Рішення № 141382540 у справі № 740/364/26 від 10.11.2026

Провадження номер 2/741/1064/26

Єдиний унікальний номер 740/364/26

РІШЕННЯ

іменем України

10 листопада 2026 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Богдан Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей,

УСТАНОВИВ:

21 січня 2026 року (дата відправки позовної заяви за допомогою АТ «Укрпошта») позивач ОСОБА_1 звернулася до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей.

Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно зі свідоцтвами про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батьком є ОСОБА_2 , а матір`ю - ОСОБА_1 . Діти постійно проживають разом із позивачем. Батько грає в азартні ігри, не бере участі у вихованні та утриманні дітей. Відповідач є громадянином Грузії, однак постійно проживає в Україні за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач просить судовим рішенням стягнути з відповідача аліменти на утримання дочки та сина в розмірі 1/3 частки зі всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з дня подачі позову і до досягнення дітьми повноліття.

Ухвалою судді Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 27 січня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів направлено за підсудністю до Носівського районного суду Чернігівської області.

Матеріали цивільної справи отримані Носівським районним судом Чернігівської області 12 червня 2026 року, того ж дня передані на розгляд визначеному автоматизованою системою документообігу суду головуючому судді Крупині А.О. (а. с. 27).

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 15 червня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд справи по суті на 14 липня 2026 року.

Ухвалою суду від 14 липня 2026 року розгляд справи відкладено до 16 вересня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін.

Протокольною ухвалою суду від 16 вересня 2026 року розгляд справи відкладено до 10 листопада 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання сторін.

У судове засідання позивач не з`явилася, надіслала до суду заяву, у якій указала, що вона проживає в Черкаській області, виховує двох малолітніх дітей, у судове засідання прибути не має можливості, просила розглянути справу без її участі.

У судове засідання відповідач втретє не з`явився, про дату, час та місце судових засідань був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток про виклик до суду на адресу місця проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (а. с. 34, 39), про причини неявки суд не повідомив, правом на подання відзиву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не подав.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Рішенням ЄСПЛ у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№ 12307/16) визначено, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду, а тому права такої особи щодо розгляду справи у його відсутності, порушені не були.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною правової системи України, кожна особа має право на справедливий судовий розгляд справи. Це право включає в себе доступність до правосуддя.

Отже, сторони у справі на власний розсуд розпорядилися своїми правами щодо предмета спору, а тому несуть ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ними відповідних процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин суд уважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача, який сповіщений про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, відзиву, оскільки надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи за відсутності відповідача.

Суд не ухвалює заочне рішення, оскільки в суду відсутня згода позивача на це.

У відповідності до вимог частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши зібрані в справі письмові докази, суд уважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з нижченаведених підстав.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у сторін по справі народилася дочка ОСОБА_3 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 батьком малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 , громадянин Грузії, матір`ю - ОСОБА_1 , громадянка України (а. с. 14).

Також судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 у сторін по справі народився син ОСОБА_4 . Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьком малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_2 , громадянин Грузії, матір`ю - ОСОБА_1 , громадянка України (а. с. 13).

Судом установлено, що позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . Малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровані разом із позивачем за вищевказаною адресою, що підтверджується копією відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб Володьководівицького старостату Носівської міської ради від 13 серпня 2025 року № 545/1 (а. с. 16).

Відповідач ОСОБА_2 є громадянином Республіки Грузія, що підтверджується копією паспорта (а. с. 10-11), має посвідку на постійне місце проживання в Україні № НОМЕР_3 від 08.12.2025 (а. с. 12).

Згідно з довідкою виконавчого комітету Леськівської сільської ради Черкаського району Черкаської області № 301/09-10 від 27 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_2 дійсно проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 (а. с.15).

Позивачем у позовній заяві зазначено, що малолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із нею, перебувають на її утриманні, відповідач не бере участі у вихованні та утриманні дітей. Відповідачем ці доводи позивача не спростовані, не надано жодних заперечень щодо них, не подано доказів, які б свідчили про інше.

Суд уважає за необхідне зазначити, що позивачеві потрібно дбати про малолітніх дітей та забезпечувати їх всім необхідним для повноцінного життя.

Утримання дитини, надання їй матеріальної допомоги є обов`язком батьків.

Положеннями ст. 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Законодавче визначення рівного обов`язку відносно кожного з батьків передбачає й добросовісне його виконання.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до положень статей 18, 27 Конвенції про права дитини визнається принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст. 181 СК України).

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.

Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Особа має право звернутися до суду з такими ж вимогами в наказному або в спрощеному позовному провадженні на свій вибір (ч. 2 ст. 161 ЦПК України).

З матеріалів справи встановлено, що малолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживають разом із позивачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Разом з тим, суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.

Статтею 28 Договору між Україною та Республікою Грузія про правову допомогу та правові відносини у цивільних та кримінальних справах, ратифікованого Законом № 451/95-ВР від 22.11.1995, який набув чинності 05.11.1996, передбачено, що правовідносини маж батьками та дітьми визначаються законодавством цієї Договірної Сторони, на території якої вони мають спільне місце проживання. Якщо місце проживання будь-якого з батьків і дітей знаходиться на території другої Договірної Сторони, тоді правовідносини між ними визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина. Правовідносини між позашлюбною дитиною та її матір`ю і батьком визначаються законодавством Договірної Сторони, громадянином якої є дитина.

Частиною 1 статті 67 Закону України «Про міжнародне приватне право» визначено, що зобов`язання щодо утримання, що виникають із сімейних відносин, регулюються правом держави, у якій має місце проживання особа, яка має право на утримання.

Частиною 1 статті 67-1 Закону України «Про міжнародне приватне право» установлено, що якщо особа, яка має право на утримання, не може його одержати згідно з правом, визначеним відповідно до ч. 1 ст. 67 цього Закону, зобов`язання щодо утримання між батьками та дітьми регулюються правом держави суду.

Отже, позов про стягнення з ОСОБА_2 , громадянина Республіки Грузія, аліментів на утримання дітей, які є громадянами України та постійно проживають на території України, вирішується за правом України.

Ураховуючи вищевикладені правові норми, суд уважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача аліментів на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд вважає необхідним допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Отже, судовий збір у сумі 1331,20 грн підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 180, 181, 182, 183 СК України, ст. ст. 4, 76-81, 89, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина Республіки Грузія, місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 21 січня 2026 року й до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , громадянина Республіки Грузія, місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 10 листопада 2026 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА