Ухвала № 141380541 у справі № 308/16535/26 від 11.11.2026

Справа № 308/16535/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2026 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Голяни О.В., за участю секретаря судового засідання Івашкович Д.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення права власності,-

у с т а н о в и в :

Суть заяви про забезпечення позову.

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви, в якій просить заборонити ОСОБА_2 відчужувати належну їй 1/2 частку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також заборонити суб`єктам державної реєстрації прав проводити державну реєстрацію переходу права власності на вказану частку.

Заяву мотивує наміром звернутися до суду з позовом про припинення права власності ОСОБА_2 на зазначену частку та визнання за ним права власності на неї на підставі статті 365 ЦК України.

На обґрунтування необхідності забезпечення позову посилається на наявність конфлікту між співвласниками щодо користування та утримання спільного майна, а також на неодноразові спроби відповідачки продати належну їй частку житлового будинку, що підтверджується її нотаріально посвідченою заявою від 31 січня 2025 року, подальшим листуванням сторін та розміщенням оголошень про продаж домоволодіння. Вважає, що відчуження спірної частки третім особам може істотно ускладнити ефективний захист його прав у межах майбутнього судового провадження.

Процесуальні дії по справі.

Протоколом автоматизованого розподілу вказаної заяви між суддями Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10.11.2026 вказану заяву передано на розгляд головуючого судді Голяни О.В.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи відповідно до статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК).

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК у зв`язку із тим, що в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши вказану заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася із такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій відповідача, які можуть перешкодити реальному та ефективному захисту його прав у разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття таких заходів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист чи поновлення порушених або оспорюваних прав чи інтересів позивача.

Отже, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності застосування відповідного заходу, наявність зв`язку між таким заходом та предметом майбутнього спору, реальність загрози утруднення ефективного захисту прав заявника, а також дотримання балансу інтересів сторін та інших осіб.

Як убачається з матеріалів заяви, ОСОБА_1 має намір звернутися до суду з позовом до ОСОБА_2 про припинення її права власності на 1/2 частку житлового будинку та визнання за ним права власності на цю частку на підставі статті 365 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду за позовом інших співвласників за наявності передбачених цією нормою умов. Згідно з частиною другою цієї статті суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Отже, предметом майбутнього спору є припинення права власності відповідачки на конкретну частку нерухомого майна та набуття заявником права власності на неї.

З матеріалів заяви вбачається, що заявник та відповідачка є співвласниками житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кожному з яких належить по 1/2 частці.

Оцінюючи доводи заявника щодо наявності загрози відчуження спірного майна, суд бере до уваги надані ним докази в їх сукупності.

Так, 31 січня 2025 року відповідачка направила ОСОБА_3 нотаріально посвідчену заяву про намір продати належну їй 1/2 частку житлового будинку та земельну ділянку із зазначенням вартості майна. Надалі відбувалося листування щодо можливого укладення договору купівлі-продажу, а також надано матеріали, які, за твердженням заявника, підтверджують розміщення оголошень про продаж домоволодіння.

Зазначені обставини свідчать про вчинення відповідачкою конкретних дій, спрямованих на продаж нерухомого майна.

Суд бере до уваги, що в разі відчуження спірної частки іншій особі відбудеться зміна суб`єкта права власності на майно, щодо якого заявник має намір пред`явити позов про припинення права власності відповідачки та визнання права власності за собою. Це може зумовити необхідність залучення нового власника до справи, зміну суб`єктного складу учасників процесу та уточнення позовних вимог, а отже, істотно ускладнити ефективний захист прав заявника.

Отже, між обраним заявником заходом забезпечення позову та предметом майбутніх позовних вимог існує безпосередній зв`язок, оскільки заборона стосується саме тієї частки нерухомого майна, право власності на яку заявник має намір набути за рішенням суду.

Вирішуючи питання про співмірність обраного заходу забезпечення позову, суд враховує, що заборона відповідачці відчужувати належну їй 1/2 частку житлового будинку не позбавляє її права володіння та користування майном, не змінює обсягу належних їй прав, а лише тимчасово обмежує можливість розпорядження спірною часткою до вирішення спору по суті.

Натомість невжиття такого заходу за наявності підтверджених обставин щодо попередніх спроб продажу майна створює ризик його відчуження третій особі, що може істотно ускладнити ефективний захист прав заявника.

Таким чином, суд вважає, що негативні наслідки від тимчасового обмеження відповідачки у праві розпорядження належною їй часткою є співмірними з метою забезпечення позову та не становлять надмірного втручання у її право власності.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлений захід забезпечення позову у вигляді заборони відповідачці відчужувати належну їй 1/2 частку житлового будинку є обґрунтованим, адекватним та співмірним із майбутніми позовними вимогами, а його невжиття може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів заявника.

Водночас суд не вбачає підстав для застосування іншого заявленого заходу забезпечення позову, а саме заборони державним реєстраторам, нотаріусам та іншим суб`єктам державної реєстрації прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо належної відповідачці 1/2 частки житлового будинку.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 150 ЦПК України заборона іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору є самостійним видом забезпечення позову.

Разом із тим застосування такого заходу має бути необхідним для досягнення мети забезпечення позову та відповідати критеріям адекватності й співмірності.

У цій справі заявником не наведено обставин, які б свідчили про необхідність додаткового обмеження діяльності суб`єктів державної реєстрації. Зокрема, матеріали заяви не містять відомостей про вчинення такими особами реєстраційних дій щодо переходу права власності на спірну частку або про наявність інших обставин, які б свідчили про недостатність заборони відповідачці відчужувати належне їй майно.

При цьому заборона відповідачці вчиняти дії, спрямовані на відчуження належної їй частки, є безпосередньо спрямованою на збереження існуючого стану спірних правовідносин та запобігання зміні власника майна до вирішення спору по суті.

За таких обставин суд доходить висновку, що застосування додаткової заборони суб`єктам державної реєстрації не є необхідним для досягнення мети забезпечення позову, а тому в цій частині заява задоволенню не підлягає.

Щодо зустрічного забезпечення суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 154 ЦПК України суд може вимагати від заявника забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

У цьому випадку застосування обраного заходу не позбавляє відповідачку володіння та користування належним їй майном, а обмежує лише можливість його відчуження на час розгляду спору. Матеріали заяви не містять відомостей про наявність обставин, які б свідчили про необхідність застосування зустрічного забезпечення.

За таких обставин суд не вбачає підстав для застосування зустрічного забезпечення.

Керуючись статтями 149-154, 157, 260, 261 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред`явлення позовної заяви - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_2 вчиняти дії, спрямовані на відчуження належної їй 1/2 частки житлового будинку загальною площею 80,4 кв. м, житловою площею 50,5 кв. м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2939650621100, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

У задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню незалежно від її оскарження та відкриття виконавчого провадження.

У разі постановлення ухвали про забезпечення позову до пред`явлення позову заявник зобов`язаний пред`явити відповідний позов протягом десяти днів з дня постановлення цієї ухвали.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Олена ГОЛЯНА