Рішення № 141383173 у справі № 505/2837/25 від 09.11.2026

Справа № 505/2837/25

Провадження № 2/505/1637/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2026 року місто Подільськ

Подільський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Білоуса В.М.

секретаря судових засідань Негрескул Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Подільськ Одеської області, справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитом в сумі 110759,99 грн. посилаючись на те, що 25 грудня 2023 року між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1194809 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» в електронній формі та підписано накладенням електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 14200,00 грн., строк 360 днів, знижена процентна ставка 1 %, стандартна ставка 2,5 % в день. Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №1194809 від 25 грудня 2023 року виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 14200,00 грн. У подальшому, 22 жовтня 2024 року ТОВ «Селфі Кредит» на підставі Договору факторингу №22102024 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача. Просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором №1194809 у розмірі 110759,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14199,99 грн., заборгованість за відсотками 96560,00 грн., а також сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява про підтримання позовних вимог у повному обсязі та про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, хоча належним чином повідомлялась про час і місце розгляду справи, однак надала заяву про відкладення судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач неодноразово подавав клопотання про перенесення розгляду справи.

Натомість, суд визнає клопотання подані відповідачем про перенесення розгляду справи безпідставними, так як справа призначалась до слухання 10 разів, 5 разів відповідач надсилав клопотання про відкладення судового засідання.

Разом з тим, пунктами 2, 10, 11 ч.3 ст.2 ЦПК України визначено, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року зазначено, що держава, яка створює суди апеляційної чи касаційної інстанцій, має забезпечити, щоб особи, які відповідають перед законом, мали можливість користуватись всіма фундаментальними гарантіями статті 6 Конвенції в провадженнях у цих судах. Суд повторює, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду.

Зловживання процесуальними правами може мати форму штучного ускладнення цивільного процесу, ускладнення розгляду справи в результаті поведінки, що перешкоджає винесенню рішення у справі або вчиненню інших процесуальних дій.

Таким чином, дії відповідача щодо подання безпідставних клопотань свідчать про зловживання ним процесуальними правами та безпідставне затягування розгляду справи.

За приписами ч.4 ст.44 ЦПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За результатами аналізу зазначених норм процесуального права Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 березня 2024 року у справі № 335/837/22 зробила висновок, що дотримуючись принципів цивільного судочинства, основним з яких є неприпустимість зловживання процесуальними правами, суд, установивши, що подані учасником судового процесу скарга, заява або клопотання є очевидно безпідставними, що вочевидь може переслідувати такі цілі, як введення суду в оману, затягування розгляду справи чи створення перешкод опонентам у справі, зобов`язаний вживати заходи, спрямовані на запобігання зловживанням учасниками судового процесу своїми процесуальними правами шляхом залишення без розгляду або повернення таких скарг, заяв чи клопотань.

Частиною 2 ст.121 ЦПК України, визначено, що строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши у судовому засіданні матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що 25 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 було укладено Договір №1194809 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пп. 1.1., 1.2., 1.3., 1.4. Договору №1194809 ТОВ «Селфі Кредит» зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти в сумі 14200,00 грн., на строк 360 днів, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника.

Згідно із пп. 1.5., 1.5.1., 1.5.2. Договору №1194809 тип процентної ставки - фіксована. За користуванням кредитом нараховуються проценти відповідно до умов: знижена процентна ставка 1 % в день. Стандартна процентна ставка 2,5 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3. цього Договору.

Кредитний договір №1194809 від 25 грудня 2023 року підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «К254», що підтверджується довідкою про ідентифікацію.

Грошові кошти в сумі 14200,00 грн. перераховано на рахунок відповідача 25.12.2023 14:01:09, маска карти НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою директора ТОВ «ПЕЙТЕК» від 07.02.2025.

На виконання ухвали Подільського міськрайонного суду Одеської області від 03 грудня 2025 року про витребування доказів АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надано інформацію, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) в банку емітовано карту № НОМЕР_3 та інформацію про зарахування коштів на суму 14200,00 грн. від 25.12.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості відповідач здійснив часткове погашення кредитної заборгованості у розмірі 4260,01 грн. від 24 січня 2024 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №1194809 від 25 грудня 2023 року загальна сума заборгованості складає 110759,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14199,99 грн., заборгованість за відсотками 96560,00 грн.

22 жовтня 2024 року було укладено Договір факторингу №22102024 відповідно до умов якого ТОВ «Селфі Кредит» за плату відступило, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1194809 від 25 грудня 2023 року.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №22102024, заборгованість ОСОБА_1 становить 110759,99 грн., з яких: заборгованість за тілом кредиту 14199,99 грн., заборгованість за відсотками 96560,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання мають виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, матеріалами справи встановлено, що у відповідності до розрахунку заборгованості за договором №1194809 в період з 25.12.2023 року по 23.01.2024 року первісний кредитор застосовує 1 %, а в період з 25.01.2024 року по 22.10.2024 року застосовує 2,5 %.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», який набрав чинності 24 грудня 2023 року, статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою наступного змісту: «максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%».

Пунктом 2 розділу 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» встановлено, що дія пункту 5 розділу І цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

Враховуючи, що кредитний договір №1194809 від 25.12.2023 року, тобто після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», до спірних правовідносин підлягає застосуванню частина п`ята статті 8 Закону України «Про споживче кредитування».

Разом з цим, пунктом 17 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» встановлено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5 %; протягом наступних 120 днів 1,5%.

Отже, на підставі частини п`ятої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» починаючи з 241 дня з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», тобто з 21 серпня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої статті 8 не може перевищувати 1%.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в пункті 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року у справі № 1-7/99, в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).

Отже, в даному випадку законодавцем використана ультраактивна форма регулювання суспільно-правових відносин та визначений перехідний період, який передує безпосередньому застосуванню нової правової норми.

Оскільки Закон України № 3498-ІХ набрав чинності 24 грудня 2023 року та застосовано визначений законодавством перехідний період до запровадження обмеження максимального розміру денної процентної ставки, в період з 24 грудня 2023 року до 12 квітня 2024 року максимальний розмір денної процентної ставки складає 2,5 %, в період з 13 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - 1 %.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що умови щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки застосовуються автоматично і не вимагають внесення змін до договору, так як характер цих правових норм є імперативним і не передбачає можливості відхилення від них при укладенні чи зміні договорів про надання споживчого кредиту.

Розмір відсотків у період з 25.12.2023 року по 23.01.2024 року нараховувався позивачем виходячи із зниженої процентної ставки 1 %, що становить 4260,00 грн. (14200,00 грн. х 1 % х 30 днів), у період з 25.01.2024 року по 12.04.2024 року нараховувався позивачем виходячи із стандартної процентної ставки 2,50 %, що становить 28045,00 грн. (14199,99 грн. х 2,5 % х 79 днів), що не суперечить вимогам Закону України «Про споживче кредитування».

Однак, нарахування позивачем відсотків за стандартною процентною ставкою 2,5 % за період з 13.04.2024 року по 22.10.2024 року є необґрунтованим, оскільки має здійснюватись з урахуванням встановленого ЗУ «Про споживче кредитування» максимального розміру з 13.04.2024 року по 20.08.2024 року 1,5 %, а з 21.08.2024 року по 22.10.2024 року не більше 1 %.

Тому за період з 13.04.2024 року по 20.08.2024 року розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 27690,00 грн. ((14199,99 грн. х 1,5 %) х 130 днів).

За період з 21.08.2024 року по 22.10.2024 року розмір відсотків, що підлягає стягненню з відповідача становить 8946,00 грн. ((14199,99 грн. х 1 %) х 63 днів).

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором №1194809 від 25.12.2023 року у частині нарахування процентів за користування кредитом становить 68941,00 грн. (4260,00 грн.+28045,00 грн.+27690,00 грн.+8946,00 грн.).

З урахуванням вищевикладеного, заборгованість ОСОБА_1 за договором №1194809 від 25.12.2023 року складає 83141,00 грн., з яких: 14199,99 грн. тіло кредиту; 68941,00 грн. відсотки за користування кредитом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ч. 1ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

В позовній заяві представник позивача просить стягнути з відповідача судові витрати: 2422,40 грн. сплачений при подачі позову позивачем судовий збір та витрати на правничу допомогу 5000,00 грн.

З огляду на те, що позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816,80 грн. (з розрахунку 2422,40 грн. х 75 %) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3750,00 грн. (з розрахунку 5000,00 грн. х 75 %).

На підставі статтей 2, 15, 526, 530, 536, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247 ч.2, 258-259, 263 265, 268, 272, 273, 279, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, яке знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, заборгованість за Договором №1194809 від 25 грудня 2023 року у розмірі 83141 (вісімдесят три тисячі сто сорок одна) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, яке знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, витрати по сплаті судового збору в розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, яке знаходиться за адресою: вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, зареєстроване місце знаходження за адресою вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 09 листопада 2026 року.

Суддя В.М. Білоус