Рішення № 141380423 у справі № 303/2754/26 від 10.11.2026

Справа № 303/5244/26

2/303/2417/26

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Мирошниченка Ю. М. при секретарі Легезі Ю. С., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5435867 від 04 квітня 2025 року в загальному розмірі 57 570,80 грн, а також судових витрат.

На обґрунтування позову зазначило, що 04 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та відповідачем укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5435867, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 11 600 грн строком на 360 днів, до 30 березня 2026 року, зі сплатою процентів за користування кредитом.

Позивач вказує, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти, однак відповідач належним чином договірних зобов`язань не виконав, унаслідок чого утворилася заборгованість.

30 жовтня 2025 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 30/10/2025, на підставі якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

За розрахунком позивача, заборгованість складається з 11 600 грн основного боргу, 23 142 грн процентів, нарахованих первісним кредитором, 15 868,80 грн процентів, нарахованих позивачем за 144 календарні дні з 31 жовтня 2025 року до 23 березня 2026 року, 5 800 грн штрафних санкцій та 1 160 грн комісії за надання кредиту.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати, зокрема 2 662,40 грн судового збору та 10 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач належним чином повідомлений про наявність у провадженні суду цієї справи, відзив на позов не подав.

Дослідивши письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13, 76-81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи та на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення та щодо яких у сторін виникає спір.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу й інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом статей 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом, а позичальник зобов`язаний повернути позику в строк та в порядку, встановлені договором.

Щодо укладення кредитного договору та надання кредитних коштів

З матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали договір № 5435867 про надання коштів на умовах споживчого кредиту.

Пунктом 1.2 договору визначено суму кредиту в розмірі 11 600 грн, а пунктом 1.3 - строк кредитування 360 днів, з 04 квітня 2025 року до 30 березня 2026 року.

Умовами договору передбачено надання кредиту в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами платіжної картки, зазначеної відповідачем під час укладення договору.

Надання кредитних коштів підтверджується поданими позивачем документами, зокрема довідкою платіжного провайдера ТОВ «Пейтек» щодо зарахування коштів на платіжну картку відповідача.

Отже, надані докази підтверджують укладення кредитного договору та виконання первісним кредитором обов`язку з надання відповідачу кредитних коштів у розмірі 11 600 грн.

Доказів повернення відповідачем основної суми кредиту матеріали справи не містять. Тому вимога про стягнення 11 600 грн заборгованості за основним боргом є обґрунтованою.

Щодо переходу права вимоги до позивача

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі й на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором факторингу відповідно до статті 1077 ЦК України фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

30 жовтня 2025 року ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» уклали договір факторингу № 30/10/2025. На підтвердження переходу права вимоги позивач надав договір факторингу, документи щодо передання реєстру боржників та інші матеріали, які стосуються виконання цього договору.

Крім того, матеріали справи містять платіжну інструкцію від 31 жовтня 2025 року про перерахування позивачем первісному кредитору коштів за договором факторингу. Сам факт оплати за договором факторингу оцінюється судом у сукупності з документами, які підтверджують передання права вимоги саме за кредитним договором відповідача.

З огляду на надані документи суд доходить висновку, що ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 5435867 від 04 квітня 2025 року.

Заміна кредитора не змінює обсягу зобов`язань боржника та не створює для нього обов`язку сплачувати платежі, не передбачені законом або договором. Водночас вона надає новому кредитору право вимагати виконання зобов`язання в тому обсязі, у якому відповідне право перейшло від первісного кредитора.

Щодо процентів, нарахованих первісним кредитором

Пунктом 1.4.1 договору встановлено стандартну процентну ставку в розмірі 0,95 % за кожен день користування кредитом.

За наданим розрахунком первісного кредитора проценти нараховувалися на суму основного боргу 11 600 грн за ставкою 0,95 % на день. Розмір процентів за один день користування кредитом становить 110,20 грн.

За період, зазначений у розрахунку первісного кредитора, нараховано 23 142 грн процентів. Розрахунок відповідає застосуванню погодженої сторонами денної ставки до суми кредиту за відповідний період.

Умови договору щодо стандартної процентної ставки відображені в кредитному договорі та документах, які визначають вартість кредиту. Надані матеріали не свідчать про погашення відповідачем нарахованих процентів.

Оцінивши умови договору, розрахунок заборгованості первісного кредитора та інші письмові докази, суд доходить висновку про обґрунтованість вимоги щодо стягнення 23 142 грн процентів, нарахованих первісним кредитором.

Щодо процентів, нарахованих позивачем після переходу права вимоги

За розрахунком позивача, після переходу права вимоги за договором факторингу проценти за користування кредитом нараховувалися за період з 31 жовтня 2025 року до 23 березня 2026 року, тобто за 144 календарні дні, за ставкою 0,95 % на день.

Сума процентів за один день становить 110,20 грн, а за 144 календарні дні - 15 868,80 грн.

Відповідно до статей 514, 1048 та 1054 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в тому обсязі й на тих умовах, які існували на момент переходу права вимоги. При цьому перехід права вимоги сам по собі не припиняє договірного зобов`язання та не змінює погоджених сторонами умов щодо плати за користування кредитом.

У цьому випадку договірний строк кредитування визначено до 30 березня 2026 року, тоді як заявлені позивачем проценти нараховані лише до 23 березня 2026 року. Отже, заявлений період нарахування перебуває в межах погодженого сторонами строку кредитування.

Надані матеріали підтверджують розмір основного боргу, погоджену процентну ставку та період, за який позивач нарахував проценти. Доказів погашення відповідної заборгованості не надано.

За таких обставин вимога про стягнення 15 868,80 грн процентів, нарахованих позивачем за період після переходу права вимоги, є обґрунтованою.

Щодо комісії за надання кредиту

Пунктом 1.4 договору № 5435867 від 04 квітня 2025 року передбачено комісію за надання кредиту в розмірі 1 160 грн. Договором визначено, що така комісія має разовий характер і нараховується в день надання кредиту.

Згідно з пунктами 3.6.1, 3.6.3 та 3.6.6 договору комісія є однією зі складових плати за надання та користування кредитом, нараховується одноразово та підлягає сплаті в строк, визначений договором.

Розмір комісії відображений у паспорті споживчого кредиту та графіку платежів. У цих документах також наведено розрахунок загальних витрат за кредитом і його загальної вартості. Відповідно до розрахунку заборгованості первісного кредитора комісія в сумі 1 160 грн була нарахована та залишилася несплаченою.

Суд враховує, що сама по собі наявність у договорі умови про сплату комісії не виключає необхідності перевірити її правову природу та відповідність імперативним вимогам законодавства про споживче кредитування. Водночас оцінка такого платежу має здійснюватися з урахуванням конкретного змісту договірної умови, а не лише факту використання сторонами терміна «комісія».

У постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 Велика Палата Верховного Суду надала оцінку умовам кредитного договору щодо плати за обслуговування кредиту, яка за своєю суттю стосувалася, зокрема, надання споживачеві інформації про стан заборгованості. Ці висновки підлягають застосуванню з урахуванням установленої у відповідній справі правової природи платежу та змісту договірної умови.

У цій справі передбачена договором комісія є разовою платою, нарахованою в день надання кредиту. Вона не визначена договором як періодична плата за надання інформації про стан заборгованості або за іншу дію, безоплатність якої прямо встановлена законом. Розмір комісії погоджений у договорі та відображений у документах, що розкривають споживачеві вартість кредиту.

З огляду на наведене, відсутність доказів надання окремої від кредитування послуги сама по собі не є достатньою підставою для відмови у стягненні саме цього договірного платежу. Суд оцінює його з урахуванням змісту договору, визначеного в ньому характеру комісії та відображення її суми в документах щодо вартості кредиту.

Доказів сплати відповідачем комісії в розмірі 1 160 грн матеріали справи не містять. Обставин, які за встановлених у цій справі умов давали б підстави для відмови у стягненні зазначеної суми, судом не встановлено.

Отже, вимога про стягнення 1 160 грн комісії за надання кредиту підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій

Позивач просить стягнути 5 800 грн штрафних санкцій, посилаючись на умови розділу 6 кредитного договору, яким передбачено відповідальність позичальника за порушення грошових зобов`язань.

Водночас суд має перевірити не лише наявність відповідної умови договору та факт прострочення, а й допустимість стягнення неустойки з огляду на чинне законодавство.

Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного або надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування в разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит або позику, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані за прострочення виконання зобов`язань починаючи з 24 лютого 2022 року, підлягають списанню кредитодавцем.

Зазначене законодавче регулювання стосується відповідальності за прострочення грошового зобов`язання. Воно не залежить виключно від дати укладення кредитного договору, а підлягає застосуванню з урахуванням виду зобов`язання, періоду прострочення та характеру заявленого платежу.

У цій справі штрафні санкції заявлені саме як захід відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань за споживчим кредитом. Тому сама по собі наявність відповідної умови в договорі та факт прострочення не усувають передбаченої законом заборони на стягнення такого платежу за період, охоплений зазначеною нормою.

З огляду на це вимога про стягнення 5 800 грн штрафних санкцій задоволенню не підлягає.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, становить 51 770,80 грн, з яких 11 600 грн - основний борг, 23 142 грн - проценти, нараховані первісним кредитором, 15 868,80 грн - проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги, та 1 160 грн - комісія за надання кредиту.

Щодо судових витрат

Відповідно до статті 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становить 57 570,80 грн. Суд задовольняє вимоги на суму 51 770,80 грн та відмовляє у стягненні 5 800 грн штрафних санкцій.

Частка задоволених майнових вимог становить приблизно 89,9254 % від ціни позову.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно до задоволеної частини позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2 394,18 грн судового збору.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач подав документи щодо надання відповідних послуг, зокрема акт приймання-передачі виконаних робіт від 23 березня 2026 року, у якому визначено загальну вартість правничої допомоги в розмірі 10 000 грн.

Питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу вирішується з урахуванням статей 137 та 141 ЦПК України, поданих доказів щодо обсягу наданих послуг, їх вартості та зв`язку з розглядом цієї справи, а також пропорційності задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми витрат на правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, допускається за клопотанням іншої сторони за умови доведення неспівмірності таких витрат. Отже, за відсутності відповідного клопотання та доказів неспівмірності суд не вправі з власної ініціативи зменшувати розмір витрат на правничу допомогу, якщо їх понесення та розмір належно підтверджені.

З урахуванням часткового задоволення позову на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 992,54 грн, що відповідає частці задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 258-265 ЦПК України, статтями 15, 16, 512, 514, 525, 526, 1048, 1049, 1054, 1077 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5435867 від 04 квітня 2025 року в розмірі 51 770 (п`ятдесят одна тисяча сімсот сімдесят) гривень 80 копійок, з яких: 11 600,00 грн - заборгованість за основним боргом; 23 142,00 грн - проценти, нараховані первісним кредитором; 15 868,80 грн - проценти, нараховані позивачем після переходу права вимоги; 1 160,00 грн - комісія за надання кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ 44559822, 2 394 (дві тисячі триста дев`яносто чотири) гривні 18 копійок судового збору та 8 992 (вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто дві) гривні 54 копійки витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», місцезнаходження м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд.27, прим. 2, код ЄДРОПУ 44559822.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 10.11.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО