Ухвала № 141380948 у справі № 452/2667/26 від 10.11.2026

Справа №452/2667/26

Провадження №2/452/1867/2026

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2026 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сацика Романа Васильовича до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

В С Т А Н О В И В :

02 липня 2026 року ОСОБА_1 в особі повноважного представника - адвоката Сацика Р.В. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 з вимогою про зменшення розміру аліментів на утримання їхньої спільної неповнолітньої дитини - доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що на підставі судового наказу, виданого 28 грудня 2022 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області, Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження №70906896, згідно з яким із позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітків (доходу) ОСОБА_1 .. Станом на 20 січня 2026 року заборгованість по сплаті аліментів відсутня, оскільки відрахування здійснюють безпосередньо із заробітної плати. 23 лютого 2019 року позивач уклав шлюб з ОСОБА_4 , про що Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області складено відповідний актовий запис №82. Від даного шлюбу позивач має двох неповнолітніх дітей - доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Представник позивача зазначив, що з моменту видачі судового наказу, тобто з 2022 року сімейний та матеріальний стан позивача докорінно змінився, що зробило подальшу виплату аліментів у розмірі 1/4 частки доходу надмірним фінансовим тягарем, який призводить до порушення прав інших членів його родини, оскільки ОСОБА_1 проживає однією сім`єю разом із дружиною ОСОБА_4 та двома неповнолітніми дітьми, повністю утримує їх, забезпечує їхній розвиток, харчування, лікування та навчання, відтак не має можливості сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частки від свого заробітку (доходу) на утримання доньки ОСОБА_3 .. За таких обставин просить суд зменшити розмір аліментів та стягувати з нього на користь ОСОБА_2 на утримання неповнолітньої дитини аліменти у розмірі 1/7 частини від усіх видів заробітку (доходу) платника аліментів на дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно.

Вирішуючи питання про можливість відкриття провадження у справі, приходжу до висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у стст.176,177 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Проте, позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Сацика Р.В. не сплатив судовий збір за подання позовної заяви, з посиланням на п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон), вказуючи на те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, а тому на підставі наведених положень закону звільняється від сплати судового збору.

Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до вимог п.13 ч.1 ст.5 Закону від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до правового висновку, викладеного у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року по справі №545/1149/17, норма п.13 ч.1 ст.5 Закону, згідно із якою учасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору, у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Відтак, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм п.13 ч.1 ст.5 Закону, суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб.

Таким чином, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року зроблено правовий висновок, згідно якого учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору за подання позовів не будь-якого характеру, а лише тих, що спрямовані на захист їх соціальних прав.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №127/23946/19.

Враховуючи, що спір у цій справі винник не з питання щодо соціального захисту позивача, як учасника бойових дій, то, у даному конкретному випадку не може бути застосований п.13 ч.1 ст.5 Закону, та, відповідно позивача не може бути звільнено від сплати судового збору саме при зверненні до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.

Частиною першою статті 4 Закону передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зі змісту ч.2 ст.4 Закону вбачається, що за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, застосовується ставка судового збору у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року становить 3328 грн. 00 коп..

Таким чином, за подання даної позовної заяви позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 1331 грн. 20 коп..

При цьому, суд звертає увагу на те, що стороною позивача ціну позову не визначено та не зазначено, а відтак не виконано вимоги ч.1 ст.176 ЦПК України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що позовна заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального закону.

За таких обставин, суд пропонує позивачу усунути недоліки позовної заяви, а саме, вказати ціну позову та сплатити судовий збір у розмірі 1% від ціни позову, але не менше 1331 грн. 20 коп., надавши суду підтвердження оплати судового збору.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

На підставі викладеного, керуючись ст.185 ЦПК України, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Сацика Романа Васильовича до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, - залишити без руху.

Надати позивачеві строк для усунення недоліків в межах 4 (чотирьох) днів з дня вручення ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Т.М. Кущ