Рішення № 141383762 у справі № 308/7323/26 від 10.11.2026

Справа № 308/7323/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі головуючого судді Чепки В. В., за участі секретаря судового засідання Кут Ю.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК» з використанням системи «Електронний суд» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором на загальну суму 190 123, 01 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 07 червня 2022 року ОСОБА_1 , встановивши мобільний додаток monobank, звернулася до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового власноручного підпису.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку зазначених документів, що складають договір, та зобов`язується виконувати його умови.

Відповідно до п. 2 Анкети-заяви відповідачка просила встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. Згідно з тарифами сторони дійшли згоди, що пільговий період за карткою становить до 62 днів за ставкою 0, 00001%, а на кредит у разі виходу з пільгового періоду нараховується відсоткова ставка 3,1% на місяць.

На підставі укладеного договору відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка № НОМЕР_1 .

АТ «Універсал Банк» свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором, та в межах встановленого кредитного ліміту.

Відповідачка не надавала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору.

Позивач вказує, що у відповідачки прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі п. 5.16 п. 5 розділу ІІ Умов, відбулось істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою. Банк 31 березня 2026 року направив відповідачці повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості, у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 Умов кредит став у формі «на вимогу».

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 06 квітня 2026 року становить 190 123,01 грн., зокрема: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) - 149 391 61 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками - 0,00 грн, заборгованість за пенею - 29 431,90 грн., заборгованість за порушення грошового зобов`язання - 11 299,50 грн.

Позивач вказує, що на даний час відповідачка продовжує користуватись карткою monobank, ухиляється від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк».

Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.05.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду заяву, в якій просить розглянути справу за відсутності представника позивача, проти ухвалення судом заочного рішення в справі не заперечує.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився. Представник відповідача 23.09.2026 подав заяву про відкладення розгляду у зв`язку із зайнятістю в іншій справі.

27.08.2026 від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому вказує, що заявлені позивачем 149 391,01 грн. не є залишком фактично наданих їй кредитних коштів. Із розрахунку позивача вбачається, що показник, який Банк визначає як «тіло кредиту», щомісяця збільшувався на суму нарахованих процентів. Як приклад наведено, що станом на 28 лютого 2023 року заборгованість становила 13 793,51 грн., Банком нараховано 336,73 грн. процентів, а станом на 01 березня 2023 року заборгованість становила вже 14 130,24 грн., тобто збільшилася рівно на суму процентів; аналогічно у наступні періоди, зокрема у 2025 році (31 травня - 3 098,66 грн., 30 червня - 3 216,70 грн., 31 липня - 3 549,52 грн.).

Окрім того, вказує, що до тіла кредиту Банком включено пеню у загальній сумі 1 766,34 грн. (50,00 грн + 100,00 грн + 556,94 грн + 1 059,40 грн).

За контррозрахунком представника відповідачки із заявлених 149 391,61 грн. підлягають виключенню 60 193,81 грн. процентів та 1 766,34 грн. пені, а фактичний залишок тіла кредиту становить 87 431,46 грн. Щодо пені та відповідальності за порушення грошового зобов`язання представник відповідача вважає вимоги про стягнення 29 431,90 грн. пені та 11 299,50 грн. заборгованості за порушення грошового зобов`язання (разом 40 731,40 грн.) безпідставними, оскільки вони є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, нарахованою у період дії воєнного стану, а відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальник у цей період звільняється від відповідальності за статтею 625 ЦК України та від сплати неустойки (штрафу, пені), а нараховані такі платежі підлягають списанню кредитодавцем. Найменування нарахування у розрахунку Банку («заборгованість за порушення грошового зобов`язання») не змінює його правової природи.

Відповідачка просить у разі часткового задоволення позову розстрочити виконання рішення в частині стягнення 87 431,46 грн. строком на 12 місяців шляхом сплати 11 щомісячних платежів по 7 285,96 грн. та останнього платежу у розмірі 7 285,90 грн., посилаючись на свій матеріальний стан, розірвання шлюбу та перебування на її утриманні неповнолітнього сина. Представник відповідача додає до відзиву додано довідку про доходи. Просить позов задовольнити частково, стягнути заборгованість за тілом кредиту у розмірі 87 431,46 грн., у задоволенні решти вимог відмовити, розстрочити виконання рішення та розподілити судові витрати пропорційно до розміру задоволених вимог.

31.08. 2026 представник позивача ОСОБА_2 подав відповідь на відзив, в якій вказує, що умовами анкети-заяви, Запевнення клієнта, Умов, Тарифів та паспорта споживчого кредиту, які разом складають договір, відповідачка погодилася зі ставкою 3,1% на місяць (37,2% річних) та з порядком погашення процентів. Згідно з п. 5.22 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за процентами до погашення та за неустойкою, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для їх оплати; у такому разі Банк надає кредит у розмірі цієї заборгованості та спрямовує кредитні кошти на її погашення. Отже, формування тіла кредиту, зокрема за рахунок капіталізації несвоєчасно сплачених процентів, є обумовленим договором способом врегулювання відносин сторін і не суперечить законодавству. Представник позивача зазначає, що сума 149 391,61 грн. підтверджується випискою за рахунком № НОМЕР_2 , що кредитні правовідносини є оплатними, а правовідносини між сторонами тривають з червня 2022 року, і лише після пред`явлення позову відповідачка послалась на безпідставне нарахування процентів до тіла кредиту.

Щодо пені та відповідальності за порушення грошового зобов`язання представник вважає, що самі по собі ці вимоги не є безпідставними, оскільки відповідальність спонукає боржника до належного виконання зобов`язань. Він зазначає, що правовідносини між сторонами виникли в червні 2022 року, тобто після доповнення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пунктом 18, а тому обставини воєнного стану не можна вважати неочікуваними чи непередбачуваними для відповідачки, а відзив не містить викладу поважності причин порушення грошового зобов`язання. З посиланням на ч. 2-5 ст. 13 та ч. 3 ст. 16 ЦК України позивач стверджує, що посилання відповідачки на п. 18 є зловживанням правом та маніпуляцією положеннями законодавства з метою уникнути відповідальності.

Представник позивача заперечує проти розстрочення виконання рішення, вказуючи, що відповідачка не надала доказів на підтвердження всіх обставин, якими обґрунтовує неможливість виконання зобов`язання, а довідка про доходи не є виключним доказом для оцінки матеріального становища. Відповідачка не позбавлена права звернутися до Банку для врегулювання боргу, а при примусовому виконанні рішення стягнення на доходи боржника здійснюється в межах визначеної частини, що по суті відповідатиме розстроченню. Таким чином просить відхилити доводи відзиву.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані суду докази у їх сукупності та взаємозв`язку, суд доходить наступних висновків.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 77, 79, 80 ЦПК України).

Судом встановлено, що 07 червня 2022 року відповідачка ОСОБА_1 з метою отримання банківських послуг підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в результаті чого отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. В анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.

Підписання вищезгаданих документів здійснювалось за допомогою удосконаленого електронного підпису, відкритий ключ якого 031c85cad7076b72de4b7a38f5ae11adfbe45eb3e2a3dd22c637c8c2e871fb2ac1. Згідно з формою підтвердження електронного документа «MonobankDocument» підпис клієнта ОСОБА_1 накладено 07 червня 2022 року о 15:15:47 (ключову пару згенеровано того ж дня о 11:26:37), результат перевірки - підпис перевірено успішно, цілісність даних підтверджено, ключ діє; підпис представника Банку - заступника голови Правління АТ «Універсал Банк» Акуленко Ю. Ю. - є кваліфікованим електронним підписом, накладеним 07 червня 2022 року о 15:37:40, сертифікат діє.

До вказаної анкети-заяви Банк додав умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank від 01 червня 2022 року (далі - Умови), тарифи за карткою «Чорна картка monobank», паспорт споживчого кредиту та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача.

Положеннями п. 2.4 розділу І Умов визначено, що своїм підписом в анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору він ознайомився та погоджується з умовами договору, зокрема паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та тарифами, встановленим в договорі порядком нарахування платежів та інших витрат, які повинен сплатити клієнт, передбаченими договором правами та обов`язками сторін, а також іншу інформацію, яка перелічена в п. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Згідно з положеннями п. 5.9 розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки. Відсотки нараховуються за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в Тарифах.

Пунктом 5.10.1 розділу ІІ Умов передбачено, що розрахунковим періодом для погашення відсотків за Кредитом вважається календарний місяць, наступний за звітним місяцем. Клієнт доручає Банку здійснювати списання грошей з його поточного рахунку за рахунок власних коштів, а в разі їхньої відсутності - за рахунок Кредитного ліміту, в розмірі відсотків, які підлягають сплаті за цим Договором, з 1 числа до останнього календарного місяця, наступного за звітним (після завершення Пільгового періоду).

Відповідно до п. 5.22 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за договором по відсоткам до погашення та по неустойці, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів для оплати такої заборгованості.

Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж в розмірі та в термін, які зазначені в мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з Тарифами (п. 5.11 розділу ІІ Умов).

За тарифами Банку пільговий період за Чорною карткою monobank встановлюється до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі); пільгова відсоткова ставка - 0,00001% річних; розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами - 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості, не менше суми нарахованих відсотків); базова відсоткова ставка - 3,1% на місяць; збільшена відсоткова ставка - 6,2% на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості); реальна річна процентна ставка за карткою - 44,26% річних.

Положеннями п. 5.15 розділу ІІ Умов встановлено, що за порушення строків сплати щомісячного мінімального платежу клієнт сплачує Банку відсотки в подвійному розмірі від базової процентної ставки, зазначеної в Тарифах.

Відповідно до п. 5.16 розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів уся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.

Згідно з п. 5.17 розділу ІІ Умов у випадку настання істотного порушення клієнтом зобов`язань банк не пізніше наступного робочого дня у мобільному додатку направляє клієнту повідомлення про відповідне порушення із зазначенням дій, необхідних для усунення порушення, та строку, протягом якого вони мають бути здійснені. За п. 5.18, 5.19 розділу ІІ Умов, якщо істотне порушення не буде усунено у встановлений строк, кредит стає у формі «на вимогу».

У матеріалах справи міститься також Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank, підписане відповідачкою ОСОБА_1 накладанням удосконаленого електронного підпису, який перевіряється за допомогою відкритого ключа 031c85cad7076b72de4b7a38f5ae11adfbe45eb3e2a3dd22c637c8c2e871fb2ac1. Підписанням Запевнення клієнта відповідачка, зокрема, підтвердила отримання примірника договору в мобільному додатку, ознайомлення та згоду з його умовами, укладення договору та зобов`язання виконувати його умови (п. 1), визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6), просила здійснювати все листування щодо рахунку та договору через мобільний додаток або інші дистанційні канали зв`язку (п. 9), надала Банку право і доручила здійснювати договірне списання коштів з усіх своїх рахунків для погашення будь-яких грошових зобов`язань перед Банком (п. 10), погодилася з порядком внесення змін до договору, зокрема процентної ставки (п. 18).

Позивачем долучено виписки за рахунками відповідачки в період з 07 червня 2022 року по 06 квітня 2026 року та розрахунок заборгованості за договором б/н від 07 червня 2022 року станом на 06 квітня 2026 року, відповідно до якого заборгованість відповідачки становить 190 123,01 грн., а саме: 149 391,61 грн. - загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), 0,00 грн - заборгованість за відсотками, 29 431,90 грн. - заборгованість за пенею, 11 299,50 грн. - заборгованість за порушення грошового зобов`язання.

З розрахунку заборгованості та виписок за рахунками відповідачки вбачається, що починаючи з лютого 2023 року щомісяця за користування кредитом Банком нараховувались проценти, які на підставі п. 5.10.1 та п. 5.22 розділу ІІ Умов списувались з рахунку відповідачки у разі відсутності власних коштів за рахунок кредитного ліміту, записи «Погашення відсотків за користування кредитом», внаслідок чого залишок заборгованості за кредитом збільшувався на відповідні суми. Зокрема, станом на 28 лютого 2023 року залишок заборгованості становив 13 793,51 грн., нараховано проценти 336,73 грн., а станом на 01 березня 2023 року залишок становив 14 130,24 грн. Така сама послідовність операцій простежується у наступні періоди до листопада 2025 року включно, а також відображена у виписці за рахунком № НОМЕР_2 , відповідно до якої за шістьма записами «Винесення простроченої заборгованості» від 01 вересня 2025 року - 01 грудня 2025 року загальний залишок за дебетом на 06 квітня 2026 року становить 149391,61 грн. Позивач у відповіді на відзив не заперечує, що проценти, сплачені за рахунок кредитного ліміту, увійшли до складу заявленої суми заборгованості за кредитом, і обґрунтовує це положеннями п. 5.22 Умов.

Позивач і відповідачка не заперечують, що у розрахунку Банку сума 1 766,34 грн. (50,00 грн у вересні 2025 року, 100,00 грн у жовтні 2025 року, 556,94 грн у листопаді 2025 року та 1 059,40 грн у грудні 2025 року) відображена як пеня, яка була сплачена за рахунок кредитного ліміту та включена до складу залишку заборгованості за кредитом.

Заявлені до стягнення пеня у розмірі 29 431,90 грн. та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 299,50 грн. нараховані Банком з 01 січня 2026 року по 06 квітня 2026 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану (за виписками за рахунком обліку позабалансових нарахувань відповідні нарахування відображені як «Нарахування штрафів/пені» та «Відповідальність за прострочення грошового зобов`язання».

Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Зокрема, ст.1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З матеріалів справи встановлено, що 07 червня 2022 року ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг АТ «Універсал Банк», в якій просила відкрити поточний рахунок НОМЕР_3 в АТ «Універсал Банк» у гривні на її ім`я та встановити кредитний ліміт на суму, зазначену у мобільному додатку.

Положеннями анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Відповідачка підтвердила, що ознайомилася та отримала примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язалася виконувати його умови.

Підписанням анкети-заяви відповідачка засвідчила генерацію ключової пари удосконаленого електронного підпису з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем 031c85cad7076b72de4b7a38f5ae11adfbe45eb3e2a3dd22c637c8c2e871fb2ac1, що буде використовуватися у мобільному додатку з метою засвідчення її дій згідно з договором.

Визнала, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п. 6 Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank).

Згідно з пунктом 9 Запевнення клієнта до договору про надання банківських послуг monobank усе листування щодо договору відповідачка просила здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору.

До анкети-заяви банком долучено умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank | Universal Bank.

Після підписання анкети-заяви у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виникло зобов`язання надати кредитні кошти відповідачці, а у відповідачки виникло зобов`язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання платіжних карток згідно з тарифами, та повернути кредит.

Відповідачка отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок і користувалась кредитними коштами, що підтверджується виписками за її рахунками за період з 07 червня 2022 року по 06 квітня 2026 року. Відповідачка факту укладення договору, отримання кредитних коштів та прострочення виконання зобов`язань не заперечує.

Встановлено, що прийняті на себе зобов`язання за вказаним кредитним договором АТ «Універсал Банк» виконав своєчасно і повністю, надавши кредитні кошти в повному обсязі.

Свої зобов`язання за кредитним договором відповідачка ОСОБА_1 належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 06 квітня 2026 року за розрахунком Банку утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 149 391,61 грн.

Відповідачка визнає позов частково у сумі 87 431,46 грн. і не заперечує факт користування кредитними коштами та прострочення, однак вважає, що 60 193,81 грн. процентів, сплачених за рахунок кредитного ліміту, є не тілом кредиту, а капіталізованими процентами.

Суд такі доводи відхиляє з огляду на таке. Відповідно до п. 5.10.1 розділу ІІ Умов, з яким відповідачка погодилась, підписавши анкету-заяву та Запевнення клієнта, у разі відсутності на рахунку власних коштів проценти за користування кредитом списуються за рахунок кредитного ліміту, і сторони прямо узгодили, що в такому випадку клієнт використовує кредитні кошти на споживчу ціль - оплату послуг Банку за договором. Згідно з п. 5.22 розділу ІІ Умов кредит збільшується на суму заборгованості за відсотками, якщо на рахунку клієнта не вистачає власних коштів, а відповідно до п. 10 Запевнення клієнта відповідачка надала Банку право та доручила здійснювати договірне списання коштів з її рахунків для погашення грошових зобов`язань перед Банком. Таким чином, суми, спрямовані на сплату процентів за рахунок кредитного ліміту, були фактично надані відповідачці Банком у кредит за її дорученням, тому є частиною кредитної заборгованості, яку вона зобов`язана повернути.

Умови договору в цій частині відповідачкою не оспорювались, у встановленому законом порядку недійсними не визнавались. Право позикодавця на проценти від суми позики та обов`язок їх сплатити передбачені ст. 1048, 1054 ЦК України. Пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України позичальника у період дії воєнного стану звільнено від відповідальності за ст. 625 ЦК України та від сплати неустойки (штрафу, пені), проте не від сплати процентів за користування кредитом. Тому підстав для виключення із заборгованості за кредитом 60 193,81 грн. процентів суд не вбачає.

Контррозрахунок відповідачки зводиться до арифметичного виключення із заявленої суми процентів і пені та не ґрунтується на інших доказах повернення нею кредитних коштів у більшому обсязі.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідачки пені у розмірі 29 431, 90 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 299,50 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, яка розраховується у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф і пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виконання (договір чи діалект). Отже, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №686/21962/15-ц.

У розрахунку заборгованості чітко вказано про наявність заборгованості за пенею та за порушення грошового зобов`язання, про стягнення яких і просить у своєму позові позивач. За Тарифами Банку відповідальність за прострочення грошового зобов`язання, штрафи та пеня є мірами відповідальності боржника за прострочення, а тому заборгованість, названа позивачем «заборгованістю за порушення грошового зобов`язання», за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, незалежно від назви відповідної графи розрахунку.

Згідно з п. 18 "Прикінцевих та перехідних положень" ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який продовжувався і триває до сьогодні.

Доводи позивача про те, що правовідносини сторін виникли в червні 2022 року, тобто після доповнення Прикінцевих та перехідних положень ЦК України пунктом 18, а тому воєнний стан не є для відповідачки непередбачуваною обставиною, суд відхиляє. Пункт 18 не ставить звільнення від відповідальності у залежність від дати укладення кредитного договору чи від причин прострочення і поширюється на будь-яке прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії воєнного стану.

Оскільки пеня у розмірі 29 431,90 грн. та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у розмірі 11 299,50 грн. нараховані Банком з 01 січня 2026 року по 06 квітня 2026 року, тобто у період дії воєнного стану, є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, у суду відсутні підстави для стягнення заборгованості за пенею в сумі 29 431,90 грн. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання на суму 11 299,50 грн., тому позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

За цією ж підставою із заявленого позивачем залишку заборгованості за кредитом підлягає виключенню сума пені 1 766,34 грн. (50,00 грн + 100,00 грн + 556,94 грн + 1 059,40 грн), нарахованої у вересні - грудні 2025 року, тобто в період дії воєнного стану, та за правилами п. 5.22 розділу ІІ Умов включеної Банком до складу заборгованості за кредитом. Наведені суми за змістом п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України підлягають списанню кредитодавцем і не можуть бути стягнуті з відповідачки шляхом збільшення тіла кредиту. Отже, обґрунтованою є заборгованість за тілом кредиту в розмірі 147 625,27 грн.

Щодо клопотання про розстрочення виконання рішення суду суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, про що зазначає в рішенні. Згідно з ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для розстрочення виконання рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим; суд враховує, зокрема, щодо фізичної особи - її матеріальний стан, а також інші обставини, що мають істотне значення. Розстрочення виконання рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення (ч. 5 ст. 435 ЦПК України).

Відповідачка обґрунтовує клопотання скрутним матеріальним становищем, розірванням шлюбу та наявністю на утриманні неповнолітнього сина, на підтвердження чого надала лише довідку про доходи. Інших доказів, які підтверджували б відсутність у відповідачки іншого майна, доходів чи коштів для виконання рішення, а також витрат на утримання дитини, суду не надано. Крім того, запропонований відповідачкою графік платежів, 11 платежів по 7 285,96 грн. та останній платіж 7 285,90 грн.) розрахований на суму 87 431,46 грн., яка менша від суми, що підлягає стягненню за цим рішенням.

Розстрочення виконання рішення не змінює змісту зобов`язання, а відсутність належних доказів наявності обставин, які істотно ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення, не дає суду підстав для його застосування. Це не позбавляє відповідачку права звернутись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення в порядку ст. 435 ЦПК України за наявності відповідних доказів, а також до Банку з пропозицією щодо врегулювання боргу.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та з відповідачки слід стягнути заборгованість за тілом кредиту на користь позивача АТ «Універсал Банк» за кредитним договором б/н від 07 червня 2022 року в розмірі 147 625,27 грн. В решті позову відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат між сторонами суд враховує наступне.

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги задоволені частково - у частині стягнення заборгованості за наданим кредитом у розмірі 147 625,27 грн., що становить 77,65% заявлених вимог, то з відповідачки на користь позивача слід стягнути судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 2 067,28 грн.

Керуючись ст. 509, 526, 610-612, 625, 627, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 279, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за кредитним договором б/н від 07 червня 2022 року в розмірі 147 625,27 (сто сорок сім тисяч шістсот двадцять п`ять гривень 27 копійок) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «УНІВЕРСАЛ БАНК» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 067,28 (дві тисячі шістдесят сім гривень 28 копійок) грн..

Узадоволенні інших позовних вимог відмовити.

У задоволенні клопотання про розстрочення виконання рішення суду відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Акціонерне товариство «УНІВЕРСАЛ БАНК», адреса місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Оленівська, буд. 23, код ЄДРПОУ: 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , код РНОКПП: НОМЕР_4 .

Повний текст рішення складений 10 листопада 2026 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області В. В. Чепка