Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/2650/26
Номер провадження 2/299/1339/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04.11.2026 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі: головуючого судді Дочинця С.І., при секретарі Роман К.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Виноградівського районного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія Сіті Колект" в особі представника Варшавського Костянтина Антоновича, до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики № 77833188 від 02 листопада 2021 року в загальному розмірі 19 018,67 грн, а також судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 02 листопада 2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та відповідачкою було укладено договір позики № 77833188 в електронній формі на суму 6 000,00 грн. Договір було укладено дистанційно шляхом проходження відповідачкою процедури реєстрації та ідентифікації в інформаційно-комунікаційній системі первісного кредитора, ознайомлення з умовами договору та паспортом споживчого кредиту і підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором DVfY2prCG3, який було направлено на фінансовий номер телефону відповідачки. На виконання умов договору первісний кредитор перерахував відповідачці грошові кошти в сумі 6 000,00 грн на зазначену нею банківську картку.
Позивач зазначає, що відповідачка належним чином своїх зобов`язань за договором не виконала, отриману суму позики у встановлений строк не повернула та проценти за користування коштами не сплатила, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 19 018,67 грн, з яких: 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою позики; 13 018,67 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.
При цьому позивач наголошує, що заявлена до стягнення сума складається виключно з основного боргу та договірних процентів за користування позикою, а вимоги про стягнення штрафу, пені, неустойки, інфляційних втрат чи трьох процентів річних не заявляються.
Крім того, позивач обґрунтовує своє право вимоги тим, що право вимоги за договором позики № 77833188 перейшло до нього в порядку відступлення права вимоги на підставі договорів факторингу. Зокрема, первісний кредитор ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступив право вимоги ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» на підставі договору факторингу № 025-040122 від 04.01.2022 року, а останнє відступило відповідне право вимоги ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» на підставі договору факторингу № 17/12/25-01 від 17.12.2025 року. На підтвердження переходу права вимоги позивач посилається на договори факторингу, реєстри боржників, витяги з них, акти приймання-передачі прав вимоги та платіжні документи.
Окрім стягнення заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідачки судові витрати, а саме: судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн та витрати, пов`язані з підготовкою, комплектуванням і направленням документів, у розмірі 381,74 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором позики в розмірі 19 018,67 грн та понесені судові витрати, посилаючись на факт укладення електронного договору позики, отримання відповідачкою грошових коштів, невиконання нею договірних зобов`язань та перехід права вимоги до позивача на підставі договорів факторингу.
Представник позивача ТОВ «ФК «Сіті Колект», про дату, час та місце проведення судового засідання з розгляду даної цивільної справи повідомлений належним чином шляхом надсилання судової повістки про виклик до суду в електронний кабінет, у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розглянути справу за відсутності представника позивача, також не заперечував щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, місце та час розгляду справи повідомлялася належним чином як шляхом надсилання судового виклику на зареєстровану адресу проживання, так і шляхом надсилання електронного виклику на електронну адресу та номер мобільного телефону, вказані у матеріалах справи. 17.08.2026 року на електронну пошту суду надсилала заяву про відкладення розгляду справи. У судове засідання 04.11.2026 року не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. чи про свою обов`язкову участь також не подав.
Від відповідача не надходило клопотань про розгляд справи у поряду загального позовного провадження.
Як вбачається із договору позики № 77833188 від 02.11.2021 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір, відповідно до умов якого ТОВ «1 Безпечне Агенство Необхідних Кредитів» надав відповідачу кредит в сумі 6000 грн. на строк 30 днів з процентною ставкою 1,98 %, а відповідач зобов`язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами. Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора DVfY2prCG3.
Згідно довідки ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», надані ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 02.11.2021 відповідачці ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 6000 грн. на підставі договору позики № 77833188 перераховані на банківський картковий рахунок НОМЕР_1 .
Так, за розрахунками позивача, сума заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором позики № 77833188 від 02.11.2021 становить 19018,67 грн, яка складається з: 6000,00 грн - основної суми боргу; 13018,67 грн - процентів за користування позикою.
Між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» 04.01.2022 було укладено договір факторингу № 025-040122 від 04.01.2022, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором позики № 77833188 від 02.11.2021.
Крім цього, 17.12.2025 між ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» та ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» було укладено договір факторингу №17/12/25-01, відповідно до умов якого ТОВ «СІРОКО ФІНАНС» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Сіті Колект» належне йому право вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, у тому числі за договором позики № 77833188 від 02.11.2021.
Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ст.639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем він вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до змісту ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як слідує із змісту ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Із змісту ст.512 ЦК України слідує, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);
Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Ст.1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.
Наданий суду договір позики підтверджує волевиявлення сторін на виникнення між ними договірних правовідносин та погодження відповідачкою його умов.
Факт виконання первісним кредитором своїх зобов`язань за договором підтверджується довідкою ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНЕКСПРЕС», відповідно до якої 02 листопада 2021 року грошові кошти в сумі 6 000,00 грн перераховано на банківський картковий рахунок відповідачки № НОМЕР_1 .
Отже, судом встановлено, що відповідачка отримала кредитні кошти, однак доказів належного виконання взятих на себе договірних зобов`язань, зокрема повернення отриманої суми позики та сплати належних за договором процентів, суду не надала.
При вирішенні питання щодо наявності у позивача права вимоги за зазначеним договором суд враховує, що факт переходу права вимоги підтверджується наданими суду договорами факторингу, реєстрами боржників та витягами з них, актами приймання-передачі прав вимоги, а також платіжними документами.
Отже, суд вважає доведеним факт переходу до ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» права вимоги за договором позики № 77833188 від 02 листопада 2021 року, а тому позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах та має право вимагати від відповідачки виконання грошового зобов`язання.
Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, станом на момент звернення до суду загальний розмір заборгованості відповідачки за договором позики становить 19 018,67 грн, з яких 6 000,00 грн - заборгованість за основною сумою позики та 13 018,67 грн - заборгованість за процентами за користування позикою.
При цьому суд бере до уваги, що позивачем заявлено вимоги виключно про стягнення основної суми боргу та договірних процентів за користування позикою, без заявлення вимог про стягнення штрафних санкцій, пені, інфляційних втрат чи трьох процентів річних.
Оцінивши наданий позивачем розрахунок заборгованості у сукупності з умовами договору позики, доказами фактичного надання відповідачці грошових коштів та доказами переходу права вимоги, суд вважає, що заборгованість за договором позики підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідачкою не надано суду доказів повернення позики, сплати процентів за користування нею, а також доказів, які б спростовували наведений позивачем розрахунок заборгованості.
Водночас суд враховує, що відповідачка була належним чином повідомлена про розгляд справи, однак відзиву на позовну заяву не подала, проти позовних вимог не заперечувала та доказів на спростування доводів позивача суду не надала.
Таким чином, з огляду на встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що відповідачка порушила взяті на себе договірні зобов`язання, унаслідок чого утворилася заборгованість за договором позики № 77833188 від 02 листопада 2021 року в загальному розмірі 19 018,67 грн, яка підлягає стягненню на користь позивача.
Щодо вимог про стягнення судових витрат суд зазначає таке.
Щодо судових витрат на оплату судового збору, суд зазначає, що позивач надав суду докази сплати ним судового збору в сумі 2 662,40 грн (платіжна інструкція №1111 від 06.04.2026 року) та докази витрат на підготовку та направлення документів у розмірі 381,74 грн (Договір № ДТ-СК-30102025 про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції від 30.10.2025; акт надання послуг № 131 від 01 квітня 2026 р.; додаток №3 до Договору № ДТ-СК-30102025 від 28 січня 2026 року про надання послуг/виконання робіт з друку, упаковки і розсилки документів, зберігання бланків, конвертів, іншої продукції м. Київ 28 січня 2026 р. на суму 381,74 грн), що разом складає 3 044,14 грн. Оскільки позов задоволено повністю, зазначені судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.
З приводу стягнення витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
На виконання вимог ч. 3 ст. 137 ЦПК України, позивачем до позову додано: Договір про надання правничої допомоги № ДО-20260202/001 від 02.02.2026 року, укладений між ТОВ «ФК «СІТІ КОЛЕКТ» та адвокат Богомолов В. В.; прайс-лист; заявку про надання правової допомоги №671 від 01.04.2026; витяг з акту № 671 про надання юридичної допомоги від 01.04.2026, згідно з яким загальна вартість наданих послуг складає 9 000,00 гривень; платіжну інструкцію про оплату правової допомоги №432 від 30 березня 2026 року.
Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімадуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 9 000 грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат. З матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх необхідністю, обсягом виконаної адвокатом роботи.
Суд врахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності цих витрат та розумності їхнього розміру. Виходячи з конкретних обставин справи, взявши до уваги задоволення позову, суд дійшов висновку про необхідність обмежити розмір стягнення витрат на професійну правничу допомогу до суми 2500,00 грн., яка відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі викладеного, ст.526, 530, 536, 610, 1048-1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.12, 13, 76, 77, 141, 247, 258 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" в особі представника Варшавського Костянтина Антоновича, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитим договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті Колект" заборгованість за Договором позики від 02.11.2021 року за № 77833188 у розмірі 19018 (дев`ятнадцять тисяч вісімнадцять) гривень 67 копійок, яка складається із: 6000 (шість тисяч) гривень - заборгованість за основною сумою позики та 13018 (тринадцять тисяч вісімнадцять) гривень 67 копійок - заборгованість за процентами за користування позикою.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Сіті Коллект» судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок; витрати на професійну правничу допомогу 2500 (дві тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок; а також судові витрати, пов`язані з підготовкою та направленням документів відповідачу у розмірі 381 (триста вісімдесят одна) гривня 74 копійки.
В задоволенні решти вимог позову відмовити.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект», місцезнаходження: 02154, м. Київ, проспект Соборності, 30-А, приміщення 321, ЄДРПОУ 43950742.
Представник позивача, Варшавський Костянтин Антонович.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Головуючий Дочинець С. І.