Ухвала № 141380157 у справі № 140/4258/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

про відкриття касаційного провадження

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №140/4258/25

адміністративне провадження №К/990/48966/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства оборони України

на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року

у справі №140/4258/25

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України, у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України від 17 січня 2025 року №9/д, оформлене протоколом від 17 січня 2025 року №9/д, в частині повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання з метою надання документів (копії документів виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії загиблого, судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на день загибелі), що дають право на отримання одноразової грошової допомоги;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 16 вересня 2024 року про виплату одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року, позов задоволено повністю.

Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Міністерство оборони України 26 жовтня 2026 року, тобто в межах строку на касаційне оскарження, звернулося з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Розглядаючи питання щодо можливості відкриття касаційного провадження у цій справі, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України).

На обґрунтування підстави касаційного оскарження Міністерство оборони України зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09 грудня 2023 року №3515-IX (далі - Закон №3515-IX), пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168 (далі - постанова КМУ №168), не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 серпня 2025 року у справі №580/358/25, від 12 травня 2026 року у справі №280/1098/25, від 19 травня 2026 року у справі №600/1860/25-а, від 02 червня 2026 року у справі №560/9476/25, від 28 липня 2026 року у справі №120/6685/25, від 29 липня 2026 року у справі №580/6733/25, від 05 серпня 2026 року у справі №560/5986/26, від 12 серпня 2026 року у справі №420/18282/25, від 18 серпня 2026 року у справі №280/10685/24, від 08 вересня 2026 року у справі №120/6391/25, від 29 вересня 2026 року у справі №520/31660/25 та від 29 вересня 2026 року у справі №140/2135/25.

Скаржник стверджує, що суди неправильно визначили момент виникнення права на одноразову грошову допомогу та коло осіб, які можуть її отримати. За його доводами, право на відповідну допомогу виникло 31 грудня 2022 року, тобто на дату загибелі ОСОБА_2 , і має визначатися за редакцією статті 16-1 Закону №2011-XII, чинною на цю дату, а не на час звернення позивачки із заявою чи прийняття Міністерством рішення у січні 2025 року.

Міністерство оборони України зазначає, що Законом №3515-IX, який набрав чинності 29 березня 2024 року, розширено коло осіб, котрі мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, включивши до нього, за встановлених законом умов, жінку (чоловіка), з якою (з яким) загибла особа проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу. На переконання скаржника, ці зміни не мають зворотної дії в часі та не поширюються на випадок загибелі військовослужбовця до набрання ними чинності.

На обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 12 травня 2026 року у справі №280/1098/25, у якій, за його твердженням, висловлено висновок про визначення кола отримувачів одноразової грошової допомоги відповідно до редакції статті 16-1 Закону №2011-XII, чинної на час загибелі (смерті) військовослужбовця. Скаржник вважає, що цей підхід підлягав врахуванню судами попередніх інстанцій.

Посилаючись на постанови Верховного Суду від 19 травня 2026 року у справі №600/1860/25-а та від 02 червня 2026 року у справі №560/9476/25, Міністерство оборони України зазначає, що правове регулювання виплати допомоги визначається юридичним фактом загибелі (смерті) військовослужбовця. На думку скаржника, подальша зміна законодавчо встановленого кола отримувачів допомоги не створює нового права на виплату щодо події, яка настала до внесення відповідних змін.

Додатково скаржник посилається на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 06 серпня 2025 року у справі №580/358/25, від 28 липня 2026 року у справі №120/6685/25, від 29 липня 2026 року у справі №580/6733/25, від 05 серпня 2026 року у справі №560/5986/26, від 12 серпня 2026 року у справі №420/18282/25, від 18 серпня 2026 року у справі №280/10685/24, від 08 вересня 2026 року у справі №120/6391/25, від 29 вересня 2026 року у справі №520/31660/25 та від 29 вересня 2026 року у справі №140/2135/25, які, за твердженням Міністерства, також підтверджують правову позицію щодо необхідності застосування статті 16-1 Закону №2011-XII в редакції, чинній на дату загибелі військовослужбовця.

У касаційній скарзі Міністерство оборони України просить Верховний Суд скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року й ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Таким чином, проаналізувавши підставу, на якій подано касаційну скаргу, враховуючи доводи скаржника, зазначені на обґрунтування необхідності прийняття її до розгляду касаційним судом, а також положення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, яким передбачено право на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках, колегія суддів погоджується з необхідністю здійснити касаційний перегляд рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року з метою з`ясування правильності застосування судами положень статті 16-1 Закону №2011-XII, пункту 2 постанови КМУ №168 та доводів скаржника щодо необхідності врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 06 серпня 2025 року у справі №580/358/25, від 12 травня 2026 року у справі №280/1098/25, від 19 травня 2026 року у справі №600/1860/25-а, від 02 червня 2026 року у справі №560/9476/25, від 28 липня 2026 року у справі №120/6685/25, від 29 липня 2026 року у справі №580/6733/25, від 05 серпня 2026 року у справі №560/5986/26, від 12 серпня 2026 року у справі №420/18282/25, від 18 серпня 2026 року у справі №280/10685/24, від 08 вересня 2026 року у справі №120/6391/25, від 29 вересня 2026 року у справі №520/31660/25 та від 29 вересня 2026 року у справі №140/2135/25.

Верховний Суд також зазначає, що перегляд оскаржуваних судових рішень у касаційному порядку у цій справі може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики у подібних правовідносинах.

Судом перевірено зарахування судового збору на рахунок Державної казначейської служби України.

Касаційна скарга відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.

Суд також звертає увагу учасників справи на обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами та належно виконувати процесуальні обов`язки відповідно до статей 44, 45 КАС України.

Верховний Суд уже звертав увагу на особливості використання технологій штучного інтелекту під час підготовки процесуальних документів, зокрема в ухвалах від 15 січня 2026 року у справі №240/14153/24 та від 03 лютого 2026 року у справі №340/2365/25.

Застосування сучасних цифрових технологій, зокрема інструментів генеративного штучного інтелекту, під час підготовки процесуальних документів саме по собі не суперечить вимогам процесуального закону та може використовуватися як допоміжний засіб. Водночас таке використання передбачає збереження фахового людського контролю (human-in-the-loop) і не звільняє учасника справи та його представника від відповідальності за зміст поданого документа, достовірність наведених у ньому відомостей та коректність посилань на законодавство, судові рішення й інші джерела.

Інформація, отримана за допомогою технологій штучного інтелекту, зокрема відомості про зміст нормативно-правових актів і судових рішень, підлягає перевірці за офіційними джерелами.

Подання неперевірених чи недостовірних відомостей, зокрема посилань на неіснуючі судові рішення або правові висновки, яких такі рішення не містять, незалежно від способу підготовки відповідного документа, може бути оцінене Судом як недобросовісне користування процесуальними правами, а за наявності передбачених законом підстав - як зловживання процесуальними правами відповідно до статті 45 КАС України із застосуванням установлених процесуальним законом наслідків.

Суд також звертає увагу на необхідність реєстрації учасників справи в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі (далі - ЄСІКС). Відповідно до частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, подає процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не визначено цим Кодексом.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

З огляду на вищезазначені положення процесуального закону, запровадження на всій території України воєнного стану, а також з метою процесуальної економії, Суд рекомендує ОСОБА_1 зареєструвати електронний кабінет у підсистемі ЄСІКС «Електронний суд».

Інструкція користувача підсистеми «Електронний суд» розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІКС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Крім того, Міністерство оборони України звернулося до Суду з клопотанням про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року у справі №140/4258/25 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

На обґрунтування клопотання скаржник зазначає, що виконання оскаржуваних судових рішень до завершення касаційного перегляду може призвести до повторного розгляду заяви позивачки та прийняття рішення про призначення і виплату одноразової грошової допомоги за рахунок бюджетних коштів. На переконання заявника, у разі подальшого скасування судових рішень повернення таких коштів буде ускладненим, зокрема з огляду на передбачені статтею 381 КАС України обмеження щодо повороту виконання судових рішень у справах про присудження виплат. Міністерство також посилається на особливе значення належного використання бюджетних коштів для забезпечення обороноздатності держави в умовах воєнного стану.

З метою забезпечення учасникам справи можливості висловити свою позицію щодо заявленого клопотання Суд вважає за необхідне встановити їм строк для подання відповідних заперечень.

Керуючись статтями 44, 45, 248, 328, 334, 335, 338, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою Міністерства оборони України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року у справі №140/4258/25 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

2. Витребувати з Волинського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №140/4258/25.

3. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї матеріалів (за їх наявності) разом з ухвалою про відкриття касаційного провадження.

4. Встановити для учасників справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції відзиву на касаційну скаргу (у формі, встановленій частинами першою та другою статті 338 КАС України з висловленням позиції стосовно кожної з підстав касаційного оскарження: неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права), доказів надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.

5. Встановити учасникам справи десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для подання до суду касаційної інстанції заперечень щодо клопотання Міністерства оборони України про зупинення виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2026 року у справі №140/4258/25.

6. Звернути увагу учасників справи на необхідність перевірки за офіційними джерелами достовірності наведених у процесуальних документах відомостей про нормативно-правові акти, судові рішення та правові висновки Верховного Суду незалежно від способу підготовки таких документів.

7. Роз`яснити учасникам справи, що у разі невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству, суд, відповідно до статей 144, 145 КАС України, може застосувати заходи процесуального примусу.

8. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа