Рішення № 141380666 у справі № 334/7390/26 від 11.11.2026

Дата документу 11.11.2026

Справа № 334/7390/26

Провадження № 2/334/4935/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання. В обґрунтування свої вимог вказала на те, що 20.04.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб. Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.03.2024 у цивільній справі № 334/403/24 їхній шлюб розірвано.

12.10.2021 року позивач отримала травму. 04.10.2022, у період шлюбу, позивачу встановлена друга група інвалідності безстроково, також позивачу встановлені численні діагнози і вона тривалий час проходила лікування, а також витрачає значні кошти на придбання ліків (щонайменше 2300 грн. на місяць).

Відповідач працює водієм маршрутного автобусу та має стабільний заробіток. Автомобіль марки Mercedes-Benz червоного кольору державний реєстраційний номер НОМЕР_1 був придбаний приблизно у 2019 році, і наразі використовується відповідачем одноособово для заробітку грошей та власних поїздок.

Також відповідач чинить перешкоди позивачу у користуванні майном, яке набуто сторонами у шлюбі (не пускає на дачу) та не знімається з реєстрації у квартирі, належній позивачу, чим збільшує її навантаження зі сплати комунальних платежів на утримання цього майна.

Відповідач добровільної допомоги не надає, відтак позивач звернулась із вказаним позовом до суду та просила суд стягнути з відповідача на свою користь аліменти на своє утримання у розмірі 1/4 частини усіх його доходів.

Відповідач у відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог, вказавши на те, що фактичні шлюбні відносини, спільний побут та бюджет сторін повністю припинилися ще на початку 2019 року. Факт припинення шлюбних відносин та спільного проживання сторін саме на початку 2019 року встановлений та зафіксований у тексті рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.03.2024 року у справі № 334/403/24 про розірвання шлюбу. Це рішення набрало законної сили 11.04.2024 року.

Інвалідність ІІ групи встановлена позивачу у жовтні 2022 року, тобто через три роки після того, як сім`я фактично розпалася і сторони стали проживати окремо.

Пенсія позивача (понад 7 тис. грн) більш ніж удвічі перевищує встановлений законом прожитковий мінімум для непрацездатних осіб. Вона повністю забезпечена житлом.

Твердження про високий дохід водія є застарілим. До травня 2026 року відповідач взагалі не працював. У травні 2026 року він працевлаштований водієм маршрутного таксі та отримує мінімальну заробітну плату, розмір якої менший ніж розмір пенсії позивача.

Відповідач 28.01.2026 року уклав новий офіційний шлюб. На його утриманні перебуває нова родина, зокрема тяжкохвора матір теперішньої дружини (теща) ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка потребує постійних витрат. Сам відповідач (56 років) страждає на важку гіпертонічну хворобу ІІ стадії, ступінь ІІІ та пароксизмальну форму фібриляції передсердь (ФП) та також потребує лікування та значних витрат.

Від шлюбу з відповідачем спільних дітей немає. Проте позивач має 6 (шістьох) власних повнолітніх працездатних дітей від попередніх шлюбів.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 04.08.2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі з викликом (повідомленням) сторін, призначене судове засідання.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

20.04.2002 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, який зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Ленінського районного управління юстиції міста Запоріжжя, актовий запис № 183, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 20.04.2002 року.

Рішенням Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 11.03.2024 у справі № 334/403/24 шлюб між сторонами розірваний.

ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК серія 12ААГ 154048 від 04.10.2022.

Середня пенсія ОСОБА_1 за період з жовтня 2025 року по березень 2026 року складає 6475,74 грн.

Середня заробітна плата ОСОБА_2 за період з травня 2026 року по липень 2026 року складає 5 825,68 грн.

Згідно із довідкою №8541-06.4-27 від 13.04.2026 року разом із ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

IV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі за текстом - ЦПК України) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, як беруть участь у справі.

Згідно ч. 2 ст. 75 Сімейного кодексу України (далі за текстом - СК України) право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Частиною третьою статті 75 СК України унормовано, що непрацездатним вважається той із подружжя, який досяг пенсійного віку, встановленого законом, або є особою з інвалідністю I, II чи III групи

За змістом ст. 12, ч. 1, 5 ,6 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Чинне законодавство у частині другій статті 75 СК України надає перелік загальних умов для надання утримання одному з подружжя: 1) його непрацездатність; 2) потреба у матеріальній допомозі; а також здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу. В даному випадку мова йде про юридичний склад, який містить юридичні факти, що є підставою для набуття одним з подружжя права на утримання і створення обов`язку для іншого з подружжя таке утримання надавати.

Поняття «здатність другого з подружжя надавати матеріальну допомогу» є суб`єктивним і на переконання суду не може бути пов`язане із певними встановленими чинним законодавством мінімумами доходів, а має бути оцінено з урахуванням дійсної можливості за рахунок доходів покрити базові потреби самої людини і додатково надати певну допомогу другому з подружжя.

Судом встановлено, . що і позивач, і відповідач мають приблизно однаковий дохід, який є трохи меншим за мінімальну заробітну плату. Відповідач вже має новий офіційний шлюб і проживає окремо від позивача.

Положення статті 75 СК України визначають, що непрацездатний член подружжя має право на утримання, водночас приписи статті 202 СК України визначають обов`язок повнолітніх дітей по утриманню своїх батьків.

У позивача є шість повнолітніх дітей, троє з яких проживають (мають зареєстроване місце проживання) разом із нею. Будь-яких відомостей щодо отримання допомоги від дітей позивачем не надано.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Разом з цим, суду не надано доказів того, що відповідач дійсно має можливість надавати допомогу позивачу, після фактичного припинення шлюбних відносин, а сам позивач перебуває у настільки нужденному стані, що потребує допомоги саме від колишнього з подружжя.

Керуючись ст. 141, 263-265, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

відмовити у задоволені позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 ) про стягнення аліментів у повному обсязі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін