Справа № 303/5748/26
2/303/2635/26
ряд. стат. звіту №38
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., при секретарі Легеза Ю.С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24 листопада 2025 року між ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 568030-КС-001 про надання кредиту у формі споживчого кредиту. Договір укладено в електронній формі з використанням інформаційно-комунікаційних систем.
Відповідно до умов договору позивач надав відповідачці кредит у розмірі 12 000,00 грн, а відповідачка зобов`язалася повернути кредит та сплачувати проценти і інші передбачені договором платежі відповідно до встановленого графіка.
Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання за договором, однак відповідачка зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати передбачених договором платежів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на червень 2026 року утворилася заборгованість у розмірі 37 260 грн, з яких 12 000 грн - заборгованість за кредитом, 18 480 грн - заборгованість за процентами, 5040 грн - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 1740 грн - платежі за комісією.
Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн.
Відповідачка належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву, однак у встановлений судом строк відзив на позов не подала, доказів виконання зобов`язань за кредитним договором або спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суду не надала.
Враховуючи положення частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.
За змістом статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
За змістом статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин вважається підписаним, зокрема, у разі використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у визначеному законом порядку.
Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» сформувало пропозицію укласти Договір № 568030-КС-001, з умовами якої відповідачка ознайомилася та яку прийняла шляхом акцепту. Акцепт містить відомості про відповідача та підтвердження підписання договору електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-2157.
Отже, між сторонами виникли договірні правовідносини щодо надання та повернення споживчого кредиту.
Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
За правилами статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Матеріалами справи підтверджується укладення кредитного договору та виникнення у відповідачки обов`язку повернути отримані кредитні кошти відповідно до його умов.
При цьому відповідачка не подала суду доказів повного або часткового виконання зобов`язань за договором, не спростувала наведений позивачем розрахунок заборгованості та не надала власного розрахунку.
За таких обставин суд вважає доведеним виникнення у відповідача заборгованості за основною сумою кредиту в розмірі 12 000 грн.
Умовами укладеного між сторонами договору визначено розмір процентів та порядок їх нарахування. Договором передбачено відповідний графік платежів, а також умови нарахування процентів у разі порушення позичальником встановленого графіка.
Позивачем надано розрахунок заборгованості, відповідно до якого станом на дату розрахунку заборгованість відповідачки за процентами становить 18 480 грн. Ця сума також зазначена у довідці про стан заборгованості, наданій позивачем. Відповідачка доказів неправильності такого розрахунку, сплати відповідних сум або припинення зобов`язання у цій частині суду не надала.
За таких обставин вимога про стягнення 18 480 грн заборгованості за процентами є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідачки 5040,00 грн, зазначених у розрахунку як проценти за статтею 625 ЦК України.
Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено, що в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Цим пунктом також передбачено звільнення від обов`язку сплати неустойки та списання визначених законом платежів, нарахованих за прострочення відповідних зобов`язань із 24 лютого 2022 року.
Зазначене законодавче регулювання поширюється на спірні правовідносини, оскільки кредитний договір укладено 24.11.2025 року, а заявлена сума нарахована за період дії в Україні воєнного стану.
Аналогічний підхід застосовано Закарпатським апеляційним судом у постанові від 29 вересня 2026 року у справі № 306/727/26, якою відмовлено у стягненні процентів, нарахованих на підставі статті 625 ЦК України за період дії воєнного стану.
Крім того, наданий позивачем розрахунок не дає підстав вважати, що сума 5040 грн обчислена як три проценти річних відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.
За таких обставин вимога про стягнення 5040 грн процентів на підставі статті 625 ЦК України задоволенню не підлягає.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за Договором № 568030-КС-001 про надання кредиту від 24.11.2025 року в загальному розмірі 32 220 грн, з яких 12 000 грн - заборгованість за кредитом , 18 480 грн - заборгованість за процентами, 1740 грн - комісія.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У цій справі із заявлених позовних вимог на суму 37 260 грн задоволено вимоги на суму 32 220 грн, що становить 86,47 %.
З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2 302,27 грн. (2662,40 х 32220 : 37260)
Керуючись статтями 11, 525, 526, 530, 626, 638, 639, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 133, 141, 178, 279, 263-265 ЦПК України, статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за Договором № 568030-КС-001 про надання кредиту від 24.11.2025 року в розмірі 32 220 (тридцять дві тисячі двісті двадцять) гривень.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» судовий збір у розмірі 2 302 (дві тисячі триста дві) гривні 27 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 10.11.2026 року.
Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО