Рішення № 141382245 у справі № 592/14923/26 від 11.11.2026

Справа №592/14923/26

Провадження №2-а/592/148/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2026 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого - судді Катрич О.М.

за участю секретаря судового засідання - Дядечко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу за адміністративним позовом представника позивача Грицика Геннадія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача свої вимоги мотивує тим, що 24 серпня 2026 року, ОСОБА_1 дізнався про порушення своїх прав та законних інтересів з боку суб`єкта владних повноважень. Цього дня з особистого банківського рахунку Клієнта у форматі IBAN НОМЕР_1 , відкритого в АБ «УКРГАЗБАНК», було в безакцептному порядку примусово списано належні йому грошові кошти у розмірі 1132 гривні 12 копійок. Списання відбулося на користь Ковпаківського відділу державної виконавчої служби у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (код стягувача 40211121). Звернувшись до банківської установи за роз`ясненнями та отримавши платіжну інструкцію № 45625 від 24.08.2026 року, Клієнт з`ясував, що у графі «Призначення платежу» вказано підставу для стягнення: виконавче провадження № 81752719, відкрите на виконання Постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії 6АВ № 15162814, виданої 27.05.2026 року Національною поліцією. Провівши пошук інформації за номером постанови через офіційні електронні сервіси Міністерства внутрішніх справ України, встановлено, що 27 травня 2026 року інспектором Департаменту патрульної поліції Романюк Оленою Василівною було винесено постанову серії 6АВ № 15162814 про притягнення Клієнта, як фізичну особу, до адміністративної відповідальності. Зі змісту вказаної Постанови вбачається, що 27.05.2026 року о 09 год. 24 хв., за адресою: автодорога М03 Київ-Харків-Довжанський 101 км + 350 м, технічним засобом «Каскад, 035-1219» (свідоцтво про повірку № 22-01/34496, дійсне до 07.10.2026) в автоматичному режимі було зафіксовано рух транспортного засобу марки TOYOTA RAV-4 HYBRID, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В оскаржуваній постанові зазначено, що особа, яка керувала транспортним засобом, перевищила встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год, чим порушила пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України. Наслідком цього стало накладення на Клієнта адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень. В подальшому, через необізнаність Клієнта про існування цього боргу, штраф було подвоєно відповідно до ст. 308 КУпАП (до 680,00 грн) та передано на примусове виконання, що в сукупності з витратами виконавчого провадження призвело до стягнення суми 1132,12 грн. Вважає винесену Постанову серії 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 року протиправною, необґрунтованою та такою, що підлягає негайному скасуванню через повну відсутність у діях Клієнта складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне нормативно-правове обґрунтування. Постанова поліції і виконавче провадження звернені до Клієнта як до фізичної особи (громадянина). Автомобіль йому не належить. Він ним не керував. Постанову йому не було вручено. ОСОБА_1 , 27 травня 2026 року об 09:24 транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID (д/н НОМЕР_2 ) не керував за вказаною у постанові адресою (автодорога М03). Транспортний засіб дійсно належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АГРОПРОДУКТ», керівником якого є Клієнт. Однак, задовго до події, що стала підставою для притягнення Клієнта до відповідальності, право експлуатації та керування цим автомобілем було офіційно передано іншій особі - ОСОБА_2 . Таким чином, постанову винесено на неналежного суб`єкта - громадянина, а не на власника ТЗ. Постанову не вручено. Дати набрання законної сили в документах відповідача і ДВС суперечать трекінгу.

Просить визнати протиправною та скасувати постанову інспектора Департаменту патрульної поліції Романюк Олени Василівни серії 6АВ № 15162814 від 27 травня 2026 року, якою ОСОБА_1 як фізичну особу (громадянина) притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладено штраф 340,00 грн., а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення в його діях.

Представник відповідача Бережна Ю.П., яка діє в інтересах Департаменту патрульної поліції надала до суду відзив на позов, в якому просила залишити без змін постанову 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, а позовну заяву Матвієнка А.Ю. без задоволення. У відзиві зазначила, що Департамент патрульної поліції категорично не погоджується з вимогами Позивача, вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Аналіз усіх наявних в справі доказів, в тому числі фотокарток транспортного засобу TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 , дає підстави стверджувати, що факт перевищення встановленого обмеження швидкості транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 доведений в повній мірі. У оскаржуваній постанові місце вчинення адміністративного правопорушення зазначено: М-03 Київ-Харків-Довжанський 101+350, тобто в місці, де рухався транспортний засіб TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 діють обмеження швидкості руху автомобілів до 110 км/год. Враховуючи те, що 27.05.2026 року о 09 год. 24 хв. за адресою: М-03 Київ-Харків-Довжанський 101+350 особа, яка керувала транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 рухалася зі швидкістю 133 км./год. та перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км./ год., чим порушила п. 12.9 б ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Позивач вчасно не звернувся до сервісного центру МВС для подальшого внесення відповідних відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів. Оскільки Позивачем до матеріалів позовної заяви не додано доказів, передбачених ст. 279-3 КУпАП, які б давали право звільнити останнього від адміністративної відповідальності за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, зокрема щодо внесення відомостей про відповідальну особу чи належного користувача, окрім Позивача до Єдиного державного реєстру транспортних засобів в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог у частині скасування постанови серії 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 року. Отже, станом на дату та час вчинення адміністративних правопорушень та складання постанови серії 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 року, яка є предметом оскарження у даній справі, автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 був зареєстрований за юридичною особою ТОВ «Агропродукт» керівником якої є Позивач, а отже в силу положень ч. 1 ст. 14-2 КУпАП останній є відповідальною особою, яка у випадку вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, несе адміністративну відповідальність, за умови відсутності виконання умов визначених ст. 14-2 КУпАП. Сам по собі факт передачі Позивачем автомобіля TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 у правомірне використання іншій особі, не звільняє Позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, оскільки, як вже було зазначено вище, таке звільнення можливе лише тільки після вчинення обов`язкових дій, які передбачені положеннями ст.ст. 14-2, 279-3 КУпАП. Заявлені представником Позивача відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 17000,00 грн. є необґрунтованими, не відповідають реальності таких витрат, розумності їхнього розміру. Заявлений розмір витрат не є співмірним із складністю справи та виконаним адвокатом робіт. (а.с. 25-34)

Представник позивача надав суду відповідь на відзив, де вважає доводи відповідача необґрунтованими. Так, 27.05.2026 о 09:24 транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, д.н.з. НОМЕР_2 , за адресою М-03 Київ-Харків-Довжанський 101+350 керував не ОСОБА_1 . Транспортний засіб зареєстровано за ТОВ «АГРОПРОДУКТ» (ЄДРПОУ 31162713), керівником якого є ОСОБА_1 . Однак 20.04.2026 ОСОБА_1 як представник власника видав нотаріально посвідчену довіреність (реєстр № 1028, приватний нотаріус Бурбика Т.А.), якою уповноважив ОСОБА_2 керувати (експлуатувати) цим автомобілем на всій території України строком до 20.04.2036. ОСОБА_2 підтверджує, що 27.05.2026 керував указаним автомобілем у напрямку м. Львова. ОСОБА_1 автомобілем не керував і в ньому не перебував. Відповідач у відзиві стверджує, що відсутність відомостей про належного користувача в ЄДРТЗ автоматично залишає відповідальність на керівнику. Це звужує закон. Порядок внесення відомостей про належного користувача (постанова КМУ № 1145 від 08.10.2022) є одним із способів фіксації користувача для цілей автоматичної системи. Він не вичерпує способів спростування презумпції в суді. Суд оцінює всі докази в їх сукупності (ст. 76-78 КАС України, ст. 251 КУпАП). Довіреність і визнання водія є беззаперечними доказами, які повинні тлумачитись на користь особи, щодо якої складено постанову. У постанові 6АВ № 15162814 блок «Притягнути» заповнено даними фізичної особи ( ОСОБА_1 , особистий РНОКПП, домашня адреса). Немає найменування ТОВ «АГРОПРОДУКТ», коду ЄДРПОУ та статусу «керівник». Виконавче провадження № 81752719 відкрито стосовно «громадянина ОСОБА_1 », кошти списано з його особистого рахунку. Частина 1 ст. 14-2 КУпАП прив`язує відповідальну особу до реєстрації транспортного засобу. ТЗ зареєстровано за юридичною особою. Відповідач підмінив суб`єкта: замість власника (юридичної особи) або особи, яка фактично керувала, притягнуто фізичну особу, якій автомобіль не належить і яка ним не керувала. Це суперечить ст. 9, 14-2 КУпАП та ст. 61 Конституції України. У самій постанові заздалегідь проставлено дату набрання законної сили 20.07.2026. У постанові ДВС від 17.08.2026 зазначено іншу дату - 10.07.2026. Трекінг не підтверджує вручення позивачу. Оспорюється притягнення конкретної особи - ОСОБА_1 - до відповідальності за це діяння. Наявність сертифікатів, повірки та фотофіксації не доводить, що саме ОСОБА_1 керував автомобілем. (а.с.35-37)

Представник відповідача надала суду заперечення (відповідь на відзив), в яких зазначив, що позивач стверджує, що в постанові серії 6АВ № 15162814 у блоці «Притягнути» зазначено дані фізичної особи, немає найменування ТОВ «Агропродукт», за яким зареєстровано транспортний засіб та статусу керівник, а тому постанову винесено щодо неналежного суб`єкта адміністративної відповідальності. З огляду на те, що автомобіль TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 , був зареєстрований за ТОВ «Агропродукт», керівником якого є Позивач, саме по собі зазначення у постанові даних фізичної особи не свідчить про її винесення стосовно неналежного суб`єкта. Відтак наведені Позивачем доводи не спростовують правових підстав визначення його відповідальною особою за умови підтвердження зазначених обставин матеріалами справи. Доводи Позивача про те, що дата набрання постановою законної сили була визначена Відповідачем заздалегідь, не відповідають дійсним обставинам справи. Дата набрання постановою законної сили визначається з урахуванням фактичних обставин її вручення, відмови від отримання або повернення поштового відправлення відповідно до вимог ч. 2 ст. 291 КУпАП. У даному випадку, як убачається із даних АТ «Укрпошта» щодо поштового відправлення, долучених Відповідачем до відзиву на позовну заяву, поштове відправлення з постановою серії 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 року вручено відправнику 10.07.2026 року. Саме на підставі зазначених даних про повернення поштового відправлення визначено дату набрання постановою законної сили. Отже, жодної дати набрання постановою законної сили наперед, до отримання інформації про її вручення чи повернення, Відповідачем не визначалося. Відтак твердження Позивача про те, що дата набрання постановою законної сили була встановлена заздалегідь та не залежала від фактичних обставин її вручення, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи даними АТ «Укрпошта». Доводи Позивача про необґрунтованість заперечень Відповідача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 17000 грн. не спростовують наведених Відповідачем обставин щодо неспівмірності заявлених витрат зі складністю цієї справи та обсягом фактично виконаної адвокатом роботи. Відповідач не заперечує право Позивача на професійну правничу допомогу, однак вважає, що сам факт укладення договору про надання правничої допомоги та визначення в ньому відповідного розміру гонорару не є безумовною підставою для покладення всієї заявленої суми на іншу сторону спору. Водночас витрати, які сторона погодила зі своїм представником за договором, та витрати, що підлягають компенсації за рахунок іншої сторони, не є тотожними поняттями. Договір визначає домовленість між клієнтом та адвокатом, однак не звільняє суд від обов`язку перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми з урахуванням вимог КАС України. З огляду на викладене, Відповідач вважає, що заявлена Позивачем сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 17000,00 грн. є неспівмірною зі складністю справи, обсягом наданих послуг та характером виконаної роботи. (а.с.46-48)

Суд, дослідивши матеріал справи та докази у їх сукупності, дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою серії 6АВ № 15162814 від 27.05.2026 по справі про адміністративне правопорушення, встановлено, що 27.05.2026 року о 09 год. 24 хв., за адресою М03 Київ-Харків-Довжанський 101+350 особа, яка керувала транспортним засобом TOYOTA RAV-4 HYBRID, державний номерний знак НОМЕР_2 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/ год, чим порушила пункт 12.9 «б» Правил дорожнього руху України. За дане правопорушення ОСОБА_1 , а саме Позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с.8).

20.04.2026 року між ТОВ «АГРОПРОДУКТ» в особі директора Матвієнка А.Ю. та ОСОБА_2 було укладено довіреність, згідно якої ОСОБА_1 , який діє на підставі статуту уповноважив ОСОБА_2 керувати (експлуатувати) належним ТОВ «АГРОПРОДУКТ» автомобілем марки ТOYOTA RAV-4 HYBRID, 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з правом виїзду за кордон на даному транспортному засобі. Довіреність видана з правом виїзду за кордон терміном на десять років і дійсна до 20.04.2036 року, без права відчуження, продажу, дарування, міни чи передачі в оренду третім особам (а.с.9).

17.08.2026 старшим державним виконавцем Ковпаківського ВДВС у місті Суми Сумського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Таран І.М. було відкрито виконавче провадження №81752719 про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 680 грн., згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №6АВ № 15162814 від 27.05.2026 (а.с.10).

Не погоджуючись з постановою від 27.05.2026 серії 6АВ № 15162814 у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, позивач звернувся до суду з даним позовом, так як не він керував транспортним засобом, а інша особа.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі по тексту - КУпАП), адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з пунктами 8 та 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 №580-VIII (далі по тексту - Закон №580-VIII), поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Поліція відповідно до покладених нею завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Статтею 52 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі по тексту - Закон №3353-XII) встановлено, що контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону №3353-XII, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України №833 від 10.11.2017 затверджений Порядок функціонування системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі та Порядок звернення особи, яка допустила адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, до уповноваженого підрозділу Національної поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону №3353-XII, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку.

На виконання ч. 2 ст. 222 КУпАП, органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту та до їх компетенції відповідно до підвідомчості відноситься ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які. мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з приміткою, суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

14.07.2015 прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 №596-VIII, що дозволяє накладення штрафів за порушення правил дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

Твердження позивача ОСОБА_1 про те, що він не є суб`єктом правопорушення з огляду на те, що не керував транспортним засобом не заслуговує на увагу з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 14-2 КУпАП, адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу.

Будь-яких доказів на підтвердження тієї обставини, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності внесено відомості про іншого, аніж позивач, тобто особи яка виконує повноваження керівника юридичної особи - користувача транспортного засобу ТOYOTA RAV-4 HYBRID, 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , позивач не надав.

Отже, саме ОСОБА_1 є особою, яка має нести адміністративну відповідальність за вчинене правопорушення.

Нормами статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно з положеннями статті 279-3 КУпАП, відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення - правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму закону щодо звернення відповідальної особи у 20-денний календарний строк містять також статті 14-1, 279-3 КУпАП, розділ III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.

Відповідно до статті 279-1 КУпАП, у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу.

За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних".

Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У відповідності до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами ст.31 Закону №3353-XII, поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Статтею 40 Закону №3353-XII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену фототехніку і відеотехніку, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз повинна бути розміщена на видному місці.

Інформація про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, є безоплатною та розміщена у мережі Інтернет за відповідним посиланням.

Позивач вказує, що, хоча дійсно вищевказаний транспортний засіб належить ТОВ «АГРОПРОДУКТ», керівником якого є він, але на час вчинення правопорушення транспортним засобом він не керував (транспортним засобом ТOYOTA RAV-4 HYBRID, 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , 27.05.2026 о 09 год. 24 хв. за адресою М03 Київ-Харків-Довжанський 101+350 керував Грицик Г.О., який згідно довіреності отримав повне право керувати (експлуатувати) належним ТОВ «АГРОПРОДУКТ» автомобілем.

Суд вказує, що матеріали справи не містять доказів звернення особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, протягом 20-ти денного строку з дня набрання постановами законної сили до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, документа (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Таким чином, визначені законом підстави для звільнення від відповідальності особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, за вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі, відсутні.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про те, що оскільки позивач є директором, тобто особою, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи ТОВ «АГРОПРОДУКТ», а в свою чергу ТОВ «АГРОПРОДУКТ» належить транспортний засіб ТOYOTA RAV-4 HYBRID, 2025 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та даний транспортний засіб не вибував в користування іншої особи, доказів на підтвердження тієї обставини, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності внесено відомості про іншого, аніж позивач, користувача транспортного засобу, позивач не надав, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Суд також враховує позицію Європейського Суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04), згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, який у складі Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

У відповідності до статті 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Постанова від 27.05.2026 серії 6АВ №15162814 в повній мірі відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Статтею 286 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Оскільки ОСОБА_1 дійсно порушив Правила дорожнього руху України, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, жодні правові підстави для скасування постанови відсутні, суд приходить до висновку про відсутність підстав для визнання дій та рішення протиправним.

Суд приходить до висновку, що постанова від 27.05.2026 серії 6АВ №15162814 винесена на підставі та в межах повноважень, наданих інспектору (поліцейському), у спосіб, що передбачені Конституцію України та чинним законодавством України, за наявністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП. При цьому зміст постанов відповідає вимогам ст.ст. 283, 284 КпАП України.

Враховуючи встановлені судом обставини, суд приходить до висновку про необхідність залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

Інші обставини, на які посилається позивач в позовній заяві, не спростовують факту вчинення адміністративного правопорушення та правомірності притягнення до адміністративної відповідальності.

Тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

У зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позовних вимог понесені позивачем судові витати не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 246, 250, 286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову представника позивача Грицика Геннадія Олексійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ольга КАТРИЧ