УХВАЛА
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа №400/6728/26
адміністративне провадження № К/990/49305/26
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколов В.М..
перевіривши касаційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій протиправними, скасування постанови, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, у якому просив:
- визнати протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Долі А.М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 від 17 березня 2026 року;
- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 від 17 березня 2026 року, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.
- стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу ДВС у Вознесенському районі безпідставно стягнуті кошти у розмірі 24 750 грн.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року в задоволенні позову позов ОСОБА_1 - відмовлено повністю.
Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року скасовано.
Ухвалено у справі постанову, якою позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправними дії старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Долі А.М. щодо відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Долі А.М. від 17 березня 2026 року про відкриття виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 та стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_1 у розмірі 4 080 грн.
Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Долі А.М. від 17 березня 2026 року про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження ВП НОМЕР_1 у сумі 270 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
27 жовтня 2026 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року.
Дослідивши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів прийшла висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.
З 08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року №460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким внесено зміни до розділу 3 Глави 2 "Касаційне провадження", зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведе ним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, якщо таке встановлено законом.
Відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Статтями 280, 281 287, 288 КАС України передбачено: особливості провадження у справах за адміністративними позовами органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування про встановлення обмеження щодо реалізації права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах за адміністративними позовами про усунення перешкод та заборону втручання у здійснення права на свободу мирних зібрань; особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця; особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу примусового повернення чи примусового видворення іноземців або осіб без громадянства за межі території України.
У свою чергу, стаття 287 КАС України передбачає особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Предметом розгляду цієї справи є правомірність винесення постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1.
За такого правового врегулювання та обставин справи, оскарження рішення суду апеляційної інстанції в касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд такої скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Таким чином, законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.
Водночас аналіз ухвалених у цій справі судового рішення та постанови і доводів касаційної скарги не дає підстав для висновку, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду касаційної скарги матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики в такій категорії адміністративних справ і скаржник таких принципів не наводить, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 287, 333 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа - Головне управління Національної поліції в Миколаївській області, про визнання дій протиправними, скасування постанови, стягнення коштів.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити скаржнику у спосіб направлення її до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді А.Г. Загороднюк Л.О. Єресько В.М. Соколов