Постанова № 141382039 у справі № 295/12232/26 від 09.11.2026

Справа № 295/12232/26 Головуючий у 1-й інст. Воробйова Т. А.

Категорія 10 Доповідач Бондар О.О.

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 листопада 2026 року м. Житомир

Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Талько О. Б., Павицької Т. М.,

за участі: секретаря судового засідання Лугини О. С.,

розглянув у закритому судовому засіданні в місті Житомирі

апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на рішення Богунського районного суду міста Житомира від 05 серпня 2026 року, ухвалене у складі головуючого судді Воробйової Т. А. за участю присяжних Тетеріна С. В., Будзінської Н. В.,

у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: орган опіки та піклування Житомирської міської ради, Комунальне некомерційне підприємство «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Житомирської обласної ради, про усиновлення малолітньої ОСОБА_3

УСТАНОВИВ

Описова частина

Короткий зміст вимог

1.13 липня 2026 року ОСОБА_1 (далі також ОСОБА_1 ) та ОСОБА_2 (далі також ОСОБА_2 ) звернулися до Богунського районного суду міста Житомира із заявою про усиновлення малолітньої ОСОБА_3 (даті також дитина, ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

2.Обґрунтовуючи заяву, заявники зазначали, що з 1 березня 2024 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, мають щире бажання прийняти дитину до своєї сім`ї, оточити її любов`ю, турботою та батьківським піклуванням, забезпечити сімейний затишок, відчуття захищеності й належні умови для гармонійного розвитку та виховання. Наголошували, що мають необхідні матеріальні, житлово-побутові та особисті можливості для забезпечення потреб дитини. Посилалися на проходження підготовки кандидатів в усиновлювачі, наявність позитивного висновку органу опіки та піклування, встановлення емоційного контакту з дитиною та відсутність передбачених законом перешкод для її усиновлення.

3.Заявники просили оголосити їх усиновлювачами ОСОБА_3 , записати їх батьками дитини й внести відповідні зміни до актового запису про народження, зокрема змінити прізвище та по батькові дитини.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції

4.Рішенням від 05 серпня 2026 року Богунського районного суду міста Житомира заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усиновлення задовольнив, оголосив їх усиновлювачами ОСОБА_3 , вирішив питання про запис усиновлювачів батьками дитини та внесення відповідних змін до актового запису про її народження, зокрема щодо зміни імені та по батькові дитини, а також анулював свідоцтво про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_1 , видане 02.05.2025 відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), та видати нове свідоцтво про народження.

5.Задовольняючи заяву про усиновлення, суд першої інстанції виходив із того, що заявники мають щире й усвідомлене бажання прийняти дитину до своєї сім`ї та необхідні матеріальні, житлово-побутові й особисті можливості для забезпечення її належного утримання, виховання та розвитку. Суд врахував, що усиновлення надасть малолітній дитині, позбавленій батьківського піклування, можливість зростати й виховуватися в сімейному середовищі, бути оточеною батьківською любов`ю, турботою та піклуванням, забезпечить стабільні й гармонійні умови її життя, сприятиме повноцінному розвитку та формуванню міцних сімейних зв`язків. Водночас суд зазначив, що усиновлення відповідає й інтересам заявників, оскільки дасть їм можливість реалізувати природне прагнення до батьківства, дарувати дитині любов, турботу та сімейний затишок. Установивши відсутність передбачених законом перешкод для усиновлення дитини заявниками та врахувавши, що таке усиновлення відповідає найкращим інтересам дитини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.

Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги

6.17 вересня 2026 року до Житомирського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга заступника керівника Житомирської окружної прокуратури на рішення суду першої інстанції, в якій представник прокуратури просив: скасувати рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05.08.2026 про усиновлення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та постановити нове рішення у справі про відмову в задоволенні заяви.

7.На обґрунтування апеляційної скарги прокурор посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та недотримання принципу забезпечення найкращих інтересів дитини. Зокрема, вказує на розгляд справи без участі прокурора, обов`язковість якої передбачена змінами до законодавства, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей» від 30 серпня 2022 року № 2541-IX (далі - Закон № 2541-IX), які набрали чинності 5 серпня 2026 року.

8.Крім того, прокурор звертає увагу на наявність у дитини рідної сестри ОСОБА_5 та бабусі ОСОБА_6 , стверджуючи, що суд першої інстанції належним чином не дослідив обставин, пов`язаних зі збереженням родинних зв`язків дитини, можливістю її виховання близькими родичами та забезпеченням права на підтримання сімейних стосунків. На думку прокурора, неповне з`ясування цих обставин перешкодило належній оцінці відповідності усиновлення найкращим інтересам дитини.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

9.02 жовтня 2026 року представник заявника ОСОБА_2 адвокат Затульний Андрій Андрійович подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

10.У відзиві на апеляційну скаргу представник зазначив, що провадження у справі було відкрито до набрання чинності Законом № 2541-IX. При цьому звертає увагу на нетиповий порядок набрання чинності зазначеним Законом, який, будучи прийнятим 30 серпня 2022 року, мав набрати чинності 1 січня 2023 року, однак у визначений строк не набрав чинності у зв`язку з його непідписанням Президентом України. Лише 4 серпня 2026 року Президентом України підписав Закону, 5 серпня 2026 року він був офіційно опублікований, після чого набрав чинності. З огляду на ці обставини представник вважає, що розгляд справи судом першої інстанції без участі прокурора не становить грубого порушення норм процесуального права.

11. Заперечуючи доводи апеляційної скарги щодо порушення прав рідної сестри ОСОБА_4 , представник вказав, що останню було усиновлено 06 квітня 2026 року, тобто до вирішення судом питання про усиновлення ОСОБА_4 , унаслідок чого правовий зв`язок між дітьми як сестрами на момент ухвалення оскарженого рішення вже був припинений. Щодо бабусі дитини представник зазначив, що вона, будучи обізнаною про залишення онуки без батьківського піклування щонайменше з 8 серпня 2025 року, не виявила бажання прийняти її на виховання у свою сім`ю та не цікавилася її життям. Крім того, бабуся не має належних умов для виховання дитини, що підтверджується її власними поясненнями та встановлено органом опіки та піклування за місцем її проживання в Харківській області. На переконання заявників, наведені прокурором обставини не спростовують висновку суду першої інстанції про доцільність усиновлення та не свідчать про його невідповідність найкращим інтересам дитини.

Інші письмові звернення, що надійшли до апеляційного суду

12.16 жовтня 2026 року від органу опіки та піклування надійшло клопотання про долучення доказів в якому орган опіки та піклування просив долучити до матеріалів справи витяг з електронної обліково-статистичної картки дитини на ім`я малолітньої ОСОБА_5 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 на підтвердження перебування на обліку з 08.10.2025 року. А також із зазначенням причини зняття з обліку - 06.04.2026 року по причині усиновлення; лист Служби у справах дітей Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 08.08.2025р. - на підтвердження того, що робота із бабусею ОСОБА_3 - ОСОБА_6 була проведена. А саме встановлено, що ОСОБА_6 повідомлена про те, що її онука ОСОБА_3 була покинута її матір`ю. Було обстежено умови проживання сім`ї гр. ОСОБА_6 , які виявились неналежними для утримання малолітніх дітей та встановлено, що будинок, в якому наразі проживає їх родина, не є їх власністю та належить місцевому підприємству; акт обстеження умов проживання, складений спеціалістами Служби у справах дітей Валківської міської ради, на підставі листа Служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради - на підтвердження проведеної роботи зі службами за місцем перебування сестри малолітньої ОСОБА_3 , задля встановлення усіх обставин.

13.06 листопада 2026 року представник Житомирської окружної прокуратури подав до апеляційного суду додаткові пояснення, у яких зазначив, що відповідно до пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України розгляд справи за відсутності учасника, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, за умови обґрунтування ним апеляційної скарги таким порушенням, є безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення. Крім того, прокурор вказав, що докази на підтвердження усиновлення рідної сестри дитини та відсутності у бабусі належних умов для її виховання існували на час розгляду справи судом першої інстанції, однак заявниками подані не були. З огляду на встановлені процесуальним законом обмеження щодо прийняття нових доказів судом апеляційної інстанції прокурор вважав, що такі докази не підлягають врахуванню під час апеляційного перегляду, а їх подання не усуває допущених судом першої інстанції порушень і не може слугувати підставою для залишення оскаржуваного рішення без змін.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

14.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.09.2026 визначено склад суду для розгляду справи №295/12232/26: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Талько О. Б., Павицька Т.М.

15.Ухвалою від 22 вересня 2026 року Житомирський апеляційний суд поновив строк апеляційного оскарження, відкрив апеляційне провадження та витребував матеріали справи.

16.Після проведення підготовчих дій Житомирський апеляційний суд ухвалою від 01 жовтня 2026 року призначив справу до апеляційного розгляду на 09 листопада 2026 року о 14 год 30 хв із повідомленням учасників справи.

17.В судовому засіданні оголошувалась перерва на 30 хвилин для забезпечення явки уповноваженого представника органу опіки і піклування.

18.Представник органу опіки і піклування підтримала клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

19.Апеляційний суд задовольнив клопотання про долучення додаткових доказів, виходячи зі специфіки справ про усиновлення, які розглядаються в порядку окремого провадження, мають особливе суспільне та правове значення і безпосередньо стосуються визначення подальшої долі малолітньої дитини. Суд врахував, що пріоритетність забезпечення найкращих інтересів дитини зумовлює необхідність повного, всебічного та об`єктивного з`ясування всіх обставин, які можуть вплинути на вирішення питання про її усиновлення. За таких обставин процесуальні обмеження щодо подання та прийняття доказів не можуть застосовуватися надміру формально, якщо це перешкоджатиме встановленню обставин, істотних для захисту прав та інтересів дитини.

20.Відповідно до частин 1 - 3 статті 294 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи. З метою з`ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Позиції учасників справи в апеляційному суді

21.У судовому засіданні прокурор підтримала апеляційну скаргу в повному обсязі та просила її задовольнити. Наголошувала на порушенні судом першої інстанції норм процесуального права внаслідок розгляду справи без участі прокурора, яка була обов`язковою відповідно до вимог законодавства, а також на неповному з`ясуванні обставин, пов`язаних із наявністю у ОСОБА_3 рідної сестри та бабусі. Зазначила, що забезпечення найкращих інтересів дитини передбачає, зокрема, збереження її родинних зв`язків, чому суд першої інстанції не надав належної оцінки.

22.У судовому засіданні заявники заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити рішення суду першої інстанції без змін. Наголосили на сформованому між ними та ОСОБА_4 міцному емоційному зв`язку й зазначили, що за час проживання в їхній сім`ї дитина істотно змінилася, прискорилися темпи її розвитку, а сімейне виховання позитивно вплинуло на її емоційний стан і загальний розвиток. За словами заявників, вони сприймають ОСОБА_4 як рідну доньку, щиро полюбили її та не уявляють свого подальшого життя без неї.

23.Представник, адвокат Затульний Андрій Андрійович, підтримав доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, та наголосив на формальному характері аргументів прокурора, які, на його думку, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо відповідності усиновлення найкращим інтересам дитини. Просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржене рішення - без змін. Водночас зазначив, що в разі скасування рішення суду першої інстанції з підстав розгляду справи без обов`язкової участі прокурора просив апеляційний суд ухвалити нове рішення про задоволення заяви про усиновлення.

24.Представник органу опіки та піклування у судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, наголосивши, що усиновлення ОСОБА_4 заявниками відповідає найкращим інтересам дитини та забезпечує належні умови для її виховання і розвитку в сімейному середовищі. Звернула увагу на неналежні житлово-побутові умови сім`ї бабусі дитини, особливості її соціальної поведінки, а також на відсутність з її боку будь-якого прояву зацікавленості долею ОСОБА_4 , її життям і вихованням.

25.Комунальне некомерційного підприємства «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Житомирської обласної ради не забезпечило явку в судове засідання уповноваженого представника, причини неявки суду не повідомило, про дату час та місце судового засідання повідомлене належним чином у спосіб надіслання судових повісток в електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд».

26.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 далі - ЦПК України).

Мотивувальна частина

Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанції

27. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають у шлюбі з 01 березня 2024 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб, виданим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 01 березня 2024 року, актовий запис № 239.

28. ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є уродженкою міста Житомира, Житомирської області. Батько дитини - ОСОБА_8 , мати дитини - ОСОБА_9 . Відомості про батька внесено до актового запису про народження дитини відповідно до статті 133 Сімейного кодексу України (запис подружжя батьками дитини).

29.Вказане підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , видане 02.05.2025 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Житомирі Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а також витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян, сформованим 13 серпня 2025 року, № 0[телефон приховано], актовий запис про народження №796 від 02.05.2025.

30.Згідно з повідомленням Служби у справах дітей Житомирської міської ради від 20 серпня 2025 року ОСОБА_3 перебуває на первинному обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, з 08 серпня 2025 року за № 43, що підтверджується повідомленням служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради про первинний облік дитини (а.с. 37).

31. ОСОБА_3 з 27 серпня 2025 року знаходилась на вихованні, повному державному утриманні та забезпеченні в КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Житомирської обласної ради (довідка від 04.07.2026 №123/03-14, а.с. 52)

32.Вказане обумовлено тим, що згідно акта органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинути чи знайдену дитину та її доставку від 05 серпня 2025 року ОСОБА_3 була знайдена 05.08.2026 о 18.00 за адресою: АДРЕСА_1 . Прикмети дитини: вік 4 місяці, зовнішньо здорова, вдалося встановити, що дитина - ОСОБА_3 , 4 місяці (а.с. 34).

33. ОСОБА_9 06 серпня 2025 року надала нотаріально посвідчену згоду на усиновлення її дочки будь-якою фізичною особою, громадянином України. Правові наслідки усиновлення, право на відкликання згоди, передбачені ст. 217, 232 СК України їй роз`яснено (а.с. 35).

34. ОСОБА_8 визнаний безвісно відсутнім рішенням Корольовського районного суду міста Житомира від 27 лютого 2026 року у справі № 296/12068/25.

35.Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 07 квітня 2026 року у справі № 296/3562/26 скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлено ОСОБА_9 (матір дитини), ІНФОРМАЦІЯ_4 , до місць позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 05.11.2025 у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років. Ухвала набрала законної сили.

36.У зв`язку з вказаними обставинами рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 18 червня 2026 року № 820 малолітній ОСОБА_3 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 44).

37.Згідно з довідкою від 01.07.2026 Служби у справах дітей Житомирської міської ради у малолітньої ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 рідних братів та сестер немає.

38.З довідки від 20.08.2026 Служби у справах дітей Житомирської міської ради встановлено, що у малолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не має постійного місця проживання є бабуся ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка проживає по АДРЕСА_2 .

39.Відповідно до листа Служби у справах дітей Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 08.08.2025 року 08 серпня 2025 року службою у справах дітей проведено обстеження умов проживання сім`ї громадянки ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_2 . За результатами обстеження встановлено, що житловий будинок складається з двох житлових кімнат, у яких проживають ОСОБА_10 разом зі своїм братом ОСОБА_11 , 44 років, який отримав контузію під час проходження служби у Збройних Силах України, бабусею ОСОБА_12 , 86 років, та малолітньою дитиною (дівчинкою). У будинку наявні кухня, коридор і ванна кімната, забезпечено електро-, газо- та водопостачання. Водночас встановлено, що окремі місця для навчання та відпочинку дитини відсутні. Дівчинка спить разом із ОСОБА_13 на дивані та не забезпечена необхідними відповідно до віку речами. ОСОБА_6 не працює, отримує державні виплати у зв`язку з безвісним зникненням її сина ОСОБА_14 . Житловий будинок належить місцевому підприємству. Під час обстеження ОСОБА_6 повідомила, що дівчинку, яка проживає разом із нею, звати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак документи дитини відсутні. Також пояснила, що її зниклий син ОСОБА_14 не зазначений батьком у свідоцтві про народження цієї дитини. Щодо онуки ОСОБА_15 повідомила, що їй відомо про залишення дитини її невісткою ОСОБА_16 без батьківського піклування. Зазначила, що мала б бажання забрати онуку до себе в сім`ю, однак належних умов для проживання та виховання малолітньої дитини не створено (а.с.150).

40.Згідно з витягом з електронної обліково-статистичної картки ОСОБА_5 , сформований 07 жовтня 2026 року, дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 в місті Ямпіль, Могилів-Подільського району Вінницької області, свідоцтво про народження видане 21.08.2025 Валківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Богодухівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (повторно), місце проживання - АДРЕСА_3 . Рішення виконавчого комітету Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 13 жовтня 2025 року № 263 «Про надання дитині статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування». Рішення виконавчого комітету Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області від 06 квітня 2026 року № 96 «Про втрату дитиною статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування». Також цей витяг містить інформацію про зняття дитини з обліку 06 квітня 2026 року у зв`язку з усиновленням (а.с. 151).

41.З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 фізично та психічно здорові, в дієздатності не обмежені, мають власне житло, матеріально забезпечені, до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувалися, не знятої чи не погашеної судимості не мають і мають всі необхідні умови для нормального виховання та утримання дитини

42.Згідно з довідкою Житомирського обласного центру соціальних служб від 06 листопада 2025 року № 219 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як кандидати в усиновлювачі пройшли курс підготовки з питань виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування (а.с. 22).

43.Висновком служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 11 листопада 2025 року № 547/2/3011 підтверджено можливість ОСОБА_2 та ОСОБА_1 бути усиновлювачами. У висновку відображено дані щодо їхнього сімейного стану, матеріального забезпечення, житлових умов та підготовки до усиновлення (а.с. 30).

44.За направленням служби (управління) у справах дітей Житомирської міської ради від 26 червня 2026 року № 3 кандидати в усиновлювачі познайомилися з малолітньою ОСОБА_3 та встановили з нею контакт, що підтверджується актом про знайомство від 26 червня 2026 року.

45.Відповідно до довідки від 06 липня 2026 року КНП «Центр медичної реабілітації та паліативної допомоги дітям» Житомирської обласної ради надало згоду на усиновлення малолітньої ОСОБА_3 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , що підтверджується довідкою зазначеного закладу.

46.Орган опіки та піклування виконавчого комітету Житомирської міської ради висновком від 08 липня 2026 року № 18/3509 визнав усиновлення ОСОБА_3 ОСОБА_2 та ОСОБА_17 доцільним і таким, що відповідає інтересам дитини.

47.Рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 05 серпня 2026 року № 946 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 призначено опікунами над малолітньою ОСОБА_3 до набрання законної сили рішенням суду про її усиновлення (а.с. 69).

Позиція апеляційного суду

48.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

49.Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення прокурора, заявників і представника органу опіки та піклування, дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з огляду на таке.

50.

Оцінка висновків суду першої інстанції

51.Рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні ( частини 1 - 5 статті 263 ЦПК України).

52.Статтею 314 ЦПК України визначено вимоги до рішення суду у справах про усиновлення та встановлено, що за результатами розгляду заяви про усиновлення суд ухвалює рішення у строк, передбачений частиною п`ятою статті 313 цього Кодексу. У разі задоволення заяви суд зазначає у резолютивній частині рішення про усиновлення дитини або повнолітньої особи заявником (заявниками). За клопотанням заявника (заявників) суд вирішує питання про зміну імені, прізвища та по батькові, дати і місця народження усиновленої дитини, про зміну імені, прізвища, по батькові усиновленої повнолітньої особи, про запис усиновлювачів батьками. Судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників). Якщо після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили батьки дитини відкликали свою згоду на її усиновлення, суд скасовує своє рішення і поновлює розгляд справи. У разі відкликання заяви про усиновлення після ухвалення рішення про усиновлення, але до набрання ним законної сили, суд скасовує своє рішення і залишає заяву без розгляду. Усиновлення вважається здійсненим із дня набрання законної сили рішенням суду. Для внесення змін до актового запису про народження усиновленої дитини або повнолітньої особи копія рішення суду надсилається до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення, а у справах про усиновлення дітей іноземцями - також до уповноваженого органу виконавчої влади.

53.Частиною 5 статті 313 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи про усиновлення дитини протягом розумного строку, але не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

54.. Апеляційний суд ураховує, що з 5 серпня 2026 року участь прокурора у розгляді справ про усиновлення є обов`язковою, тоді як суд першої інстанції розглянув справу цього ж дня без його участі. Водночас, зважаючи на мету відповідних законодавчих змін, спрямованих на посилення гарантій захисту прав та інтересів дитини, процедури набрання ними чинності, конкретні обставини справи, а також забезпечення участі прокурора під час апеляційного перегляду, у межах якого наведені ним доводи були перевірені та оцінені судом, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

55.При цьому апеляційний суд надає особливого значення малолітньому віку ОСОБА_3 (один рік і шість місяців), її проживанню в сім`ї заявників понад три місяці, сформованим за цей час сімейним та емоційним зв`язкам, а також керується найкращими інтересам дитини.

Щодо участі прокурора

56.Велика Палата Верховного Суду в постанові від 05 квітня 2023 у справі № 911/1278/20 вказала, що тлумачення законодавства судам слід здійснювати системно, враховувати правову природу спірних відносин, загальну спрямованість законодавства та права України в цілому, а результат тлумачення законодавства має бути розумним та справедливим (пункт шостий статті 3 ЦК України). Національне законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності та узгоджувався з положеннями Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, законодавство слід тлумачити у відповідності з розумними цілями регулювання. Тому під час тлумачення закону слід враховувати цілі його регулювання.

57.Подібний підхід викладено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2023 року у справі № 127/23145/21, відповідно до якого розумність є однією із засад приватного права та має враховуватися як під час оцінки поведінки учасників цивільних правовідносин, так і під час тлумачення матеріальних та процесуальних норм права.

58.Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей» від 30 серпня 2022 року № 2541-IX внесено зміни, зокрема, до частини третьої статті 45, частини шостої статті 56, частини першої статті 312 та частини першої статті 313 ЦПК України, якими передбачено обов`язкову участь прокурора у розгляді справ про усиновлення дитини. Зазначені законодавчі зміни набрали чинності 5 серпня 2026 року.

59.Відповідно до Пояснювальної записки до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування функцій органів державної влади та органів місцевого самоврядування з питань захисту прав дітей у зв`язку з утворенням Державної служби України у справах дітей» від 18.02.2022 Комітет ООН з прав дитини у заключних спостереженнях на третю та четверту зведену періодичну доповідь України (CRC/C/UKR/3-4) на своєму 1602му та 1603-му засіданнях (див. CRC/C/SR.1602 та CRC/C/SR.1603), що відбулися 28 січня 2011 року наголосив, що Україна, як сторона Конвенції ООН про права дитини, у реалізації реформи з децентралізації влади та адміністративної реформи не прийняла чіткого плану щодо делегування повноважень і функцій, пов`язаних з доглядом та захистом дітей. Негативні наслідки цього були підтверджені й матеріалами Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування випадків та причин порушення прав дитини під час здійснення децентралізації повноважень з питань охорони дитинства, реформування системи закладів інституційного догляду та виховання, реалізації права дитини на сімейне виховання та усиновлення, розвитку (модернізації) соціальних послуг.

60.Основою забезпечення прав дітей згідно Пояснювальної записки має бути зацікавленість кожної територіальної громади та посилення відповідальності за виконання повноважень щодо: створення умов для виконання вимог статті 52 Конституції України в частині відповідальності Держави за утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, та запобігання соціальному сирітству; своєчасного виявлення та допомоги дітям, які залишились без батьківського піклування, сім`ям з дітьми, які перебувають у складних життєвих обставинах; дотримання процедур усиновлення, розвитку сімейних форм виховання дітей; зменшення числа дітей, що перебувають поза сімейним оточенням; удосконалення співпраці виконавчих органів в інтересах дітей та захисту прав дитини. Державний нагляд над законністю актів та дій органів місцевого самоврядування у тому числі щодо дітей планується здійснювати місцевими державними адміністраціями (префектного типу). Також пропонується посилити участь прокурорів у цивільному процесі та дотримання норм законодавства органами опіки та піклування у діяльності з питань захисту прав та інтересів дитини.

61.Отже, метою зазначених законодавчих змін є реалізація положень Конвенції ООН про права дитини, забезпечення пріоритетності найкращих інтересів дитини, сприяння сімейному вихованню дітей, позбавлених батьківського піклування, та посилення гарантій захисту їхніх прав у процедурі усиновлення, зокрема шляхом запровадження обов`язкової участі прокурора як додаткового механізму під час розгляду цієї категорії справ.

62.Згідно з пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

63.Відповідно до частини 1 статті 312 ЦПК України суддя під час підготовки до розгляду справи про усиновлення дитини вирішує питання про участь у справі як заінтересованих осіб відповідного органу опіки та піклування, прокурора, осіб, у сім`ї яких виховується дитина (прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, законні представники), а у справі, провадження в якій відкрито за заявою іноземця, - уповноваженого органу виконавчої влади.

64.Частиною першої статті 313 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справу про усиновлення дитини за обов`язковою участю заявника, органу опіки та піклування або уповноваженого органу виконавчої влади, прокурора, а також дитини, якщо вона за віком і станом здоров`я усвідомлює факт усиновлення, з викликом заінтересованих та інших осіб, яких суд визнає за потрібне допитати.

65.Провадження у цій справі відкрито ухвалою Богунського районного суду міста Житомира 16 липня 2026 року, тобто до набрання чинності законодавчими змінами, якими встановлено обов`язкову участь прокурора у судовому розгляді справ про усиновлення. Відповідно обов`язку залучити його до участі у справі, як заінтересовану особу та повідомити його про призначений цією ухвалою розгляд заяви на 05.08.2026 у суду першої інстанції не було.

66.Однак відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється згідно із законами, чинними на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

67.Отже, розгляд справи судом першої інстанції без участі прокурора, обов`язковість якої була встановлена законом на момент ухвалення оскаржуваного рішення, становить порушення норм процесуального права. Водночас колегія суддів ураховує, що відповідні законодавчі зміни набрали чинності 5 серпня 2026 року, тобто безпосередньо в день ухвалення судового рішення, а прокурор реалізував свої процесуальні повноваження щодо захисту прав та інтересів дитини шляхом його апеляційного оскарження. За таких обставин оцінка наслідків допущеного порушення має здійснюватися з урахуванням його характеру, особливостей набрання чинності відповідними законодавчими положеннями та необхідності забезпечення найкращих інтересів дитини.

68.При цьому апеляційний суд звертає увагу, що законодавець, установивши обов`язкову участь прокурора у розгляді справ про усиновлення, не передбачив спеціального порядку реалізації цієї вимоги у справах, провадження в яких було відкрито до набрання чинності відповідними змінами. Натомість на момент відкриття провадження у цій справі та здійснення підготовчих процесуальних дій, під час яких суд визначає коло учасників справи і вирішує питання про їх повідомлення, участь прокурора не була обов`язковою. Зазначені обставини мають істотне значення для правової оцінки допущеного процесуального порушення.

69.Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України обов`язковою підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є розгляд справи за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо таке повідомлення є обов`язковим і відповідний учасник обґрунтовує свою апеляційну скаргу цією підставою.

70.Апеляційний суд уважає, що за встановлених у цій справі обставин необхідно розмежовувати недотримання вимоги щодо обов`язкової участі прокурора та розгляд справи за відсутності учасника, якого суд був зобов`язаний повідомити про судове засідання на відповідній стадії провадження. Оскільки на час відкриття провадження та визначення кола учасників справи обов`язкова участь прокурора законом не передбачалася, а відповідні зміни набрали чинності лише в день ухвалення оскарженого рішення, колегія суддів не вбачає підстав для ототожнення допущеного порушення з безумовною підставою для скасування судового рішення, визначеною пунктом 3 частини третьої статті 376 ЦПК України.

71.За наведених обставин суд апеляційної інстанції виходить з того, що перегляд оскарженого рішення має передусім передбачати перевірку його законності та обґрунтованості по суті, зокрема щодо дотримання встановлених законом умов і порядку усиновлення та відповідності такого усиновлення найкращим інтересам дитини. Тому, з огляду на особливості цієї справи, сама лише відсутність прокурора в судовому засіданні, за результатами якого ухвалено оскаржуване рішення, у день набрання чинності законодавчими змінами щодо обов`язкової участі прокурора у справах про усиновлення не може розглядатися як обов`язкова підстава для скасування цього рішення.

Щодо усиновлення

72.Відповідно до частини першої, четвертої статті 10 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ратифіковано Законом № 3017-VІ (3017-17) від 15 лютого 2011 року із застереженням та заявою) Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних. Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань: a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину; b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину; c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення; d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою; e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану; f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини. Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом. Воно повинно здійснюватися настільки, наскільки це є практично можливим, соціальними працівниками, які мають кваліфікацію в цій сфері завдяки своїй професійній підготовці та власному досвіду. Положення цієї статті не впливають на повноваження чи обов`язок компетентного органу отримувати будь-яку інформацію або докази, незалежно від того, чи охоплюються вони обсягом такого встановлення обставин, і які він розглядає як такі, що можуть бути використані. Установлення обставин стосовно придатності для усиновлення й правоздатності усиновлювача, обставин і мотивів заінтересованих осіб та доцільності влаштування дитини здійснюються до передачі дитини для усиновлення під опіку майбутніх усиновлювачів.

73.Дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного середовища або яка з огляду на її найкращі інтереси не може залишатися в такому середовищі, має право на особливий захист і допомогу з боку держави. Держави-учасниці відповідно до свого національного законодавства забезпечують альтернативний догляд за такою дитиною (частини перша та друга статті 20 Конвенції Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року). За змістом частини третьої вказаної статті такий догляд може передбачати, зокрема, усиновлення.

74.Держави-учасниці, які визнають та/або допускають систему усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини були першочерговим міркуванням, і вони забезпечують, щоб усиновлення дитини санкціонувалося лише компетентними органами, які відповідно до застосовного законодавства і встановлених процедур та на підставі всієї належної й достовірної інформації встановлюють, що усиновлення є допустимим з огляду на статус дитини щодо її батьків, родичів і законних опікунів, а також що, якщо це вимагається, відповідні особи надали свою усвідомлену згоду на усиновлення після отримання необхідного консультування (пункт "а" статті 21 Конвенції 1989 року).

75.Усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя (стаття 207 Сімейного кодексу України; далі - СК України).

76.Усиновлення дитини здійснюється за вільною згодою її батьків. Згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною (частина перша, речення перше частини другої статті 217 СК України).

77.Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. (частини третя статті 218 СК України).

78.Суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити (частина перша статті 224 СК України).

79.Саме суд зобов`язаний з`ясувати наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини вільну та безумовну згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення, і чи виконані вимоги частин першої - третьої статті 218 СК України; чи відповідають вимогам висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади. Оскільки підставою заяви про усиновлення дитини є обставини, наведені у заяві, то незазначення або зазначення заявниками конкретної юридичної норми на обґрунтування заяви не є визначальним для вирішення судом питання про те, яким приписом слід керуватися для вирішення заяви (див. mutatis mutandis постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2018 року у справі № 489/2464/16-ц).

80.Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, дотримавшись наведених вище вимог законодавства, на підставі всебічного дослідження та оцінки доказів у їх сукупності дійшов обґрунтованого висновку про відповідність усиновлення ОСОБА_4 її найкращим інтересам як малолітньої дитини, позбавленої батьківського піклування. Зокрема, суд належним чином перевірив дотримання встановлених законом умов усиновлення, з`ясував особисті та сімейні обставини заявників, мотиви їхнього бажання усиновити дитину, характер сформованих між ними відносин та встановив спроможність заявників забезпечити дитині належні умови проживання, виховання, піклування і всебічного розвитку. За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що усиновлення відповідає меті, визначеній статтею 207 СК України, оскільки забезпечить ОСОБА_3 стабільне сімейне середовище та сприятливі умови для її гармонійного розвитку.

81.В апеляційній скарзі прокурор не заперечує встановлених судом першої інстанції обставин щодо спроможності заявників забезпечити належні умови для виховання та розвитку дитини, що відповідає її інтересам, однак ставить під сумнів правильність застосування норм матеріального права у зв`язку з наявністю у ОСОБА_3 біологічної бабусі та сестри, обставини щодо яких, на думку прокурора, не були належним чином ураховані під час вирішення питання про усиновлення.

82.Апеляційний суд звертає увагу, що передбачене статтею 213 СК України переважне право на усиновлення виникає за наявності кількох осіб, які виявили бажання усиновити одну й ту саму дитину, а тому сама собою наявність у дитини біологічних родичів не свідчить про порушення встановленого цією нормою пріоритету. Як установлено у справі, бабуся ОСОБА_4 щонайменше із серпня 2025 року була обізнана про те, що її онука залишилася без батьківського піклування, однак протягом тривалого часу не виявляла зацікавленості в її житті, не вживала заходів для встановлення контакту з дитиною чи прийняття її на виховання та не висловлювала наміру усиновити онуку. Крім того, уповноваженим органом опіки та піклування було з`ясовано обставини, які свідчать про відсутність у бабусі належних умов для прийняття дитини на виховання, а суд першої інстанції додатково дослідив це питання під час судового засідання 5 серпня 2026 року. За таких обставин доводи прокурора про можливе бажання бабусі усиновити ОСОБА_4 мають характер припущень, не підтверджені належними доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції щодо дотримання встановленого законом порядку усиновлення. Тому апеляційний суд уважає, що за встановлених у справі обставин наведені доводи не можуть бути підставою для скасування ухваленого у цій справі рішення.

83.У постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 295/13297/18 (провадження № 61-8094св20) вказано, що законодавцем визначено механізм здійснення права баби та діда, прабаби, прадіда на виховання внуків і правнуків, який проявляється у: (а) покладенні обов`язку на батьків чи інших осіб, з якими проживає дитина, не перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків; (б) закріпленні права баби, діда, прабаби, прадіда у разі наявності перешкод у вихованні та спілкуванні із внуками, правнуками на звернення до суду з позовом про їх усунення (частини друга, третя статті 257 СК України). Верховний Суд зазначив, що апеляційний суд не вирішив заявлений у справі спір з урахуванням вказаних вище норм права, порушив принцип правової визначеності, оскільки не визначив способи участі позивача у вихованні внука (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

84.Апеляційний суд зазначає, що положення сімейного законодавства та правові висновки Верховного Суду спрямовані на забезпечення ефективного захисту прав баби і діда на участь у вихованні онуків та спілкуванні з ними, зокрема у випадках, коли відповідні особи виявляють намір реалізувати ці права, однак зазнають перешкод у їх здійсненні. Натомість у цій справі встановлено, що бабуся ОСОБА_4 , будучи обізнаною про залишення онуки без батьківського піклування, протягом понад року до моменту її усиновлення не виявляла наміру брати участь у вихованні дитини, прийняти її до своєї сім`ї чи усиновити. За таких обставин сама лише наявність біологічного споріднення, за відсутності волевиявлення щодо здійснення передбачених законом прав, не свідчить про їх порушення та не може бути самостійною підставою для скасування рішення про усиновлення, відповідність якого найкращим інтересам дитини встановлена судом.

85.Частиною 1 статті 210 СК України передбачено, якщо на обліку для можливого усиновлення перебувають рідні брати та сестри, вони не можуть бути роз`єднані при їх усиновленні.

86.Апеляційний суд ураховує, що положення статті 210 СК України спрямовані на запобігання необґрунтованому роз`єднанню рідних братів і сестер під час усиновлення та збереження існуючих між ними сімейних зв`язків. Водночас застосування зазначеної норми потребує врахування конкретних обставин, зокрема правового статусу кожної дитини на момент її усиновлення.

87.У цій справі встановлено, що ОСОБА_18 6 квітня 2026 року знята з обліку у зв`язку з усиновленням. Натомість ОСОБА_4 набула статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, лише 18 червня 2026 року на підставі рішення № 820. Отже, наведені обставини свідчать про відсутність одночасного перебування обох сестер на відповідному обліку на момент усиновлення ОСОБА_4 , а прокурор не надав доказів на спростування цього висновку

88.За таких обставин апеляційний суд уважає, що усиновлення ОСОБА_4 не становило роз`єднання дітей, які одночасно перебували на обліку для можливого усиновлення, у розумінні статті 210 СК України. Тому доводи прокурора про порушення зазначеної норми не підтверджуються встановленими обставинами справи.

89.Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ОСОБА_4 та ОСОБА_19 перебували на обліку як діти, позбавлені батьківського піклування, у різних областях України - Харківській та Житомирській, мали різні прізвища та по батькові, народилися в різних населених пунктах, а статус дитини, позбавленої батьківського піклування, їм було надано в різні періоди часу за окремими процедурами. Сукупність цих обставин об`єктивно могла ускладнити ідентифікацію дітей та обмін відповідною інформацією між уповноваженими органами, а також свідчити про можливі недоліки в організації їхньої міжвідомчої взаємодії або нормативному регулюванні відповідних процедур.

90.Водночас можливі недоліки міжвідомчої взаємодії, неналежне виконання уповноваженими органами покладених на них обов`язків або недосконалість законодавчого регулювання не можуть покладати негативні наслідки на дитину, яка в силу свого віку та правового становища не має можливості впливати на діяльність таких органів і забезпечувати належний обмін інформацією між ними.

91.Саме на усунення подібних недоліків, посилення гарантій захисту прав дітей та забезпечення належного контролю за діяльністю уповноважених органів спрямовані законодавчі зміни щодо розширення повноважень органів прокуратури у сфері захисту інтересів дітей. За таких обставин дитина не повинна нести тягар негативних наслідків можливих організаційних чи нормативних недоліків у діяльності державних органів, оскільки відповідальність за належну координацію їхньої діяльності та забезпечення ефективного захисту прав дитини покладається саме на державу.

92.Враховуючи встановлені у справі обставини, досліджені докази та наведені мотиви, апеляційний суд доходить висновку, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, ухваленим із дотриманням установлених законом матеріально-правових передумов усиновлення та з першочерговим урахуванням найкращих інтересів дитини. Суд першої інстанції належним чином з`ясував обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, та обґрунтовано встановив, що усиновлення ОСОБА_4 забезпечить їй стабільне сімейне середовище, належне виховання, піклування і гармонійний розвиток. Водночас доводи апеляційної скарги не спростовують правильності цих висновків, а наведені прокурором процесуальні зауваження, з огляду на встановлені у справі обставини та викладені вище мотиви, не становлять достатніх правових підстав для скасування оскаржуваного рішення.

Оцінка аргументів, викладених у апеляційній скарзі

93.Доводи апеляційної скарги повною мірою охоплюються мотивами, викладеними в цій постанові, та отримали належну правову оцінку, у зв`язку з чим апеляційний суд вважає їх повторний аналіз недоцільним.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

94.Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

95.Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

96.З огляду на мотиви цієї постанови апеляційний суд уважає, що апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

97.Згідно з підпунктом в пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови зазначається розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції;

98.Відповідно до частини четвертої статті 314 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи про усиновлення, відносяться на рахунок заявника (заявників).

99.З огляду на особливості розгляду справ окремого провадження, підстав для розподілу судових витрат у цій категорії справ - відсутні.

100.Керуючись статтями 141, 259, 268, 312, 314, 367, 368, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд

УХВАЛИВ

1. Апеляційну скаргу заступника керівника Житомирської окружної прокуратури залишити без задоволення.

2. Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 05 серпня 2026 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Судді

О. О. Бондар (суддя-доповідач)

О. Б. Талько

Т. М. Павицька

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.