Постанова № 141380177 у справі № 420/20905/24 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 420/20905/24

адміністративне провадження № К/990/39515/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року (суддя Юхтенко Л.Р.) та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2026 року (головуючий суддя Яковлєв О.В., судді: Крусян А.В., Шевчук О.А.) у справі №420/20905/24 за адміністративним позовом Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій, рішень, скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Фермерське господарство «ВЕСТА-ЮГ» звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС в Одеській області та Державної податкової служби України, в якій просило:

визнати протиправними дії ГУ ДПС в Одеській області щодо внесення до електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС інформації про наявність у ФГ «Веста-Юг» грошового зобов`язання на підставі податкових повідомлень-рішень, що є скасованими, а саме:

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» збільшено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з несплати акцизного податку (код 14021900) у розмірі 27 271 420,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, на підставі якого на ФГ «Веста-Юг» накладений штраф у розмірі 1 360,00грн;

-№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, на підставі якого ФГ «Веста-Юг» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок на прибуток підприємств» (код платежу 11021000) у розмірі 2 051 072,63грн, з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 1 640 858,10грн, за штрафними санкціями - 410 214,53грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким до ФГ «Веста-Юг» застосовані штрафні санкції у сумі 3 060,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким до ФГ «Веста-Юг» застосовані штрафні санкції у сумі 170,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 15 023 430,00грн, з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 12 018 744,00грн, за штрафними санкціями - 3 004 686,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (код платежу 14010100) за березень 2019 року в сумі 4 591 839,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким у ФГ «Веста-Юг» встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 4 586 428,65грн у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 2 293 214,34грн;

-№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені у розмірі 568 832,40грн, з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 285 868,34грн, за штрафними санкціями - 280 285,96грн;

зобов`язати ГУ ДПС в Одеській області виключити з електронного кабінету, інтегрованої картки та інших інформаційних систем ДПС, інформацію про наявність у ФГ «Веста-Юг» грошового зобов`язання, оформленого податковими повідомленнями-рішеннями №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] та інформацію про пеню у розмірі 175 594,28грн, нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, та інформацію про пеню у розмірі 5 158 040,31грн, нараховану за несвоєчасну сплату грошового зобов`язання, оформленого податковим повідомленням-рішенням №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року; №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, які є скасованими;

визнати протиправним та скасувати рішення ДПС України від 23 лютого 2021 року №4219/6/49-00-06-01-05-06; від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року №16462/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16448/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16457/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року № 16452/6/99-00-06-03-01-06.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 10 березня 2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у позові відмовив.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили такі обставини.

Головним управлінням ДПС в Одеській області на підставі наказу №5441 від 10 липня 2019 року у період з 24 липня 2019 року по 06 серпня 2019 року проведено документальну планову виїзну перевірку ФГ «Веста-Юг» щодо дотримання податкового законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, валютного законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року, іншого законодавства за період з 01 січня 2016 року по 31 березня 2019 року.

За результатами вказаної перевірки був оформлений та підписаний акт №000451/15-32-14- 13/34280915 від 13 серпня 2019 року.

Позивач надав заперечення на вказаний акт від 30 вересня 2019 року №1389/0/15-32-05-13-21.

На підставі акту перевірки Головним управління ДПС в Одеські області прийнято податкові повідомлення-рішення:

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, на підставі якого на ФГ «ВЕСТА- ЮГ» накладений штраф у розмірі 1 360,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» збільшено суму грошового зобов`язання за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з несплати акцизного податку у розмірі 27 271 420,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким до ФГ «Веста-Юг» застосовані штрафні санкції у сумі 170,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким до ФГ «Веста-Юг» застосовані штрафні санкції у сумі 3 060,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким у ФГ «Веста-Юг» встановлено відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 4 586 428,65грн, у зв`язку з чим застосовано штраф в розмірі 50% у сумі 2 293 214,34грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100 у розмірі 15 023 430,00грн), з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 12 018 744,00грн, за штрафними санкціями - 3 004 686,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» було зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість (код платежу 14010100) за березень 2019 року в сумі 4 591 839,00грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств (код платежу 11021000) у розмірі 2 051 072,63грн, з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 1 640 858,10грн, за штрафними санкціями - 410 214,53грн;

№[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року, яким ФГ «Веста-Юг» було збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, пені (код платежу 11010100) у розмірі 568 832,40грн, з яких збільшення за податковими зобов`язаннями - 285 868,34 грн, за штрафними санкціями - 280 285,96грн.

Позивач, не погодившись з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскаржив їх в порядку адміністративного оскарження до ДПС України, подавши до ДПС України скарги 22 жовтня 2019 року на кожне податкове повідомлення-рішення.

Рішенням ДПС України №9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року скарги ФГ «ВЕСТА-ЮГ» на податкові повідомлення-рішення №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] були залишені без розгляду.

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України №9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року до суду, та рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі №420/7974/19 від 09 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2021 року рішення ДПС України було визнано протиправним та скасовано (а.с. 91-105).

Рішенням ДПС України №8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року скарги на податкові повідомлення рішення №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] були залишені без розгляду.

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України №8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року до суду, та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 січня 2020 року у справі №420/6875/19, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 травня 2020 року, визнано протиправним та скасовано рішення ДПС України №8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року про залишення скарги без розгляду.

Рішенням ДПС України №8659/6/99-00-08-05-04 від 07 листопада 2019 року скарга на податкове повідомлення рішення №[номер приховано] була залишена без розгляду.

ФГ «Веста-Юг» оскаржило рішення ДПС України №8659/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року до суду, та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року у справі №420/6876/19, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21 травня 2020 року, вказане рішення визнано протиправним та скасовано.

В подальшому, рішенням ДПС України від 23 лютого 2021 року №4219/6/49-00-06-01-05-06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 23 лютого 2021 року №4184/6/49-00-06-01-04-06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року №16462/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року №16446/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року №16448/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року №16457/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення; рішенням ДПС України від 19 липня 2021 року №16452/6/99-00-06-03-01- 06 податкове повідомлення-рішення №[номер приховано] від 03 жовтня 2019 року залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Суди встановили, що вказані рішення ДПС України були відправлені на поштову адресу: вул.Жаботинського,56-А, оф. 245, м. Одеса, 65049, адвокату Оксюті В.В. та отримані під розписку 02 березня 2021 року (а.с. 163), 23 липня 2021 року (а.с. 172,176,179,183,186).

Відповідно до даних з інтегрованих карток платника податків ФГ «Веста-Юг» встановлено, що зазначені нарахування грошового зобов`язання відображені як податковий борг.

У зв`язку з цим, Головним управлінням ДПС в Одеській області було винесено податкову вимогу форми «Ю» N011021-55 від 30 жовтня 2019 року та прийнято рішення N0182 про опис майна у податкову заставу, та 30 жовтня 2020 року Головне управління ДПС в Одеській області звернулося з позовом до ФГ «ВЕСТА-ЮГ» про стягнення податкового боргу у загальному розмірі 55 314 214,88грн та накладення арешту на кошти на вказану суму.

Одеський окружний суд рішенням від 29 лютого 2024 року по справі №420/11834/20 позов Головного управління ДПС в Одеській області задовольнив частково. Стягнув з фермерського господарства «Веста-Юг», а саме з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих фермерське господарство «Веста-Юг», податковий борг:

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 22481175,87 грн (двадцять два мільйони чотириста вісімдесят одна тисяча сто сімдесят п`ять гривень 87 копійок) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/14010100;

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом із доходів платника податків у сумі 568834,48 грн (п`ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот тридцять чотири гривні 48 копійок) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/с.Долинське/11010100;

з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 2227686,91 грн (два мільйони двісті двадцять сім тисяч шістсот вісімдесят шість гривень 91 копійка) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/11021000;

з адміністративних штрафів та інших санкцій у сумі 1255,00 грн (одна тисяча двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/210811030;

з військового збору у сумі 60156,48 грн (шістдесят тисяч сто п`ятдесят шість гривень 48 копійок) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/11011000;

з акцизного податку на пальне у сумі 27271420,08 грн (двадцять сім мільйонів двісті сімдесят одна тисяча чотириста двадцять гривень 08 копійок) на бюджетний рахунок [рахунок приховано], банк отримувача Казначейство України, МФО 899998, код 37880348, отримувач коштів УК у Анан.р-ні/14021900. В задоволенні решти позовних вимог відмовив (а.с. 187-192).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суди виходили з того, що рішення ДПС України були відправлені на поштову адресу: вул. Жаботинського,56-А, оф. 245, м. Одеса, 65049, адвокату Оксюті В.В. та отримані під розписку 02 березня 2021 року та 23 липня 2021 року відповідно, яка була зазначена у скаргах, та в яких представник просив надіслати рішення саме на вказану адресу. За правилами пункту 2 розділу VІІ Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та іншими особами та їх розгляду контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21 жовтня 2015 року № 916 (далі - Порядок № 916), рішення ДПС України за результатами розгляду скарги надсилається на адресу, зазначену платником податків у скарзі, а у разі не зазначення такої адреси - на податкову адресу платника податків. Враховуючи викладене, суди виснувались, що ДПС України виконало вимоги податкового законодавства щодо прийняття і направлення рішення за наслідками розгляду скарг у строк, встановлений пунктом 56.9 статті 56 ПК України.

Фермерське господарство «ВЕСТА-ЮГ», вважаючи вказані судові рішення ухваленими з порушенням вимог матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Підставою касаційного оскарження судових рішень у цій справі скаржником зазначено пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Позивач зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми п. 56.9 ст.56 ПК України та Розділу ІХ «Зміст рішення про результати розгляду скарги та його вручення» Порядку оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами», затвердженого наказом Мінфіну №916 від 21 жовтня 2015 року, в частині наслідків прийняття контролюючим органом рішення, не передбаченого Розділом ІХ Порядку №916 (неприйняття рішення, передбаченого ПК України та Порядком), на результати розгляду податковим органом скарги в адміністративному порядку, поданої платником податків в 2019 році, з врахуванням норм положення п. 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України (підрозділ 10 розділу XX доповнено пунктом 52-8 згідно із Законом № 540-IX від 30 березня 2020 року; в редакції Закону №591-IX від 13 травня 2020 року, набрав чинності 29 травня 2020 року), згідно з яким тимчасово на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), зупинено перебіг строків, в частині процедури адміністративного оскарження щодо розгляду скарг платників податків, зокрема які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року.

Серед іншого, скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку про незастосування до спірних правовідносин положень п.56.9 ст. 56 ПК України, оскільки, на переконання позивача, у разі недотримання податковим органом строків розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення вважається скасованим внаслідок прямої дії норми п.56.9 ст. 56 ПК України та не вимагає від платника податків додаткового звернення до суду з метою оскарження цього податкового повідомлення-рішення.

Також обґрунтовуючи касаційну скаргу ФГ «Веста-Юг» зазначає, що підстави для закінчення процедури адміністративного оскарження, передбачені п.56.17 ст. 56 ПК України, та передбачені п.56.9 ст. 56 ПК України підстави автоматичного задоволення скарги на користь платника податків через невиконання контролюючим органом свого обов`язку вчасно направити вмотивоване рішення за скаргою платника податків, не пов`язані між собою.

Окрему увагу скаржник приділив тому, що в даному випадку норма п. 56.8 ст. 56 ПК України, яка регулює порядок направлення контролюючим органом платнику податків рішення за результатом розгляду його скарги, є спеціальною по відношенню до п. 42.2. ст. 42 ПК України, який визначає порядок надіслання всіх документів, крім тих, на які розповсюджується спеціальна норма, в даному випадку - норма п. 56.8 ст. 56 ПК України. Відтак, на думку позивача, п. 56.8 ст. 56 ПК України має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин -строк та порядок направлення рішень за результатами розгляду скарг платника податків. Пояснив, що враховуючи те, що норми п. 42.2 ст. 42, п.56.8 ст. 56 ПК України та п.5 розділу ІХ Порядку № 916 по-різному регулюють порядок направлення контролюючим органом платнику податків рішень за результатами розгляду його скарг, то застосуванню підлягає спеціальна норма, передбачена ПК України, яка має пріоритет у регулюванні спірних правовідносин, а саме: п.56.8 ст. 56 ПК України.

Верховний Суд ухвалою від 22 вересня 2026 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Головне управління ДПС в Одеській області подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2026 року без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Державна податкова служба України також скористалася правом на подання відзиву на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а судові рішення без змін, як законні і обґрунтовані.

Перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, Верховний Суд виходить з наступного.

З огляду на наведені підстави касаційного оскарження, суду касаційної інстанції необхідно надати оцінку ключовим питанням у цій справі, а саме: застосуванню наслідків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, у випадку направлення контролюючим органом рішення за результатами розгляду скарги платника податків на адресу, зазначену ним (платником податків) в скарзі; дотриманню контролюючим органом установленого строку розгляду скарги; визначенню моменту завершення процедури адміністративного оскарження податкового рішення.

Змістом спірних правовідносин є застосування до спірних правовідносин положень п.56.9. ст.56 Податкового кодексу України.

Так, відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПК України (в редакції чинній на дату прийняття ДПС України рішень про залишення скарг позивача без розгляду), рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п. 56.8. ст. 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з п. 56.9. ст. 56 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків.

Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Щодо дотримання/не дотримання відповідачем строку розгляду скарг з урахуванням того, що їх повторний розгляд було здійснено після скасування в судовому порядку попередніх рішень контролюючого органу за результатами їх розгляду.

Згідно з доводами позивача, ДПС України не розглянула скарги у строк встановлений п. 56.8 ст.56 ПК України, а тому вважає на необхідності застосування до спірних правовідносин приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України.

Суди встановили, що рішенням ДПС України №9161/6/99-00-08-05-05 від 12 листопада 2019 року скарги ФГ «ВЕСТА-ЮГ» на податкові повідомлення рішення №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано],№[номер приховано], №[номер приховано] були залишені без розгляду; рішенням ДПС України №8610/6/99-00-08-05-01 від 07 листопада 2019 року скарги на податкові повідомлення рішення №[номер приховано], №[номер приховано], №[номер приховано] були залишені без розгляду; рішенням ДПС України скарга на податкове повідомлення рішення №[номер приховано] була залишена без розгляду.

В подальшому, вказані рішення ДПС України були скасовані та визнані протиправними відповідними рішеннями суду, а саме: №420/7974/19, №420/6875/19, №420/6876/19.

Надалі, ДПС України після набрання законної сили вказаних судових рішень, розглянула скарги по суті та прийняла відповідні рішення про відмову у задоволенні скарг та залишення податкових повідомлень-рішень без змін, а саме: рішення від 23 лютого 2021 року №4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року №16462/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року №16448/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16457/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16452/6/99-00-06-03-01- 06.

Посилання позивача на те, що після ухвалення судових рішень ДПС України не розглянула скарги у строк, визначений п. 56.8 ст. 56 ПК України, суди відхилили з покликанням на пункт 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України (яка діяла на час розгляду скарги по суті).

Так, пунктом 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України, у зв`язку із набранням чинності Законів від 30 березня та від 13 травня 2020 року № 540-IX, № 591-IX було передбачено, що тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків, встановлених:

статтею 56 цього Кодексу (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 цього Кодексу.

Щодо доводів позивача про відсутність у контролюючого органу повноважень на повторний розгляд скарг позивача з огляду на те, що рішення за результатами розгляду скарг про залишення їх (скарг) без розгляду були скасовані у судовому порядку, а тому не покладали обов`язок на контролюючий орган повторно їх розглядати, колегія суддів враховує таке.

На думку позивача, порушення строків розгляду скарг контролюючим органом свідчить про те, що скарги ФГ «Веста-Юг» є задоволеними, податкові повідомлення-рішення - скасованими, не породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обов`язки, а на підставі скасованих податкових повідомлень-рішень неможливо здійснювати стягнення грошових коштів з платника податків.

В свою чергу, на противагу позиції позивача, відповідач стверджує, що у судових рішеннях по справах №420/7974/19 №420/6875/19, №420/6876/19 судом не було зроблено висновку про те, що подані ФГ «Веста-Юг» скарги вважались задоволеними. Тоді як, у судових рішеннях, навпаки, акцентувалась увага на необґрунтоване обмеження спірними рішеннями контролюючого органу права позивача на адміністративне оскарження зазначених податкових повідомлень - рішень.

У зв`язку з цим суди виснувались, що з моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справах №420/6875/19, №420/6876/19, №420/7974/19 адміністративна процедура розгляду вищезазначених скарг ТОВ «Веста-Юг» вважалась незавершеною у порядку п. 56.17 ст. 56 Кодексу, оскільки скарги по суті не розглянуті, відповідно рішення про результати їх розгляду по суті не прийнято.

Позицію відповідача щодо незавершеності адміністративної процедури підтверджує також висновок Верховного Суду від 07 листопада 2024 року у справі №420/2528/21 за спірними правовідносинами, які виникли між позивачем та ГУ ДПС в Одеській області внаслідок подальших нарахувань грошових зобов`язань, який і був врахований судами попередніх інстанцій. Отже, Верховний Суд у спорі між цими ж сторонами вже врахував існування незавершеної адміністративної процедури. Позивач же у цій справі наполягає на іншому, а саме, що скарги були повністю задоволені.

Колегія суддів зазначає, що твердження позивача про те, що скасування в судовому порядку рішень контролюючого органу, прийнятих за результатами розгляду його скарг, саме по собі свідчить про задоволення таких скарг, є помилковими та необґрунтованими.

Сам по собі факт визнання судом протиправними та скасування рішень контролюючого органу за результатами адміністративного оскарження не є тотожним задоволенню скарг платника податків по суті. При цьому, необхідно розмежовувати наслідки судового скасування рішень, прийнятих за результатами розгляду скарг, та, власне, результат розгляду таких скарг по суті.

Відтак, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що процедура адміністративного оскарження за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не була звершена, а тому, у зв`язку з набранням судовими рішеннями (№420/7974/19, №420/6875/19, №420/6876/19) законної сили, у контролюючого органу виник обов`язок щодо розгляду скарг позивача, поданих 22 жовтня 2019 року на спірні податкові повідомлення-рішення.

Таким чином, висновки суду у зазначених судових рішеннях (№420/7974/19, №420/6875/19, №420/6876/19) у сукупності з прямою вказівкою законодавця щодо зупинення строків розгляду скарг, передбачених статтею 56 ПК України, які станом на 18 березня 2020 року залишилися не розглянутими, спростовують доводи позивача про непоширення дії положень пункту 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України на спірні правовідносини.

Враховуючи викладене, оскільки оскаржувані рішення ДПС України 23 лютого 2021 року №4219/6/49-00-06-01-05-06, від 23 лютого 2021 року № 4184/6/49-00-06-01-04-06, від 19 липня 2021 року №16462/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16446/6/99-00-06-03-01-06, від 19 липня 2021 року №16448/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16457/6/99-00-06-03-01- 06, від 19 липня 2021 року №16452/6/99-00-06-03-01- 06 прийняті до завершення дії карантину, а відтак без порушення граничного строку, встановленого, статтею 56 ПК України.

З огляду на зміст наведених положень статті 56 ПК України та встановлені обставини справи, контролюючий орган прийняв рішення за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення у межах строків розгляду, встановлених п.56.9 ст. 56 ПК України, що виключає настання передбачених цією статтею наслідків.

Довід позивача про порушення статті 58 Конституції України не заслуговують на увагу, оскільки у цьому випадку пункт 52-8 підрозділу 10 розділу XX ПК України застосовано до незавершеної процедури та дій, які ДПС України вчинила після набрання ним чинності.

Слід зауважити і на тому, що законодавче зупинення строків не потребувало окремого рішення керівника ДПС України про їх продовження, тому посилання позивача на відсутність такого рішення не спростовує дії пункту 52-8 ПК України щодо скарг, на які він поширювався.

Щодо доводів позивача про направлення контролюючим органом рішення за результатами розгляду скарг платника податків на неналежну адресу позивача, Верховний Суд враховує таке.

За позицією позивача, рішення ДПС України, прийняті за результатами розгляду скарг, подані в порядку адміністративного оскарження податкових повідомлень-рішень, були надіслані контролюючим органом на неналежну адресу. За таких обставин та згідно з вимогами пункту 56.9 статті 56 ПК України скарги слід вважати повністю задоволеними.

Натомість, відповідач наполягає, що ДПС України належним чином направила вказані рішення на адресу, зазначену позивачем у скарзі. На підтвердження своїх доводів відповідач покликається на скарги, подані адвокатом Оксютою В.В. на спірні податкові повідомлення-рішення, в яких зазначено адресу, на яку слід надсилати рішення, прийняті за результатами розгляду скарг.

Колегія суддів зазначає, що строк розгляду контролюючим органом скарги платника податків установлений пунктом 56.8 статті 56 ПК України, відповідно до якого контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) або надати йому під розписку.

Пунктом 56.9 цієї статті Кодексу передбачені наслідки за недотримання обов`язку прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку, визначеного пунктом 56.8 статті 56 ПК України. Так, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у пункті 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово або в електронній формі засобами електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу) повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у пункті 56.8 цієї статті. Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або протягом строку, продовженого за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці першому цього пункту.

Отже, юридичним наслідком порушення контролюючим органом встановленого ПК України або продовженого рішенням керівника контролюючого органу (його заступника або іншої уповноваженої посадової особи) строку розгляду скарги платника податків, тобто не направлення впродовж цих строків платнику податків вмотивованого рішення за результатами розгляду скарги, є визнання скарги такою, що повністю задоволена на користь платника податків з наступного за днем закінчення строків дня. Такий самий правовий наслідок настає в разі, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника, або іншої уповноваженої посадової особи) про продовження строків розгляду скарги не було надіслано платнику податків до спливу двадцятиденного строку для розгляду скарги в процедурі адміністративного оскарження.

Такий висновок неодноразово висловлював Верховний Суд (зокрема, але не виключно у постановах від 03 вересня 2020 року у справі №813/4013/16, від 18 лютого 2020 року у справі №200/9042/19-а, від 19 вересня 2023 року у справі №803/1247/15-а).

Таким чином, для застосування наслідків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, необхідним є достеменне з`ясування обставин того, чи було надіслано платнику податків рішення за результатами розгляду його скарги, поданої в порядку адміністративного оскарження.

Процедура оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів унормована приписами Порядку № 916.

За правилами пункту 5 розділу ІХ вказаного Порядку рішення за результатами розгляду скарги платника податків приймає керівник контролюючого органу (його заступник або уповноважена особа). Оригінал рішення після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (надається) платнику податків. Рішення вважається надісланим (наданим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено посадовій особі або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано засобами поштового зв`язку (з повідомленням про вручення) чи електронного зв`язку (з дотриманням вимог, визначених пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України) на адресу, зазначену у скарзі як адреса, на яку необхідно надіслати рішення за результатами розгляду скарги, а у разі незазначення такої адреси в скарзі - на податкову адресу платника податків.

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків рішення за результатами розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти рішення за результатами розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження, місця проживання) платника податків або з інших причин, рішення за результатами розгляду скарги вважається врученим платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення, із зазначенням причин невручення (пункт 6 розділу ІХ Порядку № 916).

Отже, за приписами Порядку № 916 особливістю надсилання рішень, прийнятих за результатами розгляду скарги платника податків на податкове повідомлення-рішення, є те, що такі рішення, за загальним правилом, надсилається саме на ту адресу, яку платник податків зазначив у скарзі. Лише у разі відсутності у скарзі відомостей про таку адресу рішення за результатами розгляду скарги надсилається на податкову адресу цього платника податків.

Суди вірно зазначили, що вказані рішення ДПС України були відправлені на поштову адресу: вул.Жаботинського,56-А, оф. 245, м. Одеса, 65049, адвокату Оксюті В.В. та отримані під розписку 02 березня 2021 року (а.с. 163) та 23 липня 2021 року відповідно (а.с. 172,176,179,183,186), яка була зазначена у скаргах, та в яких представник просив надіслати рішення саме на вказану адресу.

Таким чином, направлення ДПС України спірних рішень про результати розгляду скарг за адресою адвоката, зазначених у скаргах, за відсутності офіційних повідомлень про припинення повноважень цього адвоката, є належним виконання обов`язку, чим також виключає правові підстави для застосування п. 56.9 ст. 56 Кодексу.

При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 30 жовтня 2025 року у справі №520/36748/23, де суд касаційної інстанції звертає увагу, що для застосування приписів пункту 56.9 статті 56 ПК України необхідним є розмежування обставин виконання податковим органом обов`язку із надсилання рішення про результати розгляду скарги та обставин отримання платником податків такого рішення чи настання інших обставин, які свідчать про отримання такого рішення.

У вказаній постанові Верховний Суд наголосив, що для застосування судами наслідків, визначених пунктом 56.9 статті 56 ПК України, необхідним є встановлення факту неприйняття або ненаправлення контролюючим органом у строки, встановлені зазначеною нормою, відповідного рішення взагалі. Обставини ж прийняття такого рішення, але при цьому порушення податковим органом порядку його доведення до відома платника податків, слід розцінювати як такі, що підлягатимуть оцінці при вирішенні питання про поновлення такому платнику податків строків звернення до суду з метою оскарження відповідних податкових повідомлень-рішень по суті виявлених порушень.

Застосовуючи наведений висновок до обставин цієї справи, колегія суддів виходить з того, що рішення Державної податкової служби України прийняті в межах строків, визначених пунктом 56.8 статті 56 ПК України. Водночас, факт неналежного направлення рішення за результатами розгляду скарги сам по собі не зумовлює настання наслідків, передбачених пунктом 56.9 статті 56 ПК України.

Необґрунтованим є і довід про колізію між статтею 42 ПК України, пунктами 56.8, 56.20 ПК України та Порядком №916. Зазначені норми регулюють взаємопов`язані питання листування й адміністративного оскарження. Порядок №916 деталізує процедуру, зокрема використання адреси, яку платник зазначив для отримання рішення. Саме по собі існування такого деталізованого регулювання не доводить суперечності з ПК України.

Щодо завершення процедури адміністративного оскарження рішення.

Відповідно до п.п. 56.17. ст. 56 ПК України (в редакції, чинній на дату розгляду скарг позивача по суті), процедура адміністративного оскарження закінчується:

56.17.1. днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у строк, передбачений абзацом першим пункту 56.3 цієї статті;

56.17.2. днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги;

56.17.3. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику;

56.17.3-1. днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику;

56.17.5. днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань, що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Відповідно до п. 56.18. ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

У разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті (п.56.19. ст. 56 ПК України).

Суди встановили, що зазначені вище податкові повідомлення рішення після адміністративного оскарження позивач у судовому порядку не оскаржував.

Суди вірно виснувались, що відповідно до приписів п. 56.17 ст. 56 ПК України, з дня отримання повідомлення про вручення за адресою: вул. Жаботинського,56-А, оф. 245, м. Одеса, 65049, адвокату Оксюті В.В. - 02 березня 2021 року (а.с. 163) та 23 липня 2021 року (а.с. 172,176,179,183,186) рішень за результатами скарг, вважається, що адміністративне оскарження завершено та вважається, що грошове зобов`язання є узгодженим.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заявлена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї справи.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що заявлена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема щодо відсутності висновку Верховного Суду стосовно застосування наслідків, визначених пунктом 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, не знайшла свого підтвердження під час розгляду цієї справи, оскільки відповідні правові висновки вже сформульовані Верховним Судом, а позиція судів попередніх інстанцій їм не суперечить.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу з посиланням на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач вказує на неврахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 24 січня 2019 року у справі №826/500/15, від 18 лютого 2020 року у справі №200/9042/19-а, від 12 грудня 2019 року у справі №820/1929/17, від 10 жовтня 2019 року у справі №826/4049/14. Однак, як випливає із змісту цих постанов, вони стосувались, зокрема, відсутності належних доказів направлення рішення, використання простої кореспонденції або надсилання документа іншій організації.

Суд касаційної інстанції звертає увагу скаржника, що неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини. Суд визнає безпідставними посилання позивача на висновки Верховного Суду, які, на думку скаржника, не враховані судами при вирішенні цієї справи, оскільки рішення в зазначених справах ухвалені за інших фактичних обставин.

Оскільки доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судів попередніх інстанцій та не підтверджують неправильного застосування ними норм матеріального права або порушення норм процесуального права, підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Згідно із статтею 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Фермерського господарства «ВЕСТА-ЮГ» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2026 року у справі №420/20905/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Судді В.П. Юрченко І.А. Гончарова І.Я.Олендер