Постанова № 141380196 у справі № 320/13811/24 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №320/13811/24

провадження № К/990/13313/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Мацедонської В. Е., Радишевської О. Р.

розглянув у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції справу

за позовом ОСОБА_1 до Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року, постановленої у складі колегії суддів: головуючого - Кобаля М. І., суддів: Бужак Н. П., Черпака Ю. К.

І. Обставини справи

1. У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, в якому просив:

1.1. визнати протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України Міноборони України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року;

1.2. зобов`язати Генеральний штаб Збройних Сил України Міноборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

2. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 18 листопада 2024 року позовні вимоги задовольнив.

2.1. Визнав протиправною бездіяльність Генерального штабу Збройних Сил України Міноборони України, яка виразилась у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року індексації грошового забезпечення в повному розмірі, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з визначенням місяця, в якому відбулося підвищення посадових окладів військовослужбовців - січень 2008 року.

2.2. Зобов`язав Генеральний штаб Збройних Сил України Міноборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року, з врахуванням нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення, із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.

3. Не погоджуючись з указаним судовим рішення, Генеральний штаб Збройних Сил України Міноборони України оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2025 року апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року повернуто з підстав пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у зв`язку з неусуненням недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

5. 20 січня 2025 року відповідач вдруге звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

6. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 23 січня 2025 року залишив без руху апеляційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та надав строк у десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням поважних підстав для поновлення строку встановленого для апеляційного оскарження.

7. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху слугувала констатація судом пропуску скаржником, установленого пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України строку на апеляційне оскарження та відсутності заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

На виконання вимог вказаної ухвали суду відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтоване тим, що Головнокомандувач Збройних Сил України є найвищою військовою посадовою особою у Збройних Сил України та здійснює через Генеральний штаб Збройних Сил України безпосереднє керівництво Збройними Силами України. При цьому у фінансовому управлінні Генерального штабу Збройних Сил України на грошовому (фінансовому) забезпеченні перебуває велика кількість органів військового управління, у тому числі, Генеральний штаб Збройних Сил України, а також апарат Головнокомандувача Збройних Сил України, а тому, станом на сьогоднішній день існує критично збільшена завантаженість особового складу. Отже, враховуючи наведені загальновідомі об`єктивні причини відповідач (його представники та структурні підрозділи Генерального штабу, як складова Збройних Сил України) позбавлені можливості працювати в звичайному режимі, адже, цілодобово виконують обов`язки військової служби в тому числі в добових нарядах. Крім того, у зв`язку із настанням правового режиму воєнного стану в Україні збільшилась кількість документів, які надходять на опрацювання до апарату Головнокомандувача Збройних Сил України, Генерального штабу Збройних Сил України та на реєстрацію до Адміністративного управління Генерального штабу Збройних Сил України більш ніж у три рази, а тому, з об`єктивних причин, відсутня фізична можливість своєчасного їх опрацювання.

8. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 06 лютого 2025 року відмовив у задоволенні заяви Генерального штабу Збройних Сил України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року та відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року у цій справі.

9. Постановляючи вказану ухвалу, суд апеляційної інстанції зазначив, що апелянтом не було виконано вимоги ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2025 року в частині пропуску строку на апеляційне оскарження та не було усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги. Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, застосовуючи правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2022 року у справі № 640/16836/21, визнав неповажними наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

10. Відповідач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

11. Така позиція ґрунтується на тому, що вперше з апеляційною скаргою відповідач звернувся в установлений пунктом 1 частини другої статті 295 КАС України строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та в максимально найкоротший термін усунуто, як це тільки стало можливо зазначений недолік шляхом сплати судового збору та подання апеляційної скарги повторно.

Автор скарги стверджує, що Генеральний штаб Збройних Сил України є суб`єктом владних повноважень, який має в своїй діяльності певну специфіку, а саме є головним органом військового управління, а також особливий період виконує функції стратегічного керівництва Збройними Силами України.

На переконання автора касаційної скарги, вказані підстави є поважними причинами пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

12. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2025 року відкрив касаційне провадження з підстав, передбачених частиною третьою, пунктом 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), а саме: предметом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі; підставами касаційного оскарження є порушення цим судом норм процесуального права.

13. Справа до суду касаційної інстанції надійшла 02 листопада 2026 року.

ІІІ. Нормативне регулювання

14. Завданням адміністративного судочинства в силу частини першої статті 2 КАС України є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

15. Відповідно до частин першої-четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

16. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

17. Згідно із частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

18. Строк на апеляційне оскарження визначений у статті 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

19. Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

20. За правилом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

ІV. Оцінка Верховного Суду

21. Так, стаття 295 КАС України є нормою процесуального закону, яка встановлює строк на апеляційне оскарження рішення (протягом тридцяти днів) і порядок обчислення цього строку (з дня проголошення судового рішення, або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення).

При цьому учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду у разі якщо учаснику справи рішення суду не було вручено у день її проголошення або складення.

22. Водночас суд апеляційної інстанції не обмежений у повноваженнях щодо поновлення строку на апеляційне оскарження в порядку частини третьої статті 295 КАС України, та, на відміну від правил, установлених статтею 270 КАС України, в якій закріплені особливості обчислення процесуальних строків в окремих категоріях адміністративних справ, передбачений статтею 295 цього Кодексу строк на апеляційне оскарження, не є преклюзивним.

23. При цьому підставою для поновлення пропущеного процесуального строку можуть бути лише об`єктивні, тобто такі, що сталися за незалежних від волі особи, обставини, підтверджені належними, допустимими та достатніми у своїй сукупності доказами.

24. У справі, що розглядається, оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції 18 листопада 2024 року в порядку письмового провадження.

Згідно з відомостями комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» Генеральний штаб Збройних Сил України зареєстрований у підсистемі «Електронний суд», має електронний кабінет та згідно з карткою руху документу, у цій справі, оскаржуване рішення доставлено до електронного кабінету Генерального штабу Збройних Сил України - 19.11.2024 року о 18:11 год.

Дійсно вперше відповідач звернувся з апеляційною скаргою у строк, передбачений частиною першою статті 295 КАС України, однак не сплатив судовий збір у зв`язку з чим ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків, з дати отримання копії даної ухвали.

Враховуючи, що станом на 15 січня 2025 року скаржником не усунуто недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 грудня 2024 року, зазначену апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції ухвалою від 15 січня 2025 року повернув.

Вдруге відповідач подав апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції 20 січня 2025 року через систему «Електронний суд».

25. Отже, відповідач подав апеляційну скаргу з пропуском, установленого статтею 295 КАС України, строку на апеляційне оскарження.

26. Натомість зі змісту апеляційної скарги відповідач не просив поновити строк на апеляційне оскарження.

27. Таким чином, суд апеляційної інстанції цілком правомірно залишив апеляційну скаргу відповідача без руху, оскільки відповідач не порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2024 року, та надав термін у десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції заяви із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку, встановленого для апеляційного оскарження рішення суду.

28. Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України.

Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

29. У цій справі підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження слугувало те, що відповідачем не виконано вимоги ухвали суду апеляційної інстанції про усунення недоліків апеляційної скарги. Ці недоліки полягали в тому, що апелянт не надав належних та допустимих доказів, які б підтверджували поважність причини пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

30. З приводу доводів автора касаційної скарги стосовно великого навантаження та значного обсягу документів, що надходять до відповідача, Верховний Суд зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб`єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.

31. Крім того, усталеною є практика Верховного Суду щодо оцінки впливу запровадження воєнного стану на дотримання процесуальних строків, відповідно до якої введення з 24 лютого 2022 року воєнного стану є безумовною підставою, яка повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку.

Однак, між введенням воєнного стану і пропуском процесуального строку повинен бути безпосередній, прямий причинний зв`язок.

Питання поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Натомість, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення у всіх абсолютно випадках.

32. З огляду на викладене, Верховний Суд враховує, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано не визнав поважними, наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, оскільки відповідачем не було надано жодних доказів, які б обґрунтовували неможливість подання останнім апеляційної скарги протягом 30 денного строку з дня отримання повного тексту оскаржуваного судового рішення в підсистемі "Електронний суд".

33. Доказами в адміністративному судочинстві відповідно до приписів статті 72 КАС України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

34. Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У постанові від 13 жовтня 2026 року у справі № 420/13671/25 Верховний Суд зазначив, що повернення попередньої апеляційної скарги не позбавляють учасника спору права повторного звернення до апеляційного суду, проте не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги, без урахування процесуальних строків встановлених законом, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

35. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність зазначених відповідачем причин для поновлення строку на апеляційне оскарження, що відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження у справі.

36. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

37. Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка з дотриманням норм процесуального права.

38. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

V. Судові витрати

39. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2025 року у справі № 320/13811/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді В. Е. Мацедонська

О. Р. Радишевська