УХВАЛА
09 листопада 2026 року
м. Київ
справа №640/39026/21
адміністративне провадження № К/990/44495/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі №640/39026/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги, -
УСТАНОВИВ:
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2025, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі №640/39026/21, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправною та скасування вимоги. Визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головним управлінням ДПС у м. Києві № Ф-64064-17 від 08.05.2019 року на суму 21030,90 грн.
Справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження.
До Верховного Суду 30.09.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі №640/39026/21.
Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2026 року касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа, а також для уточнення судових рішень, на які подається касаційна скарга та вірно зазначити позивача у справі (в прохальній частині касаційної скарги вказано позивача ОСОБА_2 та дату рішення суду першої інстанції - 17.07.2025).
На виконання вимог вказаної ухвали 19.10.2026 року (враховуючи доповнення від 27.10.2026 року) податковим органом надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої останній надав уточнену касаційну скаргу з вірним зазначенням позивача у справі, а також судових рішень, які є предметом касаційного перегляду у цій справі. Також скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору, внаслідок недостатності відповідних бюджетних асигнувань для його сплати, додавши, що він звернувся з відповідним листом до головного розпорядника бюджетних коштів щодо їх виділення або внесення змін до кошторису.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Право на касаційне оскарження врегульовано статтею 328 КАС України. Згідно з частиною 1 вказаної статті учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.
Частиною 6 статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності. Такий перелік не є вичерпним. Відповідно до пункту 10 частини 6 статті 12 КАС України суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Пунктом 4 частини 4 статті 12 КАС України визначено перелік категорій справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження. Положення вказаної правової норми процесуального закону узгоджуються з приписами статті 257 КАС України.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині 4 цієї статті.
Суд першої інстанції, врахувавши вимоги статей 12, 257 КАС України, розглянув справу за правилами спрощеного позовного провадження.
За таких обставин, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу подано на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а»-«г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України в уточненій касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити.
Крім цього, не підлягає задоволенню клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору з огляду на наступне.
Верховний Суд зауважує, що відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
До того ж, відповідно до частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити сплату судового збору.
Приймаючи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не є поважною причиною при вирішенні питання про продовження строку, встановленого судом.
Отже в задоволенні клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги, слід відмовити.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 257, 328, 333, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання Головного управління ДПС у м. Києві про відстрочення сплати судового збору, або продовження строку для усунення недоліків касаційної скарги в частині сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.07.2025 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026 у справі №640/39026/21.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва О.О. Шишов М.М. Яковенко