ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року Справа №380/17207/24 пров. №А/857/37905/26
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Качмара В.Я.,
суддів - Мандзія О.П., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях (філія ГСЦ МВС) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року (суддя Хома О.П., м. Львів), -
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській області, Івано-Франківській та Закарпатській області (далі - РСЦ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2025 року, з урахуванням змін, внесених постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2026 року (далі - Рішення суду), зокрема, зобов`язано РСЦ підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2024 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-XII), з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704), вказавши, окрім відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, також надбавки за особливості проходження служби та премію у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2024 року.
30.06.2026 на адресу суду першої інстанції надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням Рішення суду (далі - Заява).
Оскаржуваною ухвалою від 08 липня 2026 року у задоволенні Заяви відмовлено повністю.
Не погодившись із вказаною ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою Заяву задовольнити, зобов`язати РСЦ подати звіт у встановлений судом строк про належне виконання Рішення суду.
В доводах апеляційної скарги вказує, що відповідачем на виконання Рішення суду була виготовлена довідка про розмір грошового забезпечення від 18.06.2026 № 31/28/37-128 (далі - Довідка), в якій надбавка за особливості проходження служби та премія визначені не у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у державному органі, звідки він був звільнений на пенсію, а у мінімальних розмірах, що у свою чергу порушує його законні права та інтереси. Зазначає, що відповідач зобов`язаний був вказати розмір надбавки за особливості проходження служби не 1 %, а 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, середній розмір премії не 10%, а 256% посадового окладу, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої позивача було звільнено на пенсію.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав.
Відповідно до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС), зважаючи на те, що клопотання від учасників справи про розгляд справи за їх участю відсутні, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Переглянувши справу за наявними у ній матеріалами, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що пенсійним органом було здійснено перевірку довідок про складові заробітної плати, за результатами якої встановлено розбіжності щодо розміру премії, зазначеної у довідці. Такі обставини свідчать про виникнення нових спірних правовідносин, які не були предметом розгляду у цій справі та не можуть бути перевірені в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення.
Такі висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам справи, зроблені з додержанням норм матеріального і процесуального права, з таких міркувань.
Абзацом першим статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Згідно з положеннями статті 14 КАС судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Зі змісту статті 370 КАС слідує, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини першої та другої статті 381-1 КАС судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції. Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.
Положеннями статті 382 КАС передбачено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
У адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.
З наведених правових норм випливає, що рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, а його виконання забезпечується, зокрема, і шляхом встановлення судового контролю у формі зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконання Рішенням суду РСЦ виготовило Довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2024, у якій зазначено надбавку за особливості проходження служби в розмірі 1 % та премію в розмірі 10 %.
Позивач, не погоджуючись із визначеними у Довідці розмірами складових грошового забезпечення, стверджує, що відповідач повинен був зазначити надбавку за особливості проходження служби в розмірі 50 % посадового окладу з урахуванням окладу за спеціальним званням та надбавки за вислугу років, а премію - у розмірі 256 % посадового окладу, тобто у розмірах, які, на його переконання, фактично виплачувалися за його посадою у місяці виникнення права на перерахунок пенсії.
Надаючи оцінку наведеним доводам апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає, що зі змісту Рішення суду убачається, що суд зобов`язав відповідача зазначити у довідці надбавку за особливості проходження служби та премію у середніх розмірах, фактично виплачених за відповідною посадою у визначений судом період. Разом із тим, конкретні числові чи відсоткові значення цих складових грошового забезпечення не зазначались.
Отже, визначення конкретних розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії як складових грошового забезпечення під час оформлення довідки передбачає дослідження обставин, які не були предметом розгляду під час вирішення спору. Такі доводи за своєю суттю свідчать про виникнення нового спору між сторонами, який не може бути вирішений у межах процедури судового контролю за виконанням Рішення суду.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що незгода позивача з визначеним у Довідці розміром надбавки за особливості проходження служби та премії не є підставою для встановлення судового контролю в порядку статті 382 КАС.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно визначив характер спірних правовідносин та обґрунтовано відмовив у задоволенні Заяви.
Наведені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують і не містять вагомих та обґрунтованих аргументів, які б давали підстави стверджувати про інше.
Відповідно до статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи, враховуючи вимоги наведених правових норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що при вирішенні даного процесуального питання суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08 липня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач В. Я. Качмар
судді О. П. Мандзій
Т. В. Онишкевич