Справа № 303/2261/26
2/303/968/26
ряд. стат. звіту №38
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2026 року м. Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Мирошниченка Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Акціонерного това риства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг,
ВСТАНОВИВ:
Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09 грудня 2020 року в розмірі 22 532,64 грн та судових витрат.
Позов обґрунтовано тим, що 09 грудня 2020 року відповідач підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, на підставі якої йому відкрито поточний рахунок та надано платіжну картку. Позивач зазначає, що відповідач користувався кредитними коштами, однак належним чином не виконав зобов`язань щодо їх повернення. За розрахунком банку станом на 04 січня 2026 року заборгованість за наданим кредитом становить 22 532,64 грн. Заборгованість за процентами, пенею та іншими платежами окремо до стягнення не заявлена.
Відповідач відзиву на позов не подав.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.
Відповідно до статей 525, 526, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Щодо укладення договору та погодження його умов
З анкети-заяви від 09 грудня 2020 року вбачається, що відповідач підписав документ про приєднання до договору про надання банківських послуг «Monobank». В анкеті зазначено, що вона разом з Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить договір про надання банківських послуг.
Умовами і правилами обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» від 27 листопада 2020 року передбачено можливість надання клієнту поновлюваного кредитного ліміту та нарахування процентів за користування кредитними коштами відповідно до Тарифів.
Банківські виписки підтверджують здійснення операцій за рахунком відповідача, використання кредитних коштів та подальше погашення заборгованості. Отже, наявність кредитних правовідносин між сторонами та обов`язок відповідача повернути фактично використані кошти підтверджуються сукупністю письмових доказів.
Водночас підписання анкети-заяви та фактичне користування кредитним лімітом не звільняють банк від обов`язку довести погодження конкретних умов, на підставі яких визначено розмір грошового зобов`язання.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 Велика Палата Верховного Суду наголосила на необхідності встановлення погоджених сторонами умов кредитування та перевірки того, чи довів банк, що саме на відповідних умовах сторони уклали договір.
Аналогічний підхід щодо необхідності підтвердження погодження конкретної процентної ставки у правовідносинах за продуктом monobank застосовано Верховним Судом у постанові від 18 травня 2022 року у справі № 697/302/20 та в постанові від 25 листопада 2024 року у справі № 756/16950/21.
У цій справі анкета-заява не містить конкретного розміру процентної ставки 37,2 % річних. Саме по собі загальне посилання на Умови і Тарифи та підтвердження ознайомлення з ними не є достатнім доказом погодження відповідачем конкретної ставки, застосованої банком у розрахунку.
Надані Умови від 27 листопада 2020 року передбачають порядок нарахування процентів та їх погашення за рахунок власних коштів клієнта або кредитного ліміту. Проте наявність такого механізму не доводить сама собою погодження конкретного розміру процентної ставки.
Отже, суд визнає доведеним факт виникнення кредитних правовідносин і обов`язок відповідача повернути фактично використані кошти, однак окремо перевіряє, чи підтверджено розмір заборгованості, заявлений до стягнення як основна сума кредиту.
Щодо розміру заборгованості
Згідно з розрахунком заборгованості станом на 04 січня 2026 року банк визначив загальний залишок заборгованості за наданим кредитом у розмірі 22 532,64 грн, зазначивши заборгованість за процентами, пенею та іншими платежами в розмірі 0,00 грн.
Водночас із розрахунку вбачається, що станом на 01 березня 2025 року залишок поточної заборгованості за наданим кредитом становив 32 430,56 грн, а заборгованість за процентами - 5 477,60 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості на зазначену дату становила 37 908,16 грн.
02 березня 2025 року банк переніс зазначену суму до простроченої заборгованості. У подальшому розрахунок відображає платежі відповідача, які зменшили загальний залишок до 22 532,64 грн.
Зокрема, враховано платежі в розмірі 3 800,00 грн 12 квітня 2025 року, 310,54 грн 19 квітня 2025 року, 525,00 грн 29 травня 2025 року, 180,00 грн, 200,00 грн, 630,00 грн та 1 000,00 грн 30 травня 2025 року, 2 839,00 грн 30 червня 2025 року, 2 400,00 грн 24 серпня 2025 року, 3 300,00 грн 31 серпня 2025 року та 190,98 грн 09 листопада 2025 року.
Загальна сума цих платежів становить 15 375,52 грн. Різниця між заборгованістю станом на 02 березня 2025 року в розмірі 37 908,16 грн та врахованими платежами становить 22 532,64 грн, що відповідає заявленій ціні позову.
Отже, арифметична правильність визначення банком кінцевого залишку підтверджується розрахунком. Проте сама відповідність арифметики не свідчить про обґрунтованість включення всіх складових цього залишку до основної суми кредиту.
Пункт 5.10.1 розділу II Умов передбачає можливість списання процентів за рахунок кредитного ліміту. Такий механізм може зумовлювати збільшення облікового залишку заборгованості за кредитом на суму процентів, які банк нарахував і спрямував на погашення за рахунок кредитних коштів.
Однак бухгалтерське відображення відповідної суми як заборгованості за тілом кредиту не змінює правової природи платежу та не перетворює проценти на кошти, фактично отримані позичальником для власного використання.
У розглядуваній справі розрахунок банку прямо відображає окрему процентну складову в розмірі 5 477,60 грн станом на 01 березня 2025 року, яка надалі була включена до загальної простроченої заборгованості. Після цієї дати розрахунок не містить нових нарахувань процентів, а відображає лише погашення загальної заборгованості.
За таких обставин зазначена процентна складова не може бути стягнута як основна сума кредиту лише з тієї підстави, що після перенесення заборгованості банк обліковував її у складі загального залишку.
Посилання позивача на статтю 1048 ЦК України не дає підстав для стягнення саме заявленої суми процентів за ставкою 37,2 % річних, оскільки банк не довів погодження відповідачем цієї ставки.
Передбачене частиною першою статті 1048 ЦК України визначення процентів на рівні облікової ставки Національного банку України за відсутності іншого встановленого договором розміру не усуває необхідності подати відповідний розрахунок. Окремої вимоги про стягнення процентів, обчислених у такий спосіб, позивач не заявив.
Відповідно до статті 81 ЦПК України саме позивач повинен довести обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог. Суд не вправі підміняти позивача у визначенні змісту позовних вимог та самостійно формувати замість нього інший розрахунок процентної заборгованості.
Відтак суд вважає доведеним право позивача на стягнення заборгованості за фактично використаними кредитними коштами, за винятком суми процентної заборгованості 5 477,60 грн, включення якої до заявленого як основний борг залишку не підтверджено належними доказами погодження відповідної процентної ставки.
Розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить: 22 532,64 грн - 5 477,60 грн = 17 055,04 грн.
У цій частині позов підлягає задоволенню. У задоволенні вимоги про стягнення решти 5 477,60 грн належить відмовити.
Щодо судових витрат
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем заявлено вимоги на суму 22 532,64 грн та сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.
Оскільки позов задоволено частково на суму 17 055,04 грн, частка задоволених вимог становить приблизно 75,69 % від ціни позову.
Відповідно, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 015,18 грн, що відповідає частці задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 263-265, 274, 279 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1048, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання банківських послуг задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 09 грудня 2020 року в розмірі 17 055 (сімнадцять тисяч п`ятдесят п`ять) гривень 04 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 2 015 (дві тисячі п`ятнадцять) гривень 18 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», місцезнаходження м.Київ, вул.Оленівська, буд.23, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення суду складено 10.11.2026 року.
Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО