Постанова № 141382588 у справі № 766/743/22 від 10.11.2026

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи: 766/743/22 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьміна О.І.

Номер провадження: 22-ц/819/739/26 Доповідач: Воронцова Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2026 року м. Херсон

Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (суддя- доповідач): Воронцової Л.П.,

суддів: Майданіка В.В.,

Склярської І.В.,

секретар Андреєва В.В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Херсонська обласна рада,

третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат",

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2022 року, постановлену суддею Кузьміною О.І., в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Херсонської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, в якій просила суд: визнати незаконним та скасувати рішення X сесії восьмого скликання Херсонської обласної ради від 17 грудня 2021 року за № 414 "Про звільнення директора закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" Шиліної Є.А." на підставі пункту 1 частини першої статті 41 Кодексу законів про працю України (одноразове грубе порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності); поновити її на посаді директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", допустивши негайне виконання рішення; стягнути з Херсонської обласної ради на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17 грудня 2021 року до часу набрання рішення законної сили до дня поновлення на роботі; відшкодувати з Херсонської обласної ради завдану їй моральну шкоду у розмірі 25000 грн та стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням IX сесії шостого скликання Херсонської обласної ради від 21 вересня 2011 року № 294 її призначено на посаду директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат". На підставі цього рішення 26 вересня 2011 року Головне управління праці та соціального захисту населення Херсонської ОДА видало наказ № 130-к про її призначення на посаду.

Розпорядженням голови Херсонської обласної ради від 29 вересня 2021 року № 265 призначено службове розслідування та відсторонено її від виконання повноважень директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" на час його проведення. Крім того, розпорядженням від 30 листопада 2021 року № 320 призначено службове розслідування щодо можливого незаконного використання лікарських засобів у закладі та відсторонено її від виконання обов`язків директора з 1 до 16 грудня 2021 року.

Рішенням X сесії Херсонської обласної ради VIII скликання від 17 грудня 2021 року № 414 ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України у зв`язку з одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків керівником установи.

Вважає, що проведені на підставі розпоряджень № 265 від 29 вересня 2021 року та № 320 від 30 листопада 2021 року службові розслідування не відповідають вимогам Порядку проведення службового розслідування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950, проведені з порушенням її прав, що передбачені п. 7 цього Порядку, та ґрунтуються на припущеннях, а рішення X сесії Херсонської обласної ради VIII скликання від 17 грудня 2021 року № 414 - незаконним, що є підставою для поновлення її на посаді директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, спричиненої нервовим напруженням, погіршенням сну, апетиту, переживаннями, пов`язаними зі звільненням.

Короткий зміст ухвали суду та мотиви її прийняття

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2022 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Херсонської міської ради, третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. Роз`яснено ОСОБА_1 , що з вказаними вимогами слід звертатись до Херсонського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даній справі спір між позивачем та відповідачем за своєю суттю є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки позивачем оспорюється правомірність дій посадових осіб Херсонської обласної ради у зв`язку із здійсненням ними саме владних управлінських функцій, а тому, застосувавши п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, відмовив у відкритті провадження у справі.

Апеляційне оскарження

Відповідно до даних, що містяться в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі Херсонського апеляційного суду Д-3, вбачається, що 03 лютого 2022 року ОСОБА_1 звернулася до Херсонського апеляційного суду із апеляційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2022 року.

Провадження в суді апеляційної інстанції

Відповідно до даних Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи Херсонського апеляційного суду Д-3 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 лютого 2022 року визначено склад колегії суддів для розгляду цієї справи : Пузанова Л.В.. ( суддя - доповідач), Склярська І.В., Чорна Т.Г.

17 лютого 2022 року матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 21 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у даній справі.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану" з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який наразі триває.

Роботу Херсонського апеляційного суду внаслідок збройної агресії російської федерації та тимчасовою окупацією міста Херсона було тимчасово припинено.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року № 566/0/15-23 діяльність Херсонського апеляційного суду відновлено з 12 червня 2023 року.

Після деокупації міста Херсона та відновлення роботи апеляційного суду було проведено інвентаризацію та встановлено, що судове провадження втрачено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2026 року на підставі п. 2.3.44 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 39 від 11 листопада 2024 року (з наступними змінами), головуючого суддю Пузанову Л.В. замінено на суддю Воронцову Л.П.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 березня 2026 року на підставі п. 2.3.22 Положення про автоматизовану систему документообігу суду затвердженого рішенням Ради суддів України № 39 від 11 листопада 2024 року (з наступними змінами), суддю-члена колегії Чорну Т.Г. замінено на суддю Майданіка В.В.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 27 березня 2026 року копії матеріалів втраченого апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2022 року направлено до Херсонського міського суду Херсонської області для вирішення питання про відновлення втраченого судового провадження, в тому числі втраченої частини апеляційного провадження.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року відновлено втрачене судове провадження в частині копії ухвали Херсонського міського суду Херсонської області про відмову у відкритті провадження у справі від 19 січня 2022 року, копії ухвали Херсонського апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження від 21 лютого 2022 року.

Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 19 жовтня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду на 10 листопада 2026 року о 12 год. 55 хв.

Позиція інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.

В судове засідання апеляційної інстанції учасники справи не з`явилися, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, що не перешкоджає її розгляду в порядку ч. 2 ст. 372 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та ( або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 12 червня 2023 року у справі № 2-7985/2003 (провадження № 61-9312сво22) викладено правову позицію щодо повноважень апеляційного суду при перегляді судовго рішення суду першої інстанції у разі відмови у відновленні втраченого судового провадження чи відновлення його частково.

Так, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що застосування судом апеляційної інстанції за аналогією закону частини четвертої статті 494 ЦПК України як правової підстави закриття апеляційного провадження є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство не містить такої підстави для закриття апеляційного провадження, як неповне відновлення судового провадження, й зазначене не є прогалиною у законодавчому регулюванні, враховуючи відмінність у призначенні та повноваженнях суду апеляційної інстанції та суду касаційної інстанції.

У розумінні приписів статті 494 ЦПК України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду заяви про відновлення втраченого судового провадження або у разі перегляду судового рішення суду першої інстанції, яким відмовлено у відновленні втраченого судового провадження чи відновлено його частково, зобов`язаний ухвалити відповідне судове рішення у межах своєї компетенції та повноважень, у переліку яких закриття апеляційного провадження не передбачено.

Враховуючи наведене, а також, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16 червня 2026 року відновлено втрачене судове провадження в частині наявних у справі документів, учасниками справи, у тому числі скаржником, під час апеляційного перегляду справи будь-які докази на підтвердження своїх доводів не надавалися, апеляційний суд, в межах своїх повноважень розглядає справу на підставі матеріалів наявних у відновленому судовому провадженні.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону ухвала суду першої інстанції не відповідає.

Мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права

Статтею 129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, які є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Встановлено, що ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Херсонської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Предметом спору у цій справі є оскарження рішення X сесії Херсонської обласної ради VIII скликання від 17 грудня 2021 року № 414, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат" на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України, поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді директора комунального закладу Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спір між позивачем та відповідачем за своєю суттю є публічно-правовим, оскільки позивачем оспорюється правомірність дій посадових осіб Херсонської обласної ради під час здійснення ними владних управлінських функцій, який належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Відмовляючи у відкритті провадження з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями розмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

Предметна юрисдикція - це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах установленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною першою статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про державну службу" державною службою є публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 вказаного Закону посадою державної служби є визначена структурою і штатним розписом первинна структурна одиниця державного органу з установленими відповідно до законодавства посадовими обов`язками у межах повноважень, визначених частиною першою статті 1 цього Закону.

Справою адміністративної юрисдикції в розумінні частини першої статті 4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Наведені правові висновки закріплені у постанові Великої Палати Верховного Суду від листопада 2019 року у справі №755/9215/15-ц.

Апеляційний суд звертає увагу на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 12 лютого 2020 року у справі № 693/1140/16 (провадження № 14-4цс20), згідно з яким спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ.

Зі змісту встановлених обставин у даній справі та наведених приписів законодавства слід дійти висновку, що посада директора комунальної установи не є посадою державного (місцевого) органу та його апарату, а робота на ній не належить до публічної служби.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 09 травня 2023 року у справі 398/1985/22.

Нормативний підхід до розуміння наведених вище норм процесуального права в контексті конкретних обставин справи дає підстави вважати, що спір у цій справі, який виник між ОСОБА_2 та Херсонською обласною радою не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів місцевого самоврядування, є трудовим і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

При цьому видання відповідного акта органом місцевого самоврядування не змінює правової природи цих відносин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 травня 2019 року у справі № 531/1197/15-а.

Отже, спір, що виник у зв`язку зі звільненням працівника з посади, трудова діяльність на якій не пов`язана з проходженням публічної служби, є індивідуальним трудовим спором і має вирішуватись за правилами цивільного судочинства.

Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 08 квітня 2020 року у справі № 200/26696/15-а, від 01 квітня 2020 року у справі №804/2823/16, від 14 листопада 2018 у справі № 806/2808/18, від 28 жовтня 2021 року у справі № 361/5784/18.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права за наведених апеляційним судом підстав, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

У зв`язку з допущеним судом першої інстанції порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала - скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. 379, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 19 січня 2022 року скасувати, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської обласної ради, третя особа: Комунальний заклад Херсонської обласної ради "Каховський геріатричний пансіонат", про визнання незаконним та скасування рішення про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий Л.П. Воронцова

Судді : В.В. Майданік

І.В. Склярська