Справа № 686/30883/26
Провадження № 2-а/686/546/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2026 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючої судді - Козак О.В.,
при секретарі - Карнаух С.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Хмельницького справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови,
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказав, що 09.10.2026 року він під час перегляду розширених даних застосунку Резерв+, виявив інформацію про звернення ТЦК до Нацполіції із зазначеною причиною звернення: «Не прибули за повісткою до ТЦК та СП». Згідно з відомостями «Резерв+» дата такого звернення - 13.07.2026 року. У постанові №R832268 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення зазначено наступне.
За результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вважає, що постанова № R832268, щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч.3 ст. 210-1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень є протиправною, та необґрунтованою з наступних підстав.
За даними розширених відомостей застосунку Резерв+ дата уточнення ним військово-облікових даних - 06.10.2026р. Сам по собі факт наявності в реєстрі інформації про звернення до Національної поліції не підтверджує його належного оповіщення про виклик та вчинення ним адміністративного правопорушення.
Постанова не містить достатніх відомостей, які дозволяли б установити, яку саме повістку йому було направлено та якими доказами підтверджується його належне оповіщення про виклик до ТЦК та СП.
В постанові № R832268 не наведено конкретних відомостей про повістку, за якою він не прибув до ТЦК та СП. Так в постанові не зазначено: номер самої повістки; дату надсилання повістки; відсутній опис вкладення листа яким би було підтверджено вміст відправлення і встановлено факт, що йому було дійсно надіслано повістку; не вказана мета надсилання такої повістки; немає підтвердження отримання повістки.
Відсутність у постанові конкретних відомостей про повістку та посилань на докази її належного направлення або вручення не дає змоги перевірити обґрунтованість висновку про вчинення правопорушення та свідчить про передчасність його притягнення до адміністративної відповідальності.
Також в оскаржуваній постанові не зазначено, яка саме інформація потребувала уточнення, та чому її неможливо було отримати шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими державними реєстрами. Водночас за даними Резерв+ дата уточнення його військово-облікових даних- 06.10.2026р.
Таке визначення є вкрай важливим при винесенні постанови про адміністративні правопорушення, та притягнення особи до відповідальності на підставі статей 210, 210-1, оскільки відповідно до примітки зазначеної в ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення, положення статей 210-210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
На даний момент в органів ТЦК та СП, є доступ до всіх потрібних реєстрів та баз даних, та можливість отримати будь-яку потрібну інформацію шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами.
Крім наведеного у постанові зазначено як «Короткий зміст заяви» лише загальне формулювання: «Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію)». Таке формулювання саме по собі не дає змоги встановити, чи містила заява його чітке волевиявлення про визнання конкретного правопорушення та згоду на притягнення до адміністративної відповідальності без його участі.
Обов`язок доказування правомірності складання оскаржуваної постанови № R832268 покладено на ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З врахуванням наведеного позивач просить: скасувати постанову ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09.10.2026 року № R832268, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16.10.2026 року було відкрито провадження у даній справи та постановлено її розгляд провести за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.
Відповідачем копія ухвали суду про відкриття провадження у справі отримана 16.10.2026 року. Будь-яких заяв та відзиву від відповідача на адресу суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Судом встановлено, що постановою т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № R832268 від 09.10.2026 року на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. В постанові зазначено, що за результатом вивчення відомостей та реєстрової інформації Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, встановлено, що ОСОБА_1 не прибув за викликом до ТЦК та СП у строк та місце, зазначені в повістці (ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»), чим допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Враховуючи, що громадянин ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, на нього накладено штраф у розмірі 17000 грн.
Підставою для притягнення до адміністративної відповідальності стала заява Позивача від 09.10.2026 року короткий зміст якої: Повідомлення про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з порушенням правил військового обліку (законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію).
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
В силу статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Частина 1 ст.210-1 КУпАП, передбачає відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію
Відповідно до ч.3 ст.210-1 КУпАП, вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно абзацу 1 частини 1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Також абз.3 ч.3 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до положень п.2 ч.1 дод.2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затверджених постановою КМУ №1487 від 30.12.2022р. призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно п.41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК, працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за зазначеною адресою, яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Пунктом 85 Правил №270 передбачено, що рекомендовані листи з позначками "Повістка ТЦК", "Вручити особисто" підлягають врученню особисто адресатам.
Оскаржувана постанова не містить відомостей про обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, в тому числі і дати, місця його вчинення.
Відповідач не надав суду ані доказів на підтвердження факту вручення позивачу такої повістки, ані доказів на підтвердження факту її відправлення засобами поштового зв`язку або спроби вручення групою оповіщення, ані взагалі доказів на підтвердження факту створення та існування такої повістки в паперовому вигляді.
Щодо подання позивачем заяви в порядку ч. 1 ст. 279-9 КУпАП та її наслідків суд зауважує наступне.
Так, відповідно до ст. 279-9 КУпАП у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
У разі якщо особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, подала зазначену у цій статті заяву через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, копія постанови по справі може бути направлена їй засобами електронного зв`язку на адресу електронної пошти, зазначену в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, або в її електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, а також про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-9 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Відповідно до ч. 5 ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити також відомості про дату, спосіб надходження та зміст заяви від особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Крім того, у постанові про накладення адміністративного стягнення мають міститися інформація про порядок виконання адміністративного стягнення, у тому числі реквізити для сплати штрафу, та відомості про те, що постанова вважатиметься виконаною у разі сплати протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. ст. 210 і 210-1 КУпАП може відбуватись або в загальному порядку, або з урахуванням наведених вище особливостей у разі подання особою заяви про те, що вона не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності.
При цьому такий порядок, передбачений наведеними вище нормами КУпАП, деталізований в Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженій наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (надалі Інструкція № 3).
Відповідно до п. 1 Розділу ІІ вказаної Інструкції, Заява про визнання правопорушення подається до територіального центру комплектування та соціальної підтримки особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, у строки та способи, передбачені статтею 279-9 КУпАП.
Відповідно до абз. 3 п. 15 Розділу ІІ вказаної Інструкції, у разі подання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, заяви про визнання правопорушення, керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки зобов`язаний перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 КУпАП винести постанову, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та направити копію постанови відповідно до частини четвертої статті 279-9 КУпАП.
Таким чином, визначальним для оцінки оскаржуваної постанови є те, чи дійсно позивач подавав заяву про визнання правопорушення, і якщо подавав, - то якого вона була змісту, а також чи повідомляв позивач про причини своєї неявки за повістками.
При цьому порядок розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності, передбачений ст. 279-9 КУпАП, не скасовує імперативність вимоги про необхідність встановлення посадовою особою складу адміністративного правопорушення та дослідження доказів, якими цей склад підтверджується.
За наявності таких обставин, як відсутність події і складу адміністративного правопорушення; закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю. При цьому, за вчинення правопорушень, передбачених, зокрема, статтею 210-1 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
З наведеного випливає, що сам факт подання військовозобов`язаним заяви в порядку ч.1 ст.279-9 КУпАП не надає підстав для автоматичного, безспірного винесення відповідною службовою особою постанови про притягнення такого військовозобов`язаного до адміністративної відповідальності, а вимагає розгляду справи про адміністративне правопорушення з дотриманням загальних вимог КУпАП до порядку і загальних засад такого розгляду.
До того ж, зміст самої оскаржуваної постанови не може бути визнаний таким, що відповідає вимогам закону, оскільки вона не містить відомостей про обов`язкові ознаки як об`єктивної, так і суб`єктивної сторони інкримінованого позивачу правопорушення, а саме в ній не зазначені конкретна дата, час і місце, на які позивач викликався повісткою, не зазначено дату отримання позивачем повістки, не зазначено зміст нібито поданої заяви позивача про визнання вчинення правопорушення, не зазначено про форму вини, з якою нібито було вчинене правопорушення.
Отже відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, та відповідно правомірності оскаржуваної постанови від 09.10.2026 року № R832268.
Частиною 3 ст. 286 КАС України визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і слід скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2026 року № R832268, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись, ст.ст.7,9, 210 ч.2, 247,251, 278-280,293 КУпАП, ст.ст.2,6,19-20,77, 132,139, 229,286 КАС України,суд,-
ухвалив:
Позов задоволити.
Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 09.10.2026 року № R832268, винесену т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 , відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч.3 ст.210-1 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн., а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Рішення підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: