Ухвала № 141381651 у справі № 129/487/26 від 10.11.2026

Справа № 129/487/26

Провадження № 2/151/284/26

УХВАЛА

іменем України

10 листопада 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Бондаренко В.П.

позивача ОСОБА_1

представника позивача, адвоката Кузя О.М.

представника відповідача ФГ ''Благодатна

Ферма'' Щавінського К.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції в селищі Чечельник в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Фермерського господарства ''Благодатна Ферма'' та державного реєстратора прав нерухомого майна Чубатюк Олени Романівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію до договору оренди земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Чечельницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Фермерського господарства ''Благодатна Ферма'' та державного реєстратора прав нерухомого майна Чубатюк Олени Романівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію до договору оренди земельної ділянки.

Ухвалою Чечельницького районного суду Вінницької області від 21.04.2026 відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання.

01 червня 2026 року представник відповідача ФГ ''Благодатна Ферма'' через систему ''Електронний суд'' надіслав заяву про закриття провадження по справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Заяву мотивує тим, що із поданої позовної заяви вбачається, що предметом спору є оскарження рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, а також вимоги, похідні від такого оскарження. Спірні правовідносини виникли не з приводу особистих цивільних прав позивача як фізичної особи, а з приводу користування земельною ділянкою, яка була надана для здійснення підприємницької діяльності у формі фермерського господарства, тобто у сфері господарської діяльності. Відповідно до статті 1 Закону України ''Про фермерське господарство'' фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Отже, сама правова природа фермерського господарства свідчить про те, що відносини щодо використання земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства, є відносинами у сфері господарювання. Згідно зі статтями 4, 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності, зокрема спори щодо майна, речових прав, реєстрації прав та інших дій, якщо такі спори пов`язані із здійсненням господарської діяльності. У даній справі позивач фактично оспорює правовий статус орендаря земельної ділянки, яка використовується для ведення фермерського господарства, тобто ставить під сумнів належність майнового права у сфері господарської діяльності. Такий спір за своїм змістом є майновим та господарським, незалежно від того, що однією зі сторін є фізична особа. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що визначальним критерієм юрисдикції є не лише суб`єктний склад сторін, а насамперед характер спірних правовідносин та суть порушеного права. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц зроблено висновок, що після державної реєстрації фермерського господарства, саме господарство стає суб`єктом прав та обов`язків землекористувача щодо земельної ділянки, наданої для ведення фермерського господарства. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц зазначено, що з моменту створення фермерського господарства спір щодо користування відповідною земельною ділянкою має розглядатися з урахуванням того, що землекористувачем є фермерське господарство. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 927/79/19 прямо вказано, що після створення фермерського господарства права та обов`язки орендаря щодо земельної ділянки реалізуються фермерським господарством, а не громадянином, якому ділянка надавалась первісно. Таким чином, спір у даній справі стосується не приватних потреб фізичної особи, а права користування земельною ділянкою як виробничим активом фермерського господарства та правомірності державної реєстрації такого права. Розгляд такого спору в порядку цивільного судочинства суперечитиме правилам предметної юрисдикції та призведе до розгляду справи неналежним судом. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Отже, наявні передбачені законом підстави для закриття провадження у даній справі з роз`ясненням позивачу права звернення до суду належної юрисдикції. Просить суд закрити провадження у справі № 129/487/26 у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач у судове засідання не з`явився.

Представник позивача адвокат Кузь О.М., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заперечив проти задоволення заявленого клопотання та зазначив, що позивач оскаржує рішення державного реєстратора щодо зміни орендаря земельної ділянки як фізична особа, тому даний спір має вирішуватися саме цим судом, а не господарським.

Представник відповідача ФГ ''Благодатна Ферма'' Щавінський К.С., який приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримав подане ним клопотання про закриття провадження по справі, з підстав того, що даний спір має розглядатися господарським судом та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у ньому. Крім того, наголосив на тому, що спірна земельна ділянка з часу створення ОСОБА_1 фермерського господарства належить саме фермерському господарству, а не йому, як фізичній особі.

Представник відповідача Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області Гарник А.В. у підготовче судове засідання не з`явився, надіславши до суду заяву, у якій просив провести підготовче судове засідання у його відсутності.

Представник відповідача державний реєстратор прав нерухомого майна Чубатюк О. Р. у судове засідання не з`явилася, надіславши до суду заяву про розгляд справи у її відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши клопотання про закриття провадження у справі та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, судом встановлено наступне.

Згідно договору оренди землі №93 від 22.02.2016 ОСОБА_1 в оренду передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення на території Берізко-Чечельницької сільської ради Чечельницького району Вінницької області загальною площею 35,9127 га, кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0169. Земельна ділянка передана в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).(а.с.63)

02 червня 2016 року ОСОБА_1 прийняв рішення заснувати юридичну особу-Фермерське господарство з назвою фермерське господарство ''Благодатна ферма'', що підтверджено рішенням №1 засновника фермерського господарства ''Благодатна ферма'' від 02.06.2016.(а.с.113)

Рішенням №3 засновника фермерського господарства ''Благодатна ферма'' від 16 лютого 2018 року ОСОБА_1 прийнято рішення внести, затвердити та здійснити державну реєстрацію змін та доповнень до статуту фермерського господарства ''Благодатна ферма'', а саме розділ 5 Порядку формування майна доповнено, серед іншого, також, пунктом 5.8.1. Землі фермерського господарства складаються з: земельних ділянок що отримані засновником на умовах оренди для ведення фермерського господарства, зокрема, але не виключно отримана засновником в оренду земельна ділянка загальною площею 35,9127 га з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0169 за договором №93 від 22.02.2016 року.(а.с.114)

Як вбачається із акту про проведені електронні торги з реалізації арештованого майна боржника ОСОБА_1 від 28 липня 2025 року, який складено на підставі протоколу проведення електронних торгів №642247 від 15.07.2025 з реалізації лоту №580368 та платіжного документу, що підтверджує сплату коштів за придбане майно частка учасника господарства у розмірі 100% у статутному капіталі ФГ ''Благодатна Ферма'', яка належала ОСОБА_1 передана переможцю електронних торгів ОСОБА_2 . (а.с.107-112)

Рішенням №06082025 від 06.08.2025 виключено зі складу засновників/членів ФГ ''Благодатна Ферма'' ОСОБА_1 , включено до складу засновників/членів ФГ ''Благодатна Ферма'' ОСОБА_2 , припинено повноваження голови ФГ ''Благодатна Ферма'' Марчука В.М., призначено головою ФГ ''Благодатна Ферма'' ОСОБА_2 та включено до складу земель фермерського господарства ''Благодатна Ферма'' земельну ділянку надану ОСОБА_1 (засновнику фермерського господарства) для ведення фермерського господарства та здійснено реєстрацію права оренди за фермерським господарством, а саме : згідно договору оренди землі від 22.02.2016 (зі змінами), укладеного між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області, земельна ділянка для ведення фермерського господарства площею 35,9127 га (кадастровий номер [номер приховано]:04:000:0169). (а.с.115)

Як вбачається із позовної заяви позивач не визнає факту, що його земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:04:000:0169 належить до складу ФГ ''Благодатна Ферма'', однак, як вбачається із матеріалів справи право користування спірною земельною ділянкою перейшло від ОСОБА_1 до створеного ним фермерського господарства ''Благодатна ферма'', а в подальшому згідно акту про проведені електронні торги частка учасника господарства в розмірі 100%, належного ОСОБА_1 перейшла до ОСОБА_2 , яку призначено головою ФГ ''Благодатна Ферма''. Крім того, зі змісту позовної заяви та відповіді на відзив вбачається, що позивач не визнає і факт переходу майнових прав (корпоративних прав) від нього, як голови ФГ ''Благодатна Ферма'' до ОСОБА_2 та набуття нею повноважень голови ФГ ''Благодатна Ферма'', про що свідчить те, що він зазначає, що сам по собі факт про проведені електронні торги не є самостійною підставою державної реєстрації переходу прав на нерухоме майно, а підставою державної реєстрації переходу права на нерухоме майно, придбане з прилюдних торгів, є свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) виданих нотаріусом на підставі складеного державним/приватним виконавцем акту про проведені електронні торги. Зазначає, що ОСОБА_2 не є належним заявником звернення до реєстратора.

З аналізу статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України ''Про фермерське господарство'' слідує, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян і після отримання громадянином в користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Фермерське господарство є юридичною особою, тому його земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Таким чином, оскільки даний спір стосується земельної ділянки для ведення фермерського господарства, яка як вбачається із матеріалів справи ще у 2018 році ввійшла до земель фермерського господарства ''Благодатна Ферма'' створеного ОСОБА_1 02.06.2016, то дана справа має розглядатись за правилами господарського судочинства.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин судом враховано висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 року по справі №272/1652/14-ц та постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року по справі №927/79/19.

Зокрема, у постанові від 21 листопада 2018 року у справі № 272/1652/14-ц (провадження № 14-282цс18) ВП ВС вказала, що якщо на момент відкриття провадження у справі щодо спору між органом державної влади чи місцевого самоврядування та, зокрема, фізичною особою, якій із земель державної або комунальної власності надана земельна ділянка для ведення фермерського господарства, таке господарство вже було зареєстрованим, то справа має розглядатися за правилами господарського судочинства.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Важливість визначення юрисдикції підтверджується як закріпленням у Конституції України принципу верховенства права, окремими елементами якого є законність, правова визначеність та доступ до правосуддя, так і прецедентною практикою ЄСПЛ.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2006 року у справі ''Сокуренко і Стригун проти України'' вказав, що фраза ''встановленого законом'', поширюється не лише на правову основу самого існування ''суду'', але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні по справі "Занд проти Австрії" (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12 жовтня 1978 року) висловлено думку, що термін "судом, встановленим законом" у ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".

Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції.

Розгляд справи неповноважним складом суду, порушення правил юрисдикції є підставами для скасування рішення суду.

Згідно п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Враховуючи вказані обставини справи та норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі згідно статті 255 ч.1 п.1 ЦПК України, оскільки справа підлягає розгляду в порядку господарського, а не цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, статтями 256, 258-261,353,354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника відповідача фермерського господарства ''Благодатна ферма'' адвоката Щавінського Костянтина Станіславовича - задовольнити.

Провадження у справі № 129/487/26 за позовом ОСОБА_1 до Ольгопільської сільської ради Гайсинського району Вінницької області, Фермерського господарства ''Благодатна Ферма'' та державного реєстратора прав нерухомого майна Чубатюк Олени Романівни про визнання протиправним та скасування рішення про державну реєстрацію до договору оренди земельної ділянки - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст 255 ЦПК України.

Роз`яснити позивачу, що вказаний позов може бути роглянутий в порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня оголошення ухвали.

Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її оголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Людмила ТОКАРЧУК