Постанова № 141379169 у справі № 380/23443/24 від 09.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 380/23443/24 пров. № А/857/23756/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка В.І., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 380/23443/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

суддя у І інстанції Коморний О.І.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Львів,

дата складення повного тексту рішення 09 травня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) в якому просить суд

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року; пільговий період служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 01 січня 1992 року з розрахунку один місяць служби за півтора місяці; участь у бойових діях у воєнний час за періоди з 28 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року, з 30 серпня 2023 року по 03 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 11 травня 2024 року, з 22 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року з розрахунку один місяць служби за три місяці, і призначити ОСОБА_1 пенсію за віком, з урахуванням цього стажу, відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 11 вересня 2024 року (дати подання заяви).

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 11 вересня 2024 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учасник бойових дій відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV. Його заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області (за принципом екстериторіальності), яке рішенням № 134650033716 від 18 вересня 2024 року відмовило у призначенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Позивач вважає цю відмову протиправною, оскільки відповідач не зарахував до його страхового стажу: період роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 (підтверджений трудовою книжкою); період служби у Збройних Силах з 15.07.1988 по 21.01.1992 у пільговому обчисленні (один місяць за півтора) на підставі постанови Ради Міністрів СРСР № 1459 та наказу МО СРСР № 020; періоди безпосередньої участі у бойових діях під час військової служби за мобілізацією у 2023-2024 роках у пільговому обчисленні (один місяць за три) відповідно до статті 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та Положення МОУ № 530. Стверджує, що з урахуванням цих періодів його страховий стаж перевищує 25 років, що дає йому право на дострокову пенсію.

Просить скасувати рішення про відмову та зобов`язати відповідача зарахувати спірні періоди стажу та призначити пенсію.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 380/23443/24 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 : період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року; період служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року із застосуванням пільгового обчислення - один місяць служби за півтора місяці; періоди безпосередньої участі у бойових діях у воєнний час з 28 березня 2023 року по 17 серпня 2023 року, з 30 серпня 2023 року по 03 грудня 2023 року, з 21 грудня 2023 року по 11 травня 2024 року, з 22 травня 2024 року по 17 серпня 2024 року - у календарному обчисленні.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11 вересня 2024 року про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні, щодо зарахування спірних періодів до страхового стажу.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач та позивач оскаржили його в апеляційному порядку. Вважають, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що за доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 згідно записів трудової книжки серії НОМЕР_1 від 03.09.1982, оскільки відсутні індивідуальні відомості про застраховану особу в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (стаж зараховано частково згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (форма ОК-5 від 11.09.2024)).

Підстав для зарахування до страхового стажу спірних періодів проходження військової служби в пільговому обчисленні для призначення пенсії на умовах Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» немає, оскільки на пільгових умовах зараховується до стажу військова служба у спірні періоди, виключно при призначенні пенсії за вислугу років військовослужбовцям - на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.,

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій (посвідчення серія НОМЕР_2 , видане 06 жовтня 2023 року).

Відповідно до записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 , позивач працював з 28 червня 2002 року на посаді нічного касира-оператора СП «Ройал», а 01 квітня 2003 року звільнений з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Ройал».

Згідно з довідкою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7 від 07 січня 2020 року, ОСОБА_1 проходив військову службу у Збройних Силах СРСР з 11 жовтня 1982 року по 21 січня 1992 року та має право на пільги, встановлені постановою Ради Міністрів СРСР № 1459 від 27.12.1988 та наказом Міністра оборони СРСР № 020 від 21.01.1989, щодо зарахування одного місяця служби за півтора з 15 липня 1988 року.

08 березня 2023 року позивач призваний на військову службу за мобілізацією та проходив її у військовій частині НОМЕР_3 на різних офіцерських посадах до 18 серпня 2024 року, коли був звільнений у відставку за віком.

Довідкою військової частини НОМЕР_3 № 1630/2637 від 17 серпня 2024 року підтверджено, що ОСОБА_1 у періоди: з 28.03.2023 по 17.08.2023, з 30.08.2023 по 03.12.2023, з 21.12.2023 по 11.05.2024, з 22.05.2024 по 17.08.2024, безпосередньо брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Запорізькій областях.

11 вересня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про призначення дострокової пенсії за віком як учаснику бойових дій.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років.

Згідно з цим рішенням, відповідачем до страхового стажу не зараховано період роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 через відсутність індивідуальних відомостей в Реєстрі застрахованих осіб, а також не застосовано пільгове обчислення (1 за 1,5 та 1 за 3) для періодів військової служби.

Вважаючи зазначене рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу є протиправним в частині не зарахування періоду роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 та пільгового обчислення військової служби з 15.07.1988 по 21.01.1992, та підлягає скасуванню.

Апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Частина друга статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV (далі - Закон № 1058) встановлює, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше.

Частина четверта статті 24 Закону № 1058 передбачає, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (01 січня 2004 року), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ від 05 листопада 1991 року (далі - Закон № 1788), який діяв до 01 січня 2004 року та продовжує застосовуватися для підтвердження стажу за періоди до цієї дати, визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (постанова № 637 від 12 серпня 1993 року).

Система персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування була запроваджена з 01 липня 2000 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 794 від 04 червня 1998 року. Однак, повноцінне функціонування цієї системи та обов`язковість подання роботодавцями відомостей формувалися поступово.

Суд першої інстанції встановив з копії трудової книжки серії НОМЕР_1 , виданої 03 вересня 1982 року, із записами № 18-19, які підтверджують його роботу з 28 червня 2002 року на посаді нічного касира-оператора СП «Ройал» та звільнення 01 квітня 2003 року з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛТД «Ройал».

Відповідач не заперечив автентичність цих записів.

Спірний період (2002-2003 роки) припадає на початковий етап функціонування системи персоніфікованого обліку, а трудовий стаж підтверджується записами у трудовій книжці,

Вірно вважав суд першої інстанції, що відмова відповідача у зарахуванні цього періоду до страхового стажу позивача є необґрунтованою.

Період роботи з 28 червня 2002 року по 01 квітня 2003 року (0 років 9 місяців 3 дні) підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.

Щодо пільгового зарахування періоду служби у Збройних Силах з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року (один місяць служби за півтора).

Суд першої інстанції встановив, що відповідач відмовив у пільговому обчисленні цього періоду, вважаючи, що таке обчислення застосовується лише для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям, а не для страхового стажу за Законом № 1058.

Пункт «з» частини першої статті 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ (у відповідній редакції) передбачає зарахування до вислуги років для призначення пенсії військової служби у період до 01 січня 1992 року у Збройних Силах колишнього Союзу РСР, а вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) обчислюється за законодавством колишнього Союзу РСР.

Позивачем надано довідку ІНФОРМАЦІЯ_2 № 7 від 07 січня 2020 року, яка підтверджує його право на пільги, встановлені постановою Ради Міністрів СРСР № 1459 від 27 грудня 1988 року та наказом Міністра оборони СРСР № 020 від 21 січня 1989 року, щодо зарахування одного місяця служби за півтора місяці у період з 15 липня 1988 року.

Законодавство, яке діяло раніше, передбачало пільгове обчислення зазначеного періоду військової служби для цілей пенсійного забезпечення, та зважаючи на положення частини четвертої статті 24 Закону № 1058, цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача саме в пільговому обчисленні (один місяць за півтора) для визначення права на пенсію за Законом № 1058.

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що період служби позивача з 15 липня 1988 року по 21 січня 1992 року (3 роки 6 місяців 6 днів) має бути зарахований до страхового стажу у півторакратному розмірі, що становить 5 років 3 місяці 9 днів.

Відповідно, додатковий пільговий стаж складає 1 рік 9 місяців 3 дні (5 років 3 місяці 9 днів - 3 роки 6 місяців 6 днів).

Щодо пільгового зарахування періоду участі у бойових діях у 2023-2024 роках (один місяць за три).

Стаття 57 Закону № 1788 та Положення, затверджене наказом Міністерства оборони України № 530 від 14 серпня 2014 року, регулюють порядок обчислення стажу для призначення пенсій за вислугу років військовослужбовцям відповідно до Закону № 2262.

Закон № 1058, який регулює призначення пенсії за віком (включаючи дострокову для учасників бойових дій), у статті 24 визначає порядок обчислення страхового стажу.

Ця стаття встановлює, що страховий стаж обчислюється в місяцях, а періоди, протягом яких особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховуються до страхового стажу в календарному порядку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Прямої норми у Законі № 1058 щодо зарахування періодів участі у бойових діях в АТО/ООС/під час воєнного стану до страхового стажу для пенсій за Законом № 1058 у трикратному розмірі - немає.

Періоди безпосередньої участі позивача у бойових діях у 2023-2024 роках зараховуються до його страхового стажу в календарному обчисленні на підставі статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Підстав для їх зарахування у трикратному розмірі для призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058 суд першої інстанції не вбачає.

Відповідно, ця частина позовних вимог задоволенню не підлягає.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області № 134650033716 від 18 вересня 2024 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу є протиправним в частині не зарахування періоду роботи з 28.06.2002 по 01.04.2003 та пільгового обчислення військової служби з 15.07.1988 по 21.01.1992, та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року у справі № 380/23443/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний