Постанова № 141382160 у справі № 697/1624/26 від 10.11.2026

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/2365/26 Головуючий по 1 інстанції

Справа №697/1624/26 Категорія: на ухвалу Скирда Б.К.

Доповідач в апеляційній інстанції

Фетісова Т. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів цивільної палати:

суддя-доповідач Фетісова Т. Л.

судді Новіков О. М., Сіренко Ю. В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.08.2026 (повний текст складено 24.08.2026, суддя в суді першої інстанції Скирда Б. К.) про передачу на розгляд іншого суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин,

в с т а н о в и в :

у червні 2026 року ОСОБА_1 звернулась до Канівського міськрайонного суду Черкаської області із заявою про встановлення факту родинних відносин, а саме факту, що вона є дочкою ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.08.2026 вказану цивільну справу передано за підсудністю до Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Ухвалу обґрунтовано тим, що відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання. Положення ч. 1 ст. 27, ч. 1 ст. 316 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. З огляду на те, що місце проживання заявниці у Черкаському районі Черкаської області не зареєстроване, натомість зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання є: АДРЕСА_1 , підстави для розгляду поданої заяви Канівським міськрайонним судом Черкаської області відсутні.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 подала 07.09.2026 через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що суд не врахував усі обставини, які мають значення для визначення місця розгляду справи, просить ухвалу скасувати та залишити справу для розгляду в Канівському міськрайонному суді Черкаської області.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вона дійсно зареєстрована за місцем проживання у селі Мала Бурімка, проте фактично проживає у АДРЕСА_2 .

Вказує, що дана справа безпосередньо пов`язана з містом Каневом: заявниця фактично проживає у Каневі, там працює, мешкає у місті Каневі у квартирі, в якій проживала її померла мати, сплачує там комунальні послуги, також оформлення спадкових прав після смерті матері здійснюється у Каневі.

Не заперечуючи відомості про її зареєстроване місце проживання у селі Мала Бурімка заявниця водночас просить апеляційний суд врахувати обставини її фактичного проживання у місті Каневі та безпосередній зв`язок справи саме з цим містом.

Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Відповідно до ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на, зокрема, ухвалу суду про передчу справи на розгляд іншого суду (як у даному випадку), розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

За змістом ч. 2 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Відповідно до ч. 2 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01 березня 2013 року згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції 1950 року кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд до іншого суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що звертаючись із заявою про встановлення факту родинних відносин саме до Канівського міськрайонного суду Черкаської області заявниця послалась на те, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2 , однак на підтвердження зазначеного місця проживання жодних доказів до заяви не долучено.

Натомість, до матеріалів заяви долучено копію паспорта громадянина України з якої вбачається зареєстроване місце проживання заявниці: АДРЕСА_1 .

29.06.2026 Канівським міськрайонним судом Черкаської області зроблено запит до Управління «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Канівської міської ради з метою встановлення інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи заявниці ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

02.07.2026 на адресу суду надійшла відповідь ЦНАП в якій зазначено, що відповідно до Реєстру територіальної громади відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

Крім того, згідно відповіді №2975391 від 03.07.2026 з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 відсутні.

03.07.2026 з метою встановлення інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) заявниці, судом першої інстанції зроблено запит до ЦНАП виконавчого комітету Чорнобаївської сільської ради.

В зв`язку з ненадходженням відповіді, 14.07.2026 судом повторно зроблено запит до Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради з метою встановлення інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) заявниці.

14.08.2026 на адресу районного суду надійшла відповідь Відділу «Центр надання адміністративних послуг» виконавчого комітету Чорнобаївської селищної ради Черкаської області в якій зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Чорнобаївського районного суду Черкаської області.

Згідно зі ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Статтею 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що місцем перебування є житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги. Місцем проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об`єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.

У пункті 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7.02.2022 № 265, вказано, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» декларування місця проживання особи - повідомлення особою органу реєстрації адреси свого місця проживання шляхом надання декларації про місце проживання в електронній формі з використанням Єдиного державного веб-порталу електронних послуг з подальшим внесенням такої інформації до реєстру територіальної громади.

Місцем проживання (перебування) заявника в цьому випадку є зареєстроване у встановленому законом порядку місце його проживання, яке відносно фізичної особи визначається відповідно до положень ст. 29 ЦК України і ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».

З аналізу вищенаведених норм у їх сукупності слідує, що положення ст. 316 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання заявника, а тому заяви не можуть пред`являтися за фактичним місцем його проживання чи перебування.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24.06.2024 у справі № 554/7669/21 усунув розбіжність у визначенні підсудності за фактичним місцем проживання/перебування позивача (підтвердженим договором оренди, довідкою школи тощо), навіть якщо воно відрізнялося від зареєстрованого та дійшов висновку про те, що нормами ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення. Використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

З урахуванням наведених висновків Верховного Суду, які відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягають врахуванню судом, суд доходить висновку, що ухвала Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.08.2026 про передачу справи за підсудністю до іншого суду постановлена з дотриманням вимог процесуального закону, а тому є законною та обґрунтованою.

Доводи апеляційної скарги зводяться до власного тлумачення апелянтом положень ст. 316 ЦПК України та незгоди з правовою оцінкою встановлених судом обставин, однак не підтверджують неправильного застосування судом першої інстанції норм процесуального права. Відтак вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про незаконність чи необґрунтованість оскаржуваної ухвали.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки підстав, передбачених статтею 376 ЦПК України, для скасування оскаржуваної ухвали не встановлено, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 24.08.2026 про передачу на розгляд іншого суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту родинних відносин - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення в порядку та за умов, визначених цивільним процесуальним законодавством.

Повну постанову складено 10.11.2026.

Суддя-доповідач

Судді