Ухвала № 141380220 у справі № 420/38690/25 від 10.11.2026

УХВАЛА

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа № 420/38690/25

адміністративне провадження № К/990/44626/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

УСТАНОВИВ:

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2026 року касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» залишена без руху з підстав пропуску скаржником строку на касаційне оскарження та неповажністю вказаних ним підстав для його поновлення.

Судом встановлено, що скаржником на виконання ухвали Верховного Суду про залишення касаційної скарги без руху у визначений строк подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, скаржник посилається на те, що вперше касаційну скаргу ним подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалою Верховного Суду касаційну скаргу повернуто, а відтак він має право на повторне звернення із касаційною скаргою.

За таких обставин скаржник вважає, що строк на касаційне оскарження пропущено ним з поважних причин та просить поновити цей строк.

Суд касаційної інстанції звертає увагу, що поважними визнаються обставини, які виникли або тривали протягом строку касаційного оскарження, є об`єктивними, не залежать від дій особи і пов`язані з дійсними істотними перешкодами для своєчасного вчинення особою процесуальних дій в конкретній справі. Наведені скаржником обставини не мають ознак об`єктивних істотних перешкод для вчасної реалізації процесуальних прав.

Вперше касаційну скаргу скаржником подано до суду касаційної інстанції в строк, передбачений нормами КАС України, однак ухвалами Верховного Суду від 06 серпня та 07 вересня 2026 року касаційну скаргу повернуто.

При цьому, копію ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2026 року скаржник отримав 08 вересня 2026 року, а повторно з касаційною скаргою звернувся лише 30 вересня 2026 року.

Скаржник в поданій на виконання ухвали Верховного Суду заяві про поновлення строку на касаційне оскарження жодним чином не обґрунтовує зволікання із повторним зверненням до суду касаційної інстанції після отримання ухвали Верховного Суду від 07 вересня 2026 року.

Відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Встановлення процесуальних строків процесуальним законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства процесуальних обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України» від 21 грудня 2010 року, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі «Мельник проти України» від 28 березня 2006 року, заява №23436/03).

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання касаційної скарги.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку касаційного оскарження суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого КАС України строку касаційного оскарження до дати звернення з касаційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої касаційної скарги/відмови у відкритті касаційного провадження за вперше поданою касаційною скаргою до дати повторного звернення з касаційною скаргою і так далі.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

В контексті наведеного, зважаючи на положення вказаних правових норм законодавства, невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та, як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.

Слід зазначити, що вчасна подача первинної касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

З огляду на вказані обставини, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження.

Керуючись статтями 248, 332, 333, підпунктом 14 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» про поновлення строку на касаційне оскарження постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КАРТІС БІЛДІНГ» до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О.В.Білоус

Судді Н.Є.Блажівська

І.Л.Желтобрюх