Ухвала № 141380634 у справі № 334/4203/26 від 09.11.2026

Дата документу 09.11.2026

Справа № 334/4203/26

Провадження № 2-с/334/60/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року суддя Дніпровського районного суду м. Запоріжжя Козлова Н.Ю., розглянувши заяву адвоката Скуратова Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого Дніпровським районним судом м. Запоріжжя від 07 травня 2026 року у справі № 334/4203/26,

встановив:

адвокат Скуратов Д.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу виданого Дніпровським районним судом м. Запоріжжя від 07 травня 2026 року у справі № 334/4203/26 про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Водоканал», яке розташоване: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61 (ідентифікаційний номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_2 в ПАО «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення у розмірі 8243 (Вісім тисяч двісті сорок три) гривні 02 копійки та судовий збір у розмірі 332,80 гривень.

Заява мотивована наступним: ОСОБА_1 заперечує вимоги КП «Водоканал» повністю та зазначає про їх повну необґрунтованість.

КП «Водоканал» визначив заборгованість боржника за період з 01.06.2023 по 31.03.2026 у сумі 8243,02 грн, зазначивши, що її обчислено з урахуванням часткових платежів. Таке твердження не відповідає дійсності і не підтверджене документами. У заявлений період боржник сплатив за послуги КП «Водоканал» щонайменше 5648,90 грн, однак ці кошти в розрахунку стягувача не відображені. Заява не містить ні переліку платежів, які стягувач нібито врахував, ні їх зарахування за відповідними періодами. За відсутності таких відомостей розмір вимоги не можна вважати встановленим.

Довідка про стан розрахунків (додаток 4 до заяви стягувача) містить відомості про іншого споживача, ніж ОСОБА_1 . Тому вона не стосується предмета вимоги і не може бути доказом заборгованості боржника. У цій довідці загальну суму 8243,02 грн поділено на складові 3938,27 грн, 2758,91 грн, 772,92 грн і 772,92 грн, які пов`язуються з абонентським обслуговуванням з централізованого водопостачання і водовідведення та з оплатою холодного водопостачання і водовідведення. Однак довідка не містить підстав нарахування кожної складової, застосованого тарифу, розміру абонентської плати, обсягів і періодів нарахування. Як і розрахунок, довідка складена стягувачем в односторонньому порядку і первинним документом не є.

У даній справі спір про право існує щодо кожного з елементів вимоги стягувача.

На підставі викладеного представник боржника - адвокат Скуратов Д.В. просив суд скасувати вищевказаний судовий наказ та судові витрати зі сплати судового збору за подання заяви про скасування судового збору.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу та матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України, боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.

З досліджених матеріалів справи та заяви про скасування судового наказу, підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, не вбачається.

Згідно ч. 3 ст. 171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.

Щодо вимоги про стягнення суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу у розмірі 166,40 грн суд зазначає наступне.

Положення ст. 164 ЦПК України не передбачають порядку розподілу судових витрат, а саме судового збору за подачу заяви про скасування судового наказу. Частина друга вказаної статті передбачає лише можливість врахування суми судового збору, сплаченої за видачу судового наказу, до суми судового збору, яка має бути сплачена стягувачем при зверненні до суду в порядку позовного провадження.

Крім того, норми ст. 171 ЦПК України також не передбачають відшкодування судових витрат на користь особи, яка звернулась до суду із заявою про скасування судового наказу, в тому числі за рахунок стягувача.

Суд зазначає, що, в разі скасування судового наказу, стягувач має право звернутись до суду з позовом про стягнення з боржника відповідних витрат, а тому, при скасуванні судового наказу розподіл судових витрат не здійснюється.

Оскільки ст.141 ЦПК України регулює питання розподілу судових витрат в позовному провадженні, а нормами розділу ІІ ЦПК України («Наказне провадження») не передбачено стягнення із стягувача на користь боржника судового збору, сплаченого при поданні заяви про скасування судового наказу у разі її задоволення, то сплачений судовий збір не підлягає стягненню на користь боржника.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що у стягненні судового збору, сплаченого при подачі заяви про скасування судового наказу, слід відмовити, тому що відшкодування суми судового збору, сплаченого у наказному провадженні, підлягає відшкодуванню лише на користь заявника, який звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу, шляхом зарахування такого до судового збору, сплаченого у разі пред`явлення ним позову до боржника.

Водночас чинним процесуальним законодавством не передбачено відшкодування боржнику судових витрат у виді судового збору, сплаченого за подання заяви про скасування судового наказу.

Таким чином, оскільки викладена у заяві вимога про стягнення судового збору за заявою про скасування судового наказу не ґрунтується на нормах процесуального закону, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні даної вимоги.

З огляду на вищевикладене, заява про скасування судового наказу підлягає частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170, 171, 260 ЦПК України, суддя

ухвалила:

Заяву адвоката Скуратова Дмитра Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про скасування судового наказу виданого Дніпровським районним судом м. Запоріжжя від 07 травня 2026 року у справі № 334/4203/26 - задовольнити частково.

Скасувати виданий Дніпровським районним судом м. Запоріжжя судовий наказ № 334/4203/26 від 07 травня 2026 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Комунального підприємства «Водоканал», яке розташоване: м. Запоріжжя, вул. Святого Миколая, 61 (ідентифікаційний номер юр.особи 03327121, р/р НОМЕР_2 в ПАО «ПУМБ», МФО 334851) заборгованість за спожиту воду і послуги водовідведення у розмірі 8243 (Вісім тисяч двісті сорок три) гривні 02 копійки та судовий збір у розмірі 332,80 гривень.

У задоволенні вимоги про стягнення суми сплаченого судового збору за подання заяви про скасування судового наказу - відмовити.

Роз`яснити Комунальному підприємству «Водоканал», що вони мають право звернутися до суду із тими самими вимогами в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 09.11.2026 року.

Суддя: Козлова Н. Ю.