СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 306/768/26
Провадження № 2/306/821/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 листопада 2026 року м. Свалява
Свалявський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого-судді Вінер Е.А.
з секретарем судового засідання: Чубірка О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в місті Сваляві цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" СОЛВЕНТІС" (адреса: м. Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В :
ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , у якому представник позивача просить стягнути з відповідача у судовому порядку заборгованість за кредитним договором №4288955 від 14.12.2020 року у розмірі 45921 грн., сплачений судовий збір за подання позову до суду у розімірі 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2026 року справу № 306/768/26 (провадження №2/306/821/26) передано на розгляд судді Свалявського районного суду Вінер Е.А. (а.с.29).
28 квітня 2026 року суддею Свалявського районного суду Закарпатської області Вінер Е.А. винесено ухвалу про відкриття провадження у справі (а.с. 31).
Ухвалою суду від 26.10.2026 року суд у задоволенні клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» Щава Є.В. про поновлення процесуального строку для подання клопотання про витребування доказів відмовив. Клопотання представника ТОВ «ФК «Солвентіс» про витребування доказів у справі №306/768/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Солвентіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишив без задоволення (а.с.49-50)
В судове засідання представник позивача не з`явився, в поданому ним позові зазначив про розгляд справи у відсутності представника ТОВ «ФК «Солвентіс». Проти винесення заочного рішення не заперечував (а.с. 12).
Відповідач у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлена належним чином (а.с. 32-33), про причини неявки суд не повідомила. Розміщено оголошення на веб-сайті Свалявського районного суду Закарпатської області про виклик відповідача ОСОБА_1 у судове засідання (з опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи, а.с.51). Відповідач відзив (заперечення) на позовну заяву не подала. Відповідачу роз`яснено, що в разі ненадання нею відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ст.247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне. суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 14.12.2020 року між товариством з обмеженою відповідальністю «АЛЕКСКРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір № 4288955 про надання кредиту з використанням одноразового пароля. ТОВ "АЛЕКСКРЕДИТ" направило ОСОБА_1 електронне повідомлення (СМС) одноразовий ідентифікатор, при введенні якого відповідачка підтвердила прийняття умов договір № 4288955 про надання кредиту та отримала кредитні кошти на картковий рахунок у сумі 7000 грн.
29.10.2025 року ТОВ «АЛЕКСКРЕДИТ» за договором факторингу № 29/10-2025 відступило право грошових вимог до позичальників на користь ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» .
31.10.2025 року ТОВ «СЕКВОЯ КАПІТАЛ» за договором факторингу №ДФ-31102025 відступило право грошових вимог до позичальників на користь ТОВ «ФК "СОЛВЕНТІС".
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно договору факторингу сума боргу відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" становить 45921 грн., яка складається: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38921 грн. - заборгованість за відсотками; заборгованість за штрафами/пенею відсутня.
Враховуючи, що на підставі договору відступлення права вимоги та факторингу відбулася заміна на нового кредитора - ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС", суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" про стягнення заборгованості з відповідача є обґрунтованими.
Предметом судового розгляду є стягнення заборгованості за договором, укладеним в електронній формі. Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів статті 11 ЦК України, виникли права та обов`язки, які витікають із кредитного договору.
Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені статтею 203 ЦК України.
Пунктами 5 та 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України " Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Відповідно до ст. ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Частиною 1 ст.1049 ЦК України передбачено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.
Суд враховує, що ОСОБА_1 порушила умови укладеного кредитного договору №4288955 від 14.12.2020 року, грошові кошти позивачу добровільно повною мірою не повернуто, приймає до уваги, що підписуючи договір, відповідач погодилася на укладання договору саме такого змісту.
З огляду на вищенаведене, враховуючи встановлені та перевірені у судовому засіданні докази, обставини справи, аналізуючи надані позивачем докази на обґрунтування позовних вимог, суд доходить висновку, що позов в частині стягнення заборгованості з відповідача необхідно задовольнити.
Відповідно до п.2 ч.5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначаються розподіл судових витрат. Відповідно до п.6 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення судового рішення суд вирішує питання розподілу між сторонами судових витрат; ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Судовий збір сплачено та зараховано до спеціального фонду Державного бюджету України відповідно до платіжної інструкції в національній валюті №4288955 від 10.04.2026 року у розмірі 2662,40 грн. (у відповідності до ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" - при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору).
При вирішенні питання щодо розподілу судового збору, суд ураховує, що відповідно до п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову, судові витрати покладаються на відповідача, відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору в сумі 2662,40 грн.
При зверненні з позовом у позовній заяві ТОВ «ФК «СОЛВЕНТІС» було зазначено про наявність судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6000 грн.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав (пунктом 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права).
За частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Частиною 2 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з положеннями ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Вартість наданих послуг адвокатом визначена у розмірі 6000 грн.
На підтвердження понесених витрат представником позивача надано: договір №43657029/06 від 02.01.2026 року про надання правової допомоги, укладений між ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" та ФОП ОСОБА_2 ; акт надання послуг на підтвердження факту надання правової допомоги №4288955 від 27.03.2026 року за договором №43657029/06 про надання правової допомоги від 02.01.2026 року; детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних ФОП Міньковською А.В., необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ "ФК "СОЛВЕНТІС" щодо стягнення кредитної заборгованості.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення стягнення витрат із відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних із отриманням правової допомоги в розмірі 6000,00 гривень.
Керуючись ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. 13, 76, 81, 89, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд,
У Х В А Л И В :
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" СОЛВЕНТІС" (адреса: м. Бровари, вул.Симона Петлюри, буд. 21/1, код ЄДРПОУ 43657029) до ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" (код ЄДРПОУ 43657029) заборгованість за кредитним договором №4288955 від 14.12.2020 року у розмірі 45921 грн., а саме: 7000 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 38921 грн. - заборгованість за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "СОЛВЕНТІС" (код ЄДРПОУ 43657029) сплачений судовий збір в сумі 2662,40 грн. та 6000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Закарпатського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ-СУДДЯ Е.А.Вінер
10.11.2026 року.