Ухвала № 141382111 у справі № 686/2096/26 від 11.11.2026

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

11 листопада 2026 року

м. Хмельницький

Справа № 686/2096/26

Провадження № 22-ц/820/2847/26

Хмельницький апеляційний суд у складі судді Гринчука Р.С., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2026 року, суддя Карплюк О.І., у справі за позовом компанії «Central International Inc» до ОСОБА_1 про стягнення трьох процентів річних від простроченої суми та інфляційних втрат,

встановив:

На вказане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу разом з клопотанням про звільнення від сплати судового збору, а альтернативно - про зменшення його розміру або відстрочення сплати до вирішення апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання зазначив, що є непрацюючим пенсіонером та через своє майнове становище не має фінансової можливості сплатити судовий збір, а його дохід за 2025 рік становив 884,53 грн. На підтвердження наведених обставин просив урахувати довідки Пенсійного фонду України та відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.

Згідно з ч.ч. 1, 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до оплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу.

Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (пункт 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Kreuz v. Poland»).

Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Shishkov v. Russia»).

Як вбачається зі змісту долучених до клопотання копій довідок з ГУ ПФУ в Хмельницькій області про розмір отриманих виплат від 02 листопада 2026 року та копій відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 02 листопада 2026 року, за період з січня 2025 року по грудень 2025 року ОСОБА_1 отримав дохід за 2025 рік у розмірі 884 грн. 53 коп.

Проте, надані довідки та відомості не відображають інформації про об`єктивний матеріальний стан апелянта та не підтверджують, що ОСОБА_1 за 2025 рік не отримував більше доходів з інших джерел, а також не підтверджують тієї обставини, що вказаний дохід є його єдиним річним доходом.

Відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми виплачених доходів та утриманих податків не виключають можливості отримання ним інших доходів (ухвала судді Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2023 року у справі №901/988/18).

Інших належних доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 за 2025 рік більше не отримував доходів з інших джерел до клопотання не долучено.

З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» доказами, які підтверджують майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи, можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Таким чином, зазначені у клопотанні ОСОБА_1 обставини, не можуть бути підставою для звільнення, зменшення або відстрочення від сплати судового збору, оскільки він не надав доказів на підтвердження того, що його майновий стан на день звернення з апеляційною скаргою перешкоджав сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку і розмірі, тому у задоволенні клопотання про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2026 року 3328 грн.

Відповідно до п.п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (чинного на момент подання позовної заяви), за подання позовної заяви майнового характеру юридичною особою судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні заяви, іншої заяви і скарги (згідно п.п. 1.6 ч. 2 ст. 4 цього Закону в чинній редакції).

Згідно з ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки, ОСОБА_1 оскаржує рішення суду яким частково задоволено вимоги позивача (юридичної особи), з апелянта підлягає до сплати судовий збір в розмірі (3941,48грн.*150%*0,8)=4729 грн. 77 коп., який необхідно сплатити на такий рахунок: отримувач ГУК у м. Хмельниц. обл./Хмельниц. МТГ/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37971775, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО) 899998, номер рахунку [рахунок приховано], Код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), Хмельницький апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа).

Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина 9 статті 43 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 185 ЦПК (залишення без руху).

Таким чином, подальший рух апеляційної скарги неможливий.

Керуючись ст.ст. 185, 356, 357 ЦПК України, суд,

ухвалив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 листопада 2026 року залишити без руху та надати строк 10 днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення вищевказаних недоліків, а саме надання в електронній формі: сплати судового збору в розмірі 4729 грн. 77 коп. та представлення документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за вищевказаними реквізитами або подання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону до Хмельницького апеляційного суду.

У разі невиконання вимог цієї ухвали до вказаного строку апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Р.С. Гринчук