Справа № 766/16784/25
н/п 2-п/766/296/26
УХВАЛА
про залишення заяви без руху
15 жовтня 2026 року суддя Херсонського міського суду Херсонської області Булах Є.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
14 жовтня 2026 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до суду з вказаною заявою про перегляд заочного рішення, у якій просила прийняти заяву до розгляду; скасувати заочне рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 02.09.2026 року у справі №766/16784/25; призначити справу до розгляду за правилами загального або спрощеного позовного провадження; звільнити заявника від сплати судового збору за подання заяви про перегляд заочного рішення або зменшити його розмір, або відстрочити сплату.
Відповідно до Журналу реєстрації вхідної кореспонденції Херсонського міського суду Херсонської області заяву та протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.10.2026 року передано судді Булах Є.М. 15.10.2026 року.
Вирішуючи питання про прийняття заяви до розгляду суддею встановлено, що заява про перегляд заочного рішення відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Вимоги до форми та змісту заяви про перегляд заочного рішення встановлено ст. 285 ЦПК України.
Відповідно до ч.4 ст.285 ЦПК України, у разі подання заяви в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Разом з цим, заявником у порушення приписів ч. 4 ст. 285 ЦПК України не надано доказів надсилання копії заяви про перегляд заочного рішення та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 285 ЦПК України у заяві про перегляд заочного рішення, окрім іншого, повинно бути зазначено: найменування суду, який ухвалив заочне рішення; ім`я (найменування) відповідача або його представника, які подають заяву, їх місце проживання чи місцезнаходження, номер засобів зв`язку; обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача; клопотання про перегляд заочного рішення; перелік доданих до заяви матеріалів.
Всупереч п. 5 ч. 2 вказаної статті подана заява не містить клопотання про перегляд заочного рішення, обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання та (або) неповідомлення їх суду, а також причин неподання відзиву, і докази про це; посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Крім того, всупереч ч.6 ст. 285 ЦПК України до заяви про перегляд заочного рішення не додано документ про сплату судового збору.
У межах поданої заяви про перегляд заочного рішення заявниця ОСОБА_1 заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору або просить суд відстрочити, або розстрочити його сплату. Вказане клопотання обґрунтовано тим, що заявниця офіційно не працевлаштована, має статус внутрішньо-переміщеної особи та здійснює догляд за малолітньою дитиною з інвалідністю.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Право заявити таке клопотання із зазначенням підстав та обставин для застосування відповідного порядку передбаченого законом, а не будь-якого, надано саме заявнику.
Згідно преамбули Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за № 3674-VI, цей Закон визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
За змістом наведених приписів підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме її загальний майновий стан, а не певні джерела доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Крім того, за змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору, як і зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення такої сплати особам, які не зазначені у статті 5 цього Закону, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
До такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у пункті 37 постанови від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
У Законі України «Про судовий збір» немає чітко визначеного переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному випадку суд установлює можливість звільнити особу від сплати судового збору, зменшити його розмір, відстрочити чи розстрочити сплату на підставі поданих доказів саме щодо майнового стану такої особи. Оцінюючи останній, суд має встановити наявність у такої особи доходу (заробітної плати, стипендії, пенсії тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища тощо.
Разом із тим, викладені у клопотанні про звільнення від сплати судового збору обставини не можуть вважатися достатніми підставами для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору. Зокрема, до заяви долучено довідку за формою ОК-7 щодо відомостей за звітні 2018-2026 роки, з якої вбачається, що розмір судового збору не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу фізичної особи. Зазначена довідка не дає можливості у повному обсязі встановити майновий стан заявниці та не підтверджують відсутність у неї інших джерел доходів. Разом з тим, заявником не надано інших підстав для звільнення від сплати судового збору, його відстрочення або розстрочення.
Таким чином, заявницею ОСОБА_2 до заяви не додано достатньо доказів на підтвердження того, що наявна будь-яка з умов, передбачених ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», в результаті встановлення якої суд мав би правові підстави для відстрочки, розстрочки чи звільнення заявниці від сплати судового збору.
Згідно частини другої статті 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до підп.4 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення, яка подана фізичною особою, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665,60 грн.
Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи наведене, заявниці необхідно сплатити судовий збір відповідно до пп.4 п.1 ч.2 ст.4 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням коефіцієнту 0,8 в розмірі 532,48 грн. (665,6*0,8= 532,48), або надати суду докази, що підтверджують підстави для звільнення, розстрочення або відстрочення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 8 ст. 285 ЦПК України до неналежно оформленої заяви про перегляд заочного рішення застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до статті 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без дотримання вимог викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
При цьому суддя зауважує, що залишення заяви про перегляд заочного рішення без руху не є обмеженням права на доступ до правосуддя.
Так, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, сформульованою, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі «Пелевін проти України» (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі «Наталія Михайленко проти України» (пункт 31), в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою; регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у пункті 55 справи «Креуз проти Польщі», про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти («Kreuz v. Poland» № 28249/95).
Отже, встановлюючи конкретні вимоги до змісту та форми заяви про перегляд заочного рішення, а також до документів, які мають бути до неї додані, ЦПК України при цьому покладає обов`язок на суд перевірити виконання відповідачем цих вимог та прийнятності заяви на стадії вирішення питання про прийняття заяви до розгляду.
З огляду на викладене заявнику необхідно надати докази сплати судового збору та усунути інші недоліки заяви зазначені в ухвалі суду з дотриманням приписів ч. 1 ст. 177 ЦПК України.
На підставі ст. 185 ч.1 ЦПК України заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вищевказаних недоліків з роз`ясненням того, що в разі їх не усунення у встановлений судом термін заява буде визнана неподаною та повернута особі, яка її подала.
Керуючись ст. 175, 185, 285, 353 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про перегляд заочного рішення Херсонського міського суду Херсонської області у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Фінансові Операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити заявнику.
Надати заявнику строк для усунення недоліків п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у встановлений строк, заява вважатиметься не поданою та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Є. М. Булах