Постанова № 141380291 у справі № 500/7100/25 від 10.11.2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року

м. Київ

справа №500/7100/25

адміністративне провадження № К/990/17284/26

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Білак М.В.,

суддів: Єресько Л.О., Уханенка С.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1

на ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року (суддя-доповідач - Затолочний В.С., судді: Глушко І.В., Судова-Хомюк Н.М.)

у справі № 500/7100/25

за позовом ОСОБА_1

до ІНФОРМАЦІЯ_1

про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії.

I. ПРОЦЕДУРА

1. У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) щодо застосування (в формулі розрахунку) розміру 1762 грн при визначенні розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, з яких нараховане та виплачене грошове забезпечення (щомісячне та одноразове) за період з 18 червня 2025 року по 09 листопада 2025 року;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого за період з 18 червня 2025 року по 09 листопада 2025 року, у тому числі, посадового окладу, окладу за військове звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, премії, а також грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток, розрахованих, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року (але не менше 50% розміру мінімальної заробітної плати, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року) та провести його виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо застосування розміру 1762 грн як розрахункової величини при нарахуванні грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18 червня 2025 року по 09 листопада 2025 року. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 за період з 18 червня 2025 року по 09 листопада 2025 року, у тому числі посадового окладу, окладу за військове звання, надбавок за вислугу років, за особливості проходження служби, за службу в умовах режимних обмежень, премії, а також грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористані дні щорічних та додаткових відпусток (у разі їх виплати), розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 19 листопада 2024 року № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01 січня 2025 року, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

3. Не погодившись із рішеннями суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.

4. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху.

5. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 298, пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з неусуненням її недоліків.

6. Не погодившись із ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 10 червня 2026 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

II. ОЦІНКА СУДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що вона не відповідає вимогам статті 296 КАС України, а саме: не надано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих матеріалів іншим учасникам справи. У зв`язку з цим скаржнику було надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

9. Повертаючи апеляційну скаргу, суд апеляційної інстанції зазначив, що у встановлений строк особа, яка її подала, недоліків не усунула.

10. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що скаржник звернувся з апеляційною скаргою в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, проте не надіслав копії апеляційної скарги та доданих до неї документів у паперовій формі листом з описом вкладення іншим учасникам справи, у яких відсутній електронний кабінет, зокрема, позивачу.

11. Суд апеляційної інстанції, керуючись правовим висновком, сформованим Верховним Судом у постанові від 20 січня 2022 року в справі № 916/1618/21, зазначив, що належним доказом надіслання документів іншим учасникам справи є саме опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, в якому перелічені всі документи, які надсилаються одержувачу та який засвідчений підписом працівника відділення поштового зв`язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення, а також розрахунковий документ поштової установи, а саме оригінал поштової квитанції (чеку). Однак скаржником не долучено відповідного опису вкладення, що унеможливлює встановлення вмісту поштового відправлення (відповідного вкладення в лист), як і не дозволяє дізнатися чи на правильну поштову адресу позивача було скеровано документи.

12. Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на те, що долучена апелянтом до скарги фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не є доказом надсилання іншим учасникам справи копії скарги та доданих до неї документів листом з описом вкладення. Належним доказом поштового відправлення є саме опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування відповідних обставин.

III. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. В обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає про порушення судом апеляційної інстанції, при ухваленні оскаржуваного рішення, норм процесуального права, зокрема, статті 44 та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

14. Скаржник наголошує, що дійсно відповідачем апеляційна скарга не направлялась засобами поштового зв`язку, а була вручена особисто позивачу, з відповідними додатками. Вказані докази містяться у матеріалах справи. На думку представника відповідача, зазначене свідчить про безумовне виконання Тернопільським ОТЦК статті 44 КАС України та з метою уникнення зайвого формалізму і економії бюджетних коштів відповідачем додатково не формувався лист з описом вкладення, оскільки скарга вручена позивачу особисто.

15. У касаційній скарзі скаржник також зазначає, що суд апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосував правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22, від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21 та від 16 лютого 2023 року у справі № 580/5209/22.

16. Окрім того, скаржник вказує, що положення спеціальної норми, яка визначає вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, а також до переліку документів, що додаються до неї (частина п`ята статті 296 КАС України), не містять обов`язку особи, яка подає скаргу, надавати докази її надсилання іншим учасникам справи саме листом з описом вкладення. Позивач у будь-якому випадку був належним чином ознайомлений з апеляційною скаргою відповідача та всіма необхідними матеріалами. Оскільки апеляційна скарга була вручена позивачу особисто і останній не заперечує цей факт, кінцева мета процесуальної дії є досягнутою. На думку представника ІНФОРМАЦІЯ_3 , суди, застосовуючи процесуальні норми, повинні керуватися принципом розумності, відповідно до якого застосування цих норм має бути спрямоване на досягнення легітимної мети, уникаючи надмірного формалізму, що може порушити право особи на доступ до правосуддя.

IV. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), вважає за необхідне зазначити таке.

18. Касаційне провадження у справі відкрите з підстави оскарження судового рішення, зазначеного в частині третій статті 328 КАС України (ухвала про повернення апеляційної скарги), та посилання скаржника на порушення судом апеляційної інстанцій норм процесуального права.

19. Приймаючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач не усунув у встановлений судом строк недоліків апеляційної скарги, а тому наявні підстави для повернення апеляційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України.

20. Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

21. Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач оскаржує в апеляційному порядку рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2026 року у цій справі.

22. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року встановлено, що подана відповідачем апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 КАС України, а саме: не додано доказів надсилання копії апеляційної скарги та доданих матеріалів іншим учасникам справи. У зв`язку з цим скаржнику було надано п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявленого недоліку.

23. На виконання вимог зазначеної ухвали відповідач надав фотокопію першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача, яка, на думку відповідача, підтверджувала факт особистого отримання позивачем копії апеляційної скарги.

24. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року апеляційну скаргу повернуто скаржнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України у зв`язку з неусуненням її недоліків.

25. Колегія суддів Верховного Суду також вважає, що відповідач не усунув недоліків апеляційної скарги з огляду на таке.

26. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

27. Особою, яка подала апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, є ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є суб`єктом владних повноважень. Апеляційна скарга подана в електронній формі через підсистему «Електронний кабінет» ЄСІТС. Водночас позивач у цій справі є фізичною особою та не має зареєстрованого електронного кабінету.

28. Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 296 КАС України до апеляційної скарги додаються копії апеляційної скарги та доданих до неї письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет.

У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

29. Абзацами першим та другим частини дев`ятої статті 44 КАС України визначено, що у разі подання до суду в електронній формі апеляційної скарги та документів, що до неї додаються, учасник справи зобов`язаний надати до суду доказ надсилання цих матеріалів іншим учасникам справи.

Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення.

30. Таким чином, обов`язок скаржника щодо надсилання копії апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів залежить від наявності в іншого учасника справи електронного кабінету в ЄСІТС. У разі відсутності електронного кабінету - копії скарги надсилаються в паперовій формі листом з описом вкладення.

31. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 08 жовтня 2026 року у справі № 160/23738/25.

32. Отже, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції, що долучена відповідачем до апеляційної скарги фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не може слугувати доказом надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копії апеляційної скарги та доданих до неї документів. Саме опис вкладення до цінного листа, який містить необхідну інформацію для встановлення факту існування певних обставин, є належним доказом поштового відправлення.

33. Про необхідність надсилання документів із листом з описом вкладення неодноразово зазначав Верховний Суд. Так, у постанові від 20 червня 2018 року в справі № 820/1186/17 Верховний Суд вказав, що належним доказом надіслання документів суб`єктом владних повноважень є квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість. У постанові Верховного Суду від 20 січня 2022 року у справі № 916/1618/21 зазначено, що послуга опису вкладення до поштового відправлення полягає в підтвердженні у визначеному оператором поштового зв`язку порядку відповідно до технологічного процесу здійснення такої операції вмісту вкладення до поштового відправлення із зазначенням індивідуальних ознак відповідного вкладення (конкретний вид, кількість тощо), що відрізняє його від інших речей. Тобто, покладений обов`язок додати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи документів листом з описом вкладення, який має містити номер поштового відправлення. Саме зазначення такого номеру є обов`язковим для виконання вимог про належне надсилання документів іншій стороні. Опис вкладення без номеру поштового відправлення не є належним доказом направлення документів.

34. Доводи скаржника щодо застосування судом апеляційної інстанції надмірного формалізму під час вирішення питання про усунення недоліків апеляційної скарги є необґрунтованими. Надмірний формалізм (надмірне обмеження права на доступ до суду) має місце тоді, коли суворе та механічне дотримання встановлених правил або процедур переважає над їхньою суттю, здоровим глуздом і захистом прав людини. Проте у справі, що розглядається, мова йде про невиконання суб`єктом владних повноважень імперативних вимог процесуального закону при поданні апеляційної скарги, що безпосередньо впливає на дотримання принципу рівності сторін та принципу змагальності в адміністративному процесі.

35. Також безпідставними є аргументи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, правових висновків, сформованих Верховним Судом у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 260/1322/21, від 16 лютого 2023 року у справі № 580/5209/22, оскільки правовідносини у цих справах виникли за інших фактичних обставин. Так у справі № 580/5209/22 інший учасник справи, який повинен був отримати копію апеляційної скарги, належав до суб`єктів, визначених частиною шостою статті 18 КАС України та мав зареєстрований «Електронний кабінет», що надавало можливість суду перевірити надсилання іншим учасникам справи копії апеляційної скарги. У справі № 260/1322/21 в підтвердження надсилання копії апеляційної скарги міській раді скаржник надав фотокопію акта приймання-передачі документів, складеного адвокатом. У вказаних справах Верховний Суд наголосив, що важливим в цьому аспекті є забезпечення можливості ознайомлення інших сторін у справі зі змістом документів, що направляються до суду в електронній формі.

36. Однак у справі, що розглядається, надана відповідачем фотокопія першої та другої сторінок апеляційної скарги з підписом позивача не дає суду змоги беззаперечно перевірити отримання позивачем всіх матеріалів апеляційної скарги, зокрема, повного тексту апеляційної скарги з додатками, враховуючи, що позивач є фізичною особою і не має зареєстрованого «Електронного кабінету».

37. Отже, у справі, що розглядається, скаржником у встановлений судом строк не усунуто недоліки апеляційної скарги, які були визначені в ухвалі про залишення її без руху.

38. Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

39. Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України апеляційна скарга повертається скаржнику, якщо останній не усунув недоліки апеляційної скарги, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

40. Враховуючи наведене, Верховний Суд погоджується із висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для повернення апеляційної скарги відповідачу, враховуючи неусунення недоліків апеляційної скарги, визначених в ухвалі Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2026 року.

41. Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції і не дають підстав уважати, що оскаржуване судове рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.

42. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті і законне судове рішення з мотивів порушення судом норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.

43. З огляду на наведене та приписи статті 350 КАС України, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваного судового рішення - без змін.

44. Враховуючи результат касаційного розгляду у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 345, 350, 359 КАС України, Верховний Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2026 року у справі № 500/7100/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.В. Білак

Л.О. Єресько

С.А. Уханенко,

Судді Верховного Суду