Постанова № 141379149 у справі № 380/3187/26 від 05.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2026 року м. Львів Справа № 380/3187/26 пров. № А/857/34729/26

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Гудима Л.Я., Качмара В.Я.,

з участю секретаря судових засідань Клим О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» до Головного управління ДПС у Львівській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

суддя у І інстанції Хома О.П.,

час ухвалення рішення 10 год 39 хв,

місце ухвалення рішення м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 05 червня 2026 року,

ВСТАНОВИВ :

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Карпати» (далі - ТОВ «ФК «Карпати») звернулося до адміністративного суду з позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС) щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування позивачу суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) у сумі 24 505 216, 00 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ФК «Карпати» суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за лютий 2025 року в розмірі 24 505 216 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ФК «Карпати» пеню в розмірі 4 415 772, 78 грн за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 25.04.2025 по 15.04.2026 в сумі 24 505 216, 00 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ФК «Карпати» 3% річних у сумі 717 029,33 грн за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 25.04.2025 по 15.04.2026 в сумі 24 505 216, 00 грн;

стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «ФК «Карпати» інфляційні втрати у розмірі 1 742 320,85 грн за прострочення сплати бюджетної заборгованості за період з 25.04.2025 по 15.04.2026 в сумі 24 505 216, 00 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28.05.2026 у справі №380/3187/26 позов було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо невиконання визначеної законом процедури відшкодування ТОВ «ФК «Карпати» суми ПДВ у розмірі 24 505 216, 00 грн.

Стягнено з Державного бюджету України на користь ТОВ «ФК «Карпати» 24 505 216 грн бюджетного відшкодування ПДВ по декларації з ПДВ за лютий 2025 року та пеню за прострочення сплати бюджетної заборгованості у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України за період з 28.01.2026 по 28.05.2026 у розмірі 1 510 998,33 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що 28.01.2026 набрали законної сили постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 та рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10876/25 у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216,00 грн, що зумовило обов`язок контролюючого органу внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника у вказаній сумі.

Разом із тим, до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування станом як на момент звернення позивача до суду, так і на дату прийняття рішення у справі такі відомості не внесені, що вказує на порушенням ГУ ДПС вимог пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК) та свідчить про бездіяльність цього відповідача щодо невжиття визначених законодавством заходів для опрацювання та повернення ТОВ «ФК «Карпати» суми бюджетного відшкодування ПДВ.

Наслідком визнання такої бездіяльності ГУ ДПС протиправною є обґрунтованість позовних вимог про стягнення узгодженої суми ПДВ 24 505 216 грн на користь позивача.

Неподання контролюючим органом у встановлений статтею 200 ПК строк до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв`язку із цим заборгованості бюджету з ПДВ обумовлює набуття платником податку права на пред`явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК, за якою суми податку, невідшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що періодом, за який має нараховуватися пеня у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України, є період з 28.01.2026 (дата набрання законної сили судового рішення у справі № 380/10876/25 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216, 00 грн ) по дату прийняття судового рішення у цій справі 28.05.2026, що становить 121 день. Облікова ставка Національного банку України, встановлена на момент виникнення пені (станом на 28.01.2026 зважаючи на пункт 200.23 статті 200 ПК) становить 15,5%.

Тому на користь ТОВ «ФК «Карпати» слід стягнути з Державного бюджету України пеню за несвоєчасне перерахування бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на його поточний банківський рахунок, у сумі 24 505 216, 00 грн х 15,5% х 120% / 365 х (на кількість днів затримки з моменту набрання законної сили постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 по день прийняття рішення суду 28.05.2026 - 121 день) = 1 510 998,33 грн.

Разом із тим суд першої інстанції вказав, що положення статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, пов`язаних із бюджетним відшкодуванням ПДВ, оскільки такі правовідносини врегульовані спеціальними нормами податкового законодавства. Відносини бюджетного відшкодування ПДВ є спеціально врегульованими нормами ПК, а передбачена пунктом 200.23 статті 200 ПК пеня є єдиним передбаченим законом способом компенсації за прострочення такого відшкодування, тому застосування статті 625 ЦК у таких правовідносинах є неправомірним та призводить до подвійної відповідальності держави.

У апеляційному порядку рішення суду першої інстанції оскаржено ГУ ДПС, яке у своїй скарзі просило таке скасувати в частині задоволених позовних вимог та у задоволенні позову ТОВ «ФК «Карпати» відмовити у повному обсязі.

На обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд першої інстанції неправильно застосував положення пунктів 200.12, 200.15 та 200.23 статті 200 ПК, а також неправильно витлумачив правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 25.02.2026 у справі №815/4964/17.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК пеня нараховується виключно на суму бюджетної заборгованості. При цьому бюджетною заборгованістю вважається не будь-яка узгоджена сума бюджетного відшкодування, а лише сума податку, яка не була відшкодована платнику протягом строків, визначених статтею 200 ПК.

Зазначає, що суд першої інстанції фактично ототожнив дату набрання законної сили судовим рішенням із датою виникнення бюджетної заборгованості та початком нарахування пені, хоча це різні юридичні факти, які мають різний зміст та різні правові наслідки. Таким чином, навіть за умови погодження з висновком суду про завершення процедури судового оскарження, обов`язок контролюючого органу виникає не з моменту ухвалення судового рішення та не з моменту набрання ним законної сили, а лише після отримання такого рішення контролюючим органом. Проте суд першої інстанції не встановив дату отримання контролюючим органом постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду, не дослідив відповідні докази та не надав оцінки доводам відповідача щодо моменту фактичного отримання судового рішення.

Відповідачем при розгляді даної справи у суді першої інстанції неодноразово наголошувалось, що постанову апеляційного суду було проголошено 28.01.2026 року, однак повний текст постанови виготовлено лише 09.02.2026 року, а контролюючий орган фактично отримав її 13.02.2026 року. Окрім того, навіть після отримання судового рішення бюджетна заборгованість не виникає автоматично. Закон передбачає необхідність вчинення контролюючим органом комплексу дій, передбачених статтею 200 ПК, а також спливу відповідних строків для здійснення бюджетного відшкодування. Лише після невиконання державою таких обов`язків у встановлений законом строк невідшкодована сума може вважатися бюджетною заборгованістю у розумінні пункту 200.23 ПК.

Окрім того, на думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно поширив правові висновки Верховного Суду, сформовані за зовсім іншого нормативного регулювання, на спірні правовідносини, не дослідивши питання подібності фактичних обставин та чинного законодавства, а також залишив поза увагою доводи відповідача щодо відкриття Верховним Судом касаційного провадження у справі №380/10876/25.

Окрім того, апелянт наголошує на тому, що суд першої інстанції вийшов за межі заявлених позовних вимог та самостійно визначив період нарахування пені, що не був предметом спору між сторонами, чим допустив істотне порушення норм процесуального закону.

Також судом не було врахована позиція контролюючого органу про те,що норми ПК та Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №26 від 25.01.2017, не передбачають бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення. Тому належним способом захисту порушеного права платника податків в разі встановлення судом протиправної бездіяльності контролюючого органу є зобов`язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування.

У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ДПС позивач підтримав доводи, викладені у оскаржуваному судовому рішенні, заперечив обґрунтованість апеляційних вимог та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Зазначає, що відповідно до підпункту «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 набрало законної сили 28.01.2026. Тому сума бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 4 925 208,00 грн набула статусу «узгодженої» в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування - з 28.01.2026 року.

Подання відповідачем касаційної скарги на судове рішення і відкриття судом касаційної інстанції касаційного провадження не нівелюють факт виникнення і наявності бюджетної заборгованості.

Щодо виходу судом першої інстанції за межі позовних вимог зазначає, що у спірному випадку йдеться про пеню, яка в силу закону нараховується автоматично, щоденно, і за весь період існування бюджетної заборгованості. Тому розмір пені, який був нарахований на дату початку розгляду справи по суті позивач вже не мав процесуальної можливості змінити (збільшити) до завершення судового розгляду.

Щодо доводів апелянта у частині обраного судом способу захисту порушеного права зазначає, що обраний судом першої інстанції спосіб повністю відповідає актуальній усталеній правовій позиції Верховного Суду.

Представник ГУ ДПС у ході апеляційного розгляду підтримала подану апеляційну скаргу доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позову ТОВ «ФК «Карпати» відмовити. Додатково повідомила, що після відхилення касаційної скарги контролюючим органом було здійснено повернення позивачу спірної суми ПДВ.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ТОВ «ФК «Карпати» зареєстровано платником ПДВ з 01.11.2021, індивідуальний номер платника ПДВ 438681013043.

ГУ ДПС провело позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «ФК «Карпати» з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2025 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якого складено акт від 25.04.2025 №18317/13-01-07-02/43868103.

На підставі вказаного акту перевірки ГУ ДПС винесло ППР від 14.05.2025 №21280/13-01-07-02, яким за порушення пунктів 200.1, 200.4 статті 200 та відповідно до пункту 200.14 «в» статті 200 ПК виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за лютий 2025 року та відсутність права на врахування такої суми від`ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банках у розмірі 29 430 424 гривні.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 було задоволено позов ТОВ «ФК «Карпати». Визнано протиправним та скасовано ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 апеляційну скаргу ГУ ДПС задоволено частково. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 380/10876/25 скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 4 925 208,00 грн та у цій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

ТОВ «ФК «Карпати» вважало протиправною бездіяльність ГУ ДПС щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування в розмірі 24 505 216 грн після набрання рішенням суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 законної сили та звернулося до адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Приписами частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами ПК.

Підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК передбачено, що бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Приписами статті 200 ПК регламентовано порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

У відповідності до пункту 200.23 статті 200 ПК суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем не заперечується обов`язок держави в особі відповідних органів повернути платнику податку суму бюджетного відшкодування ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої, а також виникнення бюджетної заборгованості у разі нездійснення протягом встановленого законом строку необхідних дій для відшкодування такого податку, на яку у відповідності до приписів пункту 200.23 статті 200 ПК нараховується пеня.

Законами України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24.12.2015 №909-VIII (далі - Закон № 909-VIII; набрав чинності з 01 січня 2016 року) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII; набрав чинності з 01 січня 2017 року) були внесені зміни до статті 200 ПК щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

Так, у відповідності до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК (у редакції Закону № 1797-VIII) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті встановлено, що заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

За правилами абзаців першого - третього пункту 200.15 статті 200 ПК у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Згідно з приписами пункту 200.13 статті 200 ПК на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість» визнано такими, що втратили чинність, попередні постанови Кабінету Міністрів України із вказаного питання від 22.02.2016 № 68 та від 17.01.2011 № 39 та затверджено новий Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26), яким врегульовано механізм ведення та адміністрування Міністерством фінансів України Реєстру як окремого інформаційного ресурсу та його автоматичного формування на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до цього Порядку заяви автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження, а повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до цього Реєстру в межах сум, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених законом про державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України. Після закінчення процедури судового оскарження контролюючий орган зобов`язаний вчинити належні дії з реалізації актуального на час його застосування механізму бюджетного відшкодування.

Механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначається також Порядком інформаційної взаємодії Міністерства фінансів України з Державною податковою службою України та Державною казначейською службою України в процесі формування Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.03.2017 №326, який зареєстрований у Міністерстві юстиції України 20.03.2017 за №376/30244 (далі - Порядок №326).

За приписами вказаного Порядку №326 ДПС до 12-ї години (крім вихідних, святкових та неробочих днів) вносить до Реєстру інформацію, визначену підпунктом 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 розділу V Кодексу та пунктом 4 Порядку № 26, за попередній робочий день.

З метою реалізації механізму автоматичного узгодження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, податковий орган при внесенні до Реєстру заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, також вносить інформацію про дату закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, яка є датою узгодження суми відшкодування, відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V ПК.

ДПС відповідно до підпунктів «а», «г» та «ґ» пункту 200.12 статті 200 розділу V ПК вносить до Реєстру інформацію щодо дати та суми узгодження бюджетного відшкодування на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V ПК сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою та в автоматичному режимі відображається в Реєстрі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

ДПС при внесенні інформації до Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування одночасно вносить інформацію щодо платіжних реквізитів, необхідних для перерахування сум бюджетного відшкодування на поточні банківські рахунки платників податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Інформація щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, а також заявлених сум бюджетного відшкодування, які вважатимуться узгодженими відповідно до підпунктів «б» і «в» пункту 200.12 статті 200 розділу V ПК, із зазначенням платіжних реквізитів передається з накладанням не менше двох електронних цифрових підписів посадових (уповноважених) осіб та печатки відповідного територіального органу ДПС.

Мінфін до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДПС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

Мінфін до 13-ї години забезпечує автоматичну обробку інформації, отриманої від ДПС, та щоденне оприлюднення (крім вихідних, святкових та неробочих днів) Реєстру на своєму офіційному веб-сайті відповідно до вимог Кодексу.

Казначейство після 13-ї години операційного дня отримує з Реєстру інформацію про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначенням платіжних реквізитів, необхідних Казначейству для виконання пункту 12 Порядку №26.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку №326 органи Казначейства на підставі інформації з Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування із зазначеними платіжними реквізитами перераховують узгоджені суми бюджетного відшкодування на рахунки платників податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу таких платників податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, у визначені законодавством строки.

Таке перерахування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в межах коштів, наявних на єдиному казначейському рахунку, та з урахуванням ресурсної забезпеченості захищених, соціально спрямованих та пріоритетних видатків та пункту 200.121 статті 200 розділу V ПК.

Казначейство не пізніше 13-ї години робочого дня, що настає за днем перерахування узгоджених сум бюджетного відшкодування платникам податку, вносить до Реєстру інформацію про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, з накладанням електронного цифрового підпису відповідно до пункту 6 розділу І цього Порядку (пункт 4 Порядку №326).

З урахуванням наведеного апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції у тому, що бюджетне відшкодування ПДВ здійснюється органами Казначейства з дотриманням процедури та на умовах, визначених ПК, Бюджетним кодексом України, Порядком №26 та Порядком №326.

Разом із тим, як встановлено підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 статті 60 ПК, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Згідно із пунктом 60.5 статті 60 ПК у випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

На підставі аналізу наведених норм суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що у разі скасування податкового повідомлення-рішення, яким, зокрема, зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, таке вважається відкликаним у день набрання законної сили відповідним рішенням суду і на наступний робочий день після отримання відповідного судового рішення контролюючий орган зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У відповідності до матеріалів справи рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі №380/10876/25 було задоволено позов ТОВ «ФК «Карпати» та скасовано ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.01.2026 рішення Львівського окружного адміністративного суду від 22.10.2025 у справі № 380/10876/25 скасовано у частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 4 925 208,00 грн та у цій частині в задоволенні позову відмовлено. У решті рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Карпати» на суму 24 505 216 грн залишено без змін.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що 28.01.2026 в силу приписів частини першої статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/10876/25 у частині визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216, 00 грн набрало законної сили, що зумовило виникнення у контролюючого органу обов`язку внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування ПДВ платника у вказаній сумі.

Разом із тим, як на момент звернення позивача до суду, так і на дату прийняття рішення судом першої інстанції у цій справі такі відомості до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування внесені не були, що є порушенням вимог пункту 200.15 статті 200 ПК та свідчить про протиправну бездіяльність ГУ ДПС.

При цьому апеляційний суд в силу приписів частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України та частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховує під час вирішення цього спору висновки, що містяться у постанові Великої Палата Верховного Суду від 12.02.2019 у справі № 826/7380/15, відповідно до яких належним способом захисту порушених прав платника податків є саме стягнення з Державного бюджету України через орган казначейства на користь платника заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.

При наданні оцінки доводам ГУ ДПС у частині невірного визначення судом першої інстанції дати, з якої згідно з приписами пункту 200.23 статті 200 ПК на суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, апеляційний суд бере до уваги висновок Верховного Суду, що міститься у постанові від 25.02.2026 у справі № 815/4964/17, відповідно до якого платник має право на нарахування пені у розмірі 120 % облікової ставки Національного банку України відповідно до статті 200 ПК з дати набрання законної сили рішенням суду, яким визнано протиправним та скасовано відповідне податкове повідомлення-рішення, якою у цій справі є 28.01.2026.

Відтак, слід погодитися із судом першої інстанції у тому, що виходячи з відсутності на час вирішення спору факту відшкодування позивачу ПДВ, пеня у розмірі 120% облікової ставки Національного банку України має нараховуватися з 28.01.2026 - дати набрання законної сили судового рішення у справі № 380/10876/25 у частині визнання протиправним та скасування ППР ГУ ДПС від 14.05.2025 № 21280/13-01-07-02 на суму 24 505 216,00 грн.

Щодо доводів ГУ ДПС про безпідставний вихід судом першої інстанції за межі заявлених ТОВ «ФК «Карпати» позовних вимог апеляційний суд виходить із того, що відповідно до прямої вказівки приписів пункту 200.23 статті 200 ПК на суму спірної заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі №480/4737/19 та від 08.02.2022 у справі №160/6762/21 сформулював висновок, відповідно до якого ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов`язком суб`єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.

Апеляційний суд погоджується із доводами позивача про те, що розмір пені, який був нарахований на дату початку розгляду справи по суті позивач не мав процесуальної можливості змінити (збільшити) до завершення судового розгляду з огляду на приписи статті 47 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас апеляційний суд наголошує, що ні предмет, ні підстава позову при вирішення спору судом фактично змінена не була, а необхідність нарахування пені по дату ухвалення судового рішення випливає безпосередньо з вимог пункту 200.23 статті 200 ПК.

Доводів щодо наявності арифметичних чи методологічних помилок у наведеному судом першої інстанції розрахунку пені апеляційна скарга не містить.

Водночас судом апеляційної інстанції також враховано, що адміністративний суд керуючись принципом верховенства права, має розглядати право не як закон чи систему нормативних актів, а як втілення справедливості. Суд має спрямовувати своє провадження на досягнення справедливості, що і є правосуддям.

Підсумовуючи наведене, на переконання апеляційного суду, доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи фактичних обставин, які б були безпідставно залишені без розгляду судом першої інстанції.

Порушень норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильного застосування норм матеріального права поза межами вимог апелянта та доводів, викладених у апеляційній скарзі, у ході апеляційного розгляду справи встановлено не було.

Відтак, суд апеляційної інстанції дійшов переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи цей публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а отже апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Підстав для зміни розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду справи у відповідності до вимог частини 6 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України немає.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 травня 2026 у справі №380/3187/26 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич

судді Л. Я. Гудим

В. Я. Качмар

Постанова у повному обсязі складена 09 листопада 2026 року.