ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2026 року Львів Справа № 460/8620/25 пров. № А/857/30453/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільчишин Н.В.,
суддів Гуляка В.В., Матковської З.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року (судді С.М. Дуляницька, ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження в м. Рівне) у справі № 460/8620/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) в якому просить визнати протиправними дії Департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідок про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року для призначення пенсії державного службовця відповідно пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», пунктів 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2017 р. за № 766/30634, зобов`язати Департамент соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації оформити і видати ОСОБА_1 довідки про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року для призначення пенсії державного службовця відповідно пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2017 р. за № 766/30634, за встановленою формою згідно з додатками №4 та №6 до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб».
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що згідно з пунктом 2 Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад довідка про заробітну плату для призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» видається особам, які мають право на призначення пенсії згідно з пунктом 3 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року № 622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб». Відповідно до пункту 3 Порядку 622 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII «Про державну службу» за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 Порядку 622, якщо до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» не призначалася пенсія відповідно до Закону, мають: чоловіки, які досягли віку 62 роки. До досягнення зазначеного віку право на призначення пенсії мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 61 рік - які народилися по 31 грудня 1954 р.; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 р. по 31 грудня 1955 р.; жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Також, згідно з пунктом 3-1. Державні службовці, які на день набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу" займали посади державної служби та які пенсію, призначену відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», не отримували з дати призначення до дня набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII "Про державну службу", мають право на обчислення пенсії на умовах цього Порядку після звільнення з посади державної служби. Відповідно до записів копії трудової книжки серія НОМЕР_1 № 27 від 21.07.2010 позивача було звільнено з займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця за досягнення граничного віку перебування на державній службі п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (наказ від 21.07.2010 № 62-к), а отже відповідно до пункту 2 Порядку 750 та пункту 3 Порядку 622 підстави для видачі відповідачу довідки про складові заробітної плати для обчислення пенсії відсутні, оскільки позивачу вже призначалася пенсія державного службовця згідно із Законом України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу». Вважає, що позивач не є органом, уповноваженим визначати чи заперечувати право відповідача на отримання пенсії. Визначення права на пенсію та її призначення належить виключно до компетенції відповідних органів Пенсійного фонду України, а не позивача.
Позивач не подала відзив на апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 19.03.2025 звернулася до відповідача з запитом про виготовлення та видачу їй довідки про заробітну плату для призначення пенсії державного службовця відповідно до пунктів 10 і 12 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII , пункту 6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622, Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2017 р. за № 766/30634. Позивач у запиті зазначив, що посада, яку вона обіймала перед виходом на пенсію, а саме посада заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання природокористування відсутня в структурі Державного управління охорони навколишнього середовища в Рівненській області.
Відповідач листом від 26.03.2025 №01-Б-52 відмовив у видачі запитуваних довідок оскільки Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області перебуває в стані припинення. Повідомлено, що у разі незгоди з відповіддю у позивача є право оскарження її в судовому порядку.
Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов`язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до статті 90 Закону України "Про державну службу" від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII), який набрав чинності з 01.05.2016, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Згідно із пунктом 10 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону №889-VІІІ державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року №3723-XII (далі - Закон №3723-XII) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Отже, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону №3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Як вважає позивач, станом на 01.05.2016 (дату набрання чинності Законом №889- VIII) не обіймала посади державного службовця, проте мала стаж державної служби понад 21 рік, 21.07.2010 була звільнена з посади заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання природокористування у зв`язку з виходом на пенсію.
При цьому суд враховує, що не є спірним у даній справі наявність/відсутність у позивача права на призначення пенсії на умовах Законів №889-VIII та №3723-XII.
Колегія суддів враховує, що підставою для відмови у видачі довідки про заробітну плату як особі, яка звільнена з посади державного службовця станом на дату звернення, слугував висновок відповідача про необхідність звернення саме до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області із заявою про видачу довідки, оскільки саме в такому управлінні ОСОБА_1 працювала за останньою посадою державного службовця.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637) визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка; за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами; у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків; за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до записів трудової книжки позивача Серія НОМЕР_1 , дата заповнення 11.09.1978: 1. Запис №15 від 19.12.1988 - прийнята інспектором відділу по охороні атмосферного повітря в порядку переводу в Ровенський обласний комітет по охороні природи (наказ від 18.12.1988 №03-к); 2. Запис №16 від 05.06.1992 - переведена інспектором 1 категорії (штатний розпис від 05.06.1992); 3. Запис №17 від 18.04.1994 - прийнята Присяга державного службовця. Присвоєно 12 (дванадцятий) ранг державного службовця (наказ від 18.04.1994 №9); 4. Запис №18 від 10.04.1995 - звільнена в порядку переведення на роботу в систему Мінекобезпеки України в державне управління екологічної безпеки в Рівненській обл. п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ від 10.04.1995 №12); 5. Запис №19 від 10.04.1995 - призначена по переводу на посаду провідного спеціаліста у відділ економічного регулювання природних ресурсів (наказ від 10.04.1995 №12); 6. Запис №20 від 30.11.2000 - звільнено з посади порядком переведення в Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області, п. 5 ст. 36 КЗпП України (наказ від 30.11.2000 №204); 7. Запис №21 від 01.12.2000 - призначено порядком переведення з Державного управління екологічної безпеки в Рівненській області на посаду головного спеціаліста відділу економіки та регулювання природокористування в Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області (наказ від 01.12.2000 №26-к); 8. Запис №22 від 01.03.2001 - присвоєно 11 (одинадцятий) ранг державного службовця (наказ від 01.03.2001 №35-к); 9. Запис №23 від 11.03.2001 - переведено на посаду головного спеціаліста відділу контролю атмосферного повітря (наказ від 11.03.2001 №38-к); 10. Запис №24 від 01.11.2006 - відповідно до наказу Мінприроди України від 16.06.2006р. №285 «Про затвердження Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі» Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області змінило назву на Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області (наказ Мінприроди України від 28.07.2006 №359); 11. Запис №25 від 02.04.2007 - переведено на посаду головного спеціаліста відділу комплексного управління регулювання у зв`язку із зміною штатного розпису (наказ від 02.04.2007 №38-к); 12. Запис №26 від 01.04.2009 - переведено на посаду заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання, як таку що успішно пройшла стажування (наказ від 31.03.2009 №22-к); 13. Запис №27 від 21.07.2010 - звільнено з займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію державного службовця за досягнення граничного віку перебування на державній службі п. 3 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» (наказ від 21.07.2010 №62-к).
Суд враховує, що згідно з абзацом першим пункту 4 Порядку №622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.
При цьому, для державних службовців, які працювали в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, та яких не було переведено на посади, передбачені штатним розписом, форму якого затверджено наказом Мінфіну від 28 січня 2002 р. № 57 (з урахуванням змін, внесених наказом Мінфіну від 27 листопада 2023 р. № 661), або які звільнилися до 1 січня 2024 р. з таких органів, визначення заробітної плати для призначення пенсії державним службовцям здійснюється з урахуванням пункту 4 цього Порядку. При цьому посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на 31 грудня 2023 р., а розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв, але не пізніше 31 грудня 2023 року (п. 4-2 Порядку №622).
Розмір посадового окладу визначається за останньою займаною особою посадою державної служби, передбаченою штатним розписом державного органу, на дату звільнення або звернення особи за призначенням пенсії.
Відповідно до пункту 4 Порядку №622: - посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років враховуються в розмірах, установлених на день звернення за призначенням пенсії за останньою займаною посадою державної служби (або прирівняною до неї у разі відсутності у державному органі відповідних посад державної служби); розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за будь-які 60 календарних місяців роботи на посаді державної служби підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв починаючи з 1 травня 2016 року. Середньомісячна сума зазначених виплат за 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат на 60. За бажанням особи неповні місяці роботи на посаді державної служби враховуються як повні;
За бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і які на дату виходу на пенсію не перебувають на державній службі, розмір зазначених в абзацах третьому - п`ятому цього пункту виплат визначається в середніх розмірах, визначених законодавством, таких виплат за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі. Середньомісячна сума зазначених виплат за місяць визначається шляхом ділення загальної суми таких виплат за місяць на фактичну чисельність державних службовців за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі.
Зазначені положення чинного законодавства свідчать про те, що пенсія державного службовця обчислюється виходячи із основних та додаткових (стимулюючих) складових заробітної плати державного службовця за посадою, аналогічною або прирівняною посаді позивача за останнім місцем роботи на державній службі станом на грудень 2023 року.
Згідно із пунктом 4 Порядку №622 у разі ліквідації державного органу довідку видає орган, який є правонаступником, а в разі його відсутності чи перейменування (відсутності) посад, у тому числі відсутності відповідних посад державної служби, довідка видається у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із Нацдержслужбою.
Судом на підставі матеріалів справи встановлено, що листом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 17.02.2017 №433/02-09/17 повідомлено позивача, що інформація щодо зміни назви та підпорядкування Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області у департаменті відсутня, оскільки відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 13.03.2013 №159 «Про ліквідацію територіальних органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища» таке управління, як юридичну особу публічного права, що було територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища - ліквідовано.
Листом Департаменту екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації від 07.03.2025 №зп-21/25 на запит позивача про отримання інформації повідомлено, що Департамент екології та природних ресурсів Рівненської обласної державної адміністрації не є правонаступником Державного управління охорони навколишнього природного середовища.
Листом голови комісії з проведення ліквідації Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області від 08.04.2025 №04/02/1-13/25 позивача повідомлено, що станом на дату надання відповіді на запит, процес припинення цієї юридичної особи триває, казначейські рахунки Управління закриті, штатний розпис та кошторис витрат на 2014 рік та наступні роки не складалися та не затверджувалися. Отже, у структурі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області з 2014 рік по даний час відсутня посада заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання природокористування, яку ОСОБА_1 обіймала перед виходом на пенсію.
З урахуванням вказаного колегія суддів відхиляє доводи апелянта про його правомірні дії, оскільки Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області, яке перебуває в процесі ліквідації, не уповноважене видати позивачу довідки для обчислення пенсії державного службовця.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2017 р. за № 766/30634, затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (далі - Порядок №750).
Згідно із пунктом 3 Порядку №750 у разі - ліквідації державного органу без правонаступника; - або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній; - чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, - у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають, зокрема, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 7 Порядку №750 у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною категорією, підкатегорією з урахуванням юрисдикції державного органу.
Порядком №750 підтверджується, що посади заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання природокористування прирівнювались до посад: Керівників відділу та їх заступників у складі департаменту, головного управління, служби, самостійного управління державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей (група оплати праці - 6);
Керівник відділу та його заступник у складі департамент, головного управління, служби, самостійного управління державного органу, юрисдикція якого поширюється на територію однієї або кількох областей (категорія - Б підкатегорія - Б3).
За встановленими у пункті 8 Порядку №750 правилами для отримання довідки подаються такі документи: заява; документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу; довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.
Пунктом 7 Порядку №750 визначено, що довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 622.
Відповідно до абз. 2 пункту 4-2 Порядку №622 Для призначення пенсії державного службовця таким особам та особам, які працювали у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби, подаються довідки про: посадовий оклад, надбавки за ранг та вислугу років за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 4; розміри виплат, зазначених в абзацах третьому - п`ятому пункту 4 цього Порядку, за останнім місцем роботи на державній службі за формою згідно з додатком 5; розміри виплат, зазначених в абзаці шостому пункту 4 цього Порядку, за формою згідно з додатком 6.
Суд зауважує, що враховуючи той факт, що в структурі Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Рівненській області посади заступника начальника відділу комплексного управління та регулювання природокористування, яку ОСОБА_1 обіймала перед виходом на пенсію, наявністю стажу державної служби понад 21 рік станом на 01.05.2016 обов`язок видати довідку про заробітну плату для призначення пенсії покладається на структурний підрозділ з питань соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації.
Додатком 4 передбачено довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років), а додатком 6 затверджено довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідач-апелянт відмовляючи у видачі позивачу запитуваних довідок діяв протиправно, а наведені обставини справи та доводи сторін свідчать про наявність підстав для видачі позивачці довідок про заробітну плату за формами, затвердженими додатком 4 та додатком 6 до Порядку №622, а з метою повного та ефективного захисту порушених прав позивача, для відновлення порушених прав позивача суд першої інстанції правильно зобов`язав Департамент соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації видати ОСОБА_1 довідку про складові заробітної плати станом на грудень 2023 року для призначення пенсії державного службовця відповідно пунктів 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10 грудня 2015 року №889-VIII «Про державну службу», пункту 6 Порядку призначення пенсій Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.05.2025 10 деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2016 року №622 «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб», Наказу Міністерства соціальної політики України від 10.05.2017 №750, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 16 червня 2017 р. за № 766/30634.
Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.
У контексті оцінки доводів апеляційної скарги апеляційний суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 139 КАС України судові витрати не стягуються.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Департаменту соціальної політики Рівненської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 20 червня 2025 року у справі №460/8620/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Н.В. Ільчишин
Судді В.В. Гуляк
З.М. Матковська
Повне судове рішення складено 09.11.26