Рішення № 141381137 у справі № 607/19078/26 від 09.11.2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.11.2026 Справа №607/19078/26 Провадження №2/607/7757/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є., відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 , просить стягнути із відповідача на користь товариства заборгованість за кредитним договором №2993507 від 08.04.2026 у розмірі 73371,1 грн.

Позов мотивовано тим, що ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 08.04.2026 уклали Договір № 2993507 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», згідно якого Товариством надано Відповідачу кошти в розмірі 29700 грн. 00 коп.

Крім того, 03.05.2026 між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору № 2993507 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.04.2026, якою Сторони домовились збільшити суму кредиту на 1000 гривень. Строк кредиту - 360 днів. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день.

Відповідачем належним чином не було виконано договірні зобов`язання, а саме: не повернуто кошти в строк на умовах, встановлених Кредитним договором та не сплачено проценти. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 73371 грн 10 коп, у тому числі: 30698 грн. 99 коп. - заборгованість за тілом кредиту (сума отриманого та неповернутого кредиту) за Кредитним договором; 27322 грн 11 коп - заборгованість по процентах (%), які були нараховані за користування Кредитними коштами; 15350 грн. 00 коп - заборгованість за штрафними санкціями.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, звернувся в суд із заявою, в якій просив розглядати справу у його відсутності.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні вказала, що між нею та позивачем укладено договір про реструктуризацію заборгованості, на виконання якого нею здійснено дві оплати по 7837 грн, на підтвердження чого надала квитанції про оплату.

Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 08.04.2026 уклали договір № 2993507 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», відповідно до умов якого сума кредиту складає 29 700 грн, строк кредиту - 360 дні, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів (п. 1.2-1.4).

Стандартна процентна ставка становить 1% в день та застосовується у межах строку кредиту (1.5.1).

Кредитний договір підписаний відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А553 08.04.2026 22:23:36.

03.05.2026 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду до Договору № 2993507 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 08.04.2026, відповідно до якої сторони домовились збільшити суму кредиту на 1000,00 гривень, у зв`язку з чим сума кредиту (загальний розмір) складає 30700 гривень.

Сторони погодили Графік платежів, який є Додатком № 1 до Договору про надання споживчого кредиту № 2993507 від 08.04.2026 в редакції Додаткової угоди від 03.05.2026, відповідно до якого дата повернення кредиту - 03.04.2027, загальний розмір процентів за користування кредитом - 101757,5 грн.

Додаткова угода підписана відповідачкою за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором Т367 03.05.2026 10:09:17.

Виконання ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» обов`язку щодо надання грошових коштів підтверджується інформаційними довідками ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260806-225 від 06.08.2026 та № 20260806-224 від 06.08.2026, які містить відомості про надходження 29700 гривень (08.04.2026) та 1000 гривень (03.05.2026) на рахунок, який належить відповідачці.

Факт отримання кредитних коштів відповідачкою не заперечується.

Кредитодавець 06.08.2026 направив Позичальнику вимогу, в якій повідомив, що станом на 06.08.2026 перед Товариством утворилася прострочена заборгованість за Договором у розмірі 73371,10 грн, яка складається з: загального розміру виданого кредиту - 30 698,99 грн, процентів за користування кредитом - 27 322,11 грн, штрафних санкцій - 15 350 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2993507 від 08.04.2026, заборгованість ОСОБА_1 станом на 06.08.2026 становить 73 371,1 грн, з яких: 30 698,99 грн - за тілом кредиту, 27 322,11 грн - за відсотками, 15 350 грн - за штрафними санкціями.

Дослідивши та оцінивши докази, суд доходить такого висновку.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Враховуючи приписи статей 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Судом першої інстанції вірно визначено, що укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19 підтверджує, що суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний позивачкою за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс- повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, що спростовує доводи касаційної скарги у цій частині».

Згідно із частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору (частина друга статті 1056-1 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (ст. ст. 1046-1053), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Положеннями частини першої статті 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 08.04.2026 уклали електронний Кредитний договір №2993507, а 03.05.2026 - Додаткову угоду до Договору № 2993507, відповідно до умов яких кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування 30700 грн.

Кошти були перераховані на рахунок відповідачки, що підтверджується інформаційними довідками ТОВ «ПЕЙТЕК».

Визначаючи розмір заборгованості, суд виходить із такого.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7750/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Як вбачається з розрахунку заборгованості, штраф в розмірі 15 350 грн нарахований відповідачеві з 10.06.2026.

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по цей час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу штрафні санкції в розмірі 15 350 грн, які стягненню не підлягають, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідача відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості (висновки ВС у постанові ВС від 30 серпня 2023 року у справі № 753/20537/18).

Відповідачкою не спростовано розмір заборгованості 58 021,10 грн (30 698,99 грн - заборгованість по тілу кредиту + 27 322,11 грн (заборгованість по процентах).

Водночас, з квитанцій № [номер приховано] від 16.09.2026 та № [номер приховано] від 21.10.2026 встановлено, що ОСОБА_1 здійснила оплати за кредитним договором № 2993507 в сумах по 7837 грн 16.09.2026 та 21.10.2026.

Отже, враховуючи часткове погашення заборгованості відповідачкою станом на дату ухвалення рішення, з відповідачки в користь позивача підлягає стягненню 42 347,10 (58 021,1 - 7837 - 7837) гривень заборгованості за Договором № 2993507 про надання споживчого кредиту.

Суд відхиляє доводи відповідачки про відсутність підстав для стягнення повного розміру заборгованості у зв`язку з укладенням договору про реструктуризацію заборгованості, виходячи з наступного.

Так, з позовом про стягнення заборгованості ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» звернулося в суд 30.08.2026.

Відповідачкою надано гарантійний лист ТОВ «Селфі Кредит» від 16.09.2026, у якому викладені умови індивідуальної (акційної пропозиції) та встановлено графік платежів, які включають оплату тіла кредиту та проценти за користування кредитом.

Суд зазначає, що Гарантійний лист складений кредитором вже після відкриття провадження у справі. Докази про укладення сторонами договору про реструктуризацію заборгованості суду не надано.

Сама по собі одностороння видача листа кредитором поза межами встановленого процесуальним законом порядку позбавляє цей документ статусу належного доказу, який може змінювати обсяг позовних вимог у цій справі.

Позивач поніс судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 гривень.

Судом задоволено позов на суму 42 347,1 грн із 73 371,1 грн, що становить 57,72 %. В силу статті 141 ЦПК України з відповідачки в користь позивача слід стягнути 1 536,74 (57,72 % 2662,40) гривень судового збору пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81 141, 258, 259, 264, 265, 280-282, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» 42 347 (сорок дві тисячі триста сорок сім) гривень 10 копійок заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 2993507 від 08.04.2026 та 1 536 гривень 74 копійки судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит», код ЄДРПОУ 43979069, місцезнаходження юридичної особи: Андріївський узвіз, 1А, м. Київ, 04070.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Головуючий суддя В. М. Позняк