Ухвала № 141379971 у справі № 320/2177/24 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №320/2177/24

адміністративне провадження № К/990/50087/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2026 у справі № 320/2177/24 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

02.11.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області через підсистему «Електронний суд» подало до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2026 про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі № 320/2177/24.

Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за цією скаргою, колегія суддів виходить з такого.

Рішенням від 16.04.2026 Київський окружний адміністративний суд частково задовольнив позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільверстоун трейд» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись із цим рішенням, контролюючий орган подав апеляційну скаргу.

25.05.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області вперше подало апеляційну скаргу без документа, який підтверджує сплату судового збору.

Ухвалою від 01.06.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржнику протягом десяти днів з моменту отримання цієї ухвали надати належним чином оформлений документ про сплату судового збору.

Ухвалою від 01.07.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд повернув апеляційну скаргу Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області, оскільки скаржник не усунув її недоліків.

09.07.2026 податковий орган повторно подав апеляційну скаргу.

Ухвалою від 14.07.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху та запропонував скаржнику усунути її недоліки, зокрема надати належним чином оформлений документ про сплату судового збору.

24.07.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулося до суду з клопотанням про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. На обґрунтування клопотання скаржник послався на відсутність бюджетних асигнувань для сплати судового збору.

Ухвалою від 31.07.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги та повернув її Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області.

09.08.2026 скаржник утретє подав апеляційну скаргу.

Ухвалою від 28.08.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд залишив апеляційну скаргу без руху. Суд визнав неповажними наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження та запропонував йому навести інші підстави для поновлення цього строку й надати докази на їх підтвердження.

01.09.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області отримало ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2026.

07.09.2026 скаржник повторно звернувся до суду із заявою про поновлення строку апеляційного оскарження, у якій знову послався на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору.

Отже, у цій справі Головне управління ДПС у Дніпропетровській області тричі подавало апеляційні скарги, однак так і не усунуло недоліку щодо сплати судового збору. Після того як суд залишив третю апеляційну скаргу без руху, він запропонував скаржнику навести інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження та надати докази на їх підтвердження. Однак у заяві від 07.09.2026 скаржник знову послався на відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору та не навів інших обставин, які б свідчили про наявність об`єктивних перешкод для своєчасного звернення до суду.

Ухвалою від 07.10.2026 Шостий апеляційний адміністративний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2026 у справі № 320/2177/24.

Як убачається з ухвали від 07.10.2026, суд апеляційної інстанції відмовив у відкритті апеляційного провадження, оскільки скаржник не навів інших поважних причин пропуску строку апеляційного оскарження та не надав належних доказів, які б підтверджували об`єктивні перешкоди для своєчасного звернення до суду.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючий орган зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував положення статей 121, 298, 299 КАС України. Скаржник покликається на право особи на апеляційне оскарження судового рішення, відсутність бюджетного фінансування для сплати судового збору, особливості фінансування державних органів в умовах воєнного стану та повторне подання апеляційної скарги після її повернення. На підтвердження своїх доводів скаржник також покликається на судові рішення у справах № 808/2489/17, № 160/11294/19, № 500/2660/18, № 820/1212/17.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, позиція суду апеляційної інстанції мотивована тим, що скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначені інші поважні підстави для поновлення строку.

В обґрунтування касаційної скарги контролюючим органом вказано, що судом апеляційної інстанції не враховано право особи на апеляційне оскарження судових рішень, на справедливий судовий розгляд, відсутність бюджетного фінансування як поважну причину пропуску процесуального строку, подання повторної апеляційної скарги в межах розумного строку.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд приходить до висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною 2 статті 295 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до частини 3 статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Підстави пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Недоліки в організації роботи відповідача не можуть бути визнані такими обставинами, що є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й, окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення. Та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього.

Відкриття апеляційного провадження поза межами встановленого законодавством строку для апеляційного оскарження є неприйнятним та порушує принцип юридичної визначеності, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що підтверджено рішенням Європейського суду з прав людини від 20.09.2022 у справі "Завалій та інші проти України".

Доводи скаржника, викладені в касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків апеляційного суду, що скаржником не подано обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами 2, 3 цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з частиною 2 статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

За таких обставин, касаційна скарга є необґрунтованою, оскільки, у даному випадку, правильне застосування апеляційним судом норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, у розумінні пункту 5 частини 1 та частини 2 статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.

Керуючись статтями 333, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.10.2026 у справі № 320/2177/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена

...........................

...........................

...........................

І.А. Васильєва

О.О. Шишов

М.М. Яковенко

Судді Верховного Суду