ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року м. Львів Справа № 300/1577/25 пров. № А/857/18669/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,
суддів Глушка В.І., Затолочного В.С.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/1577/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій,-
суддя у І інстанції Матуляк Я.П.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Івано-Франківськ,
дата складення повного тексту рішення не зазначено,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач ) про визнання дій неправомірними та зобов`язання до вчинення дій.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що з листопада 2023 року до лютого 2024 року отримував пенсію по інвалідності. На звернення позивача, відповідач листом від 21.01.2025 повідомив про те, що у пенсійній справі встановлена переплата, яка виникла при перегляді правильності призначення пенсії - відповідно до поданих документів до страхового стажу не зараховуються періоди роботи з 25.06.1993 по 23.11.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1997, з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003, оскільки записи зроблені з порушенням Інструкції ведення трудових книжок без послідовності та відповідної нумерації записів, а також печатка не містить коду організації ЄДРПОУ, прослідковується назва УРСР, накази про прийняття та звільнення з роботи дописані іншим чорнилом. Без цього стажу право на пенсію відсутнє. Позивач вважає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи, а тому припинення виплати раніше призначеної пенсії, внаслідок неврахування до трудового стажу вказаних періодів, є необґрунтованою та такою, що суперечить вимогам законодавства.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/1577/25 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області щодо не зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 25.06.1993 по 23.11.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1997, з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003 та припинення з 01.03.2024 виплати пенсії як особі з інвалідністю.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області поновити з 01.03.2024 виплату та здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 25.06.1993 по 23.11.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1997, з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003, з урахуванням раніше виплачених сум.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що за періоди роботи з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (Форма ОК-5) відсутні відомості про сплату страхових внесків.
Відповідальність за несплату страхових внесків частково покладається і на позивача, оскільки він має право отримувати від страхувальника підтвердження про сплату страхових внесків, та оскаржувати в установленому законодавством порядку дії страхувальника.
Наявність записів у трудовій книжці про періоди роботи не звільняє від врахування інших умов встановлених Законом № 1058-УІ, Порядком № 637, Порядком № 22-1 необхідних для призначення пенсії по інвалідності.
Єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.
Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.
Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 за його заявою призначена та виплачувалась пенсія як особі з інвалідністю з 13.11.2023 по 29.02.2024.
На звернення позивача, відповідач листом від 21.01.2025 повідомив про те, що у пенсійній справі встановлена переплата, яка виникла при перегляді правильності призначення пенсії - відповідно до поданих документів до страхового стажу не зараховуються періоди роботи з 25.06.1993 по 23.11.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1997, з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003, оскільки записи зроблені з порушенням Інструкції ведення трудових книжок без послідовності та відповідної нумерації записів, а також печатка не містить коду організації ЄДРПОУ, прослідковується назва УРСР, накази про прийняття та звільнення з роботи дописані іншим чорнилом. Без цього стажу право на пенсію відсутнє.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо спірних періодів його роботи, при цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів роботи, а також того, що позивач у спірні періоди роботи не працював в зазначених підприємствах, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача вказаних періодів роботи та, як наслідок припинення з 01.03.2024 виплати пенсії, є протиправними.
Апеляційний суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV).
Положенням статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Статтею 62 Закону №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
За пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Судом першої інстанції встановлено згідно листа Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 21.01.2025, підставою для припинення виплати пенсії ОСОБА_1 слугувало те, що відповідно до поданих документів до страхового стажу не зараховуються періоди роботи з 25.06.1993 по 23.11.1996, з 25.11.1996 по 12.01.1997, з 16.01.1997 по 18.01.2002 та з 12.10.2002 по 31.12.2003, оскільки записи зроблені з порушенням Інструкції ведення трудових книжок без послідовності та відповідної нумерації записів, а також печатка не містить коду організації ЄДРПОУ, прослідковується назва УРСР, накази про прийняття та звільнення з роботи дописані іншим чорнилом. Без цього стажу право на пенсію відсутнє.
Колегія суддів зазначає, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці чи інших офіційних документах.
Неточні записи у первинних документах по обліку трудового стажу, яку займав позивач у той чи інший період його роботи на підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не можуть бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу, що дає право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві.
Недоліки ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації (зокрема, довідок) з вини адміністрації підприємства не можуть бути підставою для позбавлення особи права на соціальний захист.
Частиною третьою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Однак, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити стаж позивача, тим самим допущено протиправну бездіяльність.
Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що у трудовій книжці позивача наявні записи щодо спірних періодів його роботи, при цьому, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірність дій щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу вказаних періодів роботи, а також того, що позивач у спірні періоди роботи не працював в зазначених підприємствах, суд дійшов висновку, що відмова у зарахуванні до страхового стажу позивача вказаних періодів роботи та, як наслідок припинення з 01.03.2024 виплати пенсії, є протиправними.
На підставі викладеного у сукупності колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до приписів статті 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2025 року у справі № 300/1577/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк
судді І. В. Глушко
В. С. Затолочний