Рішення № 141381703 у справі № 467/1160/26 від 10.11.2026

Справа № 467/1160/26

Провадження № 2/467/825/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10.11.2026 Арбузинський районний суд Миколаївської області

у складі:

головуючого судді Догарєвої І.О.,

за участю секретаря Скорнякової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Арбузинка Первомайського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

26.08.2026 позивач ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просить стягнути з відповідачки на користь ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №4552025 від 12.04.2024 в сумі 42000,00 грн, витрати на правничу допомогу 8000,00 грн та судовий збір 2662,40 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 12.04.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4552025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до якого, відповідачка отримала кредит в розмірі 4000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку. Кредитний договір був укладений в електронному вигляді, з використанням процедури, що передбачає обов`язкову ідентифікацію клієнта та подальше використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

14.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №14/11/2024 відповідно до умов якого ТОВ «ФК«Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Лінеура Україна», у тому числі до ОСОБА_1 за договором №4552025 від 12.04.2024.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 не виконує належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором щодо своєчасної сплати кредитних коштів, відсотків у відповідності до договору №4552025 від 12.04.2024 позивач вказує, що станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед ним становить 42000,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за процентами - 36000,00 грн, заборгованість за пенею/штрафами - 2000 грн, яку позивач просив суд стягнути з відповідачки на свою користь.

Ухвалою судді Арбузинського районного суду Миколаївської області від 08.09.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, за клопотанням позивача витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про зарахування на рахунок відповідачки кредитних коштів.

В судове засідання представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не з`явився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася повторно, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином. Причини неявки суду не повідомила. Відзиву на позов не подала.

У відповідності ч.1 ст.280 ЦПК України проведено заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 81, ч. 1 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд в свою чергу оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 12.04.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено Договір №4552025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідач підписала цей Договір за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «98722».

Відповідно до п.1.2 цього договору тип кредиту кредит, сума кредиту 4000,00 грн. Згідно із п. 1.3 Договору строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 20 днів. Детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів визначені в Графіку платежів.

Пунктом п.1.4.1 цього Договору передбачено стандартну процентну ставку, яка становить 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п. 1.3 Договору. Денна процентна ставка при застосуванні стандартної процентної ставки 2,5%.

Знижена процентна ставка 0,01% на день передбачена п. 1.4.2 цього Договору та застосовується за умов, якщо до 01.05.2024, або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного у Графіку платежів.

Згідно з п. 3.1 договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».

Судом також встановлено, що зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача відбулось через систему ТОВ «Пейтек Україна» на підставі договору про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку №03012024-1 від 03.01.2024 укладеного між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Пейтек Україна».

За повідомленням №20241114-2971 від 14.11.2024 ТОВ «Пейтек Україна», 12.04.2024 було успішно перераховано грошові кошти у сумі 4000,00 грн від клієнта ТОВ «Лінеура Україна» на платіжну картку маска карти НОМЕР_1 .

За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» від 22.09.2026 №20.1.0.0.0/7-260917/78148-БТ на платіжну картку, емітовану у банку на ім`я ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , 12.04.2024 здійснено переказ коштів у сумі 4000,00 грн.

Відповідно до копії договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024, укладеного між АТ «Лінеура Україна» (клієнт) та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» (фактор), фактор передає грошові кошти у розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості).

З акту приймання-передачі реєстру боржників від 14.11.2024, витягу з реєстру боржників до договору факторингу №14/11/2024 від 14.11.2024 вбачається, що ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №4552025 від 12.04.2024 у загальному розмірі заборгованості 27700,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за процентами - 21700,00 грн, заборгованість за пенею/штрафами - 2000 грн.

ТОВ «Лінеура Україна» складено розрахунок заборгованості за договором №4552025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 12.04.2024 станом на дату укладення договору

факторингу 14.11.2024, за яким заборгованість становить 27700,00 грн, у тому числі заборгованість за тілом кредиту - 4000,00 грн, заборгованість за процентами - 21700,00 грн, заборгованість за пенею/штрафами - 2000 грн.

ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» складено розрахунок заборгованості за договором №4555442 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.04.2024 за період з 14.11.2024 по 06.04.2025, та нараховано процентів за цей період 14300,00 грн.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення.

Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси позивача, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Предметом даного позову є стягнення заборгованості за договором про надання кредиту, укладеним в електронній формі до нього.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає, яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що договір від №4552025 від 12.04.2024 був підписаний відповідачем відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», тим самим він акцептував пропозицію позивача та уклав кредитний договір шляхом введення одноразового ідентифікатора.

Також суд встановив, що ТОВ «Лінеура Україна» свої зобов`язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало кредит в сумі 4000,00 грн, шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача, отже, між сторонами було укладено письмовий правочин за допомогою електронного засобу зв`язку, договір підписаний його сторонами з використанням одноразового ідентифікатора, який став законною підставою на вчинення передбачених цими документами дій. Між сторонами були здійснені всі необхідні дії задля виникнення, припинення або зміни цивільних прав та обов`язків. Доказів визнання кредитного договору недійсним до матеріалів справи не надано, як і не надано доказів повернення відповідачем коштів у повному обсязі. Згідно розрахунку, виконаного первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна за весь час користування кредитом відповідач не здійснювала його погашення.

Відступлення права грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором було здійснено шляхом укладення 14.11.2024 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» договору факторингу.

Відповідно до ст. 1078, 1079 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

За змістом ст. 1054, 1048, 1049 ЦК України та умов кредитного договору, строк повернення всієї суми кредиту та відсотків за користування коштами настав 06.04.2025 (360 днів від дати надання кредиту) й саме до цього строку ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як новий кредитор, що набув всіх прав та обов`язків в зобов`язанні на підставі договору факторингу від 14.11.2024, укладеного з ТОВ «Лінеура Україна», мало право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом.

Водночас, первісним кредитором та позивачем не враховано, що ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» була доповнена частиною п`ятою згідно із Законом № 3498-IX від 22.11.2023, якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Закон України від 22.11.2023 №3498-ХІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24.12.2023.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

З урахуванням змін до Закону України «Про споживче кредитування», які набрали чинності з 24.12.2023, відсотки з 25.12.2023 по 22.04.2024 (120 днів перехідного періоду) мали нараховуватися в розмірі денної процентної ставки не більше 2,5%, а з 23.04.2024 по 20.08.2024 (наступні 120 днів перехідного періоду) - в розмірі денної процентної ставки не більше 1,5%. В подальшому - в розмірі денної процентної ставки не більше 1%

Із наданих позивачем детальних розрахунків заборгованості вбачається, що проценти за користування кредитом, які нараховувались первісним кредитором ТОВ «Лінеура Україна»,

нараховані за денною процентною ставкою 2,5% за весь час користування кредитом, починаючи з 14.04.2024, незважаючи на те, що з 23.04.2024 року вже діяло законодавчо визначене обмеження по процентній ставці 1,5 % в день, а з 21.08.2024 року - 1%.

Відтак, нараховані ТОВ «Лінеура Україна» та позивачем проценти за користування кредитом підлягають відповідному зменшенню та становлять за період з 23.04.2024 по 20.08.2024 7200,00 грн (4000,00 грн х 1,5% х 120 дн.), а за період з 21.08.2024 по 06.04.2025 9160,00 грн (4000,00 грн х 1% х 229 дн.).

Всього заборгованість за процентами за період з 12.04.2024 по 06.04.2025 мала бути нарахована первісним кредитором та позивачем в розмірі 17460,00 грн (1100,00 грн + 7200,00 грн + 9160,00 грн).

Крім того, позовні вимоги про стягнення пені/штрафів в розмірі 2000,00 грн, суд вважає безпідставними та їх не задовольняє з огляду на наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Із зазначеного слідує, що законодавцем звільнено позичальників від неустойки (штрафу, пені) та від інших платежів за прострочення виконання зобов`язань за договором, які були нараховані у період дії в Україні воєнного стану, тобто з 24.02.2022 року та такі нарахування підлягають списанню. Отже відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій 2000,00 грн.

Вирішуючи позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», суд виходить із того, що умови кредитного договору від 12.04.2024 №4552025 відповідачем належним чином не виконані, відповідач отримала кредит у сумі 4000,00 грн та не повернула його.

ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» право вимоги за вказаним договором до боржника ОСОБА_1 . Отже, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», як правонаступник має право на стягнення із відповідача суми основного боргу та процентів за користування кредитом, нарахованих як первісним кредитором так і позивачем після укладання договору факторингу в межах дії кредитного договору, з урахуванням вимог ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування». Отже, з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» підлягає стягненню заборгованість в розмірі 21460,00 грн, яка складається із: заборгованості по кредиту - 4000,00 грн, заборгованості по процентам 17460,00 грн.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає із наведених вище підстав.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України)

Позивачем заявлено до стягнення витрати на правничу допомогу в сумі 8000,00 грн.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Разом із поданою позовною заявою позивачем надано докази понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, такі як Договір про надання правової (правничої) допомоги, укладений 01.07.2025 між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатським об`єднанням «Апологет», Акт №476 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 07.08.2026, детальний опис наданих послуг до даного акту від 07.08.2026. Відповідно до наданих доказів, витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 8000,00 грн.

У зв`язку з наведеним, на підставі положень ст. 141ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (51,1%), суд стягує з відповідача на користь позивача 4088,00 грн витрат на професійну правничу допомогу та 1360,48 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором №4552025 від 12.04.2024 у розмірі 21460 (двадцять одна тисяча чотириста шістдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1 корп. 28; код ЄДРПОУ 35234236) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень 48 копійок та судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) гривень 00 копійок.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Арбузинським районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене іншими учасниками справи в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Догарєва