверджує, що суд фактично змінив зміст та суть раніше ухваленого у справі судового рішення, що є істотним порушенням норм процесуального права та підставою для скасування судового рішення.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Суд на підставі частини четвертої статті 304 КАС України дійшов висновку, що відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 300/2158/24, яке набрало законної сили, позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Міністерства внутрішніх справ України від 12.02.2024 №2950, виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області". Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням основних та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, згідно довідки від 12.02.2024 №2950 виданої Державною установою "Територіальне медичне об`єднання МВС України в Івано-Франківській області", з урахуванням проведених платежів.

Відповідно до Розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії, за пенсійною справою №00 7383 обчислена на виконання судового рішення від 17.05.2024 у справі № 300/2158/24 за період з 01.12.2019 по 30.06.2024, становить 307 259,13 грн.

При цьому, згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 27.07.2026 №0900-0202-8/421071, сума боргу за період з 01.12.2019 по 30.06.2024, становить 307 259,13 грн.

Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області виконало рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії позивача починаючи з 01.07.2024, з урахуванням проведених платежів.

Таким чином, рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.05.2024 у справі № 300/2158/24, яке набрало законної сили, на даний час відповідачем не виконано в повному обсязі, оскільки позивачу не виплачено суму доплати за період з 01.12.2019 по 30.06.2024, в розмірі 307 259,13 грн.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями абзацу першого частини першої статті 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Частиною третьою статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Законом України від 21 листопада 2024 року № 4094-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень (далі також - Закон № 4094-ІХ), який набрав чинності 19.12.2024, внесені зміни до розділу 4 КАС України "Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах". Також Законом № 4094-ІХ КАС України доповнений статтями 382-1 382-3. На підставі частини дев`ятої статті 382-3 КАС України суд розглядає питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення за правилами статті 378 цього Кодексу.

Положення частини третьої статті 378 КАС України Законом №4094-IX були доповнені абзацом другим такого змісту:

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат..

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду сформував такий правовий висновок щодо застосування частини третьої статті 378 КАС України в редакції Закону №4094-IX (постанова від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22):

«57. Водночас, з 19 грудня 2024 року положення частини третьої статті 378 КАС України на підставі Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень від 21 листопада 2024 року №4094-IX (далі Закон №4094-IX) були доповнені абзацом другим такого змісту: Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат..

58. Ця норма встановлює самостійну та достатню підставу для зміни способу виконання після двомісячного строку невиконання рішення про пенсійні виплати.

59. Згідно із пунктом 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.

60. Як зазначено у пояснювальні записці до проєкту Закону №4094-ІХ (https://itd.rada.gov.ua/billinfo/Bills/pubFile/1861803 ) він був ухвалений як елемент виконання Україною зобов`язань у межах групи справ Іванов (№40450/04)/Бурмич (№46852/13) і Національної стратегії розв`язання проблеми невиконання судових рішень, схвалену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 року №1218-р.

61. Метою внесення змін до процесуального закону є забезпечення реального виконання судових рішень, а не формальне підтвердження обов`язку суб`єкта владних повноважень.

62. Зміни до частини третьої статті 378 КАС України, внесені Законом №4094-ІХ, запроваджують автоматичний наслідок у вигляді можливості зміни способу виконання після двох місяців невиконання рішення.

63. З цього приводу Верховний Суд зазначає, що прийняттям Закону №4094-ІХ Верховна Рада України змінила концепцію статті 378 КАС України, запровадивши самостійну підставу для зміни судом способу виконання судового рішення.

64. Крім того, Верховна Рада України цим законодавчим актом усунула необхідність для позивача звертатися з новим позовом для стягнення вже нарахованих, але невиплачених сум, визнавши це непропорційним і таким, що підриває ефективність судового захисту.

65. Виходячи з мети цих змін, судове втручання у спосіб виконання не є переглядом суті рішення, а становить механізм забезпечення реального і своєчасного виконання судового рішення, що відповідає вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 129-1 Конституції України… […].

77. Суд вважає неправомірним будь-який формалістичний підхід до тлумачення статті 378 КАС України, який дозволяє суб`єкту владних повноважень зловживати процесуальними правами шляхом затягування виконання рішення, особливо у випадках, коли такий підхід нівелює реальне поновлення прав заявника.

78. Водночас позиція Верховного Суду, відображена, зокрема, в ухвалі від 03 березня 2025 року у справі №160/5259/20, послідовно підкреслює, що формальне виконання зобов`язань без реального відновлення прав особи є неприпустимим, особливо у справах щодо пенсійних виплат. Судовий контроль має гарантувати ефективний захист соціальних прав.

79. Вищенаведений правовий підхід Верховного Суду полягає в тому, що метою судового контролю за виконанням рішення суду є не лише перевірка звіту боржника, а й забезпечення фактичного поновлення прав. Якщо виконання рішення про зобов`язання вчинити дії блокується неправомірною бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, суд зобов`язаний обрати інший спосіб виконання, який забезпечить безумовне і реальне поновлення прав, а саме - стягнення коштів.

80. У свою чергу зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання, оскільки сума заборгованості у розмірі 313587,00 грн є чітко визначеною та нарахованою самим відповідачем. Відтак, суди обґрунтовано здійснили заміну невиконаного зобов`язання нарахувати та виплатити грошові кошти на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області цих коштів для забезпечення належної реалізації права позивача».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішення суду у цій справі, яке набрало законної сили, на момент звернення із відповідною заявою про встановлення/зміну способу та порядку його виконання тривалий час не виконано в повному обсязі, оскільки відповідач не виплатив позивачу доплату до пенсії в розмірі 307 259,13 грн. більше двох років. Суд першої інстанції, постановляючи спірну ухвалу у цій справі, керувався статтею 378 КАС України в редакції Закон № 4094-IX, та дійшов висновку про наявність підстав для зміни способу і порядку виконання рішення у цій справі шляхом стягнення з відповідача (ГУ ПФУ в Івано-Франківській області) різниці між фактично виплаченою та належною до сплати сумою доплати до пенсії у вказаному розмірі.

Аргументи відповідача на обґрунтування апеляційної скарги зводилися до такого:

- управління виконало рішення суду у цій справі, оскільки перерахувало пенсію позивачу за спірний період, пенсія з дати перерахунку виплачується позивачу в повному розмірі;

- заборгованість за попередній період обліковується ГУ ПФУ у відповідному реєстрі та виплачується позивачу в установленому КМУ в постанові від 14.07.2025 № 821 порядку, за рахунок бюджетних призначень ПФУ, в межах відповідних бюджетних надходжень, з урахуванням дати надходження рішення до органу ПФУ та дати набрання судовим рішенням законної сили;

- у відповідача відсутні бюджетні асигнування з державного бюджету для виплати особі доплати до пенсії, нарахованої на виконання рішення суду, в повному обсязі;

- зміна способу виконання рішення суду із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату особі пенсії на стягнення з відповідача на користь особи конкретної суми заборгованості є зміною рішення по суті, що підтверджується численними висновками Верховного Суду.

Колегія суддів апеляційного суду визнає правильними висновки суду першої інстанції, викладені в оскарженій ухвалі, а аргументи боржника відхиляє як помилкові з огляду на такі мотиви:

Оскільки заборгованість по виплаті пенсії у значній сумі залишається не виплаченою позивачу впродовж тривалого періоду часу, суд:

- відхиляє аргументи боржника про виконання ним рішення суду як помилкові;

- визнає слушними аргументи заявника про те, що наведені ГУ ПФУ обставини свідчать про те, що виконання рішення суду є істотно ускладненим з огляду на відсутність в ГУ ПФУ впродовж більше двох років поспіль бюджетних асигнувань в розмірах, що дозволили б йому погасити заборгованість по пенсії позивача;

Аргументи боржника щодо неможливості зміни способу виконання рішення суду у спосіб, про який просить стягувач, а також покликання на численну практику Верховного Суду з цього питання є очевидно помилковими:

- боржник ігнорує зміни, внесені законодавцем в статтю 378 КАС України та продовжує наводити аргументи, котрі були слушними в минулому - з огляду на зміст редакції частини третьої статті 378 КАС України, що була чинною до 18.12.2024. Дійсно, впродовж п`яти років (2019-2024) існували усталені підходи касаційного суду до застосування статті 378 КАС України у її взаємозв`язку із положеннями статті 245 КАС України щодо способів захисту прав особи та відповідних повноважень суду обирати один із них з метою ефективного захисту прав особи; відповідно до цих підходів зміна способу виконання рішення про перерахунок та виплату пенсії на стягнення заборгованості по пенсії трактувалася як зміна рішення по суті, що не допускається на стадії його виконання. Проте законодавець шляхом прийняття Закону № 4094-IX змінив правове регулювання спірних правовідносин, щодо якого були сформульовані згадані ГУ ПФУ висновки касаційного суду. Починаючи з 19.12.2024 зміна судом першої інстанції способу і порядку виконання судового рішення щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання особою пенсійних виплат на стягнення з суб`єкта владних повноважень відповідних виплат прямо та безальтернативно передбачена законом за умови, що цей суб`єкт владних повноважень не виконує судового рішення протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили. Отже, внаслідок зміни правового регулювання відповідні аргументи боржника та висновки суду касаційної інстанції, на які покликається ГУ ПФУ, є нерелевантними для цілей вирішення цієї заяви стягувача;

- зміна способу виконання судового рішення не є створенням нового грошового зобов`язання відповідача, оскільки заборгованість по виплаті пенсії перед позивачем у конкретній сумі нарахована самим відповідачем;

- оскільки ГУ ПФУ, визначивши розмір заборгованості по пенсії перед стягувачем, не виконало рішення суду щодо виплати перерахованої пенсії в строк, що значно перевищує два місяці, то за таких обставин існує чітка та недвозначна підстава для прийняття судом першої інстанції рішення про зміну способу виконання рішення суду на стягнення заборгованості по пенсії з суб`єкта владних повноважень;

аргументи боржника щодо відсутності в ГУ ПФУ достатніх бюджетних асигнувань для виплати стягувачу заборгованості по пенсії на підставі Закону №2262 одним платежем в межах двох місяців, на переконання апеляційного суду, доводять таке:: - свідчать про поважність причин невиконання боржником рішення суду щодо виплати стягувачу заборгованості по пенсії (в контексті відсутності підстав для притягнення керівника до відповідальності за невиконання рішення суду); - підтверджують існування об`єктивних перешкод для виконання ГУ ПФУ рішення суду щодо виплати стягувачу заборгованості по пенсії, що фінансується з Державного бюджету України, в межах дворічного строку. А отже - існують передбачені частиною третьою статті 378 КАС України підстави для зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Обраний судом першої інстанції підхід до тлумачення та застосування абзацу другого частини третьої статті 378 КАС України відповідає релевантному висновку Верховного Суду, сформованому в постанові від 28.10.2025 у справі № 380/7706/22.

Враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Щодо інших доводів, колегія суддів зазначає, що у рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії», заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий у відповідності до ст.139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 229, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - залишити без задоволення, а ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2026 року у справі № 300/2158/24 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя-доповідач Ю. О. Калмикова

судді В. С. Затолочний

Н. М. Судова-Хомюк