Постанова № 141379535 у справі № 380/11767/25 від 10.11.2026

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Львів Справа № 380/11767/25 пров. № А/857/32171/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Матковської З.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року (суддя - Брильовський Р.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Львів, дата складання повного рішення - не зазначена),

в адміністративній справі №380/11767/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці,

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

У червні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Львівської митниці, в якому просив: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Львівської митниці від 31.03.2025: - №UA209000202590 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 11695,49 грн; - №UA209000202591 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 56986,65 грн; - №UA209000202592 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 43559,93 грн..

Відповідач позовних вимог не визнав, в суді першої інстанції подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити у задоволенні позовної заяви.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що подання позивачем попередньої митної декларації 27.06.2022, ввезення транспортного засобу на територію України 30.06.2022, подання додаткової митної декларації 30.06.2022 під час дії Закону України №2142-IX, а також враховуючи подання позивачем заяви про призупинення митного оформлення для подання додаткових документів, свідчить про правомірність застосування пільги за кодом "311" за митною декларацією від 30.06.2022 №UA209180/2022/045930. Вказує, що судом при ухваленні оскаржуваного рішення неправильно витлумачено законодавство, що призвело до постановлення незаконного та необґрунтованого рішення.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить оскаржене рішення суду скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким задоволити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, вважаючи таку безпідставною, а оскаржене рішення суду законним та справедливим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду - без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

Судом встановлено такі фактичні обставини справи.

Відповідно до наказу Львівської митниці від 04.02.2025 №39 проведено невиїзну документальну перевірку дотримання ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань митної справи щодо обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045930.

За результатами проведеної перевірки складено Акт від 06.03.2025 №28/25/7.4-19/2534601712, яким встановлено порушення ОСОБА_1 вимог:

- частини першої статті 257, статті 292, частини першої статті 263, частина шостої статті 280, частини першої статті 297, частина першої статті 377 Митного кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті ввізного мита за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045930 на загальну суму 11695,49 грн;

- пункту 206.1 статті 206, підпункту 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті акцизного податку за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045930 на загальну суму 45589,32 грн;

- підпункту в) пункту 185.1 статті 185, пункту 187.8 статті 187, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті податку на додану вартість за митною декларацією від 01.07.2022 №UA209180/2022/045930 на загальну суму 34847,94 гривень.

ОСОБА_1 за митною декларацією від 01.07.2022 № UA209180/2022/045930 ввіз товар - "Легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, марки HYUNDAI модель TUCSON № кузова НОМЕР_1 ...", який декларувалися платником податків із застосуванням преференції за кодом " 311" (автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, що ввозяться на митну територію України громадянами) і, як наслідок, з умовним нарахуванням та без сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість.

Застосування пільги за кодом " 311" було здійснено відповідно до положень Закону України №2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022 року.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО "Інспектор" встановлено наступне.

30.06.2022 через пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке" відділи митного оформлення № 1 - 4 митного поста "Ужгород-автомобільний" Львівської митниці здійснили пропуск на митну територію України транспортного засобу "Легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, марки IYUNDAI модель TUCSON номер кузова НОМЕР_2 .", який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ від 27.06.2022 № UA209000/2022/992534.

Згідно з висновками Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794 встановлено, що транспортний засіб, оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/045930, згідно із перепусткою №0-058166 заїхав в зону митного контролю ВМО №2 митного поста "Городок" Львівської митниці 30.06.2022 о 23:40 год, однак відповідно до камер відеоспостереження зафіксовано момент заїзду легкового автомобіля марки: HYUNDAI модель TUCSON в зону митного контролю лише 01.07.2022 о 08:58 год.

Відповідно до відомостей, які містяться у автоматизованій системі митного оформлення "Інспектор", транспортний засіб оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/045930 о 11:46 годин 01.07.2022.

Відповідач вважає, що оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини першої статті 263 Митного кодексу України. Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією №UA209180/2022/045930, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом " 311", встановленої Законом №2142-IX.

На підставі Акта № 28/25/7.4-19/2534601712 "Про результати документальної невиїзної перевірки дотримання ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вимог законодавства України з питань митної справи 31.03.2025 відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення: №UA209000202590 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 11695,49 грн; №UA209000202591 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 56986,65 грн; №UA209000202592 про нарахування грошового зобов`язання в сумі 43559,93 грн..

Не погоджуючись із згаданими податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся із вказаним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції на предмет законності та обґрунтованості в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів враховує наступне.

Враховуючи вимоги ч.2 ст.19 Конституції України та ч.2 ст.2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Як передбачено пунктом 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - МК України), що митний контроль це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 3 ст.75 МК України, для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна подати митному органу, що здійснює викуп товарів, документи на дані товари та сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

Згідно з ч. 1 ст. 194 МК України, у разі ввезення товарів на митну територію України декларант або уповноважена ним особа попередньо повідомляють митний орган, у зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення, про намір ввезти ці товари.

За змістом частини 1 статті 259 МК України (в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення) попередня митна декларація (інший документ, що може використовуватися замість митної декларації відповідно до статті 94 цього Кодексу) подається до ввезення в Україну товарів, транспортних засобів комерційного призначення (у тому числі з метою транзиту) або після їх ввезення, якщо ці товари, транспортні засоби перебувають на території пункту пропуску через державний кордон України.

Вимогами частини 3 статті 259 МК України (в редакції, чинній на момент здійснення митного оформлення) передбачено, що попередня митна декларація повинна містити відомості, достатні для: 1) ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення доставки їх до митного органу призначення; або 2) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення - відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пропуску цих товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України та без пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація; або 3) випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму за попередньою митною декларацією, яка містить всю необхідну для цього інформацію, після пред`явлення їх митному органу, яким оформлена така попередня митна декларація.

Як передбачено частиною 6 статті 259 МК України, при ввезенні на митну територію України підакцизних товарів подання попередньої митної декларації, доставка та пред`явлення цих товарів контролюючому органу, яким оформлена така попередня митна декларація, є обов`язковими.

Відповідно до частини 13 статті 259 МК України, якщо попередня митна декларація містить лише відомості, достатні для ввезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення, або після оформлення попередньої митної декларації змінюються заходи нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, для випуску товарів декларантом або уповноваженою ним особою подається додаткова декларація.

Згідно з частиною 1 статті 261 МК України, у разі подання відповідно до статей 259-260-1 цього Кодексу попередньої, тимчасової, спрощеної або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до цього Кодексу, подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою, спрощеною або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку.

За змістом частин 1, 6, 7 статті 263 МК України, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

Для продовження строків пред`явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою, у тому числі в електронній формі. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті.

Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.

Вимогами частини 1 статті 248 МК України передбачено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Відповідно до Класифікатора типів декларацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 1011 від 20.09.2012 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) літерний код типу декларації означає: ЕА - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у митний режим; ЕЕ - попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

Відтак, як правильно зазначив суд першої інстанції, приписи ч.ч.12 та 13 ст.259 МК України виділяють два різновиди попередніх митних декларацій: попередня митна декларація, яка містить всі відомостей необхідні для поміщення товарів до відповідного митного режиму (наприклад, імпорту); попередня митна декларація, яка містить лише відомості, які є достатні для ввезення товарів на митну територію України та забезпечення їх доставки до митного органу призначення.

Як передбачено частиною 1 статті 200 МК України, після надання митним органом дозволу на пропуск товарів через митний кордон України власник товарів або уповноважена ним особа зобов`язані доставити товари та документи на них без будь-якої зміни їх стану у визначене митним органом місце і забезпечити перебування їх у цьому місці до прибуття посадових осіб митного органу, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до частини 4 статті 200 МК України, у місці доставки товари і транспортні засоби пред`являються, а документи на них передаються митному органу у мінімально можливий строк після їх прибуття, а в разі прибуття поза робочим часом, встановленим для митного органу, - у мінімально можливий строк після початку роботи цього органу.

Отже, як правильно виснував суд першої інстанції, положення Митного кодексу України встановлюють момент подачі митної декларації до митного органу, тобто після доставлення таких товарів до цього органу.

У випадку, коли попередня митна декларація містить всі відомості необхідні для поміщення товарів у відповідний режим, то митне оформлення на підставі рішення митного органу може здійснюватися без пред`явлення (доставлення) товарів до цього органу, оскільки митне оформлення здійснюється на підставі попередньої митної декларація як декларації заповненої у звичайному порядку.

Згідно зі статтею 270 МК України, правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України митом встановлюються цим Кодексом та міжнародними договорами. Правила оподаткування товарів, що переміщуються через кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України з врахуванням особливостей, що визначаються цим Кодексом.

Податок на додану вартість нараховується за ставкою 20% бази оподаткування відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

За змістом підпункту «в» пункту 185.1 статті 185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

Вимогами статті 278 МК України та пункту 187.8 ст.187, п.216.4 ст.216 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита, податку на додану вартість та акцизного податку, у разі ввезення товарів на митну територію України є, зокрема, дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення.

Як передбачено статтею 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок митного товару України, зокрема у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом.

Відповідно до статті 289 МК України, обов`язок із сплати митних платежів у разі ввезення товарів на митну територію України виникає з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Згідно зі статтею 292 МК України, митні платежі не сплачуються зокрема у разі, якщо відповідного до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів: 1) товари не є об`єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів.

Законом №2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" (далі - Закон №2142-IX, який набрав чинності 5 квітня 2022 року), яким у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, внесено до Податкового та Митного кодексів України такі зміни:

- у розділ XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України доповнено пунктом 911 такого змісту: "Установити, що тимчасово, на період з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану", але не раніше 1 квітня 2022 року, до припинення чи скасування воєнного стану на території України, пропуск та митне оформлення товарів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України для вільного обігу, здійснюється з урахуванням таких особливостей: 1) звільняються від оподаткування ввізним митом автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів, які ввозяться громадянами на митну територію України для вільного обігу";

- у розділ XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України пункт 69 підрозділу 10 доповнено підпунктом 69.24 такого змісту: "Тимчасово, з 1 квітня 2022 року на період дії воєнного стану на території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість, акцизним податком операції з ввезення фізичними особами на митну територію України автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів у митному режимі імпорту".

В подальшому абзаци 1-4 підпункту 1 пункту 911 розділу XXI Митного кодексу України та підпункт 69.24 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України виключені на підставі Закону України №2325-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо перегляду окремих пільг з оподаткування" від 21 червня 2022 року (далі - Закон №2325-IX), який набрав чинності з 00 годин 01 липня 2022 року.

Відтак, правильним є висновок суду, що звільнення від сплати ввізного мита, акцизного податку та податку на додану вартість за кодом пільги " 311", запроваджене Законом №2142-IX, діяло в період з 01 квітня до 00:00 годин 01 липня 2022 року.

Застосування пільги за кодом "311" було здійснено відповідно до положень Закону України №2142-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" від 24 березня 2022 року, який набрав законної сили 05.04.2022.

Як встановлено судом з відомостей, які містяться у АСМО "Інспектор", 30.06.2022 через пункт пропуску "Ужгород - Вишнє Нємецьке" відділи митного оформлення № 1 - 4 митного поста "Ужгород-автомобільний" Львівської митниці здійснено пропуск на митну територію України транспортного засобу "Легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, марки HYUNDAI модель TUCSON номер кузова НОМЕР_2 .", який переміщувався згідно з попередньою митною декларацією типу ІМ 40 ЕЕ від 27.06.2022 № UA209000/2022/992534.

Як передбачено частиною 2 статті 194 МК України, такий вид попередньої митної декларації є попереднім повідомлення про намір ввезти товари на митну територію України, яке здійснюється шляхом її надання митному органу, в зоні діяльності якого товари будуть пред`явлені для митного оформлення.

З огляду на це, згідно з частиною тринадцятою статті 259 Митного кодексу України для випуску товарів у відповідний режим подається додаткова митна декларація.

Як встановив суд, транспортний засіб був ввезений в Україну за попередньою декларацією типу ЕЕ, з обсягом даних, необхідним для пропуску товарів через митний кордон України та доставлення до митного органу призначення.

При цьому, попередня декларація з обсягом даних, необхідним для випуску в митний режим (тип ЕА) до митного оформлення не подавалась.

Отже, на підставі попередніх декларацій типу ЕЕ не здійснювалося митне оформлення та випуск товарів у вільний обіг.

Відповідно до відомостей, які містяться у АСМО "Інспектор" ОСОБА_1 для здійснення митного оформлення автомобіля 30.06.2022 подав до ВМО №2 митного поста "Городок" Львівської митниці електронну додаткову митну декларацію типу ІМ 40 ДЕ № UA209180/2022/045930.

Отже, митне оформлення ввезених транспортних засобів проведено на підставі додаткової декларацій ІМ 40 ДЕ.

У свою чергу, додаткова декларація могла бути подана до митного оформлення лише після доставки транспортних засобів до митного органу.

Відповідно до висновків Акта про результати перевірки з окремих питань від 27.12.2022 №7.4-17/21/794 транспортний засіб, оформлений за митною декларацією №UA209180/2022/045930, згідно із перепусткою №0-058166 заїхав в зону митного контролю ВМО №2 митного поста "Городок" Львівської митниці 30.06.2022 о 23:40 год, однак відповідно до камер відеоспостереження зафіксовано момент заїзду легкового автомобіля марки: HYUNDAI модель TUCSON в зону митного контролю лише 01.07.2022 о 08:58 год.

Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що оскільки транспортний засіб доставлено в зону митного контролю 01.07.2022, подання додаткової митної декларації на транспортний засіб у день, який передує дню доставки до митного органу, а саме 30.06.2022, суперечить вимогам частини першої статті 263 Митного кодексу України.

Згідно вимог частини 1 статті 263 МК України, митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, протягом 10 робочих днів з дати доставлення цих товарів, транспортних засобів до зазначеного органу.

За змістом пункту 3 частини 1 статті 93 МК України, товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні бути доставленими у митний орган призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу, зокрема для автомобільного транспорту строк доставки товару становить 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб).

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, інспектор, який здійснював митне оформлення митне оформлення транспортний засіб за митною декларацією №UA209180/2022/045930, повинен був відмовити в прийнятті вказаних додаткових митних декларацій від 30 червня 2022 року через те, що така декларація подана без дотримання строків, визначених частиною першою статті 263 МК України.

Відтак, митна декларація на легковий автомобіль, що був у використанні, призначений для перевезення пасажирів, марки IYUNDAI модель TUCSON номер кузова НОМЕР_2 , мала бути подана до митного оформлення після 30 червня 2022 року з нарахуванням та сплатою митних платежів на загальних підставах.

Вказані дії призвели до надання преференції за кодом пільги 311 передбачених Законом України від 24.03.2022 № 2142-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану" та як наслідок, до неправомірного звільнення від сплати митних платежів.

Отже, митне оформлення товару, ввезеного за митною декларацією № UA209180/2022/045930, було здійснено після припинення строку дії пільги за кодом "311", встановленої Законом № 2142-IX.

Судом також враховано, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.09.2023 у справі №380/6162/23, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2024 року та постановою Верховного Суду від 21.05.2025 в задоволенні позову інспектора Волощенка Р.О., який здійснював митне оформлення транспортного засобу за митною декларацією №UA209180/2022/045930, про визнання протиправним та скасування наказу Львівської митниці від 10.03.2023 №111-дс "Про застосування дисциплінарного стягнення" - відмовлено.

У постанові від 21.05.2025 у справі №380/6162/23 Верховний Суд погодився з висновками дисциплінарної комісії, що здійснюючи оформлення транспортних засобів за митними деклараціями від 30 червня 2022 року № UA209180/2022/045930, поданою до дати доставлення транспортного засобу в зону митного контролю, позивач діяв з порушенням вимог частини першої статті 263 МК України, що підтверджує неналежне виконання ОСОБА_2 посадових обов`язків та вчинення ним дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини другої статті 65 Закону № 889-VIII, за вчинення якого відповідно до положень пункту 2 частини першої, частини третьої статті 66 Закону № 889-VIII може бути оголошено догану.

Відповідно до частин 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку що відповідачем не було порушено права позивача в частині нарахування грошового зобов`язання, що свідчить про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, являються необгрунтованими доводи апелянта (позивача) про те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини справи та не дослідив належним чином докази по справі.

З урахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що судом першої інстанції ухвалено рішення з правильним встановленням обставин справи та надання правової оцінки, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що не спростовано доводами апеляційної скарги, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 04 липня 2025 року в адміністративній справі №380/11767/25 за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк

судді Н. В. Ільчишин

З. М. Матковська