Рішення № 141380451 у справі № 303/5134/26 від 10.11.2026

Справа №303/5134/26

2/303/2387/26

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства « Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Акцент-Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позивач зазначив, що 19.09.2025 року між сторонами укладено кредитний договір № АВН0СТ155101758272843196, відповідно до умов якого відповідачу було надано кредит в розмірі 11 000 гривень, строком на 36 місяців, зі сплатою 85% річних.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за кредитним договором станом на 09.06.2026 року утворилася заборгованість у розмірі 14 355,11 грн., з яких 10 694,18 грн - заборгованість за тілом кредиту та 3492,92 грн - заборгованість за процентами, 168,01 грн. - заборгованість за пенею.

Позивач також просив стягнути з відповідача понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву, однак у встановлений судом строк відзив на позов не подав, доказів виконання зобов`язань за кредитним договором або спростування обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суду не надав.

Враховуючи положення частини восьмої статті 178 та частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підтвердження укладення кредитного договору та його умов позивачем надано заяву-анкету, паспорт споживчого кредиту, витяг з Умов та Правил надання банківських послуг, тарифи банку, довідку про встановлення кредитного ліміту, довідку про видані картки, виписку за рахунком та розрахунок заборгованості.

З наданих матеріалів убачається, що 19.09.2025 року відповідачу було надано кредит у розмірі 11 000 гривень, строком на 36 місяців, зі сплатою 85% річних.

Наданою банком випискою за рахунком підтверджується здійснення за рахунком операцій, пов`язаних із використанням кредитних коштів.

Таким чином, матеріали справи підтверджують як факт виникнення кредитних правовідносин між сторонами, так і фактичне використання відповідачем наданого кредиту.

За розрахунком заборгованості станом на 09.06.2026 року заборгованість за основною сумою кредиту становить 10 694,18 грн, за процентами - 3 492,92 грн, за пенею - 168,01 грн., загальна сума заборгованості - 14 355,11 грн.

Суд враховує, що надані банком документи містять відомості щодо умов кредитування, розміру кредитного ліміту, руху коштів за рахунком та нарахування процентів. При цьому розрахунок заборгованості узгоджується з даними виписки за рахунком та іншими наданими банком документами.

Паспорт споживчого кредиту містить інформацію щодо кредитних продуктів банку та процентних ставок за ними. У матеріалах справи також наявні Умови та Правила надання банківських послуг і тарифи банку, які є складовими документального оформлення кредитних правовідносин.

Оцінюючи надані докази в їх сукупності, суд не вбачає підстав вважати недоведеним право позивача на отримання процентів за користування кредитними коштами. Належних та допустимих доказів погашення відповідачем заборгованості в іншому розмірі, неправильності наведеного позивачем розрахунку або відсутності підстав для нарахування заявлених процентів матеріали справи не містять.

У відповідності до ч.18 прикінцевих та перехідних положення ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а саме до задоволення підлягає вся заборгованість по тілу кредиту та процентах (14 187,10 гривень), за виключенням вимоги про стягнення пені (в розмірі - 168,01 гривень), яка у період воєнного стану нарахуванню та стягненню не підлягає.

Ухваливши рішення по суті справи суд повинен вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами відповідно до статті 141 ЦПК України, згідно з частиною першою якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 631,24 гривень (14187,1 : 14355,11 х 100 = 98,83%), (2662,40 х 98,83%) сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 13, 76-81, 89, 141, 258, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №АВН0СТ155101758272843196 від 19.09.2025 року у розмірі 14 187 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят сім) гривень 10 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» - 2631 (дві тисячі шістсот тридцять одна) гривня 24 копійки сплаченого судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження м.Дніпро, вул.Батумська, буд.11, код ЄДРПОУ 14360080, МФО 307770, рах. № НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО