Ухвала № 141381308 у справі № 686/12361/25 від 09.11.2026

Справа № 686/12361/25

Провадження № 6/686/800/26

УХВАЛА

Іменем України

9 листопада 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі головуючої судді Порозової І.Ю., за участі секретаря Кшановської Є.З.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, -

встановив:

До Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області звернувся ОСОБА_1 із заявою, в якій просив в порядку здійснення судового контролю за виконанням судового рішення у цивільній справі №686/12361/25 шляхом зобов`язання відповідача Державу Україна подати звіт про виконання судового рішення.

Перевіривши матеріали заяви та долучені до неї документи приходжу до висновку, що вказану заяву слід залишити без розгляду.

17.09.2026 року ОСОБА_1 подано аналогічну заяву про здійснення судового контролю, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 16.10.2026 року заяву повернуто заявнику.

Також, 12.10.2026 року ОСОБА_1 подано аналогічну заяву про здійснення судового контролю, ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 19.10.2026 року заяву залишено без розгляду.

Водночас, відповідно до ч. 1, пунктів 2, 3 ч. 2 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями; подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

З матеріалів справи вбачається, що заявник вже вчетверте

звертається з аналогічною заявою по даній справі.

Верховний Суд в ухвалі від 19.11.2025 у справі № 361/5524/19 звернув увагу на те, що добросовісність є однією із основоположних засад цивільного законодавства (п.6 ст.3 ЦК). Принцип добросовісності передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав.

Дії учасників цивільних відносин мають відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі №147/66/17, Верховного Суду від 08.05.2018 у справі №910/1873/17.

Активна протидія зловживанню процесуальними правами учасниками судового процесу є гарантією справедливого судочинства та запорукою ефективного функціонування системи правосуддя загалом.

Натомість неспроможність державних органів ефективно протидіяти зловживанням процесуальними правами призводить до порушення державою п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, що вбачається з рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (заява №36655/02).

Зловживання правами на подання позовів, апеляційних та касаційних скарг становить собою такий вид зловживань процесуальними правами, за якого уся процедура розгляду спору є невиправданою та неефективною, адже особа звертається до суду з метою, що відмінна від захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Серед таких зловживань можна виокремити подання "сутяжницьких", завідомо безпідставних (явно необґрунтованих) позовів або скарг та позовів, що мають штучний характер.

У зазначеній ухвалі Верховним Судом з роблено висновок про те, що "сутяжництвом" можуть бути визнані випадки багаторазових звернень до суду особою із тотожними або аналогічними позовами після вирішення справи судом з метою домогтися нового розгляду справи, що вже вирішена судом за допомогою модифікації предмета чи підстави позову, введення нових учасників процесу тощо, а також випадки, коли особа систематично звертається до суду до одного й того самого або різних відповідачів з метою надокучити своєму процесуальному опоненту, потурбувати його, завдати йому шкоди тощо.

ОСОБА_1 багаторазово звертався до суду із тотожними та аналогічними заявами після вирішення справи судом, що свідчить про його першочергову мету відволікання на всі зазначені ініційовані ним процеси часових, людських, матеріальних ресурсів суду та інших учасників справи, а не захист порушених прав.

Згідно ч. 3 ст. 44 ЦПК України, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Отже враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що подана позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без розгляду з підстав зловживанням позивачем своїми процесуальними правам,

Керуючись ст. 44 ЦПК України,суд -

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про здійснення судового контролю за виконанням судового рішення, залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Суддя: І.Ю.Порозова