Рішення № 141380452 у справі № 303/5473/26 від 10.11.2026

Справа № 303/5473/26

2/303/2520/26

ряд. стат. звіту №38

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в особі судді Мирошниченка Ю. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 202581 від 29.09.2025 року.

Позивач зазначив, що 29.09.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 202581, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти.

Позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором та зазначає, що право вимоги за цим договором перейшло до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» на підставі договору факторингу.

За твердженням позивача, станом на 22.06.2026 року заборгованість за кредитним договором становить 11 171,70 грн, з яких 6 945 грн - заборгованість за тілом кредиту, 3 725,70 грн - заборгованість за процентами та 501 грн - заборгованість за комісією.

Позивач просить стягнути зазначену заборгованість, а також понесені судові витрати, у тому числі 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення строку для подання відзиву, однак у встановлений судом строк відзив на позов не подав.

Справа розглядається судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов таких висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 10.10.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025, за пунктом 4.1 якого право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного акта приймання-передачі Реєстру прав вимог.

04.03.2026 року сторони договору факторингу підписали Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло відповідний Реєстр прав вимог.

У Реєстрі прав вимог № 6 зазначено ОСОБА_1 , кредитний договір № 202581 від 29.09.2025 та відповідну заборгованість: 6 945 грн за основним боргом, 3 725,70 грн за процентами, 501,00 грн за комісією, 1 200 грн за штрафами, загалом 12 371,70 грн.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено як існування первісного кредитного зобов`язання, так і перехід до позивача права вимоги за кредитним договором № 202581.

Відповідно до статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові право грошової вимоги до третьої особи.

Отже, укладення договору факторингу саме по собі не припиняє зобов`язання боржника, а зумовлює заміну кредитора у відповідному грошовому зобов`язанні.

При цьому згідно з умовами договору факторингу № 10102025 право вимоги до боржника переходить до фактора з моменту підписання акта приймання-передачі відповідного Реєстру прав вимог. Такий акт щодо Реєстру прав вимог № 6 підписано 04.03.2026 р. Отже, саме з цієї дати ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 202581.

З матеріалів справи також убачається, що фінансування за Реєстром прав вимог № 6 фактично здійснено позивачем.

За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти, а позичальник - повернути кредит та сплатити проценти.

Договір про споживчий кредит № 202581 від 29.09.2025 укладено в електронній формі та підписано відповідачем із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 6220640c, що відповідає передбаченому договором порядку його укладення та вимогам частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» та статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

На підтвердження виконання кредитодавцем обов`язку щодо надання кредитних коштів у матеріалах справи міститься Витяг з Довідки про перерахування грошових коштів.

Наведені відомості узгоджуються з умовами кредитного договору щодо способу та розміру надання кредиту, а також з даними виписки з особового рахунку, відповідно до якої 29.09.2025 позичальнику надано кредит за договором № 202581.

Оцінюючи зазначені докази у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд враховує також постанову Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 679/1103/23, у якій Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо підтвердження отримання позичальником кредитних коштів довідкою про їх перерахування, що містила, зокрема, відомості про платіжну систему, номер платежу та платіжну картку. У цій справі Витяг з Довідки про перерахування грошових коштів також містить індивідуалізовані відомості про конкретну операцію, які узгоджуються з умовами кредитного договору та даними виписки з особового рахунку.

Отже, суд доходить висновку, що Витяг з Довідки про перерахування грошових коштів разом з умовами кредитного договору та даними виписки з особового рахунку є достатніми для висновку про виконання первісним кредитором обов`язку щодо надання відповідачу кредитних коштів.

Встановивши факт надання кредитних коштів, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 зобов`язаний повернути суму кредиту та сплатити передбачені договором платежі у встановлені договором строки.

Суд бере до уваги, що визначений кредитним договором строк кредитування закінчився. Розрахунок заборгованості не містить нарахування договірних процентів після закінчення цього строку.

Такий порядок розрахунку відповідає умовам договору та правовому підходу Верховного Суду, відповідно до якого проценти за користування кредитом нараховуються в межах визначеного договором строку кредитування (постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 11 171,70 грн заборгованості є обґрунтованими та підтвердженими належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивач просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягають задоволенню у повному обсязі, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується відповідним платіжним документом. Отже, зазначена сума підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ».

Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Відповідно до частини четвертої цієї статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на їх виконання, обсягом наданих послуг, а також ціною позову та (або) значенням справи для сторони.

Частиною п`ятою статті 137 ЦПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про їх зменшення. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц зазначила, що при вирішенні питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має враховувати критерії дійсності таких витрат, їх необхідності та розумності їх розміру.

Отже, за умови належного підтвердження витрат на професійну правничу допомогу суд не вправі з власної ініціативи зменшувати їх розмір з підстав неспівмірності, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 137 ЦПК України таке зменшення здійснюється за клопотанням іншої сторони. Водночас відповідно до частини третьої статті 137 та статті 81 ЦПК України обов`язок доведення понесених витрат покладається на особу, яка заявляє вимогу про їх відшкодування.

У справі, що розглядається, на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подано Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, Додаткову угоду № 25771556443 від 20.04.2026 року, якою визначено доручення щодо надання правничої допомоги у справі про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором № 202581 від 29.09.2025 року, а також Акт прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з актом прийому-передачі наданих послуг адвокатським бюро зазначено надання послуг зі складання позовної заяви вартістю 5 000 грн, вивчення матеріалів справи вартістю 1 000 грн, підготовки та подання адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів вартістю 500 грн та підготовки клопотання щодо отримання такої інформації вартістю 500 грн. Загальна вартість зазначених послуг становить 7 000 грн.

Відповідно до умов договору про надання правничої допомоги та додаткової угоди до нього у позивача виник обов`язок сплатити адвокатському бюро гонорар у розмірі 7 000,00 грн, що відповідає вартості послуг, визначеній в акті прийому-передачі наданих послуг.

Відповідач не заперечував проти розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, не заявляв клопотання про їх зменшення та не надав доказів їх неспівмірності. Обсяг і вартість наданих послуг підтверджуються договором про надання правничої допомоги від 20 січня 2026 року, додатковою угодою до нього від 20.04.2026 року та актом прийому-передачі, тому суд вважає витрати доведеними.

З урахуванням змісту та обсягу зазначених в акті послуг, їх вартості, ціни позову та відсутності відповідного клопотання відповідача суд не встановив підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, а також повної або часткової відмови у відшкодуванні заявлених витрат.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 662,40 грн судового збору та 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 202581 від 29.09.2025 року у розмірі 11 171 (одинадцять тисяч сто сімдесят одна) гривня 70 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок витрат зі сплати судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» 7 000 (сім тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження: 01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 10.11.2026 року.

Суддя Юрій МИРОШНИЧЕНКО