Рішення № 141383249 у справі № 213/3473/26 від 10.11.2026

г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

Справа № 213/3473/26

Номер провадження 2/213/2469/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Хмельової С.М.,

за участю секретаря судового засідання Ємельянцевої Т.С.,

без виклику сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №213/3473/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 16 140,50 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 червня 2025 року між сторонами укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії №1561-6437. Відповідно до умов договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит у сумі 5 000 грн на строк 365 днів, базовий період - 15 днів, комісія за видачу кредиту - 15,00% від суми кредиту, знижена процентна ставка - 1,00% в день, стандартна процентна ставка -1% в день протягом перших 180 календарних днів договору, 0,74% в день з 181 календарного дня дії договору до закінчення строку. Додатковими угодами від 27.06.2025, 17.07.2025, 29.07.2025, 03.08.2025, 20.10.2025, 03.11.2025, 04.11.2025, 20.11.2025, 15.02.2026 ОСОБА_1 надавались додаткові кошти у кредит.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором. Відповідачка здійснювала часткову оплату в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, проте в повному обсязі свої зобов`язання не виконала. Станом на 17.06.2026 року заборгованість склала 16 140,50 грн, з яких: 3800,00 грн - заборгованість за кредитом; 4 284,50 грн - заборгованість за нарахованими процентами, 8 056,00 грн - заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Позивач просить суд стягнути з відповідачки вказану заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати у справі.

У судове засідання сторони не викликались. Одночасно з позовом представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує. Відповідачка відзив не направила.

У зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з тим, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

17.08.2026 позовна заява надійшла до суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 головуючим суддею визначений суддя Алексєєв О.В.

20.08.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

У зв`язку з виникненням обставин, які унеможливлюють участь судді Алексєєва О.В. у розгляді справи, проведено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області №39 від 04.09.2026 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судових справ та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2026 дану справу передано у провадження судді Хмельової С.М.

Ухвалою судді Хмельової С.М. від 11.09.2026 справу прийнято до свого провадження, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи без повідомлення сторін.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає встановленими такі обставини. 08 червня 2025 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 укладено Договір про відкриття кредитної лінії №1561-6437 продукту «MiniKasa».

За умовами договору кредитодавець відкриває для позичальника кредитну лінію шляхом надання Позичальнику кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб. Сума кредиту - 5 000,00 грн, який надається шляхом безготівкового переказу грошової суми на банківський рахунок позичальника з використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу. Базовий період складає 15 календарних днів, строк кредитування - 365 календарних днів з моменту перерахування кредиту Позичальнику. Дата повернення (виплати) кредиту 07.06.2026 року, комісія за видачу кредиту - 15% від суми кредиту. За користування кредиту встановлена стандартна процентна ставка - 1,00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або зниженою та/або пільговою процентною ставкою. Починаючи з 181 календарного дня дії Договору застосовується процентна ставка - 0,74% за кожен день користування Кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту - 21 746.23 грн.

Договір, правила відкриття кредитної лінії, таблиця обчислення загальної вартості кредиту (Графік платежів за договором) підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором А2115.

Як видно із листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 19.06.2026 року, 08.06.2025 проведена платіжна операція по зарахуванню 5000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: Видача кредитних коштів за договором 15616437, 20250608, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 .

Додатковою угодою №1 від 27.06.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1561-6437 від 08.06.2025 року ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн. При цьому, сторони угоди підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, неповернута сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором становить: 0,00 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 0,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії - 0,00 грн.

Додатковою угодою №2 від 17.07.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 000,00 грн.

29.07.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №3 до Договору про відкриття кредитної лінії, відповідно до якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10 900,00 грн. Відповідно до п.1 угоди сторони підтвердили, що станом на момент її укладення неповернута сума Кредиту, яка була надана позичальнику та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 5000,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів становить: 730,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії- 150,00 грн.

На підставі Додаткової угоди №4 від 03.08.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії відповідачці надані додаткові кошти у кредит у сумі 3 100,00 грн. Сторони угоди підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди, неповернута сума Кредиту, яка була надана Позичальнику за Договором становить: 12720,00 грн; сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом становить: 636,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії - 0,00 грн.

Також Додатковою угодою №5 від 20.10.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1561-6437 від 08.06.2025 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн.

Додатковою угодою №6 від 03.11.2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1561-6437 від 08.06.2025 року сторони домовились про надання додаткових кредитних коштів у сумі 13 700,00 грн.

04.11.2025 між сторонами укладено Додаткову угоду №7, відповідно до якої позивач зобов`язався надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти у розмірі 3000,00 грн. Відповідно до п.1 угоди сторони підтвердили, що станом на момент укладення цієї Додаткової угоди сума кредиту, яка була надана позичальнику за Договором та неповернута становить 15609,80 грн, сума нарахованих та несплачених процентів за користування Кредитом - 156,10 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії - 0,00 грн

20.11.2025 укладено Додаткову угодою №8 від до Договору про відкриття кредитної лінії №1561-6437 від 08.06.2025, відповідно до якої сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 100,00 грн.

Додатковою угодою №9 від 15.02.2026 року сторони домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 800,00 грн. Відповідно до п.1 угоди сторони підтвердили, що станом на момент її укладення неповернута сума Кредиту, яка була надана позичальнику та неповернута на момент укладення цієї Додаткової угоди становить: 0,00 грн, сума нарахованих та несплачених процентів становить: 0,00 грн, сума нарахованої та несплаченої комісії- 0,00 грн. Відповідно до п.2.9 угоди промо-ставка становить 0,45% за кожен день користування Кредитом і застосовується протягом перших 15 календарних днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. Відповідно до п. 2.11. договору сторони домовились продовжити строк кредитування до 365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди. З урахуванням цього строк кредитування за Договором становить 617 днів.

Перерахування коштів на платіжну картку відповідачки по кожній з додаткових угод підтверджується листами ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» та довідкою позивача про перерахування сум кредиту.

Відповідачка порушила умови договору, своєчасно, в порядку та на умовах, визначених договором, кредитні кошти не повернула. Як видно із розрахунку заборгованості, ОСОБА_2 було видано кредит на загальну суму 54 600,00 грн, сплачено відповідачкою 92 679,40 грн. Станом на 17.06.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором склала 16 140,50 грн, з них: заборгованість за кредитом - 3 800,00 грн, за відсотками - 4 284,50 грн, відсотки за ст. 625 ЦК України - 8 056,00 грн.

Викладеним обставинам відповідають правовідносини, що витікають із зобов`язань за кредитним договором, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановлено, що сторонами визначені істотні умови договору, в тому числі сума кредиту, дата його видачі, спосіб перерахування коштів, процентні ставки та умови їх застосування, базовий період та строк кредитування, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту. Підписавши договір, відповідач засвідчила, що погодилась на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором.

Також встановлено, що договір про відкриття кредитної лінії №1561-6437 від 08.06.2025 та додаткові угоди до нього, укладені в електронній формі та підписані сторонами з використанням електронного підпису.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень 12 Закону України «Про електрону комерцію» одним із моментів підписання електронного правочину є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до пункту 6 частини 1 ст.3 вказаного закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 р. у справі № 524/5556/19 зазначив, що якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом.

Суд зазначає, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна і пароля особистого кабінету кредитний договір між сторонами не був би укладений, а кредитні кошти не були би перераховані відповідачці.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243св20).

Згідно з абзацом 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що кредитний договір №1561-6437 від 08.06.2025 року укладений у спосіб визначений чинним законодавством України з дотриманням вимог щодо його укладення із зазначенням умов, які жодним чином не порушують вимоги Закону України «Про захист прав споживачів», порядок надання та повнота наданої інформації відповідають вимогам Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

У відповідності до ч.2 ст.1050, ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що була передана йому позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Пунктом 21 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року передбачено, що договір про відкриття кредитної лінії є одним із видів кредитного договору, а кредитна лінія - однією із форм її кредитування, в якій, у межах встановленого ліміту здійснюється видача і погашення кредиту кількома частинами (траншами). Оскільки в цьому договорі передбачено всі істотні умови, необхідні для кредитного договору, то зобов`язання з надання кредиту є дійсним із моменту укладення кредитного договору - договору про відкриття кредитної лінії.

Законом України «Про споживче кредитування» від 15 листопада 2016 року №1734-VIII законодавець залишив за кредитодавцем можливість встановлення комісії під час укладення кредитних договорів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

Згідно зі ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Встановлено, що відповідачка усвідомлюючи виникнення зобов`язань, частково виконувала умови кредитного договору та додаткових угод, проте повернення кредитних коштів та сплату відсотків за Додатковою угодою №9 від 15.02.2026 не здійснила, що призвело до виникнення заборгованості.

Як передбачено ч.1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно з приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.

Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України. Натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за "користування кредитом" поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.

За таких обставин надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.

На період після прострочення виконання зобов`язання з повернення кредиту кредит боржнику не надається, боржник не може правомірно не повертати кредит, а тому кредитор вправі вимагати повернення боргу разом з процентами, нарахованими на час спливу строку кредитування. Тобто боржник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення кредитування, а тому й не повинен сплачувати за нього проценти відповідно до статті 1048 ЦК України; натомість настає відповідальність боржника - обов`язок щодо сплати процентів відповідно до статті 625 ЦК України у розмірі, встановленому законом або договором.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що підхід, за якого проценти за "користування кредитом" могли нараховуватися та стягуватися за період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, не тільки не відповідає правовій природі таких процентів, а й призводить до вочевидь несправедливих результатів.

Як видно із розрахунку заборгованості в період з 15.02.2026 по 01.03.2026 відповідачу нараховувались проценти за користування кредитними коштами із розрахунку 0,45% від суми кредиту за кожен день, з 02.03.2026 нараховувались відсотки з розрахунку 1% в день, а також відсотки по ст. 625 ЦК України у розмірі по 76 грн в день, що станом на 17.06.2026 склали 8 056,00 грн, які позивач також просить стягнути з відповідачки.

Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Проте, станом на період розрахунку, а також станом на дату розгляду справи судом, строк кредитування, визначений в додатковій угоді №9 від 15.02.2026 (365 днів з дати укладення цієї Додаткової угоди) не скінчився, прострочення виконання зобов`язання не відбулось, а тому нарахування позивачем процентів відповідно до статті 625 ЦК України є безпідставним.

Також слід зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК України.

Враховуючи викладене позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 8 056,00 грн, задоволенню не підлягають.

Частинами першою, третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом досліджені всі докази надані позивачем. Відповідачка відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у вказаному розмірі та власний розрахунок не надала, обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, частково знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Отже, оцінив кожний доказ з точки зору їх належності та допустимості, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 8 084,50 грн, з яких: 3 800,00 грн - тіло кредиту, 4 284,50 грн - проценти. В стягненні заборгованості за процентами в розмірі 8 056,00 грн, нарахованими на підставі ст. 625 ЦК України, позивачу слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, слід стягнути з відповідачки на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 1 333,55 грн (8 084,5 х 2662,40 /16 140,50).

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 611, 625, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 7, 12, 13, 79-81, 89, 141, 247, 258, 263-265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" заборгованість за кредитним договором №1561-6437 від 08.06.2025 року у розмірі 8 084 (вісім тисяч вісімдесят чотири) грн 50 коп, з яких: заборгованість за кредитом -3 800,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами -4 284,50 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" судовий збір у розмірі 1 333 (одна тисяча триста тридцять три) грн 55 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС", місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, м. Київ, ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Дата складення повного тексту судового рішення - 10 листопада 2026 року.

Суддя С.М. Хмельова