Ухвала № 141380141 у справі № 560/11003/26 від 10.11.2026

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №560/11003/26

адміністративне провадження №К/990/48798/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року

у справі №560/11003/26

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У червні 2026 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач, скаржник) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 лютого 2026 року відповідно до довідки від 27 травня 2026 року №5351/4.2-2026, без обмеження максимальним розміром та без застосування коефіцієнтів зменшення, з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 липня 2026 року позов задоволено.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року зупинено провадження у справі №560/11003/26 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №240/401/26.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 23 жовтня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини третьої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову та заміни заходу забезпечення позову, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

На обґрунтування підстави касаційного оскарження скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив пункт 5 частини другої статті 236 КАС України, зупинивши провадження у справі до набрання законної сили рішенням об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №240/401/26 за відсутності подібності спірних правовідносин.

Скаржник вважає, що правовідносини у справах №560/11003/26 та №240/401/26 відрізняються за предметом спору, суб`єктним складом, нормативним регулюванням та юридично значущими обставинами.

Так, у справі №240/401/26 розглядається питання правильності визначення та виплати грошового забезпечення військовослужбовцю за періоди з 29 січня 2020 року до 15 червня 2021 року та з 03 жовтня 2022 року до 10 грудня 2025 року, зокрема щодо застосування пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року №704 (далі - постанова КМУ №704) у редакції змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704» від 12 травня 2023 року №481 (далі - постанова КМУ №481).

Натомість у справі №560/11003/26 предметом спору є правомірність відмови пенсійного органу здійснити з 01 лютого 2026 року перерахунок пенсії на підставі вже виданої уповноваженим органом довідки від 27 травня 2026 року №5351/4.2-2026 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2026 року.

Скаржник наголошує, що зазначена довідка видана на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року у справі №560/1511/26 та направлена до пенсійного органу. Вимог про її складання, зміну складових грошового забезпечення або визначення іншого посадового окладу у цій справі не заявлено.

На переконання скаржника, суд апеляційної інстанції не встановив, яким чином висновок Верховного Суду щодо обчислення грошового забезпечення військовослужбовців вплине на вирішення спору з пенсійним органом щодо перерахунку пенсії за наявною довідкою.

Скаржник також вказує, що орган Пенсійного фонду України не уповноважений самостійно змінювати складові грошового забезпечення у довідці, а очікування рішення у справі №240/401/26 не змінює предмета заявлених позовних вимог.

Крім того, за твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції не обґрунтував причинного зв`язку між результатом касаційного перегляду справи №240/401/26 та необхідністю зупинення цього апеляційного провадження.

На підтвердження своїх доводів скаржник посилається на постанови Верховного Суду від 10 вересня 2026 року у справі №520/24377/25 та від 08 жовтня 2026 року у справі №320/56041/25 щодо застосування пункту 5 частини другої статті 236 КАС України у подібних правовідносинах.

Наведені скаржником постанови Верховного Суду стосуються застосування пункту 5 частини другої статті 236 КАС України за обставин зупинення апеляційного провадження до завершення касаційного перегляду справи №240/401/26 об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду. Порушене скаржником питання щодо необхідності встановлення подібності правовідносин та обґрунтування впливу очікуваного правового висновку на вирішення конкретного спору потребує перевірки під час касаційного розгляду цієї справи.

Скаржник вважає, що необґрунтоване зупинення провадження призводить до невиправданого затягування вирішення спору про пенсійне забезпечення.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить Верховний Суд скасувати ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Таким чином, проаналізувавши підстави, на яких подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржниці, зазначені на обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, якою забезпечено право на апеляційний (другий) перегляд справи, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року, з метою перевірки дотримання судом апеляційної інстанції положень частини другої статті 236 КАС України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 є особою з інвалідністю II групи, що підтверджується копією пенсійного посвідчення, колегія суддів дійшла висновку, що він є особою, яка звільнена від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі №560/11003/26 на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу учасників справи на обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та належно виконувати процесуальні обов`язки відповідно до статей 44, 45 КАС України.

Верховний Суд уже звертав увагу на особливості використання технологій штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів, зокрема в ухвалах від 15 січня 2026 року у справі №240/14153/24 та від 03 лютого 2026 року у справі №340/2365/25.

Використання сучасних цифрових технологій, зокрема інструментів генеративного штучного інтелекту, під час підготовки процесуальних документів не суперечить вимогам процесуального закону за умови дотримання відповідних процесуальних вимог та здійснення фахового контролю за змістом таких документів.

Інформація, отримана за допомогою технологій штучного інтелекту, зокрема відомості про зміст нормативно-правових актів і судових рішень, підлягає перевірці за офіційними джерелами.

Подання неперевірених чи недостовірних відомостей, зокрема посилань на неіснуючі судові рішення або правові висновки, яких такі рішення не містять, незалежно від способу підготовки відповідного документа, може бути оцінене Судом як недобросовісне користування процесуальними правами, а за наявності передбачених законом підстав - як зловживання процесуальними правами відповідно до статті 45 КАС України із застосуванням установлених процесуальним законом наслідків.

Керуючись статтями 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 жовтня 2026 року у справі №560/11003/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати із Сьомого апеляційного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №560/11003/26.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Звернути увагу учасників справи на необхідність перевірки за офіційними джерелами достовірності наведених у процесуальних документах відомостей про нормативно-правові акти, судові рішення та правові висновки Верховного Суду незалежно від способу підготовки таких документів.

6. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд відповідно до статей 144, 145 КАС України може застосувати заходи процесуального примусу.

7. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа