Рішення № 141379297 у справі № 719/752/26 від 10.11.2026

Єдиний унікальний номер 719/752/26

Номер провадження 2/719/378/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Новодністровськ

Новодністровський міський суд Чернівецької області у складі:

головуючої судді Вербіцької М. В.,

з участю секретарки судового засідання Чорної В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у залі судових засідань Новодністровського міського суду Чернівецької області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в інтересах якого діє представниця Какун Анна Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

25.09.2026 позивач ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в інтересах якого діє представниця Какун Анна Станіславівна, звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 15.07.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклали електронний кредитний договір (акцептування оферти) про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5682678, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кредит у розмірі 40 000,00 грн на строк 360 днів, з періодичністю платежів - кожні 30 днів.

18.06.2026 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» був укладений договір факторингу № 18062026, умовами якого визначено, що ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату отримує належні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» права вимоги до боржників відповідно до реєстру боржників. Згідно з п. 1.2. вказаного договору фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з Додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 5682678 від 15.07.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту станом на 18.06.2026, наданим позивачем, заборгованість за тілом кредиту складає 39 999,95 грн, заборгованість за відсотками - 74 858,03 грн та заборгованість за штрафами - 20 000,00 грн. Загалом позивач просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 134 857,98 грн, а також судові витрати у розмірі 2 662,40 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою судді Новодністровського міського суду Чернівецької області від 06.10.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Позивач та його представниця у судові засідання не з`являлися, проте у позовній заяві клопотали розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Крім того, позивач повідомив, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судові засідання не з`являвся, хоча належним чином був повідомлений про місце, час і дату судових засідань, зокрема, шляхом надіслання ухвали про відкриття провадження у справі, судової повістки (рекомендовані повідомлення поверталися з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою»).

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки у судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Крім того, відповідно до приписів ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, на підставі ст. 223, 280 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін та постановити заочне рішення у справі.

У зв`язку з неявкою сторін згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши, дослідивши об`єктивно та оцінивши зібранні у справі докази, суд дійшов такого висновку, виходячи з фактичних обставин справи, мотивів та застосованих норм права.

Суд установив, що 15.07.2025 ОСОБА_1 за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується через веб-сайт або мобільний застосунок «Credit7» уклав з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» договір № 5682678 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого позичальник отримав кредитні кошти у сумі 40 000,00 грн строком на 360 днів, на умовах, встановлених п. 1.2. договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти у гривнях на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором) і відсотки за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 40 000,00 грн. Згідно з п. 1.3. строк кредитування (строк, на який надається кредит) - 360 днів. Періодичність платежів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати комісію (якщо передбачена договором), процентів визначені у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів), що є додатком № 1 до цього договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що клієнт виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені договором (а. с. 13). Відповідно до п. 1.4. договору комісія за надання кредиту становить 4 000,00 грн. Тип комісії (якщо передбачена договором) - разова комісія, нараховується при наданні кредиту в дату надання кредиту та в дату надання додаткової суми кредиту (у разі укладання додаткового договору/угоди згідно з п. 1.2.1. договору).

Отже, тіло кредиту - 40 000,00 грн, строк надання кредиту - 360 днів зі сплатою процентів - кожні 30 днів, знижена процентна ставка - 0,6650 % у день (п. 1.4.2. договору), стандартна процентна ставка - 0,95 % у день (п. 1.4.1. договору), комісія за надання кредиту - 4 000,00 грн (п. 1.4. договору).

Згідно з п. 1.1. договору № 5682678 укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний застосунок «Credit7». Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» та внутрішніми документами товариства, зокрема, шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході в особистий кабінет, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІКС товариства.

Суд дійшов висновку про те, що обставина укладення договору на умовах споживчого кредиту № 5682678 від 15.07.2025 був укладений між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , позаяк він підписаний відповідно до вимог законодавства про електронну комерцію електронним підписом одноразовим ідентифікатором 25249 (а. с. 12).

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Наведена позиція висловлена в постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду ВС від 12.01.2021р. по справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, шляхом використання позичальницею одноразового ідентифікатора, умовою якого було визначено суму кредиту, розмір відсотків, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитного договору, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками про переказ грошових коштів на картку позичальниці.

У п. 9.9. договору визначено, що підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; б) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» (може не застосовуватись, якщо загальний розмір кредиту за договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення договору); він ознайомлений з усіма умовами правил, актуальними на дату укладання договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних та/або зазначення таких даних на мові відмінній від української мови, не впливають на зобов`язання клієнта, передбачені цим договором; у разі, якщо клієнт перебуває у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, від діє зі згоди іншого з подружжя; він погоджується, що у випадку передбаченому п. 5.1.2. договору, для товариства не настає прострочення кредитора; він погоджується, що у випадку допущення ним прострочення виконання зобов`язань за цим договором, товариство має право передавати інформацію про прострочену заборгованість його близьким особам, зокрема про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов`язання за цим договором або відповідно до закону; він не заперечує проти права товариства залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання зобов`язань за цим договором; йому відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані ним товариству в процесі укладання, виконання та припинення цього договору; додаткові контактні дані клієнта та електронна адреса, які вказані в цьому договорі (або будуть надані товариству окремо) належать саме йому та він розуміє, що за такими контактними даними товариство може здійснювати взаємодію із клієнтом в порядку встановленому чинним законодавством України, з урахуванням розділу 8 цього договору; він попередньо узгодив з третіми особами, дані яких зазначені в розділі 10 цього договору та інформаційному повідомленні, передачу їх даних товариству для забезпечення взаємодії за цим договором та отримав від них згоду на таку передачу, та зобов`язується при передачі даних третіх осіб товариству в будь-який спосіб в процесі укладання, виконання та припинення цього договору узгоджувати таку передачу та отримувати згоду від таких осіб на таку передачу.

Отже, суд уважає встановленою та доведеною належними доказами обставину укладення кредитного договору між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 з дотриманням вимог законодавства щодо укладення договорів в електронній формі та погодження його умов сторонами.

Також на підтвердження перерахування коштів позивач надав лист Pay Tech вих. №20260624-8468 від 24.06.2026 16:13:30, у якій повідомляється, що відповідно до відомостей, що містяться у реєстрі платіжної інфраструктури ТОВ «ПЕЙТЕК», код ЄДРПОУ 44103264, є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг. Відповідно до отриманої ліцензії від НБУ (рішення від 29.05.2023 № 21/990-РК), що переоформлена НБУ 24.05.2024 (витяг НБУ із Державного реєстру фінансових установ про внесення 24.05.2024 запису до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій), товариство надає послуги з переказу коштів без відкриття рахунку. Між ТОВ «ПЕЙТЕК» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було укладено договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку № НОМЕР_1 від 2024-01-03. Відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на суму 40 000,00 грн, номер транзакції у системі ТОВ «ПЕЙТЕК» - a8908514-f456-4fd1-a89f-109f9d66b271, номер транзакції у системі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» - 56826781752608709, Session ID - 033206529975, сайт торгівця - https://credit7.ua, електронний платіжний засіб - 4149499086689260, код авторизації - 906814, банк еквайр - АТ ПУМБ, дата і час створення - 2025-07-15 22:45:09, дата і час прийняття в роботу - 2025-07-15 22:45:10, дата і час виконання - 2025-07-15 22:45:12, призначення платежу: виконання фінансових зобов`язань відповідно до укладеного договору № 5682678 від 2025-07-15 (а. с. 24).

Цим листом суд має змогу ідентифікувати номер картки, як такий, що дійсно належить ОСОБА_1 , оскільки номер картки НОМЕР_2 також зазначений у п. 2.1. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Отже, суд вважає операцію по перерахунку грошових коштів у розмірі 40 000,00 грн як таку, що відбулася на користь відповідача і саме ОСОБА_1 отримав наведені кошти, що доводиться достатніми доказами.

Проаналізувавши розрахунок заборгованості відповідача суд дійшов такого висновку.

Відповідач п`ять разів здійснив платежі у загальній сумі 54 538,93 грн на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» для погашення заборгованості за кредитним договором, а саме: 10.08.2025 у розмірі 11 182,01 грн, 07.09.2025 у розмірі 10 297,76 грн, 06.10.2025 у розмірі 11 019,72 грн, 04.11.2025 у розмірі 11 019,72 грн, та 03.12.2025 у розмірі 11 019,72 грн. Після цього до кінця строку кредитування жодних платежів ОСОБА_1 не проводив.

15.07.2025 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 40 000,00 грн.

З 15.07.2025 по 10.08.2025 (27 днів) відповідачу нараховувалися відсотки відповідно до п. 1.4.2. договору за зниженою процентною ставкою 0,6650 % у розмірі 266,00 грн (40 000,00 ? 0,6650 % = 266,00 грн).

27 днів ? 266,00 = 7 182,00 грн - заборгованість за відсотками.

10.08.2025 відповідач вніс на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у сумі 11 182,01 грн, з яких: 7 182,00 грн позивачем були зараховані на погашення відсотків, 4 000,00 грн - зараховані на погашення комісії за видачу кредиту, а залишок коштів у розмірі 0,01 грн позивач зарахував на тіло кредиту (40 000,00 - 0,01 = 39 999,99 грн - новий розмір тіла кредиту).

Починаючи з 11.08.2025 по 13.08.2025 (3 дні) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.2. договору за зниженою процентною ставкою 0,6650 % у розмірі 266,00 грн (40 000,00 ? 0,6650 % = 266,00 грн).

3 дні ? 266,00 = 798,00 грн - заборгованість за відсотками.

З 14.08.2025 по 07.09.2025 (25 днів) відповідачу почали нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.1. договору на новий розмір тіла кредиту за стандартною процентною ставкою 0,95 % у розмірі 379,99 грн (39 999,99 ? 0,95 % = 379,99,00 грн).

25 днів ? 379,99 = 9 499,75 грн.

798,00 + 9 499,75 = 10 297,75 - заборгованість за відсотками.

07.09.2025 відповідач вніс на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у сумі 10 297,76 грн, з яких: 10 297,75 грн позивачем були зараховані на погашення відсотків, а залишок коштів у розмірі 0,01 грн позивач зарахував на тіло кредиту (39 999,99 - 0,01 = 39 999,98 грн - новий розмір тіла кредиту).

Починаючи з 08.09.2025 по 06.10.2025 (29 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.1. договору на новий розмір тіла кредиту за стандартною процентною ставкою 0,95 % у розмірі 379,99 грн (39 999,98 ? 0,95 % = 379,99,00 грн).

29 днів ? 379,99 = 11 019,71 грн - заборгованість за відсотками.

06.10.2025 відповідач вніс на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у сумі 11 019,72 грн, з яких: 11 019,71 грн позивачем були зараховані на погашення відсотків, а залишок коштів у розмірі 0,01 грн позивач зарахував на тіло кредиту (39 999,98 - 0,01 = 39 999,97 грн - новий розмір тіла кредиту).

З 07.10.2025 по 04.11.2025 (29 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.1. договору на новий розмір тіла кредиту за стандартною процентною ставкою 0,95 % у розмірі 379,99 грн (39 999,97 ? 0,95 % = 379,99,00 грн).

29 днів ? 379,99 = 11 019,71 грн - заборгованість за відсотками.

06.10.2025 відповідач вніс на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у сумі 11 019,72 грн, з яких: 11 019,71 грн позивачем були зараховані на погашення відсотків, а залишок коштів у розмірі 0,01 грн позивач зарахував на тіло кредиту (39 999,97 - 0,01 = 39 999,96 грн - новий розмір тіла кредиту).

Починаючи з 05.11.2025 по 03.12.2025 (29 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.1. договору на новий розмір тіла кредиту за стандартною процентною ставкою 0,95 % у розмірі 379,99 грн (39 999,96 ? 0,95 % = 379,99,00 грн).

29 днів ? 379,99 = 11 019,71 грн - заборгованість за відсотками.

06.10.2025 відповідач вніс на рахунок ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» кошти у сумі 11 019,72 грн, з яких: 11 019,71 грн позивачем були зараховані на погашення відсотків, а залишок коштів у розмірі 0,01 грн позивач зарахував на тіло кредиту (39 999,96 - 0,01 = 39 999,95 грн - новий розмір тіла кредиту).

З 04.12.2025 по 18.06.2026 (197 днів) відповідачу продовжили нараховуватися відсотки відповідно до п. 1.4.1. договору на новий розмір тіла кредиту за стандартною процентною ставкою 0,95 % у розмірі 379,99 грн (39 999,95 ? 0,95 % = 379,99,00 грн).

197 днів ? 379,99 = 74 858,03 грн - заборгованість за відсотками.

Суд зауважує, що умови кредитного договору про розмір процентів за користування кредитними коштами не суперечить положенням Закону України «Про споживче кредитування», зокрема, ч. 5 cт. 8 Закону.

Крім того, суд бере до уваги, що позивач уважав за необхідне стягувати з відповідача заборгованість за відсотками не за повний період кредитування - 360 днів, а лише за його частину - 339 днів.

Зважаючи на засаду диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якої суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України), суд уважає, що розрахунок заборгованості слід проводити за період, визначений позивачем - 339 днів.

С уд доходить переконання про те, що позовні вимоги у частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 39 999,95 грн є підставними.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафами у розмірі 20 000,00 грн суд уважає за необхідне зазначити таке.

У п. 6.3. договору вказано, що у випадку невиконання та/або неналежного виконання (прострочення виконання) клієнтом своїх грошових зобов`язань за договором товариство має право нарахувати, а клієнт зобов`язаний на вимогу товариства сплатити товариству штраф: у розмірі 75 % від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання на 2-й день кожного факту такого невиконання та/або неналежного виконання. Фактом невиконання та/або неналежного виконання грошових зобов`язань клієнтом є не здійснення ним сплати або сплати не в повному обсязі чергового платежу та/або повернення суми кредиту в строки сплати платежів, встановлені договором (графіком платежів/новим графіком платежів). Роз`яснення щодо штрафу: економічна сутність штрафу - грошова сума, яку клієнт повинен сплатити товариству у випадку невиконання та/або неналежного виконання клієнтом грошових зобов`язань, тобто у разі порушення строків сплати комісії (якщо передбачена договором), процентів та/або повернення кредиту; база для розрахунку штрафу: штраф встановлено в процентному відношенні від суми невиконаного та/або неналежно виконаного грошового зобов`язання; порядок обчислення штрафу: штраф за кожен факт порушення розраховується за наступною формулою: штраф = (сума порушеного грошового зобов`язання/100 % х 75 %). Клієнт зобов`язаний сплатити сукупний розмір нарахованих штрафів за всі факти порушення, передбачені цим пунктом договору.

Також відповідно до п. 6.4. договору штрафні санкції (неустойка (штраф)) за договором нараховуються в момент сплати. У випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон/обмежень) на нарахування штрафних санкцій (неустойка (штраф)) штрафні санкції протягом періоду дії такого мораторія (заборони) не нараховуються та клієнтом не сплачуються. Нарахування штрафних санкцій відновлюється після скасування мораторіїв/обмежень. У випадку, коли сума кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойки (нарахованого штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті клієнтом за порушення виконання його грошових зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати розміру подвійної суми кредиту. У випадку, коли сума кредиту перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, загальна сума неустойка (нарахованого штрафу) та інших платежів, що підлягають сплаті клієнтом за порушення виконання його грошових зобов`язань на підставі договору, не може перевищувати розміру половини суми кредиту. У будь-якому випадку граничний розмір сукупної суми неустойки (штрафів) та інших платежів, що нараховані за порушення клієнтом грошових зобов`язань за цим договором, обмежується сумою, визначеною у відповідності до Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (Розділ доповнено пунктом 18 згідно із Законом № 2120-IX від 15.03.2022).

На підставі Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Надалі воєнний стан неодноразово безперервно продовжувався, зокрема, останній раз Указом Президента України № 1060/2026 від 26.10.2026 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 26.10.2026 воєнний стан в Україні було продовжено з 05 години 30 хвилин 31 жовтня 2026 року строком на 90 діб.

Станом на дату розгляду справи судом Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності 24 січня 2024 року та передбачають інше. Зокрема, відповідно до редакції п. 6. Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який, власне, і був змінений наведеним вище законом, за договорами споживчого кредиту, укладеними з 24.01.2024, кредитор може нараховувати неустойку (штраф, пеню) та інші платежі за прострочення, якщо це передбачено договором.

Однак п. 18. Прикінцевих положень ЦК України не був скасований і досі звільняє позичальника від неустойки під час воєнного стану.

Коли виникає колізія між нормами двох законів і одна з них спрямована на захист прав споживача, суди за загальним підходом повинні застосовувати ту норму, яка забезпечує вищий рівень захисту споживача. Це випливає із системного тлумачення законодавства України, конституційних принципів та практики Верховного Суду.

Адже відповідно до статті 42 Конституції України «Держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та всіх видів послуг і робіт…», що означає, що захист споживача є конституційною гарантією, а тому при тлумаченні та застосуванні законів суд має обирати таке тлумачення, яке найефективніше забезпечує цей захист.

Закон України «Про захист прав споживачів» побудований на принципі підвищеного захисту слабшої сторони у правовідносинах. Споживач у правовідносинах із підприємцем чи фінансовою установою вважається економічно слабшою стороною, тому закон надає йому додаткові гарантії. Тому якщо норми різних законів регулюють однакові відносини, але одна норма забезпечує більший рівень захисту споживача, суд повинен застосовувати саме її.

Крім того, у правозастосуванні застосовується загальновизнаний принцип favor consumeris - тлумачення норм права на користь споживача, відповідно до якого, якщо є колізія правових норм, то суд повинен обрати той варіант, який краще захищає права споживача. Наведений принцип повністю корелюється із загальним принципом справедливості та добросовісності (ст. 3 ЦК України).

У юридичній доктрині та практиці застосовується також такий підхід, що, якщо існують кілька норм, що регулюють ті самі правовідносини, застосовується норма, яка встановлює більш сприятливий режим для особи. У споживчих правовідносинах такою особою є саме споживач.

Виходячи із усього наведеного суд бере до уваги чинні приписи ЦК України щодо звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення у період воєнного стану.

Отже, суд доходить переконання, що у частині стягнення заборгованості за штрафами у розмірі 20 000,00 грн з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» слід відмовити.

Договір факторингу, яким позивач обґрунтовує належність йому права вимоги до відповідача, укладений відповідно до вимог чинного на момент його укладення цивільного законодавства.

Зокрема, відповідно до договору факторингу № 18062026 від 18.06.2026 право вимоги переходить від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» до фактора - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», у п. 1.1. договору факторингу визначено, що фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою) та інші платежі, право на одержання яких належить перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком № 1 та є невід`ємною частиною договору.

Згідно з п. 1.2. договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно з зодатком № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості. Акт прийому-передачі реєстру боржників є невід`ємною частиною цього договору. У день, коли здійснюється перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників, клієнт зобов`язаний передати фактору інформацію згідно з реєстром боржників в електронному вигляді за формою, наведеною в додатку № 4 до цього договору, на підставі акту прийому-передачі інформації згідно з реєстром боржників в електронному вигляді (додаток № 5).

Фактором у цьому договорі виступив позивач.

Відповідно до п. 4.1. договору факторингу клієнт зобов`язується надати документацію по боржниках, зазначених у реєстрі боржників протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту підписання акту прийому-передачі реєстру боржників, але в будь-якому разі не раніше дня сплати фактором ціни продажу. Документи, які підтверджують перерахування коштів на рахунок, вказаний боржником, надаються клієнтом за окремим запитом фактора. Передача документації здійснюється шляхом укладення між сторонами відповідного акту прийому-передачі документації за формою, встановленою в додатку № 3 до цього договору.

На виконання п. 1.2. договору факторингу № 18062026 від 18.06.2026, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» про те, що клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників кількістю 2 826, після чого, з урахуванням п. 1.2. договору факторингу № 18062026 від 18.06.2026, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості до боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 42 712 252,92 грн. реєстр боржників передано в повному об`ємі відповідно до умов договору факторингу № 18062026 від 18.06.2026, будь-які зауваження до зазначеного реєстру боржників відсутні, що підтверджується актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 18062026 від 18.06.2026. Відповідно до реєстру боржників (додаток № 1) право вимоги до ОСОБА_1 також було переуступлене (а. с. 36).

Позивач надав низку доказів на підтвердження укладення договору факторингу №18062026 від 18.06.2026 і належного передання права вимоги до ОСОБА_1 від ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА». Це, зокрема, договір факторингу № 18062026 від 18.06.2026, реєстр боржників (додаток № 1) щодо відповідача та його боргу, акт прийому-передачі реєстру боржників, платіжна інструкція про проведення оплати позивачем як фактором на користь ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» за договором. Отже, факт передання права вимоги до ОСОБА_1 до позивача суд уважає також доведеним.

Договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5682678 був укладений 15.07.2025 на строк 360 днів. Отже, строк кредитування закінчився 09.07.2026.

Суд доходить переконання, що на день розгляду справи позивачу підставно належить право вимоги до відповідача, яке ґрунтується на договорі № 5682678 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеному 15.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, у ЦК України встановлена можливість замінити кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги новому кредитору, вчинивши відповідний правочин у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким відступається.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16.03.2021 року у справі № 906/1174/18 (провадження № 12-1гс21, п. 38) навела такі ознаки, що притаманні договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Договір відступлення прав вимоги є ідентичним за правовою природою до договору факторингу. Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно зі статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку ні ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», ні позивачу - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» не повернуті, позицію відповідача, який жодних аргументів чи доказів для доведення протилежного не надав, а також вимоги ч. 1 ст. 530 ЦК України, за змістом якої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що свідчить про порушення прав позивача, суд вважає, що право позивача на повернення заборгованості по тілу кредиту та нарахованих відсотках підлягає захисту в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України, кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 2 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Позивач як на підстави заявлених вимог посилається на те, що слід стягнути з відповідача на його користь заборгованість сукупно у розмірі 134 857,98 грн у зв`язку із порушенням зобов`язань за описаним вище кредитним договором.

За статтею 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримав примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов`язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця.

У статті 14 зазначеного Закону виснувано: договір про споживчий кредит укладається в порядку, визначеному цивільним законодавством України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Визначення кредитодавцем можливості укладення договору про споживчий кредит здійснюється на підставі відповідного запиту (заяви) споживача, у тому числі з використанням засобів дистанційного зв`язку, та оцінки кредитоспроможності споживача. Кредитодавцю забороняється встановлювати плату за розгляд запиту (заяви) про укладення договору про споживчий кредит.

За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.

Предметом виконання грошового зобов`язання за договором позики є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.

Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за договором позики банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань.

Статтею 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 612 цього кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зобов`язання за договором повинні виконуватися сторонами належним чином відповідно до його умов, а також вимог актів цивільного законодавства.

Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов`язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов`язання, в строки, встановлені договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку цим доказам.

Після закінчення строків кредитування відповідач грошові кошти не повертав та не сплачував відсотки за користування ними.

Таким чином, відповідач неналежно виконує взяті на себе зобов`язання за договором № 5682678 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, укладеним 15.07.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 ..

Суд також бере до уваги позицію відповідача, яка заяви по суті справи до суду не надавала, жодні обставини, викладені позивачем, не заперечувала, свої аргументи не наводила, у судові засідання не з`являвся.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що у цьому випадку мають місце порушення з вини відповідача прав позивача щодо порядку погашення заборгованості за договором № 5682678 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та вважає, що позов підлягає до задоволення частково, шляхом стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» сукупно заборгованості у розмірі 114 857,98 грн, тобто позов задоволено на 85,17%.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає.

Згідно із ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову-на відповідача; 2) у разі відмови в позові-на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до позовних вимог ціна позову у цій справі становила 134 857,98 грн. Позовні вимоги задоволено частково на загальну суму 114 857,98 грн, в іншій частині відмовлено. Отже, розмір задоволених позовних вимог у пропорційному відношенні становить 85,17 %.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн.

Судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача складає: 2 662,40 ? 85,17 % = 2 267,57 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 258-268, 273, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 614, 629, 1046, 1048-1050 Цивільного кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», в інтересах якого діє представниця Какун Анна Станіславівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» заборгованість за кредитним договором № 5682678 у розмірі 114 857,98 грн (ста чотирнадцяти тисяч восьмисот п`ятдесяти семи гривень 98 копійок), з яких: 39 999,95 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 74 858,03 грн - сума заборгованості за відсотками.

У решті позовних вимог позивачу відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» судовий збір у розмірі 2 267,57 грн (двох тисяч двохсот шістдесяти семи гривень 57 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте Новодністровським міським судом Чернівецької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення суду в загальному порядку встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Чернівецького апеляційного суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Лісова, буд. 2, м. Бровари, Броварський район, Київська область, 07400, банківські реквізити: IBAN № НОМЕР_4 у АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 10.11.2026.

Головуюча суддя: Мар`яна ВЕРБІЦЬКА