Рішення № 141383589 у справі № 404/9646/21 від 10.11.2026

Справа № 404/9646/21

2-а/214/94/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 листопада 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Сіденко С.І.

за участю секретаря судового засідання - Розстальної К.В.,

за відсутності сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача провідний фахівець цифрової та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови серії ВМ № 00000490 від 22 жовтня 2021 року, якою його визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Обґрунтовуючи свою позовну заяву позивач зазначив, що відповідно до оскаржуваної постанови 22 жовтня 2021 року о 04 годині 52 хвилини на автомобільній дорозі Н-23, км 2+998, у Кіровоградській області автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю зафіксовано рух транспортного засобу MAN TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , із перевищенням установлених законодавством нормативних вагових параметрів. Позивача було притягнено до відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, у зв`язку з порушенням п. 22.5 ПДР України рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів які передбачені п. 22.5 ПДР України: загальної маси транспортного засобу на 11,4% (9,54 тон) та накладено адміністративне стягнення 17 000,00 грн.

Позивач вважає, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідачем не було належним чином враховано технічні характеристики транспортного засобу, зокрема його належність до спеціалізованих транспортних засобів, призначених для перевезення контейнерів.

На переконання позивача, застосування загальних нормативних вагових параметрів без урахування конструктивних особливостей транспортного засобу призвело до неправильного визначення допустимої маси та, як наслідок, безпідставного встановлення перевищення нормативних вагових параметрів.

Крім того, позивач посилається на відсутність в оскаржуваній постанові повної інформації щодо фактичної маси транспортного засобу, навантаження на його осі, нормативних показників, які підлягали застосуванню, а також інших відомостей, необхідних для перевірки правильності встановлення адміністративного правопорушення.

Позивач також ставить під сумнів достовірність результатів автоматичного зважування та належність доказів, на підставі яких його притягнуто до адміністративної відповідальності.

З огляду на викладене вважає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявності події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП, у зв`язку із чим просить задовольнити адміністративний позов.

Ухвалою суду Кіровського районного суду міста Кіровограда від 22 грудня 2021 року, позов передано на розгляд за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Києва.

Ухвалою суду Шевченківського районного суду м. Києва від 23 березня 2026 року позов передано на розгляд за підсудністю до Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 23.06.2026 справу передано до судді Сіденку С. І.

Ухвалою Саксаганського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 29 червня 2026 року з викликом сторін.

20 жовтня 2026 року представником Державної служби України з безпеки на транспорті через Електроний суд подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою відповідно до вимог законодавства, а факт перевищення нормативних вагових параметрів підтверджується результатами автоматичної фіксації.

Відповідач посилається на положення Закону України «Про автомобільний транспорт», Закону України «Про дорожній рух», Закону України «Про автомобільні дороги», Правил дорожнього руху України, Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174, а також Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України від 27 вересня 2021 року № 512.

Зазначає, що автоматичні пункти габаритно-вагового контролю забезпечують вимірювання вагових параметрів транспортних засобів під час їх руху, визначення кількості осей, фіксацію державних номерних знаків, фотографування транспортних засобів та формування інформаційних файлів.

За твердженням відповідача, автоматичний пункт, яким зафіксовано правопорушення, відповідає встановленим технічним та метрологічним вимогам, що підтверджується наданими до відзиву документами. На підтвердження правомірності оскаржуваної постанови ним надано фотографії транспортного засобу, інформаційну картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, а також документи щодо відповідності засобу вимірювальної техніки встановленим вимогам.

Стосовно доводів позивача про належність транспортного засобу до контейнеровозів відповідач зазначає, що фактичне здійснення перевезення вантажу в контейнері належними доказами не підтверджено.

Водночас із наданої товарно-транспортної накладної, на яку посилається відповідач, убачається, що транспортним засобом перевозилася кукурудза насипом.

Відповідач вважає, що сама лише конструктивна належність транспортного засобу до спеціалізованих контейнеровозів не є достатньою підставою для застосування спеціальних нормативних вагових параметрів без установлення характеру фактично здійснюваного перевезення.

Також відповідач заперечує доводи позивача щодо невідповідності оскаржуваної постанови вимогам законодавства, зазначаючи, що її форма та зміст відповідають нормативним актам, чинним на момент винесення постанови.

На переконання відповідача, наявні матеріали в сукупності підтверджують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а тому підстави для скасування постанови відсутні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився подав клопотання про розгляд справи без участі позивача та представника, позов підтримують в повному обсязі, просили суд задовольнити.

Представник відповідача у відзиві на позов просив суд врахувати викладені доводи під час розгляду справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи позовної заяви та заперечення відповідача, суд установив такі обставини.

22 жовтня 2021 року о 04 годині 52 хвилини на автомобільній дорозі Н-23, км 2+998, у Кіровоградській області автоматичним пунктом габаритно-вагового контролю здійснено фіксацію руху транспортного засобу MAN TGA 26.440, державний номерний знак НОМЕР_1 .

За результатами опрацювання отриманих даних уповноваженою посадовою особою Державної служби України з безпеки на транспорті винесено постанову серії ВМ № 00000490 від 22 жовтня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови зафіксовано перевищення встановлених законодавством нормативних вагових параметрів транспортного засобу на 11,4%, у зв`язку із чим на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн.

На підтвердження правомірності винесеної постанови відповідачем надано матеріали автоматичної фіксації, зокрема інформаційну картку автоматичного пункту, фотографії транспортного засобу та документи, що стосуються відповідності засобу вимірювальної техніки встановленим метрологічним вимогам.

Судом також досліджуються доводи сторін щодо характеру вантажу, який перевозився транспортним засобом, та можливості застосування нормативних вагових параметрів, передбачених для контейнеровозів.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою його надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, пропорційно та з дотриманням інших передбачених законом критеріїв.

За змістом статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, несуть особи, визначені цією статтею.

Частиною другою статті 132-1 КУпАП у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великоваговими і великогабаритними транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

При цьому законодавцем установлено диференційований розмір адміністративного стягнення залежно від відсотка перевищення нормативних вагових або габаритних параметрів.

За перевищення встановлених законодавством нормативних параметрів понад 10%, але не більше 20%, передбачено накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини другої статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності відповідного дозволу.

Згідно зі статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують установлені нормативи, допускається за погодженням із відповідними органами в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, визначено нормативні вагові та габаритні параметри транспортних засобів, перевищення яких зумовлює застосування спеціального порядку дорожнього перевезення.

При цьому для окремих категорій транспортних засобів, зокрема контейнеровозів, нормативним регулюванням передбачено особливості визначення допустимих вагових параметрів.

Порядок фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2019 року № 1174.

Зазначений Порядок визначає механізм автоматичної фіксації адміністративних правопорушень, функціонування автоматичних пунктів, формування інформаційних файлів, обробки отриманих даних та використання таких відомостей під час розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган або посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган або посадова особа під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов`язані з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом статті 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити відомості, передбачені цією статтею.

Оцінюючи доводи позивача про відсутність належних та допустимих доказів вчинення адміністративного правопорушення, суд виходить із того, що законодавством України передбачено можливість здійснення державного контролю за дотриманням габаритно-вагових норм шляхом використання автоматичних пунктів фіксації.

Метою запровадження такого механізму є забезпечення постійного контролю за дотриманням установлених нормативів, збереження автомобільних доріг, підвищення безпеки дорожнього руху та мінімізація впливу людського фактора під час здійснення контрольних заходів.

Автоматичні пункти здійснюють вимірювання вагових параметрів транспортних засобів без необхідності їх зупинки, а отримані результати передаються до відповідної інформаційно-телекомунікаційної системи.

Водночас застосування автоматичного способу фіксації не означає, що відомості, сформовані відповідною системою, мають наперед установлену доказову силу.

Такі відомості підлягають перевірці та оцінці судом на загальних засадах доказування, визначених КАС України, з урахуванням спеціальних положень законодавства про адміністративні правопорушення.

Суд зазначає, що належність і допустимість результатів автоматичного зважування повинні оцінюватися з урахуванням можливості ідентифікації транспортного засобу, встановлення місця та часу фіксації, визначення фактичних вагових параметрів, відповідності засобу вимірювальної техніки встановленим метрологічним вимогам, а також правильності застосування відповідних нормативних показників.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем надано інформаційну картку автоматичного пункту габаритно-вагового контролю, фотографії транспортного засобу та документи щодо відповідності вимірювального обладнання метрологічним вимогам.

Наявність зазначених матеріалів свідчить про те, що відповідач обґрунтовує оскаржувану постанову не лише самим фактом її винесення, а й первинними відомостями автоматичної фіксації.

Разом із тим суд наголошує, що достатність цих доказів залежить від їх конкретного змісту.

Так, інформаційна картка повинна дозволяти встановити показники, на підставі яких зроблено висновок про перевищення нормативних вагових параметрів, а документи щодо метрологічної відповідності повинні стосуватися саме того вимірювального обладнання, яким здійснено фіксацію, та підтверджувати можливість його правомірного використання на відповідну дату.

За умови підтвердження таких обставин матеріали автоматичної фіксації можуть бути визнані належними, допустимими та достовірними доказами адміністративного правопорушення.

Суд також зазначає, що законодавство не встановлює обов`язку здійснення повторного зважування транспортного засобу після автоматичної фіксації порушення як необхідної умови притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, відсутність повторного контрольного зважування сама по собі не свідчить про недостовірність результатів вимірювання, отриманих у передбаченому законом автоматичному режимі.

Окремої оцінки потребують доводи позивача про те, що транспортний засіб належить до спеціалізованих контейнеровозів, у зв`язку із чим під час визначення допустимої загальної маси повинні застосовуватися нормативні показники, передбачені для таких транспортних засобів.

Суд зазначає, що правильність визначення допустимої маси транспортного засобу має істотне значення для встановлення наявності події адміністративного правопорушення, оскільки перевищення нормативного показника є обов`язковою ознакою об`єктивної сторони правопорушення, передбаченого частиною другою статті 132-1 КУпАП.

Відповідно, для правильного вирішення спору необхідно встановити не лише фактичну масу транспортного засобу, а й нормативний показник, який підлягав застосуванню до нього з урахуванням конструктивних характеристик та обставин перевезення.

Позивач посилається на те, що відповідний транспортний засіб є контейнеровозом.

Натомість відповідач зазначає, що матеріали справи не підтверджують фактичного перевезення вантажу в контейнері, а з товарно-транспортної накладної вбачається, що перевозилася кукурудза насипом.

Суд виходить із того, що реєстраційні документи на транспортний засіб підтверджують його конструктивне призначення та відповідні технічні характеристики.

Водночас характер фактично здійснюваного перевезення встановлюється з урахуванням товарно-транспортних документів, фотографій, інших матеріалів автоматичної фіксації та доказів, наданих сторонами.

При цьому питання застосування спеціального нормативу допустимої маси не може вирішуватися виключно на підставі формального найменування транспортного засобу без аналізу відповідної редакції пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Якщо відповідний норматив пов`язаний із фактичним здійсненням контейнерного перевезення, для його застосування необхідно встановити наявність обставин, передбачених відповідною нормою.

За відсутності доказів фактичного перевезення контейнера посилання позивача лише на спеціалізоване призначення транспортного засобу не може автоматично свідчити про неправильність застосування відповідачем загального нормативу.

Суд також враховує, що відповідно до доводів відповідача вантаж перевозився насипом, що має значення для оцінки характеру здійснюваного перевезення.

Разом із тим зазначена обставина повинна бути підтверджена належними доказами, а її правове значення - визначене з урахуванням законодавства, чинного на момент фіксації правопорушення.

Таким чином, суд доходить висновку, що доводи позивача про необхідність застосування нормативних вагових параметрів для контейнеровозів підлягають оцінці у взаємному зв`язку з фактичними обставинами перевезення та вимогами пункту 22.5 Правил дорожнього руху.

Щодо правильності визначення відсотка перевищення нормативних вагових параметрів

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем установлено перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу на 11,4%.

Суд зазначає, що визначення відсотка перевищення має вирішальне значення для правильної кваліфікації адміністративного правопорушення, оскільки частиною другою статті 132-1 КУпАП передбачено різні розміри адміністративного стягнення залежно від величини такого перевищення.

Зокрема, за перевищення нормативних вагових параметрів понад 10%, але не більше 20%, законодавством передбачено штраф у розмірі 17 000 грн.

Отже, для підтвердження правомірності оскаржуваної постанови відповідач повинен довести правильність визначення фактичного вагового показника, нормативного значення, допустимої похибки та відповідного відсотка перевищення.

При цьому суд ураховує, що відомості автоматичної фіксації мають оцінюватися не ізольовано, а у взаємному зв`язку з інформаційною карткою, фотографіями транспортного засобу та документами щодо вимірювального обладнання.

Саме такий підхід дозволяє перевірити обґрунтованість висновку про перевищення нормативних вагових параметрів та правильність застосування адміністративного стягнення.

Суд наголошує, що формальне зазначення у постанові певного відсотка перевищення без можливості перевірити вихідні дані для його обчислення не може вважатися достатнім підтвердженням правомірності притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Водночас за наявності належних матеріалів автоматичної фіксації, які дозволяють установити всі необхідні показники та перевірити правильність розрахунку, підстави для сумніву в обґрунтованості відповідного висновку можуть бути відсутні.

Позивач також зазначає, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам законодавства щодо її форми та змісту.

Оцінюючи ці доводи, суд виходить із того, що статтею 283 КУпАП визначено вимоги до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Особливості оформлення постанов у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, регулюються спеціальними нормативно-правовими актами.

При цьому під час перевірки правомірності постанови суд повинен застосовувати нормативне регулювання, чинне на дату її винесення.

Суд зазначає, що оцінка відповідності постанови вимогам законодавства не може обмежуватися виключно формальним зіставленням її тексту із затвердженим зразком.

Необхідно встановити, чи містить постанова передбачені законом обов`язкові відомості, чи дозволяє її зміст ідентифікувати правопорушення, особу, притягнуту до адміністративної відповідальності, транспортний засіб, час і місце вчинення правопорушення, його правову кваліфікацію та обставини, які стали підставою для застосування адміністративного стягнення.

Суд також ураховує, що не кожен недолік оформлення постанови свідчить про її протиправність.

Разом із тим відсутність обов`язкових відомостей, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення або реалізації особою права на захист, не може визнаватися суто формальним недоліком.

У цій справі оскаржувана постанова містить відомості про дату та місце фіксації, транспортний засіб, кваліфікацію правопорушення, відсоток перевищення нормативних вагових параметрів і розмір штрафу.

Питання достатності зазначених відомостей та відповідності постанови всім обов`язковим вимогам законодавства підлягає вирішенню з урахуванням її повного змісту та нормативних актів у редакціях, чинних на 22 жовтня 2021 року.

Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, установлених законом.

Частиною другою цієї статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача.

Таким чином, саме Державна служба України з безпеки на транспорті повинна довести наявність фактичних і правових підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Зазначений обов`язок не може вважатися виконаним лише шляхом посилання на законодавчо визначені повноваження відповідача або на факт винесення оскаржуваної постанови.

Для підтвердження правомірності постанови відповідач повинен надати докази, які дозволяють установити подію адміністративного правопорушення, належність транспортного засобу відповідальній особі, правильність визначення вагових параметрів, застосованих нормативів та правової кваліфікації.

Суд ураховує, що відповідачем надано матеріали автоматичної фіксації, інформаційну картку та документи щодо вимірювального обладнання.

Зазначені докази підлягають оцінці відповідно до статті 90 КАС України за критеріями належності, допустимості, достовірності та достатності у їх сукупності.

При цьому суд виходить із того, що жоден доказ не має для суду наперед установленої сили.

Саме по собі заперечення позивачем правильності результатів автоматичної фіксації не є підставою для скасування постанови, якщо відповідачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують усі істотні обставини правопорушення.

Водночас відсутність у позивача доказів, які спростовують результати автоматичного зважування, не звільняє відповідача від передбаченого законом обов`язку доказування правомірності свого рішення.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Оцінюючи встановлені обставини справи та надані сторонами докази, суд виходить із необхідності забезпечення справедливого балансу між публічним інтересом у збереженні автомобільних доріг і забезпеченні безпеки дорожнього руху та правом особи на захист від необґрунтованого притягнення до адміністративної відповідальності.

Наявність у державного органу повноважень щодо здійснення автоматичного габаритно-вагового контролю не звільняє його від обов`язку діяти відповідно до вимог закону та належним чином підтверджувати обставини, які стали підставою для застосування адміністративного стягнення.

Разом із тим законодавче запровадження автоматичної фіксації адміністративних правопорушень передбачає можливість використання результатів вимірювання, отриманих технічними засобами, як доказів у відповідних справах.

За умови підтвердження достовірності результатів вимірювання, правильності застосованих нормативних вагових параметрів та відповідності постанови вимогам законодавства такі докази можуть бути достатньою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

У цій справі відповідач посилається на матеріали автоматичної фіксації, які містять відомості щодо транспортного засобу та зафіксованого перевищення нормативних вагових параметрів.

Крім того, відповідачем надано документи щодо метрологічної відповідності вимірювального обладнання, а також заперечення щодо застосування спеціальних нормативів для контейнеровозів.

Якщо досліджені судом докази підтверджують, що на момент фіксації правопорушення вимірювальне обладнання відповідало встановленим вимогам, фактичні вагові параметри транспортного засобу визначені правильно, а нормативний показник застосовано відповідно до законодавства, суд має підстави вважати доведеним факт вчинення адміністративного правопорушення.

У такому разі доводи позивача щодо недостовірності результатів автоматичного зважування та неправильного застосування нормативних вагових параметрів не знаходять свого підтвердження.

За наведених обставин суд доходить висновку, що оскаржувана постанова винесена уповноваженою посадовою особою на підставі належних та допустимих доказів, у межах наданих повноважень та відповідно до вимог законодавства.

Відтак підстави для визнання постанови протиправною та її скасування відсутні, а адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

За правилами статті 139 КАС України питання розподілу судових витрат вирішується з урахуванням результатів розгляду справи.

Оскільки суд доходить висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову, підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та сплаченого судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255, 268, 271, 286 КАС України, статтями 14-3, 132-1, 245, 251, 280, 283 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача провідний фахівець цифрової та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомира Миколайовича про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України- відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті, код ЄДРПОУ: 39816845.

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача провідний фахівець цифрової та інформаційно-технічного забезпечення Департаменту аналітики та цифровізації Соколюк Любомир Миколайович, код ЄДРПОУ: 39816845.

Суддя Сіденко С. І.