Постанова № 141378707 у справі № 380/16898/21 від 09.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 380/16898/21 пров. № А/857/40209/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя Довга О.І.,

суддя Запотічний І.І.,

суддя Шинкар Т.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року про зміну способу виконання рішення суду у справі № 380/16898/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії (головуючий суддя Сподарик Н.І., м. Львів, розглянуто в порядку письмового провадження), -

В С Т А Н О В И В:

на розгляді Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській з вимогами:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» №2133 від 02.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.12.2019 перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» №2133 від 02.06.2021, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.12.2019 по день проведення перерахунку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не проведення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 02.07.2021 за №2133, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 02.07.2021 за №2133, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області сплачений судовий збір в сумі 908 ( дев`ятсот вісім) грн.

04.02.2026 за вх.№8957 на розгляд надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення від 06.12.2021 у справі №380/16898/21.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.02.2026 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 06.12.2021 у справі №380/16898/21.

При цьому суд дійшов висновку, що виконання рішення суду залежить виключно від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов`язання виплатити позивачу пенсію (здійснити виплату донарахованої суми пенсії), хоча за певних умов (належне фінансування).

Зміна способу і порядку виконання судового рішення у такому випадку не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на забезпечення додаткового фінансування державою витрат по виплаті пенсії позивачу, а відтак у ГУ ПФУ автоматично не з`являться кошти для фактичного виконання рішення суду.

Суд наголосив, що під час розгляду цієї справи суд у межах спірних правовідносин не вирішував питання про виплату позивачу конкретних грошових сум. А тому, змінивши спосіб виконання такого рішення із зобов`язання здійснити перерахунок та виплату пенсії на стягнення конкретної суми такої виплати (яка хоча і була розрахована відповідачем при проведенні перерахунку пенсії позивача на підставі та на виконання судового рішення у цій справі, але безпосередньо судом не присуджувалася у конкретному розмірі), відбудеться зміна рішення по суті, з виходом за межі позовних вимог та вирішенням питання, яке не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті.

25.06.2026 за вх.№55041 від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу та порядку виконання судового рішення, в якій просить суд змінити спосіб і порядок виконання рішення, яке виніс Львівський окружний адміністративний суд від 06.12.2021 року у справі №380/16898/21 із зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Львівській області провести перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» від 02.07.2021 за №2133, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, із виплатою різниці між фактично отриманою та належною до сплати суми пенсії за період з 01.12.2019, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 виплати по пенсійній заборгованості з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 161 633,45 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 повернуто заявнику без розгляду.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм процесуального права просить таку скасувати, та направити заяву ОСОБА_1 щодо зміни способу і порядку виконання судового рішення в адміністративний справі № 380/16898/21 до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступні підстави.

Залишаючи заяву апелянта без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Так, з матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що питання про наявність підстав для зміни способу виконання судового рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.12.2021 у справі №380/16898/21 вже було вирішено ухвалою від 19.02.2026, яка набрала законної сили.

Відтак, заявником фактично подано заяву з питання, яке вже було вирішено судом, а тому така заява є безпідставною і необґрунтованою, та, з урахуванням приписів ч. 2 ст. 167 КАС України, підлягає поверненню заявнику без розгляду.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст.378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положення ст.378 КАС України не містять застережень щодо неможливості повторного звернення позивача (стягувача) із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду у разі, якщо таке рішення не виконується у спосіб, що таким рішенням встановлений та за наявності визначених процесуальним законом підстав для зміни порядку і способу виконання судового рішення.

У спірному випадку позивачем порушено питання про зміну способу і порядку виконання рішення суду з підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.378 КАС України.

Так, абз.2 ч.3 ст. 378 КАС України передбачено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Отже, вказані обставини - невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням, у вказаній категорії справ, є самостійними та достатніми підставами для зміни способу і порядку виконання судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Суд першої інстанції, повертаючи заяву без розгляду, виходив із очевидної безпідставності та необгрунтованості заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

При цьому, такі висновки суд обгрунтував тим, що позивач звертався із заявою аналогічного змісту і судом вже вирішувалося питання про можливість зміни способу і порядку виконання судового рішення, у зв`язку з чим була постановлена ухвала суду від 06.12.2021 року.

В той же час, з вказаної ували суду першої інстанції не вбачається, що ним вирішувалось питання про наявність чи відсутність підстав для зміни способу виконання рішення суду з підстав, які зазначені у цій заяві позивачем, а саме з підстав, передбачених абз. 2 ч.3 ст.378 КАС України.

Ухвалою суду від 30 червня 2026 року взагалі заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду було повернуто без розгляду.

Таким чином, враховуючи мотиви, з яких судом постановлено ухвалу від 30.06.2026, не можливо визнати обгрунтованим висновок суду першої інстанції про очевидну безпідставність та необгрунтованість заяви позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду від 06.12.2021, оскільки вказана ухвала не містять висновків суду, які б свідчили про те, що судом вже вирішувалось питання про можливості зміни порядку та способу виконання рішення суду за підстав, передбачених абз.2 ч.3 ст.378 КАС України.

При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що процесуальний закон не обмежує право позивача на звернення із заявами про зміну порядку і способу виконання рішення суду у випадках, якщо таке рішення не виконується у спосіб, що встановлений таким рішенням.

Підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.320 ст.321, 325 КАС України, -

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року у справі №380/16898/21 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий суддя О. І. Довга

судді І. І. Запотічний

Т. І. Шинкар