УХВАЛА
10 листопада 2026 року
м. Київ
справа № 420/30489/25
адміністративне провадження № К/990/48518/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/30489/25 за позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №420/30489/25 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 за періоди з 30.01.2020 по 02.10.2023 та з 05.06.2025 по 13.08.2025 грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), без врахування розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025.
Зобов`язано Житомирський військовий інститут імені С.П.Корольова здійснити ОСОБА_1 за періоди з 30.01.2020 по 02.10.2023 та з 05.06.2025 по 13.08.2025 перерахунок та виплату грошового забезпечення (щомісячних основних видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та одноразових додаткових видів грошового забезпечення), визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 та Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» станом на 01.01.2025, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Відповідач оскаржив рішення суду першої інстанції до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі №420/30489/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.
Не погодившись із ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/30489/26, відповідач 22.10.2026 через підсистему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка зареєстрована 22.10.2026 за номером провадження №К/990/48518/26.
Судом установлено, що 22.10.2026 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла ідентична касаційна скарга Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/30489/25, адміністративне провадження К/990/48357/26.
Частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 5 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Застосовуючи аналогію процесу та ураховуючи, що в провадженні Суду є касаційна скарга у справі про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, по якій не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення касаційної скарги Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/30489/25, адміністративне провадження К/990/48518/26.
Керуючись статтями 7, 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Житомирського військового інституту імені С.П.Корольова на ухвалу П`ятого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2026 у справі №420/30489/25 повернути особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Ж.М. Мельник-Томенко