Рішення № 141382299 у справі № 587/4331/26 від 09.11.2026

Справа № 587/4331/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Бузової Т.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Суми справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Нижньосироватська сільська рада Сумського району Сумської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду з заявою у якій просить встановити факт належності правовстановлюючого документу, а саме договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 квітня 1978 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначає, що є власником буд. АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу житлового будинку від 15 квітня 1978 року. Проте, в зазначеному договорі купівлі-продажу житлового будинку була допущена помилка - ім`я власника було вказано як « ОСОБА_2 » замість вірного « ОСОБА_1 ». Вказана помилка у написанні прізвища власника перешкоджає заявнику володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому об`єктом нерухомості. Вважає, причину розбіжностей у написанні прізвища, ймовірно неправильний переклад з російської на українську мову. Оскільки, вирішення вказаного питання в позасудовий порядок є неможливим, тому змушений звернутись з заявою до суду про встановлення факту належності правовстановлюючого документу в порядку ст. 315 ЦПК України

В судове засідання заявник не з`явився, у письмовій заяві просив справу слухати без його участі на підставі наявних матеріалів, заяву підтримав у повному обсязі.

Представник заінтересованої особи - Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду повідомлений належним чином, у письмовій заяві просив розгляд справи здійснювати без його участі,за наявними матеріалами справи, щодо заявлених позовних вимог не заперечував.

Оскільки учасники справи у судове засідання не з`явились, у відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що заявник - ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 15 квітня 1978 року є власником буд. АДРЕСА_1 . Договір підписано продавцем, покупцем та головою виконкому Нижньосироватської сільської Ради народних депутатів Сумського району, Сумської області Линником Володимиром Тарасовичем та зареєстровано в реєстрі за №17. (а.с.5)

У зазначеному Договорі сторонами зазначені: продавець - ОСОБА_3 , покупець - ОСОБА_2 . Прізвище покупця/заявника вказане як « ОСОБА_4 ».

Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 12.05.1950 року ПІБ заявника зазначено як « ОСОБА_5 », народився « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (рос). (а.с.7)

Відповідно до відомостей вказаних у паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 , виданого Сумським РВ УМВС України в Сумській області 02.12.1999 року, ПІБ заявника - « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.3)

Згідно Довідки про присвоєння ідентифікаційного номера від 28.04.1998 року прізвище заявника зазначено як « ОСОБА_6 ». (а.с.4)

Пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , серії НОМЕР_4 , видане на ім`я « ОСОБА_1 », ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с.9)

До матеріалів справи долучено також військовий квиток серії НОМЕР_5 від 30.04.1969 року, у якому прізвище заявника вказано як « ОСОБА_4 » (рос.) (а.с.8)

З Довідки №386 від 01.05.2026 року, виданої виконавчим комітетом Нижньосироватської сільської ради Сумського району Сумської області вбачається, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , значиться за ОСОБА_1 , згідно по господарського обліку. (а.с.11)

Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності визначається у порядку визначеному законом.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З матеріалів справи вбачається, що заявник має намір оформити речові права на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Проте невідповідність між документами, що посвідчують особу ОСОБА_1 та правовстановлюючим документом, виданого на його ім`я з помилкою у прізвищі, унеможливлює реалізацію цього права як власника нерухомого майна.

В Постанові Пленуму Верховного Суду «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року зі змінами в п. 12 указано, що при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Відповідно до листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п.6 ч.1 ст. 256 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

В ході судового розгляду судом встановлено, що у всіх ідентифікуючих особу документах заявника зазначено прізвище заявника як « ОСОБА_6 », а у правовстановлюючому документі - Договорі купівлі-продажу від 15 квітня 1978 року прізвище заявника як « ОСОБА_4 ».

Зазначені розбіжності в написанні прізвища заявника у Договорі купівлі-продажу від суперечать дійсним ідентифікуючим документам заявника та не збігаються з записами у паспорті громадянина України та ІПН, пенсійному посвідченні де прізвище вказано як « ОСОБА_6 ».

Вочевидь розбіжності у написані прізвища заявника сталися через помилковий переклад прізвища з російської мови на українську мову, що в подальшому спричинило неправильне зазначення прізвища заявника у правовстановлюючому документі. Дана помилка перешкоджає заявнику реалізувати свої законні права як власника нерухомого майна, оскільки її неможливо виправити в позасудовому порядку.

На підставі п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Встановлення факту належності зазначеного в заяві правовстановлюючого документу, має юридичне значення для заявника, оскільки від його встановлення залежить реалізація його права на володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, що є його власністю, а саме встановлення юридичного факту належності правовстановлюючого документа заявнику є необхідним для здійснення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Оскільки встановити даний факт в інший спосіб неможливо, суд вважає за необхідне встановити факт належності заявнику зазначеного в заяві правовстановлюючого документу.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 18, 81, 89, 263 - 265, 315, 319 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

Заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Встановити факт належності правовстановлюючого документу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , а саме: Договору купівлі-продажу будинку від 15.04.1978 року, зареєстрований у виконавчому комітеті Нижньосироватської сільської Ради народних депутатів, зареєстровано в реєстрі за №17.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А. Степаненко