Рішення № 141380428 у справі № 303/2747/26 від 10.11.2026

Справа № 303/2747/26

2/303/1224/26

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія « Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 9017678 від 03 травня 2025 року в загальному розмірі 18 442,20 грн, з яких 5 943,00 грн - заборгованість за основною сумою кредиту, 7 069,20 грн - заборгованість за процентами, 5 430,00 грн - заборгованість за штрафами, а також понесених судових витрат.

Позов обґрунтовано тим, що 03 травня 2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 укладено в електронній формі договір № 9017678 про надання споживчого кредиту. У подальшому 04 травня 2025 року сторонами укладено додаткову угоду, якою загальний розмір кредиту збільшено до 6 000,00 грн.

16 січня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16012026. До матеріалів позову долучено договір факторингу, акт прийому-передачі Реєстру боржників, платіжну інструкцію згідно з договором факторингу та витяг з Реєстру боржників. У витягу зазначено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 9017678 у розмірі 18 442,20 грн.

Позивач просить стягнути заборгованість у заявленому розмірі та понесений судовий збір у сумі 2 662,40 грн. У позовній заяві окремої суми витрат на професійну правничу допомогу не заявлено.

Відповідачка належним чином повідомлеа про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву, однак у встановлений судом строк відзив на позов не подала доказів виконання зобов`язань за кредитним договором або спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суду не надала.

Враховуючи положення частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Із договору № 9017678 про надання споживчого кредиту від 03 травня 2025 року вбачається, що його укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_2 в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора.

Умовами договору передбачено кредитування на строк 360 днів, із періодичністю сплати процентів кожні 30 днів. Стандартна процентна ставка визначена у розмірі 1,00 відсотка на день, а знижена - 0,95 відсотка на день за умови виконання передбачених договором умов.

Додатковою угодою від 04 травня 2025 року сторони погодили збільшення загального розміру кредиту з 3 000,00 грн до 6 000,00 грн. У цій же угоді визначено стандартну денну процентну ставку 1,00 відсотка.

Факт надання кредиту підтверджується наявними у матеріалах доказами перерахування коштів. З документів первісного кредитора вбачається перерахування 3 000,00 грн 03 травня 2025 року та 3 000,00 грн 04 травня 2025 року, тобто загалом 6 000,00 грн. Таким чином, обставина фактичного надання відповідачу кредитних коштів підтверджена не лише умовами договору, а й документом, що відображає здійснення відповідних транзакцій.

Відповідно до статей 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, а договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За змістом статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, суд встановлює факт виникнення у відповідача обов`язку з повернення отриманих 6 000,00 грн та сплати передбачених договором процентів і платежів, пов`язаних із порушенням зобов`язання.

16 січня 2026 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу № 16012026.

Відповідно до пункту 1.2 цього договору перехід права вимоги від клієнта до фактора відбувається у момент підписання сторонами акта прийому-передачі Реєстру боржників. До матеріалів справи долучено такий акт, а також витяг з Реєстру боржників, у якому зазначено відповідача, номер кредитного договору та розмір заборгованості.

Таким чином, надані документи індивідуалізують передане право вимоги щодо ОСОБА_2 і кредитного договору № 9017678.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином.

За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Отже, суд вважає доведеним факт набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача за договором № 9017678.

З картки обліку договору вбачається, що після надання 6 000,00 грн кредиту 31 травня 2025 року здійснено платіж у розмірі 1 681,50 грн, із якого 57,00 грн зараховано в рахунок основного боргу та 1 624,50 грн - у рахунок процентів.

У результаті залишок основної суми кредиту становить 5 943,00 грн.

Надалі платежів у рахунок погашення основного боргу матеріали розрахунку не містять. Отже, станом на дату формування заборгованості непогашеним залишком основної суми кредиту є 5 943,00 грн.

Заявлений позивачем розмір заборгованості за тілом кредиту відповідає даним розрахунку та Реєстру боржників.

Тому вимога про стягнення 5 943,00 грн заборгованості за основною сумою кредиту підлягає задоволенню.

Умовами договору встановлено стандартну процентну ставку 1,00 відсотка на день, яка застосовується протягом строку кредиту. Строк кредитування визначено у 360 днів.

Законодавством встановлено імперативне обмеження максимальної денної процентної ставки за договорами споживчого кредиту, укладеними після 24 грудня 2023 року, на рівні 1 відсотка.

У цій справі застосована позивачем стандартна ставка становить саме 1,00 відсотка на день, тобто встановленого законом максимального розміру не перевищує.

Розрахунок заборгованості містить послідовне відображення нарахувань. За період дії зниженої ставки нараховано 1 680,96 грн процентів, за період застосування стандартної ставки - 7 012,74 грн. Загальна сума нарахованих процентів становить 8 693,70 грн.

Із здійсненого 31 травня 2025 року платежу 1 624,50 грн зараховано в рахунок процентів. Таким чином: 8 693,70 грн - 1 624,50 грн = 7 069,20 грн. Саме така сума зазначена як залишок заборгованості за процентами у Реєстрі боржників та позовній заяві.

При цьому проценти нараховані в межах погодженого договором 360-денного строку кредитування. Тому підстав для застосування підходу щодо недопустимості нарахування договірних процентів після закінчення строку кредитування у цій справі немає.

Отже, вимога про стягнення 7 069,20 грн процентів є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Пунктом 6.4 договору передбачено відповідальність у вигляді штрафу: 270,00 грн на четвертий день невиконання або неналежного виконання зобов`язання та 60,00 грн починаючи з п`ятого дня за кожний день такого невиконання.

Пунктом 6.4.3 договору визначено порядок розрахунку штрафу, а пунктом 6.4.6 передбачено його обмеження відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування».

Із наданої позивачем картки обліку договору вбачається, що нарахування штрафу розпочато 16 червня 2025 року. Надалі у розрахунку відображалося нарахування штрафу та пені за кожний день прострочення. Станом на 28 вересня 2025 року загальна сума заборгованості за цими складовими становила 5 430,00 грн, після чого нарахування штрафу та пені припинено.

Зазначена сума 5 430,00 грн також включена позивачем до розміру переданого права грошової вимоги та зазначена у витягу з Реєстру боржників як заборгованість за пенею та штрафами.

Водночас відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого йому було надано кредит, позичальник у період, визначений цією нормою, звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) зобов`язань. Нараховані за відповідний період неустойка (штраф, пеня) та інші передбачені договором платежі підлягають списанню кредитодавцем.

Установлено, що договір про надання споживчого кредиту № 9017678 укладено 03 травня 2025 року, а нарахування заявлених позивачем штрафних санкцій здійснювалося у період з червня по вересень 2025 року. Отже, усі заявлені до стягнення 5 430,00 грн пені та штрафів нараховані за прострочення виконання зобов`язань у період дії зазначеного спеціального правила.

Посилання позивача на умови договору щодо нарахування штрафу не може бути підставою для його стягнення, оскільки договірні умови не можуть встановлювати обов`язок споживача сплачувати неустойку всупереч імперативному припису закону.

При цьому встановлене частиною третьою статті 21 Закону України «Про споживче кредитування» обмеження сукупної суми неустойки та інших платежів подвійним розміром суми, одержаної споживачем, не змінює наведеного висновку. Зазначена норма визначає граничний розмір неустойки, яка може підлягати сплаті за договором про споживчий кредит, але не виключає застосування спеціальної норми пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України щодо звільнення споживача від сплати неустойки за прострочення у відповідний період.

За таких обставин вимога про стягнення 5 430,00 грн пені та штрафів задоволенню не підлягає.

Таким чином, встановлені судом складові заборгованості становлять: 5 943,00 грн - основна сума кредиту; 7 069,20 грн - проценти; 5 430,00 грн - пеня та штрафи, у стягненні яких належить відмовити. Отже, розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить: 5 943,00 + 7 069,20 = 13 012,20 грн.

Зазначена сума визначена судом виходячи з підтверджених матеріалами справи складових заборгованості та з урахуванням того, що заявлені до стягнення пеня та штрафи у розмірі 5 430,00 грн не підлягають стягненню.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Позивачем заявлено до відшкодування судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. У позовній заяві зазначено, що позов подано в електронній формі із застосуванням коефіцієнта 0,8, а до матеріалів позову долучено оригінал платіжної інструкції про сплату судового збору.

Оскільки позов задоволено частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ціна позову становила 18 442,20 грн, задоволено позовних вимог на суму 13 012,20 грн.

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі: 2 662,40 ? 13 012,20 / 18 442,20 = 1 878,50 грн.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за договором № 9017678 про надання споживчого кредиту від 03 травня 2025 року в загальному розмірі 13 012,20 грн (тринадцять тисяч дванадцять гривень 20 копійок), у тому числі:

?5 943,00 грн (п`ять тисяч дев`ятсот сорок три гривні 00 копійок) - заборгованість за основною сумою кредиту;

?7 069,20 грн (сім тисяч шістдесят дев`ять гривень 20 копійок) - заборгованість за процентами.

У задоволенні вимоги про стягнення 5 430,00 грн (п`ять тисяч чотириста тридцять гривень 00 копійок) пені та штрафів - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1 878,50 грн (одна тисяча вісімсот сімдесят вісім гривень 50 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, IBAN № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк».

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО