УХВАЛА
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа №140/7950/26
адміністративне провадження № К/990/50389/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Кашпур О.В.,
суддів - Мацедонської В.Е., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року у справі №140/7950/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними,
У С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення) за період з 06 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення, інших похідних видів грошового забезпечення) за період з 06 квітня 2022 року по 19 травня 2023 року із застосуванням розрахункової величини для визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на 01 січня 2023 року (з урахуванням раніше виплачених сум).
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ІНФОРМАЦІЯ_1 оскаржив його до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року відмовлено в задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_1 про відстрочення сплати судового збору та продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги. Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року у справі №140/7950/26 повернуто скаржнику.
03 листопада 2026 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року у справі №140/7950/26. Скаржник просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Як вбачається із Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року не було переглянуто судом апеляційної інстанції, а тому не підлягає касаційному оскарженню.
Згідно пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Отже, у відкритті касаційного провадження за касаційної скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року, слід відмовити.
Скаржник також оскаржує ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року про повернення апеляційної скарги.
Частиною третьою статті 328 КАС України встановлено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.
Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Ухвала суду апеляційної інстанції, якою повернуто апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції не відноситься до ухвал, якими закінчено розгляд справи.
Повертаючи апеляційну скаргу, Суд апеляційної інстанції виходив з такого.
Ухвалою судді Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме через ненадання документа про сплату судового збору, та надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що копію зазначеної ухвали доставлено до Електронного кабінету скаржника 16 жовтня 2026 року, що підтверджується довідкою Восьмого апеляційного адміністративного суду про доставку електронного листа.
23 жовтня 2026 року скаржником подано до суду апеляційної інстанції клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Розглянувши зазначене клопотання, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат, звільнити від їх оплати повністю або частково, відстрочити чи розстрочити їх сплату на визначений строк.
Водночас частиною другою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
З урахуванням положень статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що законодавством не встановлено пільг щодо сплати судового збору для скаржника, а тому відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення його сплати.
Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що у визначений ухвалою від 15 жовтня 2026 року строк скаржник не усунув недоліків апеляційної скарги, зокрема не надав документа про сплату судового збору.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо він не усунув недоліків апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на те, що скаржник не виконав вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги.
З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу скаржнику, внаслідок невиконання останнім вимог суду щодо усунення недоліків апеляційної скарги, правильно застосував норми процесуального права (стаття 169, 298 КАС України), що є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що, в свою чергу, відповідно до частини другої статті 333 КАС України є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження у справі.
Доводи касаційної скарги не спростовують і не ставлять під сумнів установлені судом апеляційної інстанції обставини.
При цьому, Суд зауважує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 не позбавлений можливості звернутися повторно до суду апеляційної інстанції з відповідними вимогами у передбачений КАС України спосіб звернення.
Ураховуючи, що зміст оскаржуваного судового рішення та обставини, на які посилається скаржник в обґрунтування касаційної скарги, свідчать про правильне застосування судом норм процесуального права та не викликає сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, Суд дійшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 169, 296, 298, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2026 року та ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2026 року у справі №140/7950/26 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дії та бездіяльності протиправними.
Копію ухвали направити скаржнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.В. Кашпур
Судді: В.Е. Мацедонська
М.І. Смокович