Постанова № 141379363 у справі № 460/5365/24 від 09.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 460/5365/24 пров. № А/857/16573/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Глушка В.І., Затолочного В.С.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 460/5365/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання відмови протиправною,-

суддя у І інстанції Дорошенко Н.О.,

час ухвалення рішення - не зазначено,

місце ухвалення рішення - м. Рівне,

дата складення повного тексту рішення 28 березня 2025 року,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - відповідач) в якому просить суд

визнати протиправною відмову позивачу за №1700-0604-8/24398 від 30.04.2024 у не зарахуванні до страхового стажу періодів підприємницької діяльності за 2006-2010 роки;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу до страхового стажу періоди провадження підприємницької діяльності за 2006-2010 роки.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 20.03.2024 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду для призначення пенсії за віком. Однак рішенням відмовлено у призначенні пенсії, у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період підприємницької діяльності за 2006-2010 роки, оскільки до реєстру застрахованих осіб не надходили індивідуальні відомості щодо неї, як фізичної особи-підприємця. Позивач зазначила, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець з 07.08.2006 по 24.05.2018. Відповідно до листа Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 позивач в період з 08.2006 року, 01.2007-03.2007 р. перебувала на загальній оподаткування, з 09.2006 по 12.2006 р., з 04.2007-12.2010 р. сплачувала єдиний податок у сумі: вересень 2006 р. - грудень 2006р. - 80 грн; квітень 2007р. - червень 2010р. - 100 грн; серпень 2010 р. - листопад 2010р. - 100 грн. Таким чином, періоди провадження підприємницької діяльності з 01.09.2006 по 31.12.2006, з 01.04.2007 по 31.06.2010, з 01.08.2010 по 31.11.2010 підлягають зарахуванню до страхового стажу, оскільки у вказані періоди позивач сплачувала податки. Вважає, що нею надано всі необхідні документи, а тому відповідач протиправно відмовив їй в зарахуванні до страхового стажу вищевказаного періоду, внаслідок чого порушив гарантоване державою право на пенсійне забезпечення.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 460/5365/24 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо незарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів підприємницької діяльності за 2006-2010 роки.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 20.03.2024 та зарахувати до її страхового стажу періоди підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування у 2006 - 2010 роках, які відображені в довідці Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні.

В решті позову відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що в індивідуальних відомостях про застраховану особу ОСОБА_1 форми ОК-5 за період ведення позивачем підприємницької діяльності з 01.08.2006 по 31.12.2010 відсутні відомості про сплату єдиного внеску.

Жодних документів на підтвердження провадження позивачем підприємницької діяльності в матеріалах пенсійної справи відсутні.

Позивачкою довідка Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53 про сплату податків підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.08.2006 по 31.12.2010 роки не надавалась.

Позивач відзив на апеляційну скаргу не подав. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 09.12.2022 звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.12.2022 №172450005805 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №460/56/23, яке набрало законної сили 08.01.2024, визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.12.2022 №172450005805 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до розрахунку страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи у Березнівському комбінаті громадського харчування з 25.04.1990 по 15.08.1990; період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 16.02.2004 по 13.08.2004 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.12.2022 про призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та прийняти рішення з урахуванням висновків суду.

Рішенням ГУ ПФУ в Рівненській області від 09.02.2024 №172450005805 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідної кількості страхового стажу - 24 роки. За доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди роботи; за рішенням суду до страхового стажу зараховано період роботи з 25.04.1990 по 15.08.1990 та період отримання матеріальної допомоги по безробіттю з 16.02.2004 по 13.08.2004. Підтверджений період проживання заявниці у зоні посиленого радіоекологічного контролю станом на 1 січня 1993 року становить 6 років 8 місяців 7 днів, що дає право на зниження пенсійного віку на 5 років.

20.03.2024 позивач звернулася до органу Пенсійного фонду із заявою щодо зарахування до її страхового стажу періоду провадження підприємницької діяльності 2006 - 2010 роки.

Листом від 30.04.2024 відповідач повідомив позивача, що станом на 30.04.2024 до реєстру застрахованих осіб не надходили індивідуальні відомості за період з 2006 по 2010 роки щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Вважаючи таку поведінку органу Пенсійного фонду протиправною, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що органом Пенсійного фонду не здійснювалася перевірка періодів підприємницької діяльності позивача з урахуванням відомостей, відображених в довідці Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53 (незважаючи на обов`язок мати в розпорядженні такі відомості), та не надавалася відповідна оцінка такому документу. Докази протилежного в матеріалах судової справи відсутні.

Апеляційний суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначено Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, який набрав чинності 01.01.2004 (далі - Закон №1058-ІV).

Відповідно до ст. 1 Закону №1058-ІV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначає стаття 24 Закону №1058-ІV.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 3 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється в місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню або брала добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати, є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати на дату здійснення доплати, таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок.

У разі якщо зазначену доплату не було здійснено, до страхового стажу зараховується період, визначений за кожний місяць сплати страхових внесків за формулою: ТП = Св : В, де:

ТП - тривалість періоду, що зараховується до страхового стажу та визначається в місяцях;

Св - сума фактично сплачених страхових внесків за відповідний місяць з урахуванням сум страхових внесків, сплачених виходячи з мінімальної заробітної плати;

В - мінімальний страховий внесок за відповідний місяць.

За визначеннями, наведеними в статті 1 Закону № 1058-IV, застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток розміру мінімальної заробітної плати і розміру єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, встановлених законом, на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід).

При цьому, п. 2 ч. 1 ст. 11 Закону № 1058-IV встановлено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Судом першої інстанції встановлено з інформації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 була зареєстрована як фізична особа-підприємець 07.08.2006 (запис № 2589000[телефон приховано]) та припинила державну реєстрації фізичної особи-підприємця за власним рішенням, про що 24.05.2018 до ЄДР внесено запис № 2589006[телефон приховано].

Органом Пенсійного фонду не враховано до загального страхового стажу позивача період її підприємницької діяльності за 2006 - 2010 роки, оскільки відсутня інформація про сплату позивачем за вказаний період страхових внесків.

Згідно з пп. 1 п. 3-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV визначено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок № 22-1).

Згідно з пунктом 1.1. Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок, поновлення пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); заява про припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, продовження виплати пенсії за довіреністю, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, виплату пенсії за шість місяців наперед у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання (Заява про виплату пенсії - додаток 2); заява про працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов`язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (додаток 3); заява про виплату недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера (додаток 4) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).

За змістом пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:

документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті), надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків (пп.1);

документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу) (абз.1 пп.2).

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.

Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності (абз.4 пп.2).

Отже, умови зарахування відповідних періодів здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу пов`язуються з документальним підтвердженням здійснення підприємницької діяльності, яке є відмінним та залежить від форми оподаткування фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком заявник має долучити документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Періоди провадження фізичною особою підприємницької діяльності можуть підтверджуватися даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (абз.3).

Судом першої інстанції встановлено з матеріалів справи, позивач у період з 07.08.2006 по 24.05.2018 здійснювала підприємницьку діяльність.

Згідно довідки Головного управління ДПС в Рівненській області від 03.03.2020 №2871/ФОП/17-00-53-08 про сплату податків фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за період з 01.08.2006 по 31.12.2010 в серпні 2006 року та у період січень-березень 2007 року позивач перебувала на загальній системі оподаткування, а у періоди вересень-грудень 2006 року та квітень 2007 року - грудень 2010 року - як платник єдиного внеску. Зазначено, що у період вересень-грудень 2006 року позивач здійснювала щомісячний платіж (із зазначенням дати та номера квитанції) в сумі 80 грн, квітень 2007 року - червень 2010 року та серпень - листопад 2010 року - 100 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України №794 від 04.06.1998 було затверджено Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування (далі - Положення №794), згідно з пунктом 1 якого, персоніфікований облік полягає в збиранні, обробленні, систематизації та зберіганні передбачених законодавством про пенсійне забезпечення відомостей про фізичних осіб, що пов`язані з визначенням права на виплати з Пенсійного фонду та їх розмір за загальнообов`язковим державним пенсійним страхуванням.

Відповідно до пункту 5 Положення №794 персоніфікований облік здійснює Пенсійний фонд та його органи на місцях (далі - уповноважений орган).

Пунктом 6 Положення №794 передбачено, що уповноважений орган з додержанням вимог статті 23 Закону України "Про інформацію" має право своєчасно одержувати в установленому порядку від фізичних осіб та роботодавців відомості, передбачені пунктом 1 цієї Постанови.

Персональна облікова картка застрахованої особи - документ, що централізовано зберігається у вигляді електронної таблиці Державного автоматизованого банку відомостей про застрахованих осіб у Пенсійному фонді України. Відкривається картка після реєстрації застрахованої особи в місцевому відділі Пенсійного фонду. У цій картці накопичуються та зберігаються всі відомості про доходи, перераховані внески застрахованої особи до Пенсійного фонду, а також інші відомості (про стаж, умови праці), які необхідні для правильного призначення пенсії. Зазначені відомості доповнюються щорічно відомостями від усіх роботодавців з урахуванням випадків трудової міграції та роботи за сумісництвом.

За змістом п. 7 Положення №794 уповноважений орган: створює і забезпечує функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб та з цією метою організовує збирання, оброблення, систематизацію і зберігання відомостей про фізичних осіб; забезпечує автоматизоване використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат; надає фізичним особам відомості про них, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а у разі їх зміни, несвоєчасного надходження страхового збору (внесків), перегляду розміру виплачуваної пенсії, її індексації, зміни умов надання соціальних послуг чи перегляду питання про можливості їх надання - інформує письмово у встановлені строки застраховану особу; надає роботодавцям допомогу в організації підготовки відомостей про фізичних осіб.

Уповноважений орган виконує функції щодо організації персоніфікованого обліку в тісній взаємодії з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, державної податкової адміністрації, фінансовими органами, банківськими установами (п. 8 Положення №794).

Згідно з п. 13 Положення №794 для формування інформаційної бази системи персоніфікованого обліку використовуються відомості, що надходять в установленому порядку від, зокрема:

інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів;

Державної податкової адміністрації.

Вірно зазначено судом першої інстанції, що покликання відповідача про відсутність в матеріалах справи документів на підтвердження провадження позивачем підприємницької діяльності, а також про відсутність довідки Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53 про сплату податків підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.08.2006 по 31.12.2010,

Відповідно до вимог Положення №794 у органу Пенсійного фонду як уповноваженого органу, що здійснює персоніфікований облік, є необхідні інструменти для своєчасного отримання відомостей від інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державної податкової служби, а також інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, та внесення їх до єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб для забезпечення автоматизованого використання відомостей про фізичних осіб для визначення права на виплати за пенсійним страхуванням та розміру цих виплат.

Застрахована особа не повинна відповідати за неналежне виконання уповноваженим органом, що здійснює персоніфікований облік, свого обов`язку щодо забезпечення функціонування єдиного державного автоматизованого банку відомостей про фізичних осіб, а отже, відсутність в цьому банку відомостей про фізичних осіб з вини уповноваженого органу не може бути підставою для незарахування до страхового стажу такої особи періодів її трудової діяльності.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції, що надана позивачем довідка Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53 про сплату податків підприємцем фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.08.2006 по 31.12.2010, є належним та достатнім доказом, який підтверджує період провадження позивачем підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, подання звітності ФО - платника єдиного податку та сплату єдиного податку в належному розмірі, відповідно до абз.2 п. 4 Порядку №637 та, як наслідок, належним документом, що підтверджує стаж особи відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 Порядку №22-1.

Період провадження позивачем підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування у 2006 - 2010 роках (понад 4 роки) безпідставно не врахований відповідачем до її страхового стажу, а відмова відповідача зарахувати до страхового стажу позивача такий період порушує її право на соціальний захист, гарантоване Конституцією України та Законом № 1058-IV.

Відтак, колегія суддів погоджується з тим, що порушене право підлягає судовому захисту шляхом визнання протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Рівненській області щодо не зарахування до страхового стажу позивача періодів підприємницької діяльності за 2006-2010 роки.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи у їх сукупності, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що органом Пенсійного фонду не здійснювалася перевірка періодів підприємницької діяльності позивача з урахуванням відомостей, відображених в довідці Головного управління ДПС у Рівненській області від 03.03.2020 №М/2871/ФОП/17-00-53 (незважаючи на обов`язок мати в розпорядженні такі відомості), та не надавалася відповідна оцінка такому документу. Докази протилежного в матеріалах судової справи відсутні.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції повністю виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке скасуванню не підлягає.

Судові витрати розподілу не підлягають з огляду результат вирішення апеляційної скарги, характер спірних правовідносин та виходячи з вимог ст. 139 КАС України

Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 28 березня 2025 року у справі № 460/5365/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк

судді І. В. Глушко

В. С. Затолочний